Рішення № 6535384, 02.11.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.11.2009                                                             Справа № 10/120

За позовом Американської компанії ”ХЕЛТЕКС КОНТІНЕНТАЛ ІНК”, Саус ДюПонт Хайгвей,Довер,Де,19901,США

до відповідача до відповідача закритого акціонерного товариства "Котнар", с.Мужієво Берегівського району Закарпатської області, Україна

про стягнення 501 680,43 євро.

Суддя - І.В.Івашкович

представники:

від позивача –Островська Д.В., представник за довіреністю №01/09 від 01.09.09

від відповідача – Варга Томаш, довіреність №26/10/09 від 26.10.2009р.

У судовому засіданні 30.10.09 оголошувалась перерва до 02.11.09 11.00 год.

СУТЬ СПОРУ: Американська компанія ”ХЕЛТЕКС КОНТІНЕНТАЛ ІНК”, Саус ДюПонт Хайгвей,Довер,Де,19901,США звернулась з позовом до Закритого акціонерного товариства „Котнар”, с. Мужієво Берегівського району Закарпатської області, Україна про стягнення суми 501680,43 євро.

Позов мотивує тим, що відповідно до укладеного сторонами зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу товару №5/2008 від 29.07.2008р.(з додатковою угодою №1 від 30.07.2008р.) відповідачу здійснено поставку товару-винограду свіжого технічного в асортименті на загальну суму 322940,41 євро, за який згідно з п.1.1 додаткової угоди №1 від 30.07.2008р. мали бути проведені розрахунки у валюті євро шляхом перехування коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом десяти днів з дня оформлення вантажно-митної декларації. Внаслідок прострочення виконання взятих на себе зобов’язань по оплаті отриманого товару відповідач заборгував 322940,41 євро, що підтверджується актом звірки розрахунків сторін від 21.09.09.

Керуючись нормами ст.38 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”, умовами п.14.1 контракту(із змінами відповідно до додаткової угоди №1 від 30.07.2008р.,позивач стверджує про своє право звернутися до господарського суду Закарпатської області із вимогами до відповідача про примусове стягнення боргу в розмірі 322940,41 євро на підставі норм ст.ст.525, 526, 530 ч.1, 599, 610, ч.1.626 Цивільного кодексу України,ст..193 Господарського кодексу України, а також нарахованих відповідно до умов п.п.14.2-14.5 контракту сум 46746,44 євро інфляційних, 10 214,56 євро 3%річних, 48441,07 євро штрафу, 73337,95 євро пені.

Представником позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Відповідач згідно з поданими письмовими поясненнями по справ (заява №22 від 23.10.09) проти позову не заперечує. Мотивує неможливість здійснення повних розрахунків за отриманий товар важким фінансовим станом підприємства, що виник внаслідок валютно-банківської та економічної кризи в країні. Представник відповідача, який з’явився для участі в судовому засіданні 30.10.09, проти позову заперечень не заявив .

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Даний спір стосується правовідносин, що виникли між сторонами з підстав укладеного між ними зовнішньоекономічного контракту № 5/2008 від 29.07.2008р.із змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 30.07.2008р.Із змісту спірного контракту вбачається, що при його укладенні сторони керувались чинним законодавством України, встановивши при цьому, що у випадку порушення своїх зобов’язань за даним контрактом сторони несуть відповідальність, визначену цим контрактом та чинним в Україні матеріальним та процесуальним законодавством. Сторони узгодили, що у випадку порушення однією із них умов контракту спір підлягає розгляду у господарському суді Закарпатської області згідно з вимогами матеріального та процесуального законодавства України.

