Рішення № 6534014, 03.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.11.09 р.                     Справа № 6/241                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

при секретарі Данилкіной П.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Перший будівельний” м.Київ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Волноваський комбінат хлібопродуктів” м.Волноваха, Донецької області

про стягнення 95 153грн.

за участю

представників сторін:

від позивача –не з’явився

від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Перший будівельний” м.Київ, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Волноваський комбінат хлібопродуктів” м.Волноваха, Донецької області основного боргу у розмірі 80 785грн. 34коп., пені у розмірі 11 778грн. 14коп., 3% річних у розмірі 1 620грн. 10коп., інфляційних у сумі 969грн. 42коп. відповідно договору №11 від 18.11.2008р. (Усього 95 153грн.)

Справа слуханням відкладалася, у зв”язку з неявкою сторін у судове засідання, а також для представлення ними витребуваних та додаткових документів по справі, необхідних для вирішення спору по суті.

Позивач у позовній заяві від 14.08.209р. звернувся до суду з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову, а саме: накласти арешт на все майно відповідача, грошові кошти, що належать відповідачу та заборонити вчиняти будь-які дії, направлені на забезпечення кредиторської заборгованості відповідача перед будь-якими третіми особами, зокрема банківськими та небанківськими фінансово-кредитними установами. Позивач не навів належних обґрунтувань та не підтвердив документально необхідність застосування заходів забезпечення позову, тому клопотання судом задоволено не було.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався заступником голови господарського суду Донецької області.

Позивач у поясненнях до позовної заяви від 30.10.2009р. надав пояснення стосовно строку розрахунку пені, 3% річних та інфляційних витрат.

Сторони у засідання суду не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили. Суд вважає, що сторони були повідомлені про розгляд справи відповідно діючого законодавства, але вимог суду не виконали, про причину неявки суду не повідомили.

Враховуючи вищевикладене справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в :

18 листопада 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Перший будівельний” м.Київ та Відкритим акціонерним товариством “Волноваський комбінат хлібопродуктів” м.Волноваха, Донецької області був укладений договір №11, згідно умов якого позивач (далі по тексту-постачальник) взяв на себе зобов”язання продати і відвантажити вапнякове борошно в кількості 3 00тн., а відповідач (далі по тексту-покупець) зобов”язався купити та сплатити своєчасно за нього грошову суму в розмірах і в терміни, визначені умовами цього договору.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов’язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору у період з 12.12.2008р. по 30.12.2008р. включно по видатковим накладним №РН-0000114 від 30.12.2008р., №РН-0000054 від 16.12.2008р., №РН-0000043 від 12.12.2008р. здійснив поставку товару на загальну суму 80 785грн. 34коп. про що свідчать квитанції про приймання вантажу №33523961 від 30.12.2008р., №33523955 від 16.12.2008р., №33523953 від 12.12.2008р. У підтвердження заявлених вимог позивач посилається на видаткові накладні, квитанції про приймання вантажу та акти звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.2009р., 30.09.2009р. підписані та скріплені печатками обох сторін.

Пунктом 7 укладеного договору сторони встановили, що умовою оплати є 100% передоплата відповідачем. Але, як стверджує позивач, відповідач свої зобов”язання по вищевказаному договору по оплаті поставленого товару не виконав, в зв”язку з чим наполягає на стягненні з Відкритого акціонерного товариства “Волноваський комбінат хлібопродуктів” м.Волноваха, Донецької області основного боргу у розмірі 80 785грн. 34коп., пені у розмірі 11 778грн. 14коп., 3% річних у розмірі 1 620грн. 10коп., інфляційних у сумі 969грн. 42коп.

Суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У позовній заяві позивач вказує, що він відвантажив товар на підставі договору, але у вище перелічених видаткових накладних не вказано, що товар відвантажений відповідно договору №11 від 18.11.2008р. Тобто, матеріали справи не відповідають підставам вказаним у позові.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши представлені позивачем у матеріали справи видаткові накладні №РН-0000114 від 30.12.2008р., №РН-0000054 від 16.12.2008р., №РН-0000043 від 12.12.2008р. суд встановив, що не може прийняти їх у якості доказу поставки товару Відкритому акціонерному товариству “Волноваський комбінат хлібопродуктів” м.Волноваха, Донецької області, оскільки у графі „Товар отримав” не зазначено: прізвище та ім”я по батькові особи, яка отримала товар, підпису уповноваженої особи на одержання товару, а також відсутня печатка підприємства.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на квитанції про приймання вантажу, але суд не приймає зазначені документи у якості доказу поставки товару саме відповідачу з наступних підстав.

Розглянувши квитанції про приймання вантажу №33523961 від 30.12.2008р., №33523955 від 16.12.2008р., №33523953 від 12.12.2008р. судом встановлено, що відправником, платником вантажу є ТОВ „Ресурс-інвест 2007р.”, але ні яким чином не ТОВ „ТД „Перший будівельний”, одержувачем- Волноваський комбінат хлібопродуктів.

Порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів регламентуються Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457.

Як встановлено ст.6 Статуту залізниць України, накладна- це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов”язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони – одержувача. Але позивачем не представлені суду залізничні накладні з відміткою у графі 6 про одержання вантажу саме відповідачем.

Без вищевказаних документів суд не може встановити, чи дійсно позивач поставив у адресу відповідача товар.

Як вбачається з умов укладеного договору обов”язковою умовою є 100% передоплата відповідачем, але в порушення даних вимог позивач у першу чергу порушив зазначені умови та не дочекавшись передоплати здійснив поставку товару. Оскільки сторони у договорі термін оплати товару не встановлювали у випадку його відвантаження без попередньої оплати. Відповідно до ст.530 ч.2 ЦК України, коли строк виконання зобов’язання не встановлений, то боржник повинен виконати таке зобов’язання у семиденний термін з дня пред’явлення вимог кредитором. Позивачем у матеріали справи представлена вимога вих.№18 від 19.02.2009р., але доказів її вручення або надіслання у адресу відповідача суду не представлено.

Отже, суд дійшов висновку, що у позивача не настало право вимоги від відповідача сплатити борг за поставлений товар у сумі 80 785грн. 34коп. на підставі договору №11 від 18.11.2008р.

Позивач наполягає на тому, що відповідач визнав борг у сумі 80 785грн. 34коп. про що свідчать акти звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.2009р., 30.09.2009р. підписані обома сторонами. Але суд не може прийняти зазначені документи у якості доказу поставки товару відповідачу, оскільки акти звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.2009р., 30.09.2009р. лише містять відомості про рух грошових у коштів у бухгалтерському обліку підприємств.

Суд також вважає, що вимоги позивача по стягненню пені у розмірі 11 778грн. 14коп., 3% річних у розмірі 1 620грн. 10коп., інфляційних у сумі 969грн. 42коп. задоволенню не підлягають, оскільки позивач не доказав, тих обставин, на які він посилається у позовній заяві.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Розглянувши представлені документи, суд дійшов висновку, що позивач не доказав тих обставин, на які він посилається у позовній заяві, і не представив суду доказів, що підтверджують факти, викладені у позовній заяві.

З урахуванням вищевикладене, суд вважає, що позивачу у позові слід відмовити, в зв’язку з недоведеністю заявлених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

          У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Перший будівельний” м.Київ до Відкритого акціонерного товариства “Волноваський комбінат хлібопродуктів” м.Волноваха, Донецької області про стягнення 95 153грн. відмовити, в зв”язку з недоведеністю заявлених вимог.

Рішення було оголошено у судовому засіданні 03.11.2009р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя