Рішення № 6533556, 27.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.10.09 р.                     Справа № 20/143                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув увідкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Етна”, м.Маріуполь

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка, в особі Приазовських електричних мереж, м.Маріуполь

про стягнення 85612,22 грн.

За участю представників:

від позивача: Гербут Н.П., Мізрахін І.В. – дов.

від відповідача: Кабанова Л.О. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Етна”, м.Маріуполь, із позовом до Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка, в особі Приазовських електричних мереж, м.Маріуполь, про стягнення 85612,22 грн., з яких 17299,79 грн. – сума індексу інфляції, 4090,95 грн. – сума 3% річних, 30000,00 грн. – сума фінансових непередбачених витрат, 1087,04 грн. – сума транспортних витрат, 1859,01 грн. – сума заробітної плати представника позивача, 12275,43 грн. – сума банківських відсотків за договором кредиту № 43, 4000,00 грн. – сума страхового платежу, 15000,00 грн. – сума моральної шкоди у зв’язку із неправомірними діями відповідача.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на приписи договору на користування електричною енергією № 2122 від 15.09.1999 р., на приписи Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, про що надав суду письмовий відзив на позов, в якому вважає, що провадження за позовними вимогами стосовно стягнення фінансових непередбачених витрат в сумі 30000,00 грн., банківських відсотків за договором кредиту в сумі 12275,43 грн., інфляційних утрат за період з травня по липень 2008 року в сумі 17299,79 грн. підлягає припиненню в порядку п.2 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. У задоволенні інших позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Етна” відповідач просить суд відмовити в повному обсязі у зв’язку із їх необґрунтованістю. В обґрунтування свого відзиву відповідач посилається на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

30 липня 2009 року позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій посилався на приписи Цивільного кодексу України, та просив суд стягнути з відповідача 16236,70 грн. – суму інфляційних втрат, 4623,20 грн. – суму 3% річних, 1087,04 грн. – суму транспортних витрат, 16363,00 грн. – суму втрати у вигляді відсотків за кредитом, 30000,00 грн. – суму непередбачених фінансових витрат, 4000,00 грн. – суму страхового платежу за договором іпотеки № 93 від 30.07.07 р., 16363,00 грн. – суму банківських відсотків за договором кредиту за користування грошовими коштами цільового призначення, 1859,01 грн. – суму відшкодування сплаченої заробітної плати представнику позивача, 11443,27 грн. – суму моральної шкоди. В обґрунтування своїх уточнень позивач посилається на розрахунок індексу інфляції, 3% річних та матеріальних втрат, договір про внесення змін до кредитного договору № 43 від 30.07.07 року, копії платіжних доручень, договір добровільного страхування майна № 206-2261/07 ДОФ, договір добровільного страхування майна № 206-1970/08 ДОФ.

Дані уточнення прийняті судом до розгляду як такі, що подані позивачем в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Листом від 04.08.09 відповідач залучив до матеріалів справи коктррозрахунок суми 3% річних та суми інфляції.

Позивач супровідним листом від 12.08.09 р. залучив до матеріалів справи журнал-ордер і відомість по рахунку 311 Поточні рахунки в національній валюті за серпень 2007 року, журнал-ордер і відомість по рахунку 311 Поточні рахунки в національній валюті за липень 2007 року, журнал-ордер і відомість по рахунку 311 Поточні рахунки в національній валюті за червень 2007 року, журнал-ордер і відомість по рахунку 311 Інші рахунки в національній валюті за серпень 2007 року.

На виконання ухвали господарського суду Донецької області від 17.08.09 р. відповідач залучив до матеріалів справи лист позивача № 133 від 19.11.07 р., лист позивача № 8 від 25.03.09 р., лист позивача № 17 від 14.05.09 р., акт звірки взаємних розрахунків від 14.05.09 р., лист відповідача № 901 від 28.05.09 р., поштовий реєстр від 28.05.09 р.

09 вересня 2009 року позивач надав суду “Розрахунок та пояснення моральної шкоди юридичній особі по справі № 20/143”, в якому посилався на приписи Цивільного кодексу України, Закону України “Про захист прав споживачів”, Методичні рекомендації “Відшкодування моральної шкоди”, постанову Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 р. із змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 р.”. Крім того, позивач зазначає, що через незаконні дії відповідача зменшилися прибутки ТОВ “Етна”, що відповідач неодноразово принижував робітників позивача, застосовував до робітників позивача моральну та фізичну силу. У зв’язку із зазначеним позивач вважає, що сума моральної шкоди складає 60000,00 грн. та посилаючись на уточнення позовних вимог знижує розмір моральної шкоди до 20%, тобто, до 12000,00 грн.

