Рішення № 65346369, 15.03.2017, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 березня 2017 року Справа № 913/160/17

Провадження № 9/913/160/17

за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», м. Київ в особі Харківської обласної дирекції АБ «УКРГАЗБАНК», м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський машинобудівний завод імені ОСОБА_1», м. Луганськ,

про стягнення 10 537 180 грн. 84 коп.

суддя Ворожцов А.Г.

секретар судового засідання Богуславська Є.В.,

у засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 276 від 19.07.2016,

від відповідача - представник не прибув,

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № Ю-103 від 24.06.2008 в розмірі 10537180,84 грн., з яких: 6000000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 3929679,23 грн. - заборгованість по процентам, 607501,61 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів.

У судове засідання прибув повноважний представник позивача.

Відповідач, ТОВ «Луганський машинобудівний завод імені ОСОБА_1», відзиву на позовну заяву не надав, явку свого представника в засідання суду не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся.

Явка учасників судового процесу в засідання суду не визнавалася обовязковою.

При цьому, відповідач не заявив клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання.

Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: 91005, м. Луганськ, вул. Желєзнодорожная, буд. 8.

Листом від 16.03.2015 № 511-30-100 УДППЗ «Укрпошта» повідомляє, що відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 «Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (зі змінами), органи поштового зв'язку тимчасово не здійснюють пересилання поштових відправлень до вказаного населеного пункту.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 05.06.2014 № 01-06/745/2014 "Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" розяснено, що учасник судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у звязку з проведенням антитерористичної операції" (у редакції Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14).

Оскільки відповідач у справі знаходиться на території проведення АТО інформація про час і місце судового засідання була розміщена на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/), про що свідчать роздруковані сторінки з мережі Інтернет (а.с. 31, 39).

Таким чином, судом вжито відповідні заходи щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території. відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача суд встановив такі фактичні обставини.

24 червня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № Ю-103 (а.с. 7-16), за яким позивач відкрив відповідачу кредитну лінію із загальним лімітом в сумі 6000000,00 грн. зі сплатою за користування кредитом 21% річних строком на 60 (шістдесят) місяців.

Відповідно до пп. 1.3.2 кредитного договору відповідач мав повернути кредитні кошти в повному обсязі не пізніше 21 червня 2013 року.

Умовою пп. 1.4.1 договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 2 від 20.09.2011 сторони передбачили, що за користування кредитними коштами у межах терміну кредитування процентна ставка встановлюється у період з 15.08.2008 по 14.09.2011 у розмірі 21% річних; у період з 15.09.2011 по 21.06.2013 17% річних.

Умовою пп. 1.4.1 договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 5 від 14.12.2012 сторони передбачили, що відсоткова ставка встановлюється у розмірі 18%, а за користування коштами понад термін, передбачений у п. 1.3 договору, процентна ставка встановлюється на рівні 23% річних.

Банк свої зобовязання за кредитним договором виконав та надав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується матеріалами справи.

Однак, відповідач свої зобовязання щодо сплати кредиту не виконав, у звязку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Під час судового розгляду справи доказів повної або часткової сплати суми боргу відповідачем надано не було.

Заперечень на позов відповідач під час судового розгляду справи не надав, а також не скористався правом участі у судовому засіданні свого представника.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За своєю правовою природою договір № Ю-103 від 24.06.2008 є кредитним договором, згідно з яким та відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Крім того, за приписами Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 254 (далі Положення), підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи, які мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі (п.п.4.2., 4.3.). До первинних документів відносяться меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій)(п. 4.4."б" Положення). Меморіальні документи застосовуються банками для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку. До меморіальних документів (паперових або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи (п. 4.6. Положення): меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Факт видачі відповідачу кредиту підтверджено матеріалами справи.

Відповідач доказів належного виконання зобовязань за кредитним договором не надав.

Натомість позивач надав докази існування у відповідача заборгованості за кредитним договором, у т.ч.: 6000000,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 3929679,23 грн. - прострочена заборгованість по процентам, що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком (а.с. 17-18).

Щодо вимоги про стягнення пені.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" введений мораторій на виконання договірних зобовязань та на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними та іншими договірними зобовязаннями.

Цією нормою на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами з 14 квітня 2014 року юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовязані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Місцезнаходженням відповідача є м. Луганськ, який визначений переліком Кабінету Міністрів України як населений пункт, де проводилася антитерористична операція.

За таких обставин нарахування відповідачу пені за порушення кредитного договору в розмірі 607501,61 грн. є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами частково, а тому підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № Ю-103 від 24.06.2008 у розмірі 9929679,23 грн., з яких: 6000000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 3929679,23 грн. - заборгованість по процентам.

Судовий збір покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених вимог, а саме у розмірі 148945,19 грн.

Крім того, при зверненні до господарського суду Луганської області з позовною заявою ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» платіжним дорученням № 8898-81 від 31.01.2017 було сплачено судовий збір у розмірі 240000,00 грн., в той час, як згідно з п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», сплаті підлягало 158057,71 грн. судового збору.

Переплата судового збору за даним позовом становить 81942,29 грн.

У відповідності з приписами п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Таким чином наразі існує необхідність повернення ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» з Державного бюджету України судового збору в розмірі 81942,29 грн., який у відповідності до приписів Закону України «Про судовий збір» може бути повернутий ухвалою господарського суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський машинобудівний завод імені ОСОБА_1», 91055, м. Луганськ, вул. Желєзнодорожная, буд. 8, код 05763731, на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, в особі Харківської обласної дирекції АБ «Укргазбанк», 61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 20, код 23697280, заборгованість за кредитним договором № Ю-103 від 24.06.2008 у розмірі 9929679,23 грн., з яких: 6000000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 3929679,23 грн. - заборгованість по процентам, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 148945,19 грн., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 15.03.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено і підписано - 16.03.2017.

СуддяА.Г. Ворожцов