Рішення № 6535057, 03.11.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.11.2009                                                             Справа № 12/100

за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного промислово – інвестиційного банку, м. Київ в особі філії „Відділення публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в м. Рахів Закарпатської області”, м. Рахів

до відповідача фермерського господарства „Сабов О. О.”, м. Рахів

про стягнення суми 100000,00 грн. – основного боргу (тіла кредиту) та 2471,23 грн. – пені шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки – нежитлову будівлю свиноферми загальною площею – 267,71 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Рахів Закарпатської області, вул. Партизанська, 71.

Суддя Тисянчин В. М.

          Представники:

Від позивача – не з’явився (явка на розсуд сторін)

Від відповідача – не з’явився (явка на розсуд сторін)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов публічним акціонерним товариством акціонерного комерційного промислово – інвестиційного банку, м. Київ в особі філії „Відділення публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в м. Рахів Закарпатської області”, м. Рахів до фермерського господарства „Сабов О. О.”, м. Рахів про стягнення суми 100000,00 грн. – основного боргу (тіла кредиту) та 2471,23 грн. – пені шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки – нежитлову будівлю свиноферми загальною площею – 267,71 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Рахів Закарпатської області, вул. Партизанська, 71.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, докази чого знаходяться в матеріалах справи.

Письмовим відзивом на позов (вх. № 8329 від 27.10.2009 року) відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі, однак свого уповноваженого представника для участі у розгляді справи не направив, а тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

          Ухвала про порушення провадження у справі направлялась рекомендованим листом, тому неявка відповідача у судове засідання не є перешкодою розгляду справи по суті, про що зазначено в ухвалі про порушення провадження у справі.

          Повідомлення № 14969301 підтверджує завчасне вручення відповідачу 14.10.2009 року ухвали від 09.10.2009 року про порушення провадження у

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/100

від 03.11.2009 року

справі, де вказано про місце і час призначення розгляду справи, чим забезпечено йому реалізацію Конституційного права на судовий захист (п.4 ст. 129 Конституції України).

Відповідач не скористався своїм правом щодо направлення свого представника для участі в судовому засіданні.

Позаяк, суду не надано відповідачем доказів чи відомостей поважних причин неможливості їх участі в судовому засіданні.

До того ж, у разі дійсного бажання забезпечення представництва відповідачем у судовому засіданні – завчасне повідомлення судом про час і місце судового засідання не позбавило відповідача у виборі кола суб’єктів такого представництва у суді відповідно до ст. 28 ГПК України.

Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, суд

ВСТАНОВИВ:

          Між позичальником (фермерське господарство „Сабов О. О.”) та кредитодавцем (публічне акціонерне товариство акціонерний комерційний промислово – інвестиційний банк, м. Київ в особі філії „Відділення публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в м. Рахів Закарпатської області”) 18.08.2006 року укладено кредитний договір № 400, згідно якого позичальнику надано кредит в сумі 100000,00 грн.

У забезпечення повернення кредиту між позичальником та кредитодавцем було укладено іпотечний договір № 400/400 від 22.08.2006 року, відповідно до якого іпотекодавець брав на себе зобов’язання відповідати перед іпотекодержателем нерухомим майном, а саме: передачею нежитлової будівлі свиноферми загальною площею – 267,71 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Рахів Закарпатської області, вул. Партизанська, 71 у випадку невиконання позичальником зобов’язань за кредитним договором.

          У відповідності до п.п. 3.4, 4.2.2 кредитного договору позичальник взяв на себе зобов’язання своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом у порядку визначеному кредитним договором.

У строк, передбачений п.3.4 кредитного договору, позичальник суму відсотків своєчасно не повернув, чим порушив умови кредитного договору (п.п.3.4, 4.2.2) та положення ст.ст. 526, 530 Цивільного Кодексу України.

У відповідності до п. 5.3 кредитного договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за користування кредитом позичальник сплачує кредитору пеню, яка обчислюється у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення.

          Згідно з п. 4.3.5 кредитного договору № 400 від 18.08.2006 року банк має право вимагати від Позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту)

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/100

від 03.11.2009 року

сплати у повному обсязі заборгованості за кредитами та/або відсотків за користування ним, та/або суми неустойки передбачених кредитним договором, у випадках, коли: позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту та/або сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ст. 33 Закону України „Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов’язання –кредитор вправі вимагати виконання обов’язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов’язань у відносинах. Підставою виникнення зобов’язання є юридичний факт.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено –якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи ст. 1054 ЦК України визначають, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

          В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов’язальні відносини між сторонами, є надання кредиту (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов’язок відповідача повернути надані в кредит грошові кошти є безспірним.

          Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст.ст. 615; 625 ЦК України).

Відтак, договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, відповідачу відповідно до п. 5.3 укладеного договору нарахована до сплати пеня в розмірі 2471,23 При оцінці правильності нарахування пені відповідно до п. 2 ст. ст. 258, 549-552 ЦК України; ст. ст. 216 –218, 220 ГК України; Положень Закону України від 22.11.1996 року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, судом визнано обґрунтовані позовні вимоги в цій частині і такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки, відповідачем як позичальником не виконано зобов’язання за кредитним договором № 400 від 18.08.2006 року, внаслідок чого виникла його заборгованість перед позивачем на загальну суму 102471,23 грн. що доведено

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/100

від 03.11.2009 року

матеріалами даної справи –підлягають задоволенню вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, його утримання та реалізацію за вищевказаним договором іпотеки шляхом продажу його позивачем від свого імені будь –якій особі на підставі договорів купівлі –продажу, встановлення початкової ціни реалізації предметів іпотеки: нежитлової будівлі свиноферми загальною площею –267,71 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Рахів Закарпатської області, вул. Партизанська, 71 згідно іпотечного договору № 400/400 від 22.08.2006 року в розмірі 208201 грн., що відповідає ринковій вартості предметів іпотеки, визначених сторонами при укладені договору.

Наведене відповідає приписам ст. ст. 33, 38, 39 Закону України „Про іпотеку” та ст. ст. 22, 23, 24, 25, 30 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” у частині права позивача як іпотекодержателя та обтяжувача у випадку невиконання чи неналежного виконання боржником основного зобов’язання на задоволення вимог за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію за рішенням суду шляхом продажу від свого імені за встановленою судом початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації будь –якій особі на підставі договорів купівлі –продажу.

При постановленні судового рішення враховується характер зобов’язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно – державну значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов’язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

          Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

           продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/100

від 03.11.2009 року

          Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”; Законом України „Про іпотеку”; ст. ст. 526, 530, 625, 1054 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.           Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з фермерського господарства „Сабов О. О.” (м. Рахів, вул. Терешкової, 16; код 33774192) на користь публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного промислово – інвестиційного банку, м. Київ в особі філії „Відділення публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в м. Рахів Закарпатської області” (м. Рахів, вул. Миру, 5; код 09312209) суму 100000,00 (сто тисяч грн.) –основного боргу (тіла кредиту); 2471,23 (дві тисячі чотириста сімдесят одну грн. 23 коп.) –пені та 1024,71 (одну тисячу двадцять чотири грн. 71 коп.) –у відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 (двісті тридцять шість грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. Звернути стягнення на майно, що є предметом іпотеки згідно іпотечного договору № 400/400 від 22.08.2006 року –нежитлову будівлю свиноферми загальною площею –267,71 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Рахів Закарпатської області, вул. Партизанська, 71 шляхом продажу публічним акціонерним товариством акціонерного комерційного промислово –інвестиційного банку, м. Київ в особі філії „Відділення публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в м. Рахів Закарпатської області” предмету іпотеки на підставі договору купівлі-продажу у порядку встановленому ст. 38 Закону України „Про іпотеку” з метою погашення заборгованості фермерським господарством „Сабов О. О.” за кредитним договором № 400 від 18.08.2006 року.

4.          Встановити початковою ціною реалізації предмету іпотеки ціну, встановлену п. 1.3 іпотечного договору № 400/400 від 22.08.2006 року, а саме –208201 грн. (двісті вісім тисяч двісті одну грн.).

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тисянчин В. М.