За змістом норм ст.43 Закону України „Про міжнародне приватне право” сторони договору згідно зі статтями 5 та 10 цього Закону можуть обирати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Таким чином, в даному випадку спірні правовідносини сторін підлягають врегулюванню за законодавством України, а у відповідності до положень п.п.1п.1ст.76 Закону України ”Про міжнародне приватне право” даний спір підлягає вирішенню в господарському суді Закарпатської області за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Із фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що між Американською компанією ”ХЕЛТЕКС КОНТІНЕНТАЛ ІНК”, Саус ДюПонт Хайгвей,Довер,Де,19901,США (Продавець) та Закритим акціонерним товариством СП „Котнар”, м.Берегово (Покупець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №5/2008 від 29.07.2008р. із змінами ,внесеними додатковими угодами №1 від 30.07.2008р.,№2 від 29.12.2008р.За умовами контракту Продавець зобов’язався поставити для виробничих потреб Покупця - виробництва столових вин виноград свіжий технічний в кількості 3000000 кг, урожай 2008р.Покупець зобов’язався здійснити своєчасну оплату товару відповідно до виставленого рахунку. Зокрема, відповідно до розділу ”Порядок розрахунків”(із змінами відповідно до додаткової угоди №1 від 30.07.2008р.) оплата за товар має здійснюватись у валюті євро шляхом банківського перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця на протязі десяти банківських днів з дня оформлення вантажно-митної декларації.

Виконуючи умови контракту, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 322940,41 євро, що підтверджується доданими копіями вантажно-митних декларацій та інвойс рахунків(відповідно до наведеного у позовній заяві переліку).

Зобов’язання щодо оплати отриманого товару відповідачем не виконано, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 322940,41 євро

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки в даному випадку відповідач не виконав зобов’язання по оплаті, як це передбачено умовами укладеного контракту, заборгованість в розмірі 322940,41 євро підлягає примусовому стягненню.

Виходячи із наявності доведеної позивачем документально та не спростованої відповідачем простроченої заборгованості в розмірі 322940,41 євро, правомірними, такими що відповідають нормам ст.ст.549-552,ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України,ст.231 ч.4,ст..232 Господарського кодексу України, є вимоги про стягнення нарахованих на таку заборгованість сум 3% річних, пені та штрафу, оплату яких обумовлено у розділі ”Арбітраж” контракту з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 30.07.2008р. Відповідно до доданих до позовної заяви розрахунків розмір пені, нарахованої із простроченого боргу за період з 17.09.2008 по 22.09.2009р.,складає 73337,95 євро;розмір штрафу, визначеного із розрахунку 15% від вартості неоплаченого товару,-48441,07 євро; розмір 3% річних, нарахованих із простроченого боргу за період з 17.09.2008р. по 22.09.2009р., - 10214,56 євро. Вимоги в частині вищезазначених сум пені, штрафу та 3% річних визнано судом обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення суми 46746,44 євро інфляційних, нарахованих із простроченого боргу за період з 17.09.2008р. по 30.06.2009р., то стосовно вимог в цій частині суд констатує наступне.

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов’язання та, зокрема, встановлено обов’язок боржника на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Зазначена правова норма базується на необхідності забезпечення захисту прав кредитора у випадку несвоєчасного виконання боржником грошового зобов’язання, а саме, права кредитора на отримання компенсації його втрат, понесених від знецінення грошової одиниці(гривні). Відповідно до ст. 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

В даному випадку умову про зобов’язання по оплаті боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції встановлено у контракті сторін(розділ „Арбітраж” із змінами відповідно до додаткової угоди №1 від 30.07.2008р.) Відповідно до ст.ст.6,627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, сторони в договорі можуть відступити від положень цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд. Таким чином, вимоги в частині стягнення 46746,44 євро інфляційних суд визнає обгрунтованими, а отже такі підлягають задоволенню.

Виходячи з вищенаведеного, позов підлягає задоволенню повністю.

За правилами ст.49 Господарського процесуального кодексу України

суд покладає на відповідача відшкодуванню витрат по оплаті держмита в розмірі 2160 євро та 118 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Керуючись ст.ст.43,49,78,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з закритого акціонерного товариства „Котнар” (вул. Ракоці Ференца ІІ,274/а,с.Мужієво,Берегівський район, Закарпатська область, Україна, ідентифікаційний код 22091380) на користь Американської компанії ”ХЕЛТЕКС КОНТІНЕНТАЛ ІНК”, Саус ДюПонт Хайгвей,Довер,Де,19901,США 501680,43 євро (в т.ч. 322940,41 євро основного боргу за отриманий товар, 73337,95 євро пені, 48441,07 євро штрафу, 46746,44 євро інфляційних, 10214,56 євро 3% річних) та 2160 євро відшкодування витрат по оплаті держмита,118 грн. відшкодування витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг. Видати наказ.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому ГПК України.

Суддя І.В.Івашкович