Постанова № 65285822, 06.03.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2017 р. Справа № 820/3354/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бенедик А.П. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТОК-АВТОЗАПЧАСТИНА" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2016р. по справі № 820/3354/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТОК-АВТОЗАПЧАСТИНА"

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

17.06.2016 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Істок - Автозапчатина» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000192201 від 25 лютого 2016 року та податкове повідомлення-рішення № 0000202201 від 25 лютого 2016 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2016 року в задоволенні позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на неврахування судом першої інстанції фактичних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги доводи суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач має статус суб'єкта господарювання юридичної особи та знаходиться на податковому обліку у відповідача (після реорганізації Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області).

Працівниками податкового органу було проведено документальну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, про що був складений акт від 11.02.2016 року № 58/20-33-22-01-03/36456783.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні, зокрема, заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет всього в сумі 377 693 грн за рахунок порушення: пп.198.3, 198.6 ст.198 ПК України позивачем завищено суми податкового кредиту всього у сумі 377 693 грн, у тому числі за лютий 2013 року в сумі 39000 грн, за березень 2013 року в сумі 26800 грн, за квітень 2013 року у сумі 65800 грн, за травень 2013 року у сумі 56766 грн, за червень 2013 року в сумі 58 617 грн, за липень 2013 року в сумі 68770 грн, за серпень 2013 року у сумі 34940 грн, за квітень 2014 року у сумі 27 000 грн. за рахунок включення позивачем до складу податкового кредиту сум по взаємовідносинам з ТОВ «Кійторгпром», ТОВ «Венера Трейд», ТОВ «Гениус», ТОВ «Прод Маркет», ТОВ «Флоренция Груп»;

п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України, так до складу податкових зобов'язань позивача зайво віднесено суму податку на додану вартість всього у сумі 1599479 грн, в тому числі за січень 2013 року у сумі 379 грн, за лютий 2013 року у сумі 531 грн, за березень 2013 року у сумі 393 грн, за квітень 2013 року 850 грн, за травень 2013 року у сумі 216 грн, за червень 2013 року у сумі 982 грн, за липень 2013 року у сумі 2380 грн, за серпень 2013 року у сумі 2380 грн, за вересень 2013 року у сумі 20 768 грн, за жовтень 2013 року у сумі 15434 грн, за листопад 2013 року у сумі 1072 грн, за грудень 2013 року 69327 грн, за січень 2013 року у сумі 10 8365 грн, за лютий 2014 року у сумі 3221 грн, за березень 2014 оку у сумі 2059 грн, за квітень 2014 року у сумі 4471 грн, за травень 2014 року у сумі 67390 грн, за червень 2014 року у сумі 171 959 грн, за липень 2014 року у сумі 71294 грн. за серпень 2014 року у сумі 38820 грн, за вересень 2014 року у сумі 214155 грн, за жовтень 2014 року у сумі 171139 грн, за листопад 2014 року у сумі 329625 грн, за грудень 2014 року у сумі 301819 грн за рахунок включення позивачем до складу податкових зобов'язань сум від реалізації товарно-матеріальних цінностей, які були придбані та не підтверджені по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Мітрал сістем», ТОВ «Люкс Інвест Маркет», ТОВ «Корунд Енергія, ТОВ «Юдіта», ТОВ «Харьтранс», ВКП «Дронго»у формі ТОВ, ТОВ «Регіон Бізнес Трейд», ТОВ «Валона», ТОВ «Східмегатранс», ТОв «Екліпс 2009», ТОВ «Діамант СТ», ТОВ «Торговий дім «ПК Індустрія», ТОВ «ПП Максіма», ТОВ «Аеріт», ТОВ «Буденергомаш», ТОВ «компанія Варс», ТОВ «ТПК Укртехкомплект», ТОВ «Міратон Лідер», ТОВ «Старкард С», ТОВ «АЗОП», ТОВ «Віст Груп Лімітед»; ТОВ «Дніпропетровський автоцентр МАЗ», ТОВ «Конвеєрспецмонтаж», ТОВ «ВКП МОТОР Агро», ТОВ «Агро Днепр», ТОВ «Асгард ВС»;

п.198.1, 198.2, п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі сумі 1599479 грн, в тому числі за січень 2013 року у сумі 393 грн, за лютий 2013 року у сумі 531 грн, за березень 2013 року у сумі 393 грн, за квітень 2013 року 850 грн, за травень 2013 року у сумі 216 грн, за червень 2013 року у сумі 982 грн, за липень 2013 року у сумі 2380 грн, за серпень 2013 року у сумі 2830 грн, за вересень 2013 року у сумі 20 768 грн, за жовтень 2013 року у сумі 15434 грн, за листопад 2013 року у сумі 1072 грн, за грудень 2013 року у сумі 69327 грн, за січень 2014 року у сумі 10 8365 грн, за лютий 2014 року у сумі 3221 грн, за березень 2014 року у сумі 2059 грн, за квітень 2014 року у сумі 4471 грн, за травень 2014 року у сумі 67390 грн, за червень 2014 року у сумі 171959 грн, за липень 2014 року у сумі 71294 грн, за серпень 2014 року у сумі 38820 грн, за вересень 2014 року у сумі 214155 грн, за жовтень 2014 року у сумі 171139 грн, за листопад 2014 року у сумі 329625 грн, за грудень 2014 року у сумі 30 1819 грн;

за рахунок включення позивачем до складу податкового кредиту сум придбання товару за господарськими операціїми з ТОВ «Мітрал Сістем», ТОВ «Люкс Інвест Маркет», ТОВ «Корунд Енергія», ТОВ «Юдіта», ТОВ «Хар-Транс», ВКП «Дронго у формі ТОВ, ТОВ «Регіон Бізнес Трейд», ТОВ «Валона», ТОВ «Східмегатранс», ТОВ «Екліпс 2009», ТОВ «Діамант Ст», ТОВ «Торговий дім «ПК Індустрія», ТОВ «ПП Максіма», ТОВ «Аеріт», ТОВ «Буденергомаш», ТОВ «Компанія Варс», ТОВ «ТПК Укртехкомплект», ТОВ «Міратон Лідер», ТОВ «Старкард С», ТОВ «АЗОП», ТОВ «Віст Груп лімітед», ТОВ «Дніпропетровський автоцентр МАЗ», ТОВ «Конвеєрспецмонтаж», ТОВ «ВКП Мотор Агро», ТОВ «Агро Днепр», ТОВ «Асгард ВС», які не підтверджені.

За результатами перевірки складені податкові повідомлення-рішення від 25.02.2016 року №0000192201, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 377 693,00 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 188 846,50 грн.;

та № 0000202201, яким встановлено завищення суми податкового кредиту та податкових зобов'язань на 1 599 479,00 грн., що не призвело до виникнення грошових зобов'язань.

За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що надані до матеріалів справи докази фактичного здійснення позивачем господарських операцій не можуть свідчити про здійснення ним вказаних господарських операцій, оскільки не можуть бути віднесені на результати господарської діяльності позивача, оскільки відсутні самі обставини витрат, заснованих на компенсації вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Крім цього, судом першої інстанції зроблені зауваження стосовно неповного заповнення товарно-транспортних накладних, а саме відсутні відмітки про посадових осіб, які здійснили вантажно-розвантажувальні операції, прийняли товар на складі позивача.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно до п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Податковим органом ставиться під сумнів реальний характер господарських операцій та правильність включення до складу податкового кредиту сум позивачем по результатам господарських операцій з ТОВ «Кійторгпром» всього на суму 203202 грн, у тому числі за лютий 2013 року у сумі 39000 грн, за березень 2013 року у сумі 26800 грн, за квітень 2013 року у сумі 39500 грн, за травень 2013 року 29016 грн, за червень 2013 року у сумі 29167 грн, за липень 2013 року у сумі 39720 грн; з ТОВ «Венера Трейд» всього на суму 54050 грн, у тому числі за квітень 2013 року у сумі 26300 грн, за травень 2013 року у сумі 27750 грн; з ТОВ «Гениус» всього на суму 58500 грн, у тому числі за червень 2013 року у сумі 29450 грн, за липень 2013 року 29050 грн; з ТОВ «Прод-Маркет», всього на суму 34940 грн, в тому числі за серпень 2013 року у сумі 34940 грн; ТОВ «Флоренция Груп» всього на суму 27 000 грн, у тому числі за квітень 2014 року у сумі 27 000 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що в ході своєї господарської діяльності позивачем мав взаємовідносини з ТОВ «Кійторгопром», з яким був укладений договір про надання консультацій з питань комерційної діяльності та управління від 17.01.2013 року № 17/01-КТП, відповідно до умов якого виконавець зобов'язаний надати замовнику консультації (у разі необхідності письмові консультації) з питань комерційної діяльності та управління.

Крім цього, позивачем в ході своєї господарської діяльності мав взаємовідносини з ТОВ «Венера Трейд», з яким був укладений договір про надання рекламних послуг від 27.03.2013 року № ВТ-27032013, відповідно до умов якого рекламіст зобов'язаний надати рекламодателю послуги з реклами паливних фільтрів «Separ».

Окрім цього, позивачем в ході своєї господарської діяльності мав взаємовідносини з ТОВ «Геніус», з яким був укладений договір надання юридичних послуг від 10.04.2013 року № Г-130410, згідно якого виконавець зобов'язаний надати замовнику юридичні послуги (загальні консультації зі складання юридичних документів, перевіряти на відповідність вимогам законодавства внутрішні документи замовника, приймати участь при укладенні договорів, вести претензійну роботу за матеріалами замовника.

Крім цього, позивачем в ході своєї господарської діяльності мав взаємовідносини з ТОВ «Прод-Маркет», з яким був укладений договір про надання консультування з питань комерційної діяльності та управління від 29.07.2013 року № ПМ-0713/29, відповідно до якого виконавець зобов'язаний надати замовнику консультації (у разі необхідності письмові консультації) з питань комерційної діяльності та управління.

Окрім цього, позивачем в ході своєї господарської діяльності мав взаємовідносини з ТОВ «Флоренція Груп», з яким був укладений договір про надання юридичних послуг від 27.03.2014 року № Ф-1403/27, відповідно до умов якого виконавець зобов'язаний надати замовнику юридичні послуги (загальні консультації зі складання юридичних документів, перевіряти на відповідність вимогам законодавства внутрішні документи замовника, приймати участь при укладенні договорів, вести претензійну роботу за матеріалами замовника.

Колегія суддів, вважає необґрунтованими висновок суду першої інстанції про те, що витрати за результатами даних господарських операцій не можуть бути віднесені на результати господарської діяльності позивача, оскільки відсутні самі обставини витрат, заснованих на компенсації вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, з наступних підстав.

Відповідно до змісту акту перевірки у податкового органу виникли сумніви щодо правильності включення позивачем саме до складу податкового кредиту сум по взаємовідносинам з наведеними вище контрагентами позивача (том 1 аркуш справи145 зворотня сторона), а не до витрат, тому є помилковим керування під час вирішення судом першої інстанції спору правилами статті 137 ПК України.

Крім цього, колегія суддів зауважує на тому, що порушення виявлені під час перевірки правильності формування податку на прибуток не призвели до заниження або завищення податку на прибуток (том 1 аркуш справи 145 зворотня сторона).

Крім цього, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність реального характеру даних господарських операцій.

На підтвердження виконання вказаних господарських операцій позивачем надані акти надання послуг, податкові накладні, виписки банку, звіти про надання послуг, звіти по дебетним та кредитним операціям по рахунку (том 2 аркуш справи 16-185 ).

Колегія суддів вважає, що зазначені документи відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Так, у відповідності до частини 2 названої статті первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Окрім цього, до суду надані копії документів, а саме: штатного розпису на 2013 рік (том 13 аркуш справи 203- 217), відомість трудовитрат підготовки консультацій по договору №17/01-КПИТ від 17.01.2013 року (том 13 аркуш справи 234-236), звіт про виконану роботу ТОВ «Гениус» (том 13 аркуш справи 237), звіт з виконаної роботи ТОВ «Прод -Маркет « (договір №0713/29 від 29.07.2013 року) (том 13 аркуш справи 238), Додаток до звіту від 30.04.2014 року про виконану роботу ТОВ «Флоренція груп» до угоди №ФГ-1403/27 від 27.03.2014 року (том 13 аркуш справи 239), фінансовий звіт позивача за 2013 рік (том 13 аркуш справи 7, 7 зворотня сторона) де у графі чистий прибуток за звітний період зазначено - 2 418,1 грн., та за аналогічний період попереднього року - 1 351,1 грн.; письмові пояснення з приводу необхідності розміщення реклами фільтрів «Сепар-2000», інструкція з установки, скріншоти, буклети та інформація (том 13 аркуш справи 229-233), доказують наявність фактичного здійснення вказаних господарських операцій, та відбуття змін у власних капіталах позивача.

Щодо висновку суду першої інстанції про наявність недоліків у наданих позивачем документах обліку даних господарських операцій, то колегія суддів, зазначає про те, що формальні недоліки у складенні первинних документів, а також недоліки, зумовлені дефектами правового статусу особи, що їх видала, мають оцінюватися у сукупності з іншими обставини, перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 15.12.2015 року у справі №21-3515а15.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000192201 від 25 лютого 2016 року підлягає задоволенню.

З приводу частини позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000202201 від 25 лютого 2016 року, то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

ввезення товарів на митну територію України;

вивезення товарів за межі митної території України;

постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Податковим органом ставиться під сумнів правильність зайве віднесення до складу податкових зобов'язань позивачем сум податку на податку вартість всього у сумі 1 599 479 грн, в тому числі за результатами господарських операцій з ТОВ «Мітрал Сістем», на суму без податку на додану вартість - 164 503 грн, на загальну суму податку на додану вартість 32 309 грн, зокрема, за серпень 2013 року в сумі 2210 грн, вересень 16291 грн, жовтень 2013 року в сумі 13808 грн; ТОВ «Люкс Інвест Маркет», на загальну суму без податку на додану вартість 2533 грн, на загальну суму податку на додану вартість 507 грн, зокрема за червень 2013 року в сумі 507 грн; ТОВ «Корунд Енергія», на загальну суму без податку на додану вартість без податку на додану вартість 4570 грн, на загальну суму податку на додану вартість 914 грн, зокрема, за січень 2014 року - 112 грн, лютий 2014 року - 270 грн, березень 2014 року - 41 грн, квітень 2014 року - 140 грн, липень 2014 року - 76 грн, листопад 2014 року - 275 грн; ТОВ «Юдіта», на загальну суму без податку на додану вартість 25737 грн, на загальну суму податку на додану вартість - 5147 грн, зокрема, квітень 2014 року в сумі 4331 грн, травень 2014 року - 816 грн, за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року на загальну суму 8001337 грн, в тому числі за 2013 рік в сумі 578761 грн та за 2014 рік в сумі 7422576 грн; ТОВ «Хар-Транс», на загальну суму без податку на додану вартість 301264 грн, на загальну суму податку на додану вартість 60253 грн, зокрема, за серпень 2014 року в сумі 4326грн, вересень 2014 року в сумі 55927 грн;ВКП «Дронго у формі ТОВ, на загальну суму без податку на додану вартість 889 682 грн, на загальну суму податку на додану вартість 177936 грн, за січень 2014 року в сумі 105698 грн, лютий 2014 року в сумі 2911 грн, грудень 2013 року в сумі 69327грн;ТОВ «Регіон Бізнес Трейд», на загальну суму без податку на додану вартість 185225 грн, на загальну суму податку на додану вартість 370645 грн, зокрема, за жовтень 2014 року в сумі 101661 грн, листопад 2014 року в сумі 173425 грн, грудень 2014 року в сумі 95559 грн; ТОВ «Валона»,на загальну суму без податку на додану вартість 1391356 грн, на загальну суму податку на додану вартість 278271 грн за листопад 2014 року в сумі 72759 грн, грудень 2014 року в сумі 205512 грн; ТОВ «Східмегатранс», на загальну суму без податку на додану вартість 1753927 грн, на загальну суму податку на додану вартість 350785 грн, зокрема, червень 2014 року в сумі 32507 грн, липень 2014 року в сумі 64078 грн, серпень 2014 року в сумі 31863 грн, вересень 2014 року в сумі 69693 грн, жовтень 2014 року в сумі 69487 грн, листопад 2014 року в сумі 83166 грн; ТОВ «Екліпс 2009», на загальну суму без податку на додану вартість 1504693 грн, на загальну суму податку на додану вартість 300939 грн, зокрема, за травень 2014 року у сумі 66574 грн, червень 2014 року в сумі 139209 грн, липень 2014 року в сумі 5107 грн, серпень 2014 року в сумі 2381 грн, вересень 2014 року в сумі 87668 грн; ТОВ «Діамант СТ», на загальну суму без податку на додану вартість 11089 грн, на загальну суму податку на додану вартість 2021 грн, зокрема, за січень 2014 року у сумі 2021 грн; ТОВ «Торговий дім «ПК Індустрія», на загальну суму без податку на додану вартість 11089 грн, на загальну суму податку на додану вартість 2021 грн, зокрема, за січень 2014 року у сумі 2021 грн; ТОВ «ПП Максіма», на загальну суму без податку на додану вартість 3741 грн, на загальну суму податку на додану вартість 748 грн, зокрема за грудень 2014 року в сумі 748 грн;ТОВ «Аеріт», на загальну суму без податку на додану вартість 1250 грн, на загальну суму податку на додану вартість 250 грн, зокрема, за серпень 2014 року в сумі 250 грн; ТОВ «Буденергомаш», на загальну суму без податку на додану вартість 477 грн, на загальну суму податку на додану вартість 95 грн, зокрема, за квітень 2014 року в сумі 95 грн;ТОВ «Компанія Варс», на загальну суму без податку на додану вартість 26089 грн, на загальну суму податку на додану вартість 5218 грн, зокрема, за вересень 2013 року в сумі 4149 грн, за жовтень 2013 року в сумі 1069 грн; ТОВ «ТПК Укртехкомплект», на загальну суму без податку на додану вартість 1955 грн, на загальну суму податку на додану вартість 391 грн, зокрема, за квітень 2013 року в сумі 391 грн; ТОВ «Міратон Лідер», на загальну суму без податку н додану вартість 1250 грн, на загальну суму податку на додану вартість 250 грн, зокрема, за березень 2013 року в сумі 250 грн; ТОВ «Старкард С», на загальну суму без податку на додану вартість 4054 грн, на загальну суму податку на додану вартість 811 грн, зокрема, за листопад 2013 року в сумі 811грн; ТОВ «АЗОП», на загальну суму без податку на додану вартість 12708 грн, на загальну суму податку на додану вартість 2542 грн, зокрема, за січень 2013 року в сумі 284 грн, лютий 2013 року в сумі 269 грн, квітень 2013 року в сумі 364 грн. травень 2013 року в сумі 216 грн. червень 2013 року в сумі 240 грн. серпень 2013 року в сумі 327 грн. вересень 2013 року в сумі 328 грн, жовтень 2013 року в сумі 514грн;ТОВ «Віст Груп Лімітед», на загальну суму без податку на додану вартість 5408 грн, на загальну суму податку на додану вартість 1082 грн,зокрема, за січень 2013 року в сумі 95 грн, лютий 2013 року в сумі 143 грн, березень 2013 року в сумі 143 грн, червень 2013 року в сумі 235грн, липень 2013 року в сумі 347грн; ТОВ «Дніпропетровський автоцентр МАЗ», на загальну суму без податку на додану вартість 1465 грн, на загальну суму податку на додану вартість 293 грн, зокрема, за серпень 2013 року в сумі 293 грн; ТОВ «Конвеєрспецмонтаж», на загальну суму без податку на додану вартість 213 грн, на загальну суму податку на додану вартість 43 грн, зокрема, за жовтень 2013 року в сумі 43 грн; ТОВ «ВКП Мотор Агро», на загальну суму без податку на додану вартість 8227 грн, на загальну суму податку на додану вартість 1645 грн, зокрема, за березень 2014 року в сумі 1645 грн; ТОВ «Агро Днепр», на загальну суму без податку на додану вартість 10163грн, на загальну суму податку на додану вартість 2033грн, зокрема, за липень 2913 року в сумі 2033грн;ТОВ «Асгард ВС»» на загальну суму без податку на додану вартість 10163 грн, на загальну суму податку на додану вартість 2033 грн, зокрема, за липень 2013 року в сумі 2033 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Юдіта», з яким був укладений договір поставки від 17.03.2014 року № Ю-17/03 (том 4 аркуші справи 45-70).

Крім цього, в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Люкс Інвест Маркет» (том 4 аркуші справи 71-75) та з ТОВ «Конвеерсмпецмонтаж» (том 5 аркуші справи 108-111), з якими були здійсненні господарські операції поставки.

Окрім цього, позивачем в ході своєї господарської діяльності мав взаємовідносини з ТОВ «Екліпс», з яким був укладений договір від 29.04.2014 року № ЄК-0429, (том 3 аркуш справи 92-146).

Крім цього, в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Дронго», з яким був укладений договір від 26.11.2013 року № 131126 (том 3 аркуші справи 147-194).

Крім цього, в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Регіон Бізнес Трейд», з яким був укладений договір від 07.10.2014 року № РБТ-1007 (том 3 аркуші справи 195-218) .

Окрім цього, в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Валона» з яким був укладений договір від 13..11.2014 року № В-1113 (том 4 аркуші справи 219-250 том 4 аркуші справи 1-3).

Крім цього, в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Востокмегатранс», з яким був укладений договір від 11.06.2014 року № СМТ-06/11 (том 4 аркуші справи 4-44).

Окрім цього, в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Діамант СТ», з яким був укладений договір від 11.01.2014 року № 1 (том 4 аркуші справи 76-92).

Крім цього, в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ « Компанія Варс», з яким був укладений договір від 19.08.2013 року № 130819-1 (том 4 аркуші справи 93-114).

Крім цього, в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Мітрал Систем» , з яким був укладений договір від 24.04.2013 року № 01/2404 (том 4 аркуші справи 115-126).

Крім цього, в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ «ПП Максима», з яким був укладений договір від 01.02.2013 року № 1021 (том 4 аркуш справи 137-155).

Крім цього, в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Торговий дім «ПК «Індустрія», з яким був укладений договір від 02.09.2013 року № 020913/7 (том 4 аркуш справи 156-211).

Окрім цього, в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Азоп», з яким був укладений договір від 27.02.2013 року №19 (том 5 аркуш справи 1-32).

Крім цього, в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ Агро-Днепр», з яким був укладений договір від 04.01.2013 року № 14/13(том 5 аркуш справи 90-95).

Крім цього, в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Мотор-Агро», з яким був укладений договір від 03.01.2012 року № 3 (том 5 аркуш справи 96-107).

Крім цього, в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Дніпропетровський автоцентр МАЗ», з яким був укладений договір купівлі-продажу від 31.12.2011 року ВП 14№ 3016 (том 5 аркуш справи 68-79).

Крім того на підставі рахунків на оплату позивачем придбані товарно-матеріальні цінності у ТОВ «Аеріт»ТОВ «Буденергомаш» (том 4 аркуш справи 127-136), ТОВ «Міратон-Лідер» та ТОВ «Старкад С» (том 4 аркуші справи243-250), ТОВ «Віст Груп Лімітед» (том 5 аркуші справи 33-67) ТОВ «Конвеерспецмонтаж» (том 5 аркуші справи 108-111).

На підтвердження реальності вчинення господарських операцій з вказаним контрагентом позивачем надані суду видаткові та оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 за березень - травень 2014 року, виписки банку, фактичного переміщення придбаних товарно-матеріальних цінностей, подальшого використання у господарський діяльності позивачем надані в судове засідання видаткові, податкові накладні, товарно-транпортні накладні, виписки банку, виписки з журналу реєстрації довіреностей та оборотно - сальдові відомості по рахунку 281 за відповідні періоди, рахунки фактури.

Судом першої інстанції ставиться під сумнів фактичний характер даних господарських операцій у зв'язку з наявними недоліками в оформленні товарно-транспортних накладних.

Колегія суддів, вважає вказаний висновок суду першої інстанції помилковим, оскільки формальні недоліки у складенні первинних документів, а також недоліки, зумовлені дефектами правового статусу особи, що їх видала, мають оцінюватися у сукупності з іншими обставини, перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 15.12.2015 року у справі №21-3515а15.

Так, в підтвердження своїх доводів позивачем також були надані наступні копії документів, а саме: протоколи узгодження договірної ціни від 05.02.2013 року до Договору №17/01-КПТ від 17.01.2013 року (том 13 аркуш справи 150); від 13.02.2013 року (том 13 аркуш справи 151 ); від 20.02.2013 року (том 13 аркуш справи 152); від 26.02.2013 року (том 13 аркуш справи 153); від 12.03.2013 року (том 13 аркуш справи 154); від 20.03.2013 року (том 13 аркуш справи 155), від 28.03.2013 року (том 13 аркуш справи 156); від 05.04.2013 року (том 13 аркуш справи 157), від 12.04.2013 року (том 13 аркуш справи 158); від 19.04.2013 року (том 13 аркуш справи 159); від 29.04.2013 року ( том 13 аркуш справи 160); від 15.05.2013 року (том 13 аркуш справи 161); від 23.05.2013 року (том 13 аркуш справи 162); від 30.05.2013 року (том 13 аркуш справи 163); від 06.06.2013 року (том 13 аркуш справи 164); від 14.06.2013 року (том 13 аркуш справи 165); від 26.06.2013 року (том 13 аркуш справи 166); від 08.06.23013 року (том 13 аркуш справи 167); від 12.07.2013 року (том 13 аркуш справи 168); від 19.07.2013 року (том 13 аркуш справи 169); від 29.06.2013 року (том 13 аркуш справи 170); від 12.04.2013 року (том 13 аркуш справи 171);від 23.04.2013 року (том 13 аркуш справи 172);від 30.04.2013 року (том 13 аркуш справи 173);від 17.05.2013 року (том 13 аркуш справи 174);від 24.05.2013 року (том 13 аркуш справи 175);від 31.05.2013 року (том 13 аркуш справи 176);від 06.06.2013 року (том 13 аркуш справи 177);від 13.06.2013 року (том 13 аркуш справи 178);від 20.06.2013 року (том 13 аркуш справи 179);від 27.06.2013 року (том 13 аркуш справи 180);від 11.07.2013 року (том 13 аркуш справи 181);від 19.07.2013 року (том 13 аркуш справи 182);від 30.07.2013 року (том 13 аркуш справи 183);від 08.08.2013 року (том 13 аркуш справи 184);від 16.08.2013 року (том 13 аркуш справи 185);від 23.08.2013 року (том 13 аркуш справи 186);від 30.08.2013 року (том 13 аркуш справи 187);від 08.04.2014 року (том 13 аркуш справи 188);від 17.04.2014 року (том 13 аркуш справи 189);від 29.04.2014 року (том13 аркуш справи 190); посадова інструкція завідуючого складом від 04.01.2013 року (том 13 аркуші справи 191-193); кладовщика (том 13 аркуші справи194-195 ); договір №ДГ-8920/1 про охорону пультом централізованого нагляду та реагування з виїздом мобільної групи ТОВ «Охорона та безпека плюс» від 29.09.2011 року (том 13 аркуші справи 196-197); від 27.09.2011 року (том 13 аркуш справи 199-200)додаткова угода від 01.01.2015 року (том 13 аркуш справи 198) від 01.01.2015 року (том 13 аркуш справи 201); лист-довідка (том 13 аркуш справи 202); наказ №1 від 10.01.2012 року «Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики підприємства» (том 13 аркуші справи 227-228).

З приводу посилань суду першої інстанції на те, що є обґрунтованими висновки податкового органу щодо неправомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами позивача, а саме: ТОВ «Юдита»; ТОВ «Люкс Інвест маркет»; ТОВ «Конверспецмонтаж», оскільки допитані у якості свідків в рамках кримінального провадження керівники вказаних підприємств (том 13 аркуші справи 49-77) зазначили, що вони за винагороду погодилися стати директорами цих юридичних осіб без наміру здійснювати підприємницьку діяльність, до діяльності зазначених юридичних осіб та підписання фінансово-господарських документів не мають жодного відношення, то колегія суддів зазначає на наступне.

Колегія суддів, вважає, що про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товарів, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Дана правова позиція знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду України від 01.12.2015 року по справі № 21-3687а15

Як зазначила представник позивача в ході судового розгляду в суді апеляційної інстанції обсяг поставок товару з даними контрагентами по зрівнянню з іншими контрагентами був дуже невеликий, про що свідчить порівняльні таблиці (том 13 аркуші справи 218-219).

Надані пояснення представника апелянта, в яких пояснюється про відсутність необхідності наймання на роботу працівника для здійснення навантаження та розвантаження товару, оскільки це є товар невеликого обсягу та ваги, та виконання вказаних робіт входить до посадових обов'язків завідуючого складу та кладовщика.

Крім цього, до суду першої інстанції позивачем надані копії видаткових накладних та податкових накладних для підтвердження подальшої реалізації придбаного товару (том 7 аркуші справи 13- 250; том 8 аркуші справи 1-250; том 9 аркуші справи 1-250; том 10 аркуші справи 1-250; том 11 аркуші справи 1-250; том 12 аркуші справи 1- 217).

Виходячи із викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що відбулись зміни в активах підприємства позивача, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000202201 від 25 лютого 2016 року є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають даним критеріям оскільки прийнято та вчинено не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Судом першої інстанції були порушенні норми матеріального права, зокрема, статті 137 ПК України, неповно з'ясовані судом обставини, що мають значення для справи, тому судове рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТОК-АВТОЗАПЧАСТИНА" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2016р. по справі № 820/3354/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області) № 0000192201 від 25 лютого 2016 року та № 0000202201 від 25 лютого 2016 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бенедик А.П. Мельнікова Л.В.

Повний текст постанови виготовлений 13.03.2017 р.