Рішення № 6535320, 03.11.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2009                                                             Справа № 2/41

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Новий ринок”, м. Ужгород

ДО Ужгородської міської ради, м. Ужгород

ДО Закарпатської регіональної філії ДП „Центр ДЗК”, м. Ужгород

ПРО визнання права на набуття земельної ділянки в оренду площею 0,09 га по вул. Заньковецької; зобов’язання Ужгородську міську раду передати в тимчасове користування на правах оренди за відповідним актом приймання-передачі земельну ділянку згідно затверджених матеріалів погодження; укладення з ТзОВ „Новий ринок” договору оренди земельної ділянки площею 0,09 га по вул. Заньковецької; зобов’язання Закарпатську регіональну філію ДП „Центр ДЗК”, м. Ужгород зареєструвати вищевказаний договір оренди,

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача –Товкач З.В. –представник за довіреністю від 01.10.2009р.

від відповідача 1 – Мар’їна Т.І.–предст. за дорученням №02-11/289 від 10.07.09р.

від відповідача 2- Іваниш М.І. –предст. за дов. від 20.08.09р.

СУТЬ СПОРУ:

Представник позивача просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи. Зокрема, у підставу своїх доводів вказує на належне виконання рішення міської ради щодо виготовлення матеріалів попереднього погодження земельної ділянки площею 0,09га для будівництва торгово-офісного центру. Вважає, що ухилення відповідача 1 від погодження таких документів та укладення відповідного договору оренди суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки такі документи були виготовлені ще до набрання чинності внесених змін до Земельного кодексу України в частині обов’язкового проведення аукціону по передачі в оренду земельних ділянок, а надання відповідачем 1 на збір матеріалів попереднього погодження вважає як волевиявлення міської ради на передачу такої земельної ділянки в оренду позивачу на певних умовах, які відповідають вимогам чинного законодавства. Зазначає про неможливість застосування до правовідносин сторін нової редакції ст. 124 ЗК України станом на день затвердження радою зібраних позивачем матеріалів попереднього погодження, оскільки згідно вимог ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. відтак, вважає неможливим ухилення відповідача 1 від укладення відповідного договору оренди земельної ділянки, проект якого було надіслано у відповідності до вимог ст. 181 Господарського кодексу України для врегулювання розбіжностей.

Зазначає, що з моменту введення в дію змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 03.11.2009 року по справі № 2/41

України" №107-17, неможливе застосування положень даного Закону, оскільки ним не передбачено механізму набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності на аукціонах, а відтак, застосування до правовідносин сторін в даному випадку не можливе.

Також не погоджується з відповідністю даного Закону вимогам чинного законодавства та основним конституційним принципам, що у відповідності до статті 58 Конституції України є гарантією стабільності суспільних відносин. Дана норма гарантує впевненість громадян та суб’єктів господарювання в тому, що їхнє теперішнє становище не буде погіршено з прийняттям нового закону чи іншого нормативно-правового акту.

Просить суд також взяти до уваги те, що рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України(конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) справа №1-28/2008 від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-17 від 28.12.2007р., визнані неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом цього рішення.

Представник відповідача 1 заперечує з приводу позовних вимог в повному обсязі по мотивах, викладених у поданому суду письмовому поясненні та просить взяти до уваги те, що згідно розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-17 від 28.12.2007р. передача в оренду земельних ділянок комунальної власності здійснюється виключно шляхом проведення аукціону. Відтак, вважає неможливим задоволення вимог позивача.

Представник відповідача 2 у поданому поясненні та в засіданні суду вказує на те, що доводи сторін з приводу спірних правовідносин заслуговують на увагу і заперечення по суті позовних вимог відсутні.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Рішенням Ужгородської міської ради У скликання від 23.11.2007р. за №531 „Про надання, відмову у наданні та приватизацію земельних ділянок” позивачу на підставі його відповідного клопотання від 27.09.2007р., тобто ТОВ „Новий ринок”, було дано дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження земельної ділянки площею 0,09га для будівництва торгово-офісного центру з правом викупу в м. Ужгород, вул. Заньковецької.

На виконання даного рішення позивачем було виготовлено відповідні дозвільні документи (висновки) відповідних державних орачів та органу місцевого самоврядування та подано відповідачу 1 для їх затвердження. Листом від 12.01.2009р. №1805/02-20 відповідачем 1 відмовлено позивачу у розгляді відповідного клопотання з посиланням на вимоги ст. 124 Земельного кодексу України, оскільки передача в оренду земельних ділянок комунальної власності проводиться виключно за результатами аукціону.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 03.11.2009 року по справі № 2/41

Позивач оспорює обґрунтованість та законність відмови відповідача 1 у передачі земельної ділянки в оренду з тих підстав, що цим порушуються норми Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України „Про оренду землі”.

Аналізуючи аргументи сторін щодо заявлених позовних вимог, суд констатує наступне.

23.11.2007 року ІУ сесія У скликання Ужгородської міської ради прийняла рішення № 531 „Про надання , відмову у наданні та приватизацію земельних ділянок”.

Зазначеним рішенням орган місцевого самоврядування надав дозвіл товариству з обмеженою відповідальністю „Новий ринок”, м. Ужгород на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки для будівництва торгово-офісного центру на землях запасу Ужгородської міської ради орієнтовною площею 0,09га.

У зв’язку з повним виконанням взятих на себе зобов’язань позивачем по виготовленню відповідної документації, останнім подано даний пакет відповідачу для прийняття відповідного рішення, однак, 12.01.2009р. Ужгородська міська рада відповідним листом відмовила у затвердження матеріалів попереднього .погодження земельної ділянки з підстав, наведених в ньому.

Аналізуючи позицію сторін з приводу неправомірності відмови відповідача, суд вважає, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на таке.

Згідно статті 2 Закону України „Про оренду землі” –відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Відносини, пов'язані з орендою земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Стаття 42 Конституції України передбачає гарантоване кожному право на зайняття підприємницькою діяльністю, яка не заборонена законом.

В статті 93 Земельного кодексу України зазначається, що право оренди земельної ділянки –це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, а відносини пов’язані із орендою землі, регулюються законом.

У відповідності до вимог ст. 16 Закону України „Про оренду землі” в редакції законів, що діяли на момент звернення позивача з відповідним клопотанням до міської ради, визначено, що особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд такої заяви і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі годи орендодавця передати земельну ділянку в оренду, сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.

Згідно Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 31.03.2004р. №427 юридична особа, зацікавлена у відведенні земельної ділянки, звертається з відповідним клопотанням до відповідної ради, до повноважень якої належить вирішення питання про вибір земельної ділянки, яка реєструє таке клопотання і надсилає           ого на

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 03.11.2009 року по справі № 2/41

розгляд відповідної комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів. Результати роботи комісії оформляються відповідним актом. Такий акт в матеріалах справи присутній.

Незважаючи на це, відповідачем 1 було відмовлено у погодженні відповідних зібраних за кошти позивача матеріалів попереднього погодження земельної ділянки з посиланням на норми розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-17 від 28.12.2007р.

Однак, дане заперечення відповідача 1 не заслуговує на увагу з огляду на таке.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. №107-17до статті 124 Земельного кодексу України було внесено відповідні зміни в частині визначення обов’язковості проведення аукціону при передачі юридичним та фізичним особам земель державної або комунальної форми власності в оренду.

Дана норма не відповідає вимогам чинного законодавства та є неконституційною, що підтверджено за результатами прийнятого Конституційним Судом України рішення у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України(конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України(конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) справа №1-28/2008 від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.

Пунктом 6 даного рішення Конституційного суду України визначено, що рішення Конституційного Суду у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Відтак, відмова відповідача 1 щодо затвердження матеріалів попереднього погодження земельної ділянки з посиланням саме на цей нормативно-правовий акт є необґрунтованою, тобто такою, що прийнята без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без дотримання принципів закріплених на Конституційному рівні.

Крім того, подальше визначення про передачу земельних ділянок комунальної власності в оренду виключно за результатами проведення відповідного аукціону згідно з Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 03.06.2008р. з огляду на обставини, що склалися між сторонами з приводу виготовлення відповідних матеріалів попереднього погодження земельної ділянки та встановлення іншого порядку передачі відповідних земельних ділянок в оренду, відмінного від попереднього, дає підстави стверджувати про наявність у сторін на момент прийняття радою відповідного рішення від 23.11.2007р. №531 волевиявлення щодо передачі відповідної земельної ділянки в оренду та її прийняття позивачем на умовах, визначених законодавством. Відтак, ухилення міської ради від розгляду відповідного клопотання позивача за наявності частково проходження позивачем відповідної процедури отримання земельної ділянки в оренду на умовах, що були визначені станом на 01.01.2008р., є безпідставним та необґрунтованим.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 03.11.2009 року по справі № 2/41

Крім того, обставини щодо відмови у отримання відповідного погодження свідчать про недотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи (позивача) і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до п.34 ст. 26, п.2 ст. 77 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради –сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних та фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку. Відповідно до вимог ч.9 ст. 123 Земельного кодексу України відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку.

Порушені права позивача підлягають захисту способами, передбаченими ст. 152 ЗК України, з обов’язковим дотриманням норм чинного законодавства. Згідно вказаної статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дії чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку, що передбачено п. 2 ст. 77 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 32, 34, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю „Новий ринок”, м. Ужгород, вул. Бестужева, 5 (код ЄДРПОУ 22100481) право на набуття земельної ділянки в оренду площею 0,09 га в м. Ужгород по вул. Заньковецької.

2.1. Зобов’язати Ужгородську міську раду передати товариству з обмеженою відповідальністю „Новий ринок”, м. Ужгород, вул. Бестужева, 5 (код ЄДРПОУ 22100481) в тимчасове користування на правах оренди за відповідним актом приймання-передачі земельну ділянку згідно затверджених матеріалів погодження шляхом укладення з ТзОВ „Новий ринок” договору оренди земельної ділянки площею 0,09 га по вул. Заньковецької на умовах, визначених чинним законодавством.

2.2. Зобов’язати Закарпатську регіональну філію ДП „Центр ДЗК”, м. Ужгород зареєструвати вищевказаний договір оренди.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Ф. Ремецькі