Постанова № 6527959, 26.08.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2009 р.                                                                       справа № 2а-12724/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Масло І.В.

при секретарі                                                  Пальчиковій І.Г.

за участю:

представника позивача                              Абрамян В.В.,

представника відповідача                              Охота О.М., Савченко І.М., Коваленко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта – Лайн» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області про визнання недійсним рішення – акту № 81/15-224 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість,-

ВСТАНОВИВ:

05.08.2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта – Лайн» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області про визнання недійсним рішення – акту № 81/15-224 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що раніше вони знаходилися за адресою: 51934, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Медична, 27/7, у лютому 2009 року вони змінили місцезнаходження на адресу: 83096, м. Донецьк, вул. Бакинських комісарів, 21, інформацію про що внесено до державного реєстру. Після зміни місцезнаходження термін перебування на обліку у податковому органі за попереднім місцезнаходженням був продовжений до закінчення поточного бюджетного року. 14.03.2009 року підприємство було зареєстровано платником податку на додану вартість, про що видано свідоцтво.

31.07.2009 року їх повідомили про анулювання реєстрації платника податку та передано акт № 81/15-224 від 30.07.2009 року, що є формою рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. В акті вказано, що встановлено факти заниження ТОВ «Нафта – Лайн» податкового зобов’язання з ПДВ при подачі декларації за квітень 2009 року на суму 5538373,87 грн., про що свідчить довідка від 23.07.2009 року, у зв’язку з чим прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідно до п.п. «в» п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

П.п. «в» п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що анулювання свідоцтва відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Вказана норма не може бути застосована до ТОВ «Нафта – Лайн» як підстава анулювання свідоцтва платника ПДВ.

Також в акті є посилання на розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 за № 757-р, але даний нормативний акт не може містити підстав для анулювання реєстрації податку на додану вартість.

Щодо заниження податкового зобов’язання ТОВ «Нафта-лайн», відповідач не проводив документальної перевірки з цього приводу.

Просять задовольнити позовні вимоги та визнати недійсним акт № 81/15-224 від 30.07.2009 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представники відповідачів у судовому засіданні надали заперечення, в яких зазначили, що згідно результатів автоматизованого співставлення між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, задекларованих позивачем, в деклараціях з ПДВ за квітень 2009 року встановлено розбіжності – занижено податкові зобов’язання з ПДВ на суму 9833,55 тис.грн. 05.06.2009 року підприємству надіслано письмовий запит щодо надання пояснень та документальне підтвердження щодо взаємовідносин підприємства з контрагентами з причин наявності розбіжностей. Позивачем надано лист-пояснення від 22.06.2009 року, до якого надана копія реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2009 року. Згідно уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість від 05.06.2009 року у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2009 року підприємством збільшено суму податкового зобов’язання з ПДВ на 5196,77 тис.грн., тобто залишилися розбіжності у розмірі 5424,2 грн. Факт виписки податкових накладних, згідно з якими не задекларовано податкові зобов’язання на суму, більш ніж 300 тис. грн., встановлено. Згідно з п. 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 за № 757-р відповідач мав право анулювати реєстрацію платника податку на підставі п.п. «в» п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Просили відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта-лайн» зареєстроване у якості юридичної особи 05.12.2007 р. виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області, ідентифікаційний код юридичної особи - 35577170, що підтверджується Свідоцтвами про державну реєстрацію Серії А01 № 236284, А00 № 659591 (а.с. 7,8), включене до ЄДРПОУ за № 35577170, що підтверджується довідкою АБ № 045681 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 9).

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію Серії А00 № 659591 (а.с. 7) місцезнаходження ТОВ «Нафта-Лайн» - 51934, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Медична, буд. 27, кв. 7.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію Серії А01 № 236284 (а.с. 8) місцезнаходження ТОВ «Нафта-Лайн» змінено - 83096, м. Донецьк, вул. Бакинських комісарів, 21.

Позивач взятий на облік як платник податків 06.12.2007 р. за № 10126, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 04.03.2009 р. № 97 (а.с. 10), яка свідчить про продовження терміну перебування позивача на податковому обліку відповідача до закінчення поточного бюджетного року (згідно з п.п. 8.8.4. Порядку обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів), затвердженого Наказом ДПА України від 19.02.1998 року № 80; ст. 36 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»).

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100196268 серії НБ № 149428 (а.с. 20) зареєстрований платником податку на додану вартість10.02.2009 р.

30.07.2009 року комісією ДПІ м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області складений акт № 81/15-224 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, в якому вказано, що є підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у разі заниження податкових зобов’язань платником по декларації з ПДВ за квітень 2009 року у сумі 1173956,01 грн., відповідно до п.п. «в» п. 9.8. ст. 9 Закону «Про податок на додану вартість», наказу ДПА України від 01.03.2000 р. № 79 «Про затвердження положення про реєстр платників податків на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 03.04.2000 № 208/4429 та згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 за № 757-р «Про застосування окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість» (а.с. 21), у зв’язку з чим прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта-лайн».

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах і в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.

Відповідно до п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідачем Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області не доведена правомірність їх дій.

Проблемою даного спору є питання наявності підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Процедура та порядок анулювання свідоцтв платника податків на додану вартість регламентується Законом «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон) та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 р. за N 79 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 р. за N 208/4429 (далі - Положення).

Відповідно до п. 25.2.2. Положення рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 6-ПДВ (додаток 5). Дата затвердження акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість вважається днем прийняття такого рішення.

Пунктом 9.8 ст. 9 Закону визначається вичерпний перелік підстав для анулювання реєстрації у якості платника податку на додану вартість, зокрема, анулювання відбувається у випадках, якщо:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Аналогічні викладеним у п. 9.8 ст. 9 Закону підстави для анулювання реєстрації у якості платника податку на додану вартість містяться у п. 25 Положення.

Відповідач в обґрунтування прийняття рішення про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість посилається на підпункт «в» цієї статті – «або з будь-яких інших підстав».

Разом з тим, відповідач трактує норму, вириваючи з контексту статті окремі слова, чим перекручує зміст норми.

Норма передбачає «анулювання відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин».

Доказів того, що товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта-лайн» стало суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, що звільняють його від сплати податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин, суду не надано.

Як вбачається з акта № 81/15-224 від 30.07.2009 року, є підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-лайн» у разі заниження податкових зобов’язань платником по декларації з ПДВ за квітень 2009 року у сумі 1173956,01 грн., але такої підстави для анулювання реєстрації п.п. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону не містить.

Крім того, відповідно до п. 25.2.1. Положення рішення про анулювання свідоцтв платника ПДВ податковими органами приймаються за наявності відповідних підтверджуючих документів (відомостей), зокрема, по підпункту "в" пункту 9.8 статті 9 Закону:

-          Свідоцтва або корінця Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за ставкою єдиного податку 10 відсотків чи документа про застосування інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом;

-          судового рішення про анулювання податкової реєстрації чи Свідоцтва, про звільнення від сплати податку на додану вартість;

-           документа, який свідчить, що згідно з відповідним законодавчим актом особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, звільняється від сплати цього податку, не є платником податку або не має права на збереження статусу платника податку;

-          інформації органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру щодо смерті фізичної особи – підприємця;

-          судового рішення про оголошення фізичної особи - підприємця померлою, про визнання фізичної особи - підприємця безвісно відсутньою, про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності, або інформації щодо такого рішення органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру;

-          Свідоцтва або корінця Свідоцтва, яким підтверджується закінчення терміну дії Свідоцтва;

-          документа, який підтверджує закінчення строку, на який було створено платника податку, укладено договір про спільну діяльність, угоду про розподіл продукції.

Таким чином, законодавець чітко визначив перелік, при наявності яких документів податковим органом анулюється свідоцтво платника ПДВ по п.п. «в» п. 9.8. ст. 9 Закону. Цей перелік є вичерпним.

В акті № 81/15-224 від 30.07.2009 р. є посилання на розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 за № 757-р «Про застосування окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з п. 2 якого рекомендовано взяти до відома, що для упорядкування податкового обліку платники податку на додану вартість декларують суму податкового кредиту у період виникнення податкового зобов'язання; у разі встановлення органами державної податкової служби факту виписки податкових накладних, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість", реєстрація платників податку на додану вартість анулюється.

Разом із тим, розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 за № 757-р «Про застосування окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість» не існує, 01.07.2009 за № 757-р прийняте розпорядження «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)», тобто в спірному акті є посилання на неіснуючий нормативний акт.

Крім того, відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Оскільки розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 за № 757-р «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)» суперечить Закону, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягає застосуванню Закон, а не розпорядження.

Таким чином, під час судового розгляду справи не було встановлено підстав, передбачених п.п. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону, для анулювання реєстрації у якості платників податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта – Лайн», у зв’язку з чим суд приходить до висновку, що приймаючи рішення про анулювання такої реєстрації відповідач діяв протиправно.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 25.4. Положення підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Державної податкової адміністрації України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Відповідно до ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта – Лайн» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області про визнання недійсним рішення – акту № 81/15-224 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - задовольнити.

Визнати недійсним рішення комісії Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області про анулювання реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта – Лайн» в якості платника податку на додану вартість, що викладене у формі акту № 81/15-224 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, затвердженого начальником Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області 30.07.2009.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта – Лайн» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 26 серпня 2009 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 28 серпня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Масло І.В.