Ухвала суду № 65332761, 14.03.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/838/14-ц Номер провадження 22-ц/786/559/17Головуючий у 1-й інстанції Рибалка Ю.В. Доповідач ап. інст. Мартєв С. Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2017 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі:

головуючого - МАРТЄВА С.Ю.,

суддів - ЛОБОВА О.А.,ХІЛЬ Л.М.,

за участю секретаря - ШЕВЧЕНКО І.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві провадження за апеляційною скаргою Автозаводського відділу державної виконавчої служби міста Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 січня 2017 року по справі за скаргою ОСОБА_2 на постанову державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про накладення штрафу.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,-

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на постанову державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області від 29.09.2016 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 5197973.

В обґрунтування вимог зазначив, що на примусовому виконанні Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 524/838/14-ц від 23.06.2014 року виданого Автозаводським районним судом м. Кременчук Полтавської області про визнання за ОСОБА_3 право проживати та користуватися житловим будинком АДРЕСА_1, усунення перешкод у проживанні та користуванні жилим приміщенням та вселення.

Також зазначив, що постановою державного виконавця від 29.09.2016 року за невиконання судового рішення на боржника накладено штраф у розмірі 170 грн.

Вважав, що постанова державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області від 29.09.2016 року є незаконною, оскільки з 27.12.2014 року всі правомочності власника будинку АДРЕСА_1 належать ОСОБА_4

З урахуванням уточнених вимог просив визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ в Полтавській області від 29.09.2016 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 51597973 від 29.09.2016 року та стягнути з Автозаводського ВДВС ГТУЮ в Полтавській області на його користь незаконно стягнутий штраф у сумі 170 грн.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 січня 2017 року поновлено ОСОБА_2 строк для звернення до суду з цією скаргою.

Скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано неправомірною та скасовано постанову від 29.09.2016 року винесену державним виконавцем Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області ШЕВЧЕНКО В.В. про накладення штрафу на ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 51597973.

У задоволенні решти вимог скарги - відмовлено.

В апеляційній скарзі порушено питання про скасування ухвали з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дійшов висновку, що остання задоволенню не підлягає.

Виходячи з положень п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Місцевим судом вірно встановлено, що на примусовому виконанні Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області перебуває виконавче провадження № 51597973 з примусового виконання виконавчого листа № 524/838/14-ц від 23.06.2014 року виданого Автозаводським районним судом м. Кременчук Полтавської області про визнання за ОСОБА_3 право проживати та користуватися житловим будинком АДРЕСА_1, усунення перешкод у проживанні та користуванні жилим приміщенням та вселення.

Також встановлено, що постановою державного виконавця від 29.09.2016 року за невиконання судового рішення на боржника накладено штраф у розмірі 170 грн.( а.с.4).

Задовольняючи скаргу частково місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_2 втратив право розпорядження будинком, а тому позбавлений можливості виконати рішення суду.

Апеляційний суду Полтавської області вважає такий висновок місцевого суду вірним з настуних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 6 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

З огляду на ч. 1 ст. 11 ЗУ « Про виконавче провадження» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) державний виконавець зобов'язаний вжити передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 13 ч.3 ст.11Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.89 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Згідно договору довічного утримання від 27.12.2014 року про передачу у власність житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 та земельну ділянку у власність ОСОБА_4(а.с.6-7).

Характерною ознакою цього договору є те, що він тягне за собою перехід права власності і у зв'язку з цим, важливим є момент коли особа, на користь якої укладається договір, стає повноправним власником відповідного нерухомого майна.

Із відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що право власності на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 з 27.12.2014 зареєстровано за ОСОБА_4(а.с.7 на звороті).

За таких обставин ОСОБА_2 з 27.12.2014 року втратив право розпоряджатися вищевказаним будинком, і тому позбавлений можливості виконати рішення суду.

Крім того, скарга в частині вимог про стягнення з Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області на користь скаржника незаконного стягнутого штрафу у сумі 170 грн. не підлягає задоволенню, оскільки згідно ст. 383-387 ЦПК України, вирішується питання лише законності прийнятих рішень та усунення порушень прав та законних інтересів особи.

Таким чином ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,312,315, 317, 319 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Автозаводського відділу державної виконавчої служби міста Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області відхилити.

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий у справі: С.Ю. МАРТЄВ

Судді: О. А. ЛОБОВ

Л. М. ХІЛЬ

З оригіналом згідно:

суддя С.Ю. МАРТЄВ