Ухвала суду № 65341996, 14.03.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/9272/16 Головуючий у 1 інстанції: Горбань О.Ю.

Провадження № 22-ц/783/2101/17 Доповідач в 2-й інстанції: Струс Л. Б.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді - Струс Л.Б.

суддів: Шандри М.М., Левика Я.А.

секретаря: Бадівської О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» - Білої Ірини Володимирівни на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 06 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа на стороні відповідачів, що не заявляє самостійних вимог: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» про визнання права вкладника за договором банківського вкладу,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 06 січня 2017 року відкрито провадження у справі.

Дану ухвалу оскаржила Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» - Біла І.В. подавши апеляційну скаргу, у якій зазначає, що позивач не є вкладником і відповідно не є споживачем фінансових послуг, тому для відкриття провадження у справі відповідно до ч.5 ст. 110 ЦПК України за місцем проживання ОСОБА_3 не має законних підстав. Звертає увагу, що відповідно до ч.2 ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням. Вказує, що місцезнаходженням відповідачів у даній справі є місто Київ, а тому вважає, що районний суд встановивши, що справа не підсудна Сихівському районному суду м. Львова повинен був повернути заяву позивачеві для подання до належного суду.

Просить скасувати ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 06 січня 2017 року і постановити нову, якою позовну заяву повернути позивачеві для подання до належного суду.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подала суду заяву, у якій просить перенести розгляд справи у зв'язку з її участю у слідчих діях в Галицькому відділі поліції м. Львова. Однак колегія суддів вважає, що дана заява не підлягає до задоволення, оскільки представником не надано суду належних доказів в підтвердження даної обставини.

Представник ПАТ «Банк «Київська Русь» - Юр М.А. подав суду клопотання про відкладення розгляду справи та участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, однак колегія суддів вважає, що дане клопотання слід відхилити, оскільки до зазначеного клопотання не надано довіреність ПАТ «Банк «Київська Русь», яка б засвідчувала наявність повноважень Білої І.В

Окрім того колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст. 303-1 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду.

У зв'язку із вищенавдененим колегією суддів відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відкриваючи провадження у справі районний суд виходив з того, що позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 119-120 ЦПК України, підлягає розгляду в судах загальної юрисдикції та підсудна Сихівському районному м. Львова.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції виходячи із наступного.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Банк «Київська Русь» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у якому просить: - визнати за позивачем права вкладника за Договором № 142020035495 банківського вкладу в іноземній валюті «Сепер-вклад» з ПАТ «Банк «Київська Русь» від 31 жовтня 2014 року та за Договором № 152020039428 банківського вкладу у національній валюті «Цікава пропозиція 2015» з ПАТ «Банк «Київська Русь» від 19 березня 2015 року; - визнати за вкладником ОСОБА_3 права на відшкодуванням заборгованості за вкладами у розмірі 1 000 доларів США за Договором № 142020035495 банківського вкладу в іноземній валюті «Сепер-вклад» з ПАТ «Банк «Київська Русь» від 31 жовтня 2014 року, та в сумі 145 000 грн. за Договором № 152020039428 банківського вкладу у національній валюті «Цікава пропозиція 2015» з ПАТ «Банк «Київська Русь» від 19 березня 2015 року, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування; - стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_3 гарантовану суму вкладу у розмірі 200 000, 00 грн. (а.с. 1-3 )

Як вбачається із матеріалів справи 19 березня 2015 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_3 укладено Договір № 152020039428 банківського вкладу в національній валюті «Цікава пропозиція 2015», згідно якого вкладник надає, а банк приймає від вкладника на зберігання грошові кошти в формі депозитного вкладу в сумі 145 000, 00 грн. (а.с. 5-6)

31 жовтня 2014 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_3 укладено Договір № 142020035495 банківського вкладу в іноземній валюті «Сепер-вклад», згідно умов якого вкладник надає, а банк приймає від вкладника на зберігання кошти в формі депозитного вкладу в сумі 600 доларів США. (а.с. 7-8)

Згідно ч.5 ст.110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013р. «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (стаття 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (стаття 110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачеві (частина чотирнадцята статті 110 ЦПК).

Якщо позивач при пред'явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.

Доводи в апеляційній скарзі про те, що позивач не є вкладником і відповідно не є споживачем фінансових послуг, колегія суддів не бере до уваги, оскільки відповідно до положення ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» оформлення банківського вкладу (депозиту) відноситься до банківської (фінансової) послуги, і позивачі у спорах, які виникають із виконання таких договорів, є споживачами таких послуг.

Покликання в апеляційній скарзі про те, що справа не підсудна Сихівському районному суду м. Львова, оскільки місцезнаходженням відповідачів у даній справі є місто Київ, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки позивач скористався своїм правом подати позов відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення колегія суддів не вбачає.

Таким чином, Сихівський районний суд м. Львова на підставі наявних у справі даних встановив і правильно відкрив провадження з дотриманням правил підсудності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановляючи ухвалу про відкриття провадження, правильно застосував норми процесуального права, а тому приходить до висновку, що підстави для скасування ухвали районного суду відсутні.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм права.

Окрім того слід стягнути з Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» в користь держави судовий збір в розмірі 1600 грн. за подання апеляційної скарги, оскільки ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 27 лютого 2017 року відстрочено ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» сплату судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.209, 303, 304, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 312, 313, п.4 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» - Білої Ірини Володимирівни відхилити.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 06 січня 2017 року залишити без змін.

Стягнути з Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» в користь держави судовий збір в розмірі 1600 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді