Постанова № 6528593, 01.07.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2009 р.                                                                       справа № 2а-8623/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Кондрашової О.С.

за участю:

представника позивача                     Підопригора В.В., Степанової С.В., Конєва О.В.

представників відповідача           Таркової Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Донецьку справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Маріупольська кондитерська фабрика» до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

ЗАТ «Маріупольська кондитерська фабрика» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Маріуполі про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позову вказав, що відповідачем була проведена позапланова комплексна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2003р. по 01.01.2004р., яка проводилась з 13.04.2004р. по 18.03.2005р. За результатами перевірки було складено акт № 4/23-111/00382059 від 21.03.2005р. та прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000022230/0 від 23.03.2005р. на суму 19431,73 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення було оскаржене в ДПІ у м. Маріуполі, яка своїм рішенням № 7025/10/23-4 від 27.04.2005р. залишила скаргу без задоволення. 28.04.2005р. відповідачем видано податкове повідомлення-рішення № 0000022230/1, на яке було подано скаргу до ДПА у Донецькій області.

Рішенням ДПА у Донецькій області № 10690/10/25-013-5 від 05.07.2005р. скарга залишена без задоволення. Рішенням було збільшено суму нарахованої пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на 77,78 грн., у зв’язку з чим ДПІ у м. Маріуполі належало видати додаткове податкове повідомлення-рішення на вказану суму. На підставі рішення ДПА у Донецькій області 11.07.2005р. видане податкове повідомлення-рішення № 0000022230/2, яке було оскаржене до ДПА України.

Рішенням ДПА України від 13.09.2005р. № 8813/6/25-0415 скарга залишена без задоволення. 23.02.2005р. на підставі вказаного рішення відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000022230/3, яке визначає пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на суму 19509,51 грн.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями вказав, що позапланову виїзну перевірку СПД можна здійснювати лише у тому разі, коли за наслідками зустрічних перевірок виявлено факти, які свідчать про порушення СПД норм законодавства. Проте жодних підтверджень даних фактів відповідачем надано не було. Напроти, згідно висновку даного акту позаплановою перевіркою виявлено було тільки порушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Термін проведення перевірки встановлений не був та в журналі реєстрації перевірок на підприємстві перевіряючі не реєструвались. Акт перевірки видано 21.03.2005р., при чому за даними акту з 22.07.2003р. по 18.03.2005р. перевірка не проводилась.

Податковим повідомленням-рішенням відповідача № 0000092230/3 від 23.02.2005р. на суму 167415,19 грн. було нарахована пеня за порушення розрахунків у сфері ЗЕД за контрактами з ІПП «Гренада», РФ. Позивачем було укладено два бартерні договори з ІПП «Гренада», проте постановами касаційної інстанції по перевірці рішень арбітражних судів визначено, що права та обов’язки між позивачем та ІПП «Гренада» не виникали, договір – відсутній.

Перевіркою прокуратури м. Таганрога, РФ встановлено, що по відношенню до майна позивача було вчинено шахрайство у великих розмірах, проте провадження по справі не провадилось у зв’язку із смертю підозрюваного.

Просили визнати нечинними податкове повідомлення-рішення № 0000022230/3 від 21.09.2005 року та податкове повідомлення-рішення № 0000022230/2 від 11.07.2005р., які були прийняті ДПІ у м. Маріуполі.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, посилаючись на безпідставність застосування відповідачем Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та на незаконність підстав направлення ЗАТ «МКФ» податкових повідомлень-рішень. Позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, позовні вимоги вважав необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі, надав суду письмові заперечення, в яких просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши представника позивача і представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

          Так, судом встановлено, що 03.08.2004р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000092230/0, яким позивачу нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 178953,19 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято ДПІ у м. Маріуполі на підставі акту «Про результати комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАТ «Маріупольська кондитерська фабрика» (код ЄДРПОУ 00382059) за період з 01.01.2002р. по 01.07.2003р. від 31.10.2003р. № 16/23-111-00382059 (далі Акт перевірки).

На підставі розпорядження голови ДПА в Донецькій області від 13.11.03р. № 122-р стосовно працівників ДПІ, які проводили перевірку позивача, проведено службове розслідування, за наслідками якого встановлено розбіжності між наведеним актам документальної перевірки від 31.10.2003р. та звітними даними підприємства, а також встановлено факт неврахування актів зустрічних перевірок, внаслідок чого на підставі розпорядження голови ДПА в Донецькій області від 24.11.03р. № 125-р та пункту 4 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» призначено повторну перевірку діяльності позивача.

За результатами комплексної повторної перевірки позивача щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2002р. по 01.07.2003р. ДПІ у м. Маріуполі складено акт № 03/23-313-00382059 від 23.07.2004р.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.08.2003р. № 0000092230/0, яким позивачу нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 178953,19 грн.

Позивачем вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені в порядку адміністративного узгодження.

За результатами адміністративного оскарження відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 000092230/3 від 23.02.2005р. та № 0000922330/2 від 16.12.2004р., якими позивачу визначена пеня в сумі 167415,19 грн. на підставі абз. 3 ст. 4 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме, за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД.

