Рішення № 6531547, 06.11.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

06 листопада 2009 р.           Справа 12/160-09

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгровест" (м.Вінниця, вул.Коцюбинського, 78, ідент. код 31189850)

до:Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ, вул. Лєскова, 9 ідент. код 14305909) в особі Вінницької обласної дирекції (21001, м. Вінниця, вул. 50-річчя Перемоги, 35, ідент. код 20097421)

про визнання недійсним підпункту 1.4.1.6 пункту 1.4 договору № 010/03-11/673 від 31.10.2007 р.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Андрощук О.І. - представник за дорученням

          відповідача : Усова О.О. - представник за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Подано позов, в якому позивач просить суд визнати недійсним підпункт 1.4.1.6 пункту 1.4 договору № 010/03-11/673 від 31.10.2007 р..

Ухвалою суду від 14.10.2009 р. порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 03.11.2009 р..

В судовому засіданні 03.11.2009 р. оголошено перерву до 06.11.2009 р., в зв'язку з поданням відповідача відзиву та інших документів безпосередньо перед судовим засіданням.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

31.10.2007 р. між ТОВ "Украагровест" та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" укладено кредитний договір № 010/03-11/673. На підставі цього договору ТОВ "Украгровест" (позивачу) надано кредит у сумі 10 000 000 грн. строком до 30.10.2017 р. із сплатою 12% річних за користування кредитними коштами.

Підпунктом 1.4.1.6 пункту 1.4 кредитного договору № 010/03-11/673 встановлено, що у випадку зміни економічних умов та вартості ресурсів на ринку позичкового капіталу Сторони Договору дійшли згоди вважати настання таких обставин істотною зміною обставин, якими сторони керувались при визначенні розміру процентної ставки при укладенні цього договору. У цьому випадку сторони досягли згоди без укладення будь-якої додаткової угоди до цього договору встановити наступний порядок змін умов цього договору з відповідною зміною зобов'язань позичальника та прав банку за цим договором щодо розміру процентної ставки або строку виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договорм.

Про зміну процентної ставки банк повідомляє позичальника шляхом направлення листа з повідомленням про вручення за 20 календарних днів до вступу в дію зміненої процентної ставки.

Зміни до Договору набувають чинності, а нова процентна ставка починає діяти з 21 дня після відправілення Банком повідомлення відповідно до цього пункту 1.4.1.6 цього Договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище двадцятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається Банку відділенням зв'язку при направленні листа з повідомленням про вручення. Протягом зазначеного вище двадцятиденного строку Позичальник має право подати Банку письмове заперечення щодо нового розміру процентної ставки. при наявності таких заперечень строк виконання Позичальником своїх зобов'язань по поверненню кредиту, сплаті процентів за користування ним за взаємною згодою сторін вважається таким, що настав на день звернення Позичальника до Банку із зазначеними вище запереченнями. Факт звернення Позичальника до Банку підтверджується поставленням вхідного штампу Банку із зазначенням номеру та дати реєстрації звернення Позичальника. У випадку невиконання Позичальником своїх зобов'язань по поверненню кредиту, сплаті відсотків за користування ним в строки, змінені за згодою Сторін, Банк має право вимагати виконання таких зобов'язань у порядку, передбаченому п.1.9. цього Договору.

Позивач вважає, що положення підпункту 1.4.1.6 пункту 1.4 Договору порушують його права та законні інтереси.

Відповідач у відзиві № 07-15/5-4795 від 03.11.2009 р. на позовну заяву позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що умови кредитного договору № 010/03-11/673 від 31.10.2007 р., який є договором приєднання, зокрема: спірний підпункт 1.4.1.6 пункту 1.4, є такими, що не порушують будь-яких прав та інтересів, та такими, що не носять дискримінаційного характеру.

В судових засіданнях представники сторін, відповідно, позовні вимоги та заперечення на позов підтримали.

З їх пояснень та матеріалів справи суд вбачає таке.

31.10.2007 р. між ТОВ "Украагровест" (Позичальник) та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (Кредитор) укладено кредитний договір № 010/03-11/673 (далі - Договір), за умовами якого Кредитор взяв на себе зобов'язання надати Позичальнику грошові кошти в сумі 10 000 000 грн. зі сплатою 12% річних за кредитом та комісій в розмірі та в порядку, визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться в Додатку № 1 до цього Договору, який є невід'ємною складовою частиною цього Договору в межах максимального ліміту заборгованості за кредитом в сумі 9 955 142,14 грн. з наступним графіком зниження максимального ліміту заборгованості кінцевим терміном погашення усієї заборгованості за кредитом не пізніше 30.10.2017 р..

Підпунктом 1.4.1.6 п. 1.4 Договору передбачено наступне:

У випадку зміни економічних умов та вартості ресурсів на ринку позичкового капіталу Сторони Договору дійшли згоди вважати настання таких обставин істотною зміною обставин, якими сторони керувались при визначенні розміру процентної ставки при укладенні цього договору. У цьому випадку сторони досягли згоди без укладення будь-якої додаткової угоди до цього договору встановити наступний порядок змін умов цього договору з відповідною зміною зобов'язань позичальника та прав банку за цим договором щодо розміру процентної ставки або строку виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договорм.

Про зміну процентної ставки банк повідомляє позичальника шляхом направлення листа з повідомленням про вручення за 20 календарних днів до вступу в дію зміненої процентної ставки.

Зміни до Договору набувають чинності, а нова процентна ставка починає діяти з 21 дня після відправілення Банком повідомлення відповідно до цього пункту 1.4.1.6 цього Договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище двадцятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається Банку відділенням зв'язку при направленні листа з повідомленням про вручення. Протягом зазначеного вище двадцятиденного строку Позичальник має право подати Банку письмове заперечення щодо нового розміру процентної ставки. при наявності таких заперечень строк виконання Позичальником своїх зобов'язань по поверненню кредиту, сплаті процентів за користування ним за взаємною згодою сторін вважається таким, що настав на день звернення Позичальника до Банку із зазначеними вище запереченнями. Факт звернення Позичальника до Банку підтверджується поставленням вхідного штампу Банку із зазначенням номеру та дати реєстрації звернення Позичальника. У випадку невиконання Позичальником своїх зобов'язань по поверненню кредиту, сплаті відсотків за користування ним в строки, змінені за згодою Сторін, Банк має право вимагати виконання таких зобов'язань у порядку, передбаченому п.1.9. цього Договору.

У свою чергу підпунктом 1.9.1 пункту 1.9 Договору встановлено, що незважаючи на інші положення цього Договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов"язань в цілому або у визначеній Банком частині у випадку невиконання Позичальником, та/або Майновим поручителем своїх боргових зобов"язань на інших зобов"язань за цим Договором (в тому числі, але не виключно, встановлених п. 1.4.1.6, 2.3.6-2.3.15 та ст. 3 цього Договору) та/або умов Договору іпотеки, та/або умов Договору поруки (надалі - "Вимога"). При цьому виконання боргових зобов"язань повинно бути проведено Позичальником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання Позичальником відповідної Вимоги. Застереження: Сторони визначають, що реалізація положень п. 1.9.1 цього Договору не буде розглядатись Сторонами як одностороння зміна умов цього Договору. Реалізація положень п. 1.9.1 цього Договору є одним із способів виконання боргових зобов"язань, встановлених за взаємною домовленістю Сторін.

На підставі підпункту 1.4.1.6. пункту 1.4. кредитного договору № 010/03-11/673 Банк 18.05.2009 р. направив на адресу ТОВ "Украгровест" лист, де повідомив Підприємство про підвищення відсоткової ставки за кредитом до 19% річних та запропонував укласти відповідну додаткову угоду до кредитного договору, зазначивши також, що у разі відмови від збільшення вартості кредиту Банк буде вимагати дострокового погашення товариством кредиту у повній сумі.

26.05.2009 р. Підприємством надіслана Банку відповідь № 15/09, де зазначено, що ТОВ "Украгровест" не погоджується укладати додаткову угоду до кредитного договору про підвищення відсоткової ставки за користування кредитними коштами, у зв"язку з незадовільним фінансовим станом підприємства, зумовленим фінансово-економічною кризою в державі. Також у листі звернуто увагу Банку на ч. 4 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", якою заборонено банкам у односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів.

19.06.2009 р. Банк направив на адресу Підприємства вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 9 089 030,78 грн. в тридцятиденний строк, у зв'язку з відмовою Підприємства підписати додаткову угоду до кредитного договору про підвищення за ініціативою Банку процентної ставки з 12% до 19% річних.

Вважаючи підпункт 1.4.1.6 Договору таким, що порушує права Позичальника та суперечить законодавству України, посилаючись на ст.ст. 3, 6, 203, 215, 627, 634 ЦК України, ст.ст. 20, 175, 179, 193, 207 ГК України, ТОВ "Украгровест" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом у даній справі про визнання вказаного підпункту Договору недійсним.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши і оцінивши обставини та докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною /сторонами/ вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Також, вказаною статтею встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Статтею 203 ЦК України, зокрема, передбачено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Господарського кодексу України (далі - ГК України) недійсною може бути визнано нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов.

Пленум Верховного Суду України в п.п. 2, 12 Постанови від 28.04.78 № 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" роз'яснив, що угода може бути визнана недійсною лише на підставі та з наслідками, передбаченими законом.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 179 ГК України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі зокрема договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб"єктів, коли ці суб"єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до приписів ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів, а також конфлікту інтересів клієнтів банку.

Отже, і самі договори, і відносини, що з них виникають, не можуть відокремлюватися від кредитної політики банку і не можуть спрямовуватися на забезпечення лише інтересів банку.

Кредитний договір № 010/03-11/673 розроблений Банком за стандартною формою кредитних договорів у редакції, встановленій Головним офісом Банку, і містить у собі ознаки договору приєднання, що також підтверджено відповідачем у відзиві на позов № 07-15/5-4795 від 03.11.2009 р.

Пункт 1.4.1.6 цього Договору надає Банку право в односторонньому порядку на свій розсуд збільшити процентну ставку за користування кредитом, а у разі заперечень Позичальника проти цього в односторонньому порядку змінити умови кредитного договору щодо строку користування кредитом, а саме вимагати дострокового повернення кредиту, а також в односторонньому порядку розірвати Договір на підставі п.1.9 Договору.

З огляду на це, положення п. 1.4.1.6 Договору суперечать таким засадам цивільного законодавства як справедливість, розумність та добросовісність (п. 6 ст, 3 Цивільного кодексу України), які є притаманними для будь-яких зобов'язальних правовідносин, та їх закріплення у ст. 3, ч. 3 ст. 509, ст. 627 Цивільного кодексу України регламентує обов'язковість їх застосування.

Крім того, ч. 4 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність встановлено, що Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.

У той же час, пункт 1.4.1.6 Договору надає можливість Банку в односторонньому порядку та на свій розсуд змінювати розмір процентної ставки.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним підпункту 1.4.1.6 пункту 1.4 договору № 010/03-11/673 від 31.10.2007 р. підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України понесені позивачем судові витрати на оплату держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

          Керуючись ст. ст. 4-3,33,43,49, 82,84,115,116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним підпункт 1.4.1.6 пункту1.4 кредитного договору № 010/03-11/673 від 31.10.2007 р. укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (м.Київ, вул.Лєскова, 9, ідент. код 14305909) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгровест" (м.Вінниця, вул.Коцюбинського, 78, ідент. код 31189850).

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ, вул. Лєскова, 9 ідент. код 14305909) в особі Вінницької обласної дирекції (21001, м. Вінниця, вул. 50-річчя Перемоги, 35, ідент. код 20097421) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгровест" (м.Вінниця, вул.Коцюбинського, 78, ідент. код 31189850) 85 грн. витрат на сплату державного мита, 236 грн. витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 11 листопада 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (м.Вінниця, вул.Коцюбинського, 78)

3,4 - відповідачу (м. Київ, вул. Лєскова, 9; 21001, м. Вінниця, вул. 50-річчя Перемоги, 35 )