Рішення № 6535060, 03.11.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.11.2009 Справа № 12/27

за позовом відкритого акціонерного товариства „Ерсте Банк”, м. Київ

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

про стягнення суми 40079,91 доларів США основного боргу (тіла кредиту); 93,93 доларів США пені за порушення графіку погашення кредиту; 112,96 доларів США пені за несвоєчасну сплату відсотків та 2221,87 доларів США відсотків за користування кредитом.

Суддя Тисянчин В. М.

Представники:

Від позивача Івашкович Я.В., (представник за довіреністю від 05.05.2009 року)

Від відповідача ОСОБА_3, (представник за довіреністю від 21.04.2009 року)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов відкритим акціонерним товариством „Ерсте Банк”, м. Київ до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород про стягнення суми 40079,91 доларів США основного боргу (тіла кредиту); 93,93 доларів США пені за порушення графіку погашення кредиту; 112,96 доларів США пені за несвоєчасну сплату відсотків та 2221,87 доларів США відсотків за користування кредитом.

Представникам сторін розяснено права і обовязки передбачені ст. ст. 22, 28 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід судді не надходило.

Представник позивача підтримує позовні вимоги, посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи.

Представник відповідача визнав позовні вимоги в повному обсязі, однак просить суд та позивача надати відстрочку виконання рішення суду строком на три місяці. Своє клопотання представник відповідача мотивує надзвичайно складним фінансовим станом підприємства відповідача, що сталось внаслідок явищ фінансово банківської кризи збільшенням курсової різниці за отриманим кредитом, що не залежить від сторін у спорі, а також призупиненням виробничої діяльності підприємства через санітарно епідеміологічний стан в державі і регіоні вжитих Урядом України.

Водночас, представник відповідача зауважив, що підприємство відповідач має реальну можливість сплатити кредитні кошти у січні 2010 року,

продовження рішення Господарського суду Закарпатської області по справі № 12/27 від 03.11.2009 року

оскільки на стадії завершення здійснюється перемови із закордонним інвестором про інвестиційні заходи і проекти.

Беручи до уваги добровільне визнання боргу відповідачем, обєктивність обставин реального виконання рішення суду з огляду винятковості мотивів заяви відповідача та ст. 13 ЦК України, представник позивача не заперечив надання відстрочки виконання рішення суду, про що ствердив письмово.

Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представників кожної сторони, суд

ВСТАНОВИВ:

Заборгованість відповідача в сумі 40079,91 доларів США основного боргу, що виникла з наданого кредиту, згідно кредитного договору № 014/1228/95/03730 від 01.08.2007 року, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

- випискою банківської установи по рахунку відповідача за період з 01.08.2007 року по 28.02.2009 року;

- заявою на видачу готівки № 3 від 02.08.2007 року;

- розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

Заявлені вимоги позивача (попередження № 601 71/805 від 01.12.2008 року, повідомлення вимога № 601-71/831 від 16.12.2008 року) про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново господарські зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобовязання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобовязання кредитор вправі вимагати виконання обовязку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобовязань у відносинах. Підставою виникнення зобовязання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобовязальні відносини між сторонами, є надання кредиту (ст. 11 ЦК України).

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/27

від 03.11.2009 року

Отже, обовязок відповідача повернути надані в кредит грошові кошти є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відтак, договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, відповідачу відповідно до п. 10.2 укладеного договору нарахована до сплати пеня за порушення графіку погашення кредиту в розмірі 93,93 доларів США та відповідно до п. 10.3 цього ж договору нарахована пеня за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 112,96 доларів США. При оцінці правильності нарахування пені відповідно до п. 2 ст. ст. 258, 549 552 ЦК України; ст. ст. 216 218, 220 ГК України; Положень Закону України від 22.11.1996 року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, судом визнано обґрунтовані позовні вимоги в цій частині і такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, відповідачу нарахований борг по відсотках за користування кредитом в сумі 2221,87 доларів США. При оцінці правильності нарахування вимог в цій частині позову у відповідності ст. ст. 193, 198 ГК України,

ст. ст. 530, 547, 625, 627-629 ЦК України судом визнано обґрунтованими позовні вимоги в цій частині і такими, що підлягають задоволенню.

При постановленні судового рішення враховується характер зобовязання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно державну значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобовязання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку письмовими доказами. При

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/27 від 03.11.2009 року

цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору, відстрочивши виконання рішення суду строком на 3 місяці, чим задоволити клопотання відповідача з огляду обставин зазначених вище, які заслуговують на увагу суду.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства „Ерсте Банк” (м. Київ, вул. Прорізна, 6; код 34001693) суму 40079,91 (сорок тисяч сімдесят девять доларів США 91 цент США) основного боргу (тіла кредиту); 93,93 (девяносто три долари США 93 центи США) пені за порушення графіку погашення кредиту; 112,96 (сто дванадцять доларів США 96 центів США) пені за несвоєчасну сплату відсотків; 2221,87 (дві тисячі двісті двадцять один долар США 87 центів США) відсотків за користування кредитом та 425,09 (чотириста двадцять пять доларів США 09 центів США) у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) у відшкодування витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ з 04.02.2010 року.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тисянчин В. М.