Постанова № 6527488, 27.02.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2009 р.                                                                       справа № 7231/08/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Цургановій Г.В.

за участю:           

представника позивача Климович В.П

представника відповідача

Гнатенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пікнік»

до Управління Пенсійного фонду України у

Ворошилівському районі міста Донецька

про визнання недійсними дій та рішень

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ТОВ «Пікнік», звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України у Ворошилівському районі міста Донецька про визнання недійсними дій та рішень.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що вони оскаржують рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом ПФУ або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків № 226/03-51/23774253 від 04.03.2008 року, та вимоги про сплату боргу № Ю-40/03-23/2 від 29.02.2008 року. Ці рішення та вимога прийняті на підставі нарахування та своєчасності сплати збору (страхових внесків) на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування щодо персоніфікованого обліку від 29.02.2008 року та підлягає скасуванню.

У процесі розгляду справи позивачем змінено позовні вимоги.

Просив визнати недійсним розпорядження № 50, видане начальником УПФУ у Ворошілвському районі міста Донецька Потьомкіна С.В. від 24.01.2008 року, визнати такими, що не протирічать діючому законодавству України та незаконними дії відповідача щодо проведення перевірки та складанню акту перевірки № 10-18/71/06-44/77, визнати недійсним рішення відповідача про застосування фінансових санкцій за донарахування органом ПФУ або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків за № 226/03-51/237742553 від 04.03.2008 року у сумі 24474,34 грн., визнати недійсною вимогу про сплату боргу № Ю-40/03-23/2 від 29.02.2008 року у сумі 33729,04 грн. у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням змінених позовних вимог, та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вимога та рішення винесена УПФУ обґрунтовано та на підставі вимог діючого законодавства, перевірка проведена у відповідності до діючого законодавства, суду надала письмові заперечення. Просила відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановлено наступне.

ТОВ «Пікнік» є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Донецької міської ради 27.09.1995 року.

Свою діяльність позивач здійснює на підставі Статуту, затвердженого протоколом зборів засновників, та зареєстрований як платник страхових внесків в УПФУ у Ворошилівському районі міста Донецька.

Управління Пенсійного фонду України у Ворошилвіському районі міста Донецька є суб»єктом владних повноважень, яке в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. N 1261, Положенням про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах, районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. N 8-2 зі змінами та доповненнями ,зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. N 442/6730, повноваження.

29.02.2008 року УПФУ у Ворошилівському районі міста Донецька винесено вимогу про сплату боргу, у відповідності до якої позивач повнен сплатити зі страхових внесків внесків, фінансових санкцій (штрафів) та пені на загальобовязкове дердавне пенсійне страхування у сумі 33729,04 грн..

04.03.2008 року УПФУ у Ворошилівському районі міста Донецька винесене рішення № 226/03-51/23774253 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду, згідно з якою ТОВ «Пікнік» має сплатити суму штрафу у розмірі 24474,74 грн.

Позивач, не погоджуючись нарахуванням фінансових санкцій та стверджує, що зазначені рішення та вимога є неправомірними.

Суд погоджується з такою позицією позивача з огляду на наступне.

ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 р. (зі змінами та доповненнями), