Постанова № 6529675, 12.10.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м.Харків, вул. Мар'їнська,18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

12.10.2009 р. №2а- 41262/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зоркіної Ю.В.

при секретарі Міхно А.О.

за участю представників сторін:

позивача: не прибув

відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А-4104 про відшкодування грошової допомоги -

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд визнати дії суб'єкта владних повноважень - командира військової частини А4104, неправомірними щодо невиплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; стягнути з відповідача на користь позивача грошову допомогу на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 1539,65 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача допомогу на оздоровлення за 2009 рік в розмірі 1335,84 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік, в розмірі 440,16 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача індексацію грошового забезпечення за вересень-грудень 2008 року у розмірі 144,09 грн.; визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та відновити строк звернення до суду.

В судове засідання позивач не з'явився, але надана заява з проханням слухати справу без його участі, у зв'язку з незадовільним станом здоров'я.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав до канцелярії суду заперечення проти позовної заяви, в якій позов не визнав та просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову, а справу розглядати за його відсутності. В обґрунтування заперечень зазначив, що за позивачем рахується заборгованість матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, проте зазначені кошти не виплачені військовою частиною у звязку з обмеженим фінансуванням з боку Міністерства оборони України, а тому вважає, що вини військової частини у невиплаті грошових коштів немає. Крім того, представник відповідача послався на те, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, на підставі чого просив суд в позові відмовити. Також представником відповідача до суду надано клопотання про залучення у справу Міністерства оборони України в якості відповідача, з тих підстав, що порядок зазначених виплат передбачений Наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008р., яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України та деяких іншим особам.

Розглянувши заяви позивача та відповідача, суд вважає, що не зявлення сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання представника відповідача про залучення у справу Міністерство оборони України в якості відповідача, суд дійшов висновку, що військова частина А4104 є належним відповідачем по справі, на час виникнення спірних відносин позивач проходив службу саме в в/ч А4104, накази про нараховування позивачу матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення за 2008,2009 роки видавав командир в/ч А4104, тому суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині А4104 на посаді начальника радіотехнічної ремонтної майстерні групи регламенту та ремонту батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення, має військове звання - прапорщик.

У липні 2008 року відповідно до графіку відпусток на 2008 рік та відповідно до наказу командира військової частини А4104 від 21.07.08 №135 позивач убув у щорічну основну відпустку.

09.07.2008 року, 21 липня 2008 позивачем був поданий рапорт на імя командира військової частини А 4104, за якими виданий наказ №135, де відповідно п.3.1 передбачено виплату грошової допомоги на оздоровлення, яка відповідно до довідки фінансово-економічної служби військової частини А4104 дорівнює 1539,65 грн.

У січні 2008 року відповідно до графіку відпусток на 2009 рік та відповідно до наказу командира військової частини А4104 від 26.02.09 р. №39 у звязку з вибуттям у чергову відпустку позивачем було подано рапорт від 30.01.09 року, 26.02.2009 року, та згідно наказу №39 передбачено виплату грошової допомоги на оздоровлення, яка відповідно до довідки фінансово-економічної служби військової частини А4104 дорівнює 1335,84 грн.

Вказана грошова на оздоровлення за 2008 та 2009 роки була нарахована, але не виплачена.

25 січня 2008 року у зв'язку із скрутним матеріальним становищем позивачем було подано заяву командиру військової частини А4104.

19 лютого 2008 року видано наказ №33, де п.4 передбачено виплату позивачу матеріальної допомоги, яка відповідно до довідки фінансово-економічної служби військової частини А4104 була нарахована у сумі 440,16 грн., але на теперішній час не виплачена.

Також, згідно довідки позивачу була не виплачена індексація грошового забезпечення за вересень-грудень 2008 року в розмірі 144,09 грн.

Тобто, на теперішній час позивачу не виплачена загальна сума боргу 3459, 74 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України регулювався Положенням про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженим наказом Міністра Оборони України від 05 березня 2001 року № 75 до його скасування наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 259. Іншим наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 з цього питання затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.

Відповідно до п. 1.1 Положення № 75 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов військової служби. Воно складається з окладів грошового утримання та додаткових видів грошового забезпечення. До окладів грошового утримання належать оклади за військовим званням та посадові оклади. Додаткові види грошового забезпечення включають підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, одноразові й щомісячні винагороди, морське грошове забезпечення, матеріальні та грошові допомоги і премію.

Відповідно до п.п. 36.1., 36.2. Положення № 75 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) особам офіцерського складу, прапорщикам (мічманам), солдатам (матросам), сержантам і старшинам, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога у розмірі місячного окладу грошового утримання. Матеріальна допомога надається військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Таким чином, у позивача було наявним право на отримання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за місцем його служби на підставі Положення № 75.

Згідно п.п. 33.1, 33.3, 33.4 Положення № 75 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) у разі вибуття в щорічну чергову відпустку виплачується грошова допомога на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Грошова допомога на оздоровлення підлягає виплаті тільки військовослужбовцям, які мають право на чергову відпустку, тривалість якої визначена відповідно до чинного законодавства України. Виплата грошової допомоги військовослужбовцям проводиться на підставі наказу командира військової частини із зазначенням у ньому суми допомоги. Розмір грошової допомоги визначається виходячи з окладів грошового утримання та додаткових видів грошового забезпечення, на які військовослужбовець має право згідно з чинним законодавством України на день вибуття в щорічну чергову відпустку.

Відповідно до п.п. 30.1., 30.2., 30.3. Інструкції № 260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, у разі вибуття в щорічну основну відпустку виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Грошова допомога для оздоровлення підлягає виплаті військовослужбовцям, яким надана щорічна основна відпустка, тривалість якої визначена відповідно до законодавства України. Військовослужбовцям, яким на їх бажання щорічна основна відпустка надається частинами, грошова допомога на оздоровлення надається на їх бажання під час вибуття у першу чи другу частину відпустки. Виплата грошової допомоги військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.

Таким чином, у позивача було наявним право на отримання грошової допомоги на оздоровлення при вибутті в щорічну основну відпустку за 2008, 2009 роки в розмірі місячного грошового забезпечення за його рапортами на підставі наказу командира військової частини А 4104 , які наявні у матеріалах справи, згідно з нормами п.п. 33.1, 33.3, 33.4 Положення № 75 та п.п. 30.1., 30.2., 30.3. Інструкції № 260.

Слід зазначити, що матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, грошова допомога на оздоровлення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, яке відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” гарантується державою, та обовязок щодо їх виплат не ставиться в залежність від наявності фінансування військової частини з боку Міністерства оборони України.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян у військовій службі. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.

В ст. 1 та ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" передбачено, що підприємства, установи та організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), а під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі і грошове забезпечення.

Згідно п. 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ № 159 від 21.02.01 р., компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни у гривнях на території України і не мають разового характеру, в тому числі і грошове забезпечення.

Згідно довідки № 1/9/18/1028 від 11.08.2009 року, яка наявна у матеріалах справи, сума індексації грошового забезпечення позивачеві виплачена не була, внаслідок чого сума заборгованості складає 114,09 грн.

Відповідно до положень ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 100 КАСУ пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядується і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно вимог ст.8 КАСУ, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та ст.9 КАСУ, де передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, таким є Конституція України, що відповідає принципу верховенства права, який закріплений в ст.8 Конституції України та ст.22 Конституції України, де передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога на оздоровлення, яку повинен був отримувати ОСОБА_1 є джерелом його існування, невиплата якої порушує його конституційні права та позбавляє належного задоволення свої соціально-побутові потреб.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 3459,74 грн., суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8-14, 35, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186, 254КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А-4104 про відшкодування грошової допомоги - задовольнити в повному обсязі.

Визнати дії суб'єкта владних повноважень - командира військової частини А4104, неправомірними щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Стягнути з Військової частини А-4104 (м-н Авіаторів, м. Чугуїв, Харківська область, 63501, код 07785381) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, НОМЕР_1, виданий 14.021996 року Чугуївським РВ ГУМВС України у Харківській області, код НОМЕР_2) на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 1539,65 грн. допомогу на оздоровлення за 2009 рік в розмірі 1335,84 грн., матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік, в розмірі 440,16 грн., індексацію грошового забезпечення за вересень-грудень 2008 року у розмірі 144,09 грн., разом на загальну суму 3459.74 (три тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять гривень 74 копійки).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку, передбаченому ч.5 ст.186 КАС України.

У повному обсязі постанова виготовлена 15 жовтня 2009 року.

Суддя Ю.В.Зоркіна