В Акті перевірки зазначено наступне:

- позивачем з ІПП «Гренада» (РФ) укладені контракти № 15 від 24.12.1996р., № 1 від 03.02.1997р., які фактично є зовнішньоекономічними оскільки згідно з додатковими угодами до цих контрактів, укладеними між контрагентами 03.03.1997р., встановлена можливість розрахунків грошовими коштами;

- актом ДПІ в м. Маріуполі від 27.10.1997р. № 54-Ва встановлено надходження грошових коштів у сумі 31000 рос. рублів на валютний рахунок ЗАТ «Маріупольська кондитерська фабрика» від нерезидента на виконання обов’язків за контрактом № 15 від 24.12.1996р. та зазначено, що на підставі абзацу 3 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» підлягає нарахуванню пеня за контрактом № 15 (за період з 04.09.1997р. по 17.11.2003р.) у сумі 574,78 грн., а за контрактом № 1 (за період з 04.09.1997р. до 17.11.2003р.) у сумі 178378,41 грн. Всього – 178953,19 грн.

Суд вважає, що податковим органом безпідставно нарахована ЗАТ «Маріупольська кондитерська фабрика» пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 178953,19 грн. виходячи з наступного.

Відповідачем не доведено наявність у позивача дебіторської заборгованості за контрактами № 15 від 24.12.1996р. та № 1 від 03.02.1997р. Крім того, відповідачем не доведено наявність додаткової угоди від 03.03.1997р. до контракту № 1 від 03.02.1997р., якою передбачено проведення розрахунків грошовими коштами.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості (ст. 4 зазначеного Закону).

На виконання контракту № 15 від 24.12.1996р. ЗАТ "Маріупольська кондитерська фабрика" відвантажено ІПП "Гренада" (РФ) кондитерські вироби, ВМД № 2885 від 26.12.1996р. на суму 59 184,17 рос. руб. Частина валютної виручки у сумі 31000,00 рос. руб. надійшла на валютний рахунок позивача 12.05.1997 р.

За контрактом № 1 від 03.02.1997 р. ЗАТ "Маріупольська кондитерська фабрика" відвантажено ІПП "Гренада" кондитерські вироби, ВМД № 195 від 07.02.1997 р. на суму 14449,25 дол. США.

За висновками податкового органу, валютна виручка по контракту № 15 від 24.12.1996р. та № 1 від 03.02.1997р. не надійшла на валютний рахунок позивача, внаслідок чого виникла дебіторська заборгованість в сумі 28184,16 рос. руб. та 14449,25 дол. США відповідно.

За таких обставин ДПІ у м. Маріуполі нарахонано пеню за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД, а саме: за контрактом № 15 від 24.12.1996р. в сумі 574,78 грн. (за період з 04.09.1997р. по 17.11.2003р.) та за контрактом № 1 від 03.02.1997р. в сумі 178 378,41 грн. (за період з 04.09.1997р. по 17.11.2003р.).

Відповідачем неправомірно визначено позивачу суму пені за порушення вимог ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» як його податкового зобов’язання.

Згідно з преамбулою ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пункту 1.9 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" податкове повідомлення - це письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом. Ця форма акту ненормативного характеру може застосовуватись лише щодо обов'язків зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно зп. п. 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з п. 1.5 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" штрафна санкція (штраф) - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Абзацом "б" пп. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку та надіслати податкове повідомлення рішення, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; якщо згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов’язкового платежу) є контролюючий орган.

Вичерпний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) визначено у ст. ст. 14 та 15 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.l991p. № 1251-ХІІ в редакції закону України від 18.02.1997 № 77/97-ВР (із змінами та доповненнями).

У цих статтях пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД як один із видів податків і зборів не передбачена. Тому обов'язок підприємства зі сплати пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД не належить до категорії податкового зобов'язання.

Таким чином, у відповідача не було підстав направляти ЗАТ «Маріупольська кондитерська фабрика» податкове повідомлення-рішення про сплату пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, визначаючи нараховану пеню як податкове зобов’язання.

Вищезазначені висновки суду підтверджуються також ухвалою Вищого Адміністративного Суду України по справі № К-20714/06 від 16.10.2008р.

Оскільки до компетенції відповідача не належить визначення пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД як податкового зобов'язання позивача та направлення йому податкових повідомлень-рішень про обов'язок сплатити зазначену пеню, суд дійшов висновку про те, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням законодавства та підлягають визнанню нечинними.

За таких підстав суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7-20, 69-72, 86, 99, 100, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Закритого акціонерного товариства «Маріупольська кондитерська фабрика» до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, задовольнити.

          Визнати нечинними податкове повідомлення-рішення № 0000022230/3 від 21.09.2005р. та податкове повідомлення-рішення № 0000022230/2 від 11.07.2005р., які були прийняті Державною податковою інспекцією в м. Маріуполі.

          Постанова в повному обсязі виготовлена 06 липня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Козаченко А.В.