Позивач надав суду “Пояснення п.2.3 договору кредиту № 43 від 30.07.07 р.” від 09.09.09 р., в яких зазначає, що п.2.3 кредитного договору № 43 передбачено, що кредит надається із наступним цільовим призначенням: придбання основних фондів, обладнання, будівельних матеріалів, запчастин, паливно-мастильних матеріалів, для розрахунків з іншими особами за виконані роботи та надані послуги, на виплату заробітної плати та обов’язкових платежів до бюджету та цільових фондів, що пов’язані із виплатою заробітної плати, сплату ПДВ, для розрахунки з контрагентами та інші виробничі потреби. Крім того, позивач зазначає, що оплата за складеним актом Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” є іншими виробничими потребами підприємства. Також в поясненнях позивач вважає, що кредитний договір № 43 від 30.07.07 р. передбачає поповнення зворотних коштів підприємства.

Позивач надав суду “Правові підстави для відшкодування моральної шкоди”, в яких посилається на приписи Цивільного кодексу України та вважає, що відповідач повинен відшкодувати моральну шкоду відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України, а у випадку, якщо моральна шкода була спричинена неправомірними діями декількох осіб, то вона повинна відшкодовуватись в порядку ст.1190 Цивільного кодексу України. Також позивач вважає, що наявність протиправної поведінки та вини відповідача, який заподіяв моральної шкоди, є підставою для притягнення його до відповідальності в порядку ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України.

Листом від 09.09.09 р. позивач залучив до матеріалів справи акти звірки заборгованості за договором на поставку електроенергії № 3531 від 13.11.06 р.

За клопотанням сторін строк розгляду справи було продовжено в порядку ч.4 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, та вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

15 вересня 1999 р. відповідачем (Енергопостачальна організація) та позивачем (Споживач) укладено договір № 2122 на користування електричною енергією (далі-Договір), предметом якого є умови постачання, порядок реалізації електричної енергії та її використання на межі балансової належності електромережі між сторонами (п.1.1 Договору).

Пунктом 5 Договору передбачено, що його укладено з моменту підписання до 31.12.04 р. та він вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення строку дії договору не надійде заява однієї з сторін про відмову від Договору або про його перегляд.

22 вересня 2006 р. уповноваженими представниками відповідача складено Акт № 022708 про порушення Правил (далі-Акт) з боку позивача.

У якості такого порушення зазначено самовільне підключення споживачем електроустановок до мережі енергопередавальної організації (відсутній договір на постачання електричної енергії).

22 вересня 2006 р. комісією Приазовських електричних мереж Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” прийнято рішення, оформлене протоколом № 28 (далі-Протокол), за результатами розгляду Акту, яким визначено обсяг недоврахованої електричної енергії – 286185 кВт год, а також сума заподіяних споживачем збитків – 96677,63 грн.

Дані факти встановлені рішенням господарського суду Донецької області від 11.09.07р. по справі №20/288а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Етна”, м.Маріуполь, до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, про визнання вищезазначеного комісії відповідача.

Рішенням суду від 11.09.07р. по справі 20/288а, яке набрало законної чинності, визнано недійсним повністю рішення комісії Приазовських електричних мереж Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, оформлене протоколом № 28 від 28.09.06 р.

Згідно із ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже вищезазначені факти не потребують доведення.

У 2008р. позивач звернувся до господарського суду Донецької області із позовом до відповідача про стягнення:

- прямих матеріальних збитків у розмірі 153 587 грн. 20 коп. (за актом №022708 від 22.09.06р. –96677 грн. 63 коп.; за підключення –56 грн. 95 коп.; проїзд – 312 грн. 81 коп.; матеріальної шкоди –30000 грн. 00 коп.); проценти за кредит у банку –26539 грн. 81 коп.;

- упущеної вимоги у розмірі –120000 грн. 00 коп.; двократну вартість недовідпущеної електричної енергії;

- інфляційні збитки у розмірі –28269 грн. 46 коп.

В процесі розгляду справи, позивач неодноразово надавав уточнення до позовної заяви, та остаточно просив господарський суд Донецької області стягнути з відповідача:

- на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно перераховані грошові кошти за Актом № 022708 в розмірі 96677 грн. 63 коп.;

- інфляційні в розмірі 26539 грн. 81 коп.;

- збитки в розмірі 30 000 грн., як суму перерахованих коштів ТОВ “Гарант-Мангуш”за зіпсовану продукцію;

- проценти від суми кредиту за Кредитним договором № 43 в розмірі 26539 грн. 81 коп.;

- збитки (неотриманий прибуток) від розірвання договорів оренди з підприємствами в розмірі 79 000 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.11.08р. по справі №10/76 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Етна”, м.Маріуполь Донецької області були задоволені частково в сумі безпідставно отриманих відповідачем грошових коштів в розмірі 96647 грн. 51 коп. та інфляційних витрат у розмірі 16140 грн. 13 грн. В решті позовних вимог було відмовлено.

Зазначеним рішенням встановлені наступні факти, що не потребують доказування в силу ст.35 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно Витягу з протоколу № 28 від 28.09.06р. комісією постачальника було прийнято рішення про нарахування споживачу суми недоврахованої електричної енергії за період 12 місяців в розмірі 96677 грн. 63 коп., про що останньому було направлено повідомлення № 6525/АБП/022708 від 10.10.06р.

Між сторонами 23.04.07р. було укладено Додаткову угоду № 3531 Про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості до Договору про постачання електроенергії № 3531 від 13.11.06р., згідно якої позивач визнав в повному обсязі заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 96677 грн. 63 коп., яка виникла на підставі Акту № 022708 від 22.09.06р.

Листом № 85 від 23.04.07р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Етна”, м.Маріуполь Донецької області звернулося до Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”в особі Приазовських електричних мереж, м.Маріуполь Донецької області з проханням перезарахувати помилково внесені за Договором №2122 від 15.09.1999р. платежі в розмірі 15118 грн. 11 коп. в рахунок погашення заборгованості за недовраховану електричну енергію за Актом №022708. В подальшому позивач перерахував відповідачеві грошові кошти, зазначивши підставою такого перерахування –погашення заборгованості за Актом №022708. Відповідач зарахував на свій рахунок отримані від позивача кошти в розмірі 96677 грн. 63 коп. як заборгованість, яка виникла на підставі нарахування за вищезазначеним Актом.

У червні 2009р. позивач звернувся до господарського суду Донецької області із позовом до Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка, в особі Приазовських електричних мереж, м.Маріуполь, та посилаючись на те, що внаслідок незаконних дій відповідача, що виявивилися у прийняті рішення, оформленого протоколом №28 від 22.09.06р., а також у неодноразовому відключенні електричної енергії на об’єкті позивача, останньому заподіяно збитків, та просив суд стягнути з відповідача (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог): 16236,70 грн. – суму інфляційних втрат, 4623,20 грн. – суму 3% річних, 1087,04 грн. – суму транспортних витрат, 16363,00 грн. – суму втрати у вигляді відсотків за кредитом, 30000,00 грн. – суму непередбачених фінансових витрат, 4000,00 грн. – суму страхового платежу за договором іпотеки № 93 від 30.07.07 р., 16363,00 грн. – суму банківських відсотків за договором кредиту за користування грошовими коштами цільового призначення, 1859,01 грн. – суму відшкодування сплаченої заробітної плати представнику позивача, 11443,27 грн. – суму моральної шкоди. В обґрунтування своїх уточнень позивач посилається на розрахунок індексу інфляції, 3% річних та матеріальних втрат, договір про внесення змін до кредитного договору № 43 від 30.07.07 року, копії платіжних доручень, договір добровільного страхування майна № 206-2261/07 ДОФ, договір добровільного страхування майна № 206-1970/08 ДОФ.

Як вбачається з вищевикладеного, заявлені вимоги в частині стягнення з відповідача 30000, 00грн. – суми сплаченої позивачем за псування продукції Товариства з обмеженою відповідальністю „Грант- Машгуш”, а також щодо стягнення сум відсотків по банківському кредиту та суми інфляції вже були об’єктом судового розгляду в межах справи №10/76.

Так, рішенням суду від 20.11.08р. по справі №10/76 у задоволені позовних вимог щодо стягнення 26539,81 грн. - суми відсотків по кредиту, та 30000, 00 грн. – суми, сплаченої позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю „Грант- Машгуш” – відмовлено, а позовні вимоги в частині стягнення збитків від інфляції в сумі 16140,13 грн. за період з листопада 2007р. по червень 2008р. – задоволені.

Згідно із п.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Донецької області припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Отже, провадження у справі в частині вимог про стягнення вищезазначеної суми 30000,00 грн. банківських відсотків, збитків від інфляції в сумі 16140,13 грн. за період з листопада 2007р. по червень 2008р. слід припинити, оскільки стосовно даних вимог господарським судом Донецької області прийнято рішення від 20.11.08р. по справі №10/76, яке набрало чинності.

Згідно із ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив на адресу відповідача Лист № 133 від 19.11.07р. з проханням здійснити повернення грошових коштів у розмірі 96677 грн. 63 коп. за незаконно виписаний Акт № 022708 від 22.09.07р. Незважаючи на рішення господарського суду Донецької області від 11.09.07р. по справі №20/288а, відповідач листом № 2193 від 25.12.07р. відмовив позивачу у поверненні грошових коштів, в зв’язку з перерахуванням їх на рахунок оптового постачальника електроенергії зі спеціальним режимом використання.

Оскільки лише 06.07.09р. сторонами підписано угоду про здійснення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, якою, зокрема, припиненню зобов’язання відповідача щодо сплати позивачеві присудженої рішенням господарського суду Донецької області від 20.11.08р. по справі №10/76 суми 96647,51 грн., та з урахуванням часткового задоволення даним рішенням позовних вимог про стягнення суми інфляції за період з листопада 2007р. по червень 2008р., позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми інфляції (виходячи з суми 96647,51) мають бути задоволені в сумі 15154,32 грн. за період з серпня 2008р. по червень 2009р. (у липні 2008р. мала місце дефляція), а вимоги щодо стягнення 3% річних - в сумі 4750, 29 грн. за період з 15.11.07р. по 05.07.09р.

У задоволені решти позовних вимог, а саме щодо стягнення з відповідача транспортних витрат в сумі 1087, 04 грн., витрат, пов’язаних із страхуванням майна, заставленого у забезпечення кредиту, в сумі 4000,00 грн., 1859,01 грн. – суму відшкодування сплаченої заробітної плати представнику позивача, та суми моральної шкоди в розмірі 11449,27 грн., слід відмовити, виходячи з наступного.

Пунктом 2 статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:

-          наявність реальних збитків;

-          вина заподіювача збитків;

-          причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки –це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до статті 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Зі змісту кредитного договору №43 від 30.07.07р. не вбачається, що він був укладений саме з метою погашення заборгованості перед відповідачем за недораховану енергію. Даний висновок міститься в постанові Донецького апеляційного суду від 20.01.09. по справі №10/76. Отже, причинний зв’язок між витратами позивача, пов’язаними із страхуванням, майна, заставленого у забезпечення кредиту, та діями відповідача відсутній.

Відсутній такий зв’язок й між діями відповідача, витратами з заробітної плати представнику позивача в сумі 1859,01 грн., та транспортними витратами позивача в сумі 1087,04 грн., оскільки дані витрати не були обов’язковими для позивача, який не обґрунтував належним чином позовних вимог в цій частині позову. До того ж, представник позивача мав отримувати заробітну плату незалежно від участі у розгляді даної справи.

В обґрунтування своїх вимог про стягнення суми моральної шкоди в розмірі 11443,27 грн. позивач посилається на факти зменшення доходів підприємства, приниження відповідачем працівників позивача, вживання відповідачем до них моральної та фізичної сили, втрату позивачем позитивної репутації, тощо.

Згідно із ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Позивачем не доведено, що відповідач принижував його честь, гідність та ділову репутацію, вчиняв дії, які будь – кому заподіяли фізичного болю та душевних страждань. До того ж, вчинення таких дій стосовно працівників юридичної особи не є підставою для звернення до суду самої юридичної особи із позовом про відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, позов слід задовольнити частково, судові витрати – розподілити між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 35, 43, 44, 49, п.2 ст.80, ст.ст. 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 22, 23, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка, (84061, м.Горлівка, Донецька область, вул. Леніна, 11), в особі Приазовських електричних мереж, м.Маріуполь (87528, м.Маріуполь, вул. Войнич, буд.2, поточний рахунок 26000301715048 у Жовтневому відділенні АК Промінвестбанку м.Маріуполя, МФО 334475, код ЗКПО 00131096) на користь, Товариства з обмеженою відповідальністю “Етна”, м.Маріуполь, (87538, м.Маріуполь, вул. Боткіна, буд.15, поточний рахунок 26009301510575 у філії „Іллічевське голвне відділення Промінвестбанку м.Маріуполя, МФО 334442, код ЄДРПОУ 24311391) 15154,32 грн. – суму інфляційних втрат, 4750,29 грн. – суму 3% річних, 199, 04 грн. - витрати по сплаті державного мита, 72,66 грн. - витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

У задоволені позовних вимог щодо стягнення транспортних витрат в сумі 1087,04 грн., 4000, 00 грн. – витрат зі страхування заставленого майна, 1859,01 грн. – суми відшкодування сплаченої заробітної плати представнику позивача, 11443, 27 грн. – суми моральної шкоди – відмовити.

Провадження у справі щодо решти позовних вимог – припинити.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 27.10.2009р.

Повний текст рішення підписано 02.11.2009р.

Суддя