Рішення № 65332759, 13.03.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 537/1801/16-ц Номер провадження 22-ц/786/616/17Головуючий у 1-й інстанції Сьоря С. І. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Панченка О.О.,

Суддів: Обідіної О.І., Прядкіної О.В.,

При секретарі: Зеленській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 жовтня 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ТОВ "Добробит" (нова назва ТОВ «Місто для людей Кременчук») про встановлення порядку користування квартирою, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому посилалась на те, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого згідно з розпорядженням Управління житлово-комунального господарства адміністрації Кременчуцької міської ради № 1134/2 від 28.06.1993 року квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належить їй, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Оскільки між нею та іншими співвласниками виникли неприязні стосунки, позивач, уточнивши позовні вимоги, просила суд встановити порядок користування вказаною квартирою, виділивши їй у користування кімнату (7) площею 9, 4 кв.м., а ОСОБА_4 та ОСОБА_2 виділити в користування кімнату (5) площею 15, 9 кв.м. і кімнату (6) площею 7, 9 кв.м. Кухню (4) площею 4, 9 кв.м., коридор (1) площею 6,2 кв.м., ванну кімнату (3) площею 2 кв.м., вбиральню (2) площею 1, 1 кв.м., балкон площею 0, 9 кв.м. залишити в загальному користуванні співвласників.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 жовтня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до ТОВ «Добробит» (нова назва ТОВ «Місто для людей Кременчук») відмовлено.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 задоволено.

Встановлено наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1:

ОСОБА_3 виділено в користування кімнату (7) площею 9, 4 кв.м.;

ОСОБА_4, ОСОБА_2 виділено в користування кімнату (5) площею 15, 9 кв.м., кімнату (6) площею 7, 9 кв.м.;

кухню (4) площею 4, 9 кв.м., коридор (1) площею 6,2 кв.м., ванну кімнату (3) площею 2 кв.м., вбиральню (2) площею 1, 1 кв.м., балкон площею 0, 9 кв.м. залишено в загальному користуванні співвласників.

Вирішено питання стягнення судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні судового рішення, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, дійшов висновку, що запропонований позивачем порядок користування не буде суттєво порушувати житлових прав відповідачів, а відтак з урахуванням принципу непорушності права власності та його складової - права користування вбачав досить підстав для задоволення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2

При цьому відмовляючи в задоволенні позову до ТОВ «Добробит», місцевий суд виходив з того, що останнє не є співвласником спірної квартири та до нього позовних вимог фактично не пред'явлено.

Проте повністю з такими висновками суду погодитись не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про право власності на житло, що видане 02.07.1993 року Управлінням житлово-комунального господарства адміністрації Кременчуцької міської ради народних депутатів на підставі розпорядження №1134/2 від 28 червеня 1993 року, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належить к квартира АДРЕСА_1.

Згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1, виготовленого КП «Кременчуцьке МБТІ» станом на 02.04.2002 року, вказана квартира складається з трьох суміжних неізольованих житлових кімнат загальною площею 33,2 кв.м. ( перша кімната площею 15,9 кв.м., друга кімната площею 7,9 кв.м., третя кімната площею 9,4 кв.м.), кухні площею 4, 9 кв.м., коридору площею 6,2 кв.м., ванної кімнати площею 2 кв.м., вбиральні площею 1,1 кв.м., балкону площею 0, 9 кв.м.

Відповідно до довідки виданої ТОВ Добробит» 04.01.2016 року за вих. № 7/32 у спірній квартирі зареєстрована позивачка та відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_2

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 2 ст. 370 ЦК України визначено, що у разі виділення частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Частиною 1 ст. 369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення із самостійними виходами, які можуть використовуватись як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Проте, визначаючи порядок користування приміщеннями квартири, суд першої інстанції, виходячи із запропонованого позивачем варіанту, виділив ОСОБА_3 окрему кімнату для проживання у спірній квартирі, яка є суміжною, а не ізольованою, іншим двом співвласникам залишив дві кімнати у загальному користуванні, одна з яких є прохідною (а.с. 43).

Згідно ч.2 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною третьою статті 16 ЦК України передбачено, що суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Суд розглядаючи спір щодо визначення порядку користування жилим приміщенням, не взяв до уваги, що за законом всі співвласники квартири мають рівні права щодо володіння, користування та розпорядження своєю частиною власності. Вказаним судовим рішенням порушено права відповідачів, як співвласників квартири, оскільки позивачу надано пріоритет у визначенні кімнати для проживання у спірній квартирі. Якщо дійсно мається спір між співвласниками квартири, то кожен із них, як власник певної її частки, має право на визначення порядку користування квартирою, тобто визначення певної житлової площі та місць загального користування відповідно до частки у спільній власності.

Крім того, судом не прийнято до уваги, що до кімнати, яка виділена у користування позивача, можливо потрапити лише із прохідної кімнати, яка виділена відповідачам, та які в свою чергу є особами різної статі.

При цьому, в матеріалах справи мається висновок експертного будівельно-технічного дослідження №34-16 від 25.04.2016 року, яким запропоновано варіанти встановлення порядку користування приміщеннями квартири, з урахуванням перебудови (переобладнання суміжної кімнати в ізольовану) згідно часток співвласників в співвідношенні 1/3 та 2/3 частин.

Однак, посилаючись на зміни у фінансовому стані, та те, що запропоновані варіанти розподілу передбачають здійснення перепланування квартири, позивач відмовилася від них.

Інші варіанти визначення порядку користування спірним житловим приміщенням сторонами не вказувалися.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що в даному випадку, встановити порядок користування спірною квартирою із дотриманням прав кожного із співвласників на володіння, користування та розпорядження відповідно до їх часток у праві спільної сумісної власності, відповідно до запропонованого позивачем варіанту - неможливо.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині встановлення порядку користування спірною квартирою підлягає скасуванню, з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2

В іншій частині рішення суду відповідає вимогам закону, так як суд першої інстанції вірно встановив, що ТОВ «Добробит» (нова назва ТОВ «Місто для людей»), що останнє не є співвласником спірної квартири, а відтак право позивача щодо користування спірною квартирою не порушує.

Керуючись ст. ст.. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п. 4 ч.1 ст. 309, 314, 317 ЦПК України, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 жовтня 2016 року - скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_3.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/ Панченко О.О.

Судді: /підпис/ Обідіна О.І. /підпис/ Прядкіна О.В.

КОПІЯ

ВІРНО: суддя Апеляційного суду

Полтавської області ____ Панченко О.О.