Рішення № 6533358, 03.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.11.09 р.                     Справа № 37/228                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Кварцяній О.І., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Гала-Трейд АВС” в особі Донецької філії, м. Донецьк, ідентифікаційний код 33712948

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Сарепта”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 34557310

про: стягнення заборгованості в сумі 133028,82рн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Лещенко Н.М. (довіреність № 85 від 17.09.2009 р.);

від Відповідача – Шкляров І.О. (довіреність б/н від 07.06.2009 р.)

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України за клопотанням учасників справи судовий розгляд відбувається з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України у судове засідання відкладалось з 22.09.2009р. на 06.10.2009р., з 06.10.2009р. на 20.10.2009р., з 20.10.2009р. на 03.11.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Гала-Трейд АВС” в особі Донецької філії, м. Донецьк (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Сарепта”, м. Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 133028,82рн..

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором постачання № 167 від 15.11.2006р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір постачання № 167 від 15.11.2006р. з додатками, протокол розбіжностей, взаєморозрахунок за період з 01.01.2009р. по 31.03.2009р., з 01.05.2009р. по 18.06.2009р., підписані обома сторонами, видаткові накладні, претензія №71 від 12.06.2009р., правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. ст. 218, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 526, 530, 625, 655 Цивільного кодексу України; ст.ст. 1, 2, 49, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем надані документи, витребувані судом, для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.138-144 т.1, а.с.а.с.1-109 т.2), у тому числі – пояснення №130 від 15.10.2009р. на підтвердження взаємовідносин сторін з постачання товару саме в межах договору постачання №167 від 15.11.2006р..

Відповідач надав заперечення на позов №307 від 16.09.2009р. (а.с.а.с.146, 147 т.1), в якому зазначив, що поставка продукції Позивачем здійснювалась не у відповідності до договору постачання № 167 від 15.11.2006р., а також надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.148-152 т.1, а.с.а.с.117, 118 т.2).

Представник Позивача у судових засіданнях наполягав на задоволені заявлених вимог.

Представник Відповідача проти позову заперечував та у судовому засіданні 03.11.2009р. додатково зазначив, що Позивачем не доказано настання встановленого п. 5.5. договору №167від 15.11.2006р. строку для оплати поставленого товару, прив’язаного до реалізації означеного товару іншим особам.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судових засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

15.11.2006р. між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) укладений договір постачання № 167 (а.с.а.с.24-27), згідно п.п. 1.1., 1.2. якого Постачальник зобов’язується у встановлений строк поставляти товар відповідно до поданого Покупцем замовлення, а Покупець зобов’язується прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість. Право власності на товар переходить до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної) накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Розділом 2 даного договору передбачені умови та терміни постачання, з яких:

-          Постачальник зобов’язується прийняти від Покупця замовлення на постачання товару та здійснити постачання товару за адресою, вказаною в замовленні своїми транспортними засобами та за свій рахунок (товар постачається на умовах Інкотермс -2000; DDP – склад Покупця, визначений в замовленні на придбання товару, що є додатком №1 до даного договору (п 2.1.);

-          Строк поставки товару встановлюється у замовленні Покупця, яке може надсилатися листом, телеграмою, зареєстрованою телефонограмою, факсом або електронною поштою (п.2.2.);

-          Ціна, асортимент, та інші характеристики товару, що постачається, остаточно визначаються у товарній накладній, яка має відповідати замовленню (п.2.4.).

Відповідно до п. 4.1 приймання товару за кількістю та якістю здійснюється Покупцем у місті, в яке здійснюється постачання товару, на підставі всіх документів, зазначених у п.п. 2.6., 3.2., 5.9. цього договору відповідно до Інструкцій П-6, П-7.

Згідно умов розділу 5 зазначеного договору передбачені, зокрема, наступні умови щодо ціни та порядок розрахунків:

-          Загальна сума договору складає суму товару, отриманого по всім накладним (п. 5.1.);

-          Ціна на товар визначається на підставі погодженій сторонами специфікації та може бути змінена винятково по передньому узгодженню з Покупцем не менш ніж за 15 робочих днів до зміни та включає вартість доставки товару Постачальником (п.п.5.3., 5.4.);

-          Покупець перераховує кожні 30 банківських днів на рахунок Постачальника грошові кошти за реалізований товар (п. 5.5.)

Пунктом 7.1. договору сторони встановили його строк до 31.12.2007р., проте п. 7.3. сторони передбачили автоматичне продовження дії договору на наступний календарний рік за відсутністю письмового попередження будь-якої сторони про припинення дії договору протягом одного місяця до закінчення терміну дії.

До справи додано протокол розбіжностей до договору постачання №167 від 15.11.2006р., який, серед іншого, в редакції Постачальника визначав для п. 5.5. договору строк у 21 банківський день для перерахування грошових коштів за реалізований товар. Проте, із змісту самого договору не вбачається відміток про його підписання Позивачем з протоколом розбіжностей, а до справи не надано доказів узгодження означених розбіжностей – остаточної редакції відповідних пунктів договору.

Позивачем у період з квітня 2008р. по листопад 2008р. була здійснена Відповідачу поставка товару, що підтверджується видатковими накладними, доданими до матеріалів справи (а.с.а.с.30-131 т.1), за змістом яких підставою постачання вказано договір. Факт прийняття означеного товару Відповідачем визнається. У відповідності до вказаних видаткових накладних Позивачем були складені, а Відповідачем – згідно довідки 3335 від 05.10.2009р. (а.с.118 т.2) прийняті до податкового обліку податкові накладні (а.с.а.с.12-109 т.2), умовою постави у яких також вказано договір.

Згідно довідки Позивача №116 від 17.09.2009р. (а.с.139 т.1) і змісту заперечень Відповідача №307 від 16.09.2009р. (а.с.а.с.146, 147 т.1) інших договорів, крім договору поставки №167 від 15.11.2006р., сторони не укладали.

Як вбачається із наявних у справі платіжних доручень з відміткою банку (а.с.а.с.3-5 т.2), Відповідачем здійснювалися платежі на користь Позивача з посиланням у призначенні – за договором №167 від 15.11.2006р. Частина вказаних платежів відображена і в акті звірення розрахунків (а.с.117 т.2), складеному на вимогу суду та підписаному сторонами із розбіжностями відносно кінцевого сальдо.

12.06.2009р. Позивач направив Відповідачу претензію №71 (а.с.9 т.1), яка містила вимогу в 3 денний строк погасити наявну заборгованість з оплати поставленого товару у сумі 133028,82грн.

За таких обставин, Позивач наполягає на задоволені заявлених вимог.

Відповідач проти позову заперечив, з підстав, викладених у запереченнях на позов №307 від 16.09.2009р. (а.с.а.с.146, 147).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню в повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов’язань за договором постачання.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Сукупний аналіз встановлених на підставі наявних в матеріалах справи доказів обставин дають суду підстави для висновку, що спірні правовідносини пов’язані саме із виконанням зобов’язань за договором постачання № 167 від 15.11.2006р., оскільки первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (відповідні накладні), достовірність яких Відповідачем не оспорюється, підставою вчинення операцій з постачання вказують саме договір (без визначення його реквізитів), проте іншого, ніж договір №167 від 15.11.2006р. сторони не укладали, і саме на його виконання Відповідачем здійснювалися платежів, у тому числі – в межах досліджуваного періоду постачання згідно наданих накладних.

Означений висновок суду у повній мірі узгоджується із положеннями ч. 1 ст. 206 Цивільного кодексу України, згідно якої, за загальним правилом, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення. Між тим, відсутність доказів оплати товару за наявними видатковими накладними, яка (відсутність), власне, і є причиною виникнення розглядуваного спору, унеможливлює припущення про усну домовленість сторін щодо постачання відповідного товару. У світлі викладеного суд відхиляє заперечення Відповідача відносно постачання Позивачем товару не за договором постачання № 167 від 15.11.2006р. як такі, що спростовуються наявними у справі доказами.

Беручи до уваги правову природу зазначеного вище договору, кореспондуючі права та обов’язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов’язаний сплатити постачальнику певну грошову суму.

В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов’язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір постачання № 167 від 15.11.2006р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов’язку зі здійснення платежу за поставлену продукцію згідно наданих видаткових накладних відповідно до умов п. 5.5. договору постачання, а саме – по закінченню встановленого строку після реалізації цього товару. При цьому, враховуючи контекст застосування терміну „реалізація товару” за змістом договору постачання № 167 від 15.11.2006р., зокрема – п.п.4.4., 4.7., 5.8. – суд, у світлі правил тлумачення, встановлених ст.ст.213, 637 Цивільного кодексу України, суд зазначає, що під реалізацією товару, з моменту якої відліковується строк для визначення дати платежу, розуміється продаж товару Відповідачем іншим особам (споживачам).

За змістом ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України обов’язковою умовою застосування певного способу судового захисту є наявність наступної сукупності умов:

-          наявність певного суб’єктивного права або інтересу у Позивача;

-          порушення цього права або інтересу з боку Відповідача;

-          адекватність (в контексті встановлення діючим законодавством та спроможності відновити порушені права або інтереси) обраного способу судового захисту.

Виходячи із змісту позовної заяви та обґрунтування вимог положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України суб’єктивне право Позивача, на захист якого подано розглядуваний позов, є право на отримання грошових коштів за поставлений товар, наявність якого (права) судом підтверджується, а порушенням цього права та кореспондуючого йому обов’язку Відповідача у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України є прострочення платежу.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Між тим, ненадання Позивачем всупереч ст.33 Господарського процесуального кодексу України доказів реалізації Відповідачем отриманого згідно представлених видаткових накладних товару іншим особам (споживачам), та неможливість встановлення цих обставин на підставі наявних у справі матеріалів (враховуючи, у тому числі, витребування відповідних відомостей у Відповідача ухвалами від 06.10.2009р. та 20.10.2009р.), унеможливлює і встановлення дати настання платежу з оплати товару за кожною із видаткових накладних, а отже – і факту прострочення відповідного грошового зобов’язання.

Недоведеність факту прострочення платежу за договором зумовлює висновок про відсутність підстав для кваліфікації бездіяльності Відповідача відносно нездійснення стягуваних платежів як порушення відповідних грошових зобов’язань перед Позивачем та має наслідком відмову у задоволені позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати відносяться на його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Гала-Трейд АВС” в особі Донецької філії, м. Донецьк (ідентифікаційний код 33712948) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Сарепта”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34557310) про стягнення заборгованості в сумі 133028,82рн. у повному обсягу.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою сторін у судовому засіданні 03.11.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення підписано 04.11.2009р.

3. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя