Постанова № 6527847, 04.03.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2009 р.                                                                       справа № 2а-1393/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Скутельник Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу запозовом товариства з обмеженою відповідальністю «СоюзПромінвестДонбас» до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м.Донецька, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про стягнення заборгованості з податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И В:                                        

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м.Донецька, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про стягнення заборгованості з податку на додану вартість за липень, вересень 2008 року в розмірі 4187026 грн. 00 коп.

В обгрунтування позову, позивач зазначив, що за результатами господарської діяльності підприємства у липні, вересні 2008 року утворилася від,ємна різниця між сумою податкового зобов,язання і сумою податкового кредиту.

Позивачем було подано податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, визначеній у податковій декларації за липень 2008р. в розмірі 2116682 грн. 00 коп., 05.11.2008р. було подано податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, визначеній у податковій декларації за вересень 2008р. в розмірі 2070344 грн. 00 коп. Суми податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню ТОВ «СоюзПромінвестДонбас» по деклараціям, поданим у серпні, листопаді 2008 року, підтверджені за результатами перевірок, проведених Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м.Донецька.

На теперешній час суми податку на додану вартість не відшкодовані.

У зв’язку з частковою сплатою суми бюджетної заборгованості позивач подав уточнення до позовних вимог щодо їх зменшення. Після зменшення позовних вимог полягає стягненню з Державного бюджету України бюджетна заборгованість з податку на додану вартість в сумі 1557 395 грн. 00 коп.

Представники відповідача Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м.Донецька у судовому засіданні заперечував проти позовної заяви посилаючись на відсутність результатів зустрічних перевірок по ланцюгам постачання до кінцевих виробників.

Правову позицію представник відповідача під час судового розгляду доводить приписами наказу Державної податкової адміністрації України від 18 серпня 2005 року № 350, яким затверджені Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість (надалі - наказ № 350). Відповідач зазначає, що обов’язкові зустрічні перевірки по ланцюгу постачання проводяться по тих постачальниках платника ПДВ, у яких сума зобов’язань по ПДВ у податковому періоді по операціях з даним платником становить 30 і більше відсотків від загальної суми податкових зобов’язань в цьому періоді.

Таким чином, податковим органом для підтвердження правомірності включення до податкового кредиту позивача сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні ТМЦ, були направлені запити на проведення зустрічних перевірок іногородніх підприємств – постачальників до ДПІ за місцем їх реєстрації з питань включення ними сум ПДВ по відвантажених товарах до складу податкових зобов’язань по ланцюгу до кінцевого виробника. Оскільки отримані не всі відповіді, то факт наявності надмірної сплати податку на додану вартість за звітний період залишається не підтвердженим.

Тобто у податкового органу не має підстав надання висновку до органу державного казначейства щодо відшкодування сум ПДВ до отримання результатів проведення усіх зустрічних перевірок контрагентів платника податку.

У судовому засіданні представник відповідача Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області надав пояснення з приводу заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що за діючим Порядком відшкодування податку на додану вартість, який затверджений сумісним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного Казначейства України від 21 травня 2001 року № 200/86 “Про затвердження змін та доповнень до Порядку відшкодування податку на додану вартість” відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства за висновками податкових органів або за рішенням суду. Оскільки відповідні висновки на заявлену суму до управління не надходили, підстави для відшкодування заявленої до стягнення суми у нього відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

          Товариство з обмеженою відповідальністю «СоюзПромінвестДонбас» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 05 грудня 2000 року, включене до ЄДРПОУ за номером 31226834, є платником податку на додану вартість з 04 січня 2001 року, що підтверджується свідоцтвом № 100106784.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 зазначеного пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

          При від’ємному значені суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За даними податкової декларації позивача за липень 2008 року, яка була надана до податкового органу 20 серпня 2008 року, (складеної відповідно до Порядку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 15 червня 2005 року, зареєстрованої Міністерством юстиції України 15 червня 2005 року за № 213), залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складає 1401974 грн. Відповідно до декларації сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, визначена позивачем у розмірі 2116682 грн.

Згідно податкової декларації позивача за вересень 2008 року, яка була надана до податкового органу 05 листопада 2008 року, (складеної відповідно до Порядку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 15 червня 2005 року, зареєстрованої Міністерством юстиції України 15 червня 2005 року за № 213), залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складає 1588425 грн. Відповідно до декларації сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, визначена позивачем у розмірі 2070344 грн.

Суд зазначає, що позивачем податкові декларації з податку на додану вартість за липень, вересень 2008 року та заява про повернення повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, надані за правилами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідачем були здійснені виїзні позапланові перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок підприємства у банку за липень, вересень 2008 року, наслідки якої викладені у довідках цих перевірок № 4147/23-3/31226834 від 19.11.2008 року та № 4767/23-3/31226834 від 22.12.2008 року. Відповідачем не встановлені порушення правильності визначення позивачем суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету у розмірі 4187 026, 00 грн. за липень, вересень 2008 року.

Відповідно до другого абзацу підпункту 7.7.5 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Як вбачається з уточнень до позовних вимог, товариству з обмеженою відповідальністю «СоюзПромінвестДонбас» було частково відшкодовано податок на додану вартість в розмірі 2629631 грн. 00 коп., залишок суми, що не була відшкодована складає 1557395 грн. 00 коп.

Висновок щодо відшкодування 1557395, 00 гривень до органу казначейства не надходив, що не заперечується відповідачами. Таким чином, не виявивши порушень під час перевірки правомірності формування позивачем бюджетного відшкодування у сумі 4187026, 00 грн., Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м.Донецька надані висновки органу казначейства щодо бюджетного відшкодування у загальній сумі на 2629631, 00 грн.

Підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, серед них (підпункт “в”) у разі з’ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Аналіз вищенаведених норм підпункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” доводить, що податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податків, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у певний спосіб, а саме за наслідками перевірок, визначених Законом, або надати висновок із зазначення суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Утриматися від здійснення однієї чи іншої дії означає неналежне здійснення своїх повноважень шляхом бездіяльності.

Відповідно до преамбули Закону України “Про податок на додану вартість” цей Закон серед іншого визначає платників податку на додану вартість, порядок обліку звітування та внесення податку до бюджету. Таким чином, саме нормами зазначеного Закону регулюються всі питання пов’язанні із визначенням та сплатою податку на додану вартість. Нормами зазначеного Закону право платника податку на відшкодування не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Згідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд не приймає посилання відповідача на наказ Державної податкової адміністрації України № 350 від 18 серпня 2005 року, так як в розумінні статті 117 Конституції України він не є нормативно-правовим актом, оскільки не зареєстрований Міністерством юстиції України.

Суд не приймає заперечення першого відповідача щодо відсутності факту надмірної сплати податку у звітному податковому періоді, за які заявлене відшкодування з огляду на нижченаведене.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування – сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв’язку із надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

Податок на додану вартість є непрямим податком.

Суд зазначає, що від’ємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям товару відповідно до вимог Закону України “Про податок на додану вартість”. Цим законом встановлені умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обов’язку держави на підставі декларації здійснити повернення коштів за результатами звітного періоду. Бюджетне відшкодування за правилами Закону України “Про податок на додану вартість” виникло саме внаслідок надмірної сплати позивачем такого податку шляхом формування податкових зобов’язань та податкового кредиту.

Першим відповідачем не надано суду будь-яких доказів щодо відсутності факту надмірної сплати позивачем сум податку на додану вартість.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перший відповідач не довів суду правомірність своєї бездіяльності щодо вчинення дій направлених на відшкодування позивачеві з Державного бюджету України суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 1557 395, 00 гривень.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивач під час подачі позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп. та 1696 грн. 60 коп., що підтверджується квитанціями.

Витрати по сплаті судового збору у сумі 1700 грн. підлягають стягненню з коштів Державного бюджету на користь позивача.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 227, 254, пунктом 2-1 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «СоюзПромінвестДонбас» до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м.Донецька, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про стягнення заборгованості з податку на додану вартість - задовольнити в повному обсязі.

          Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СоюзПромінвестДонбас» шляхом перерахування на р/р 26003959676817 у філії ПУМБ м.Донецька, ІПН 312268305666, ЄДРПОУ 31226834, залишок бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по деклараціям за липень, вересень 2008 року у розмірі 1557 395 (один мільйон п’ятсот п’ятдесят тисяч триста дев’яносто п’ять) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СоюзПромінвестДонбас» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 700 грн.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.                              

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова в повному обсязі виготовлена 09 березня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Папазова Г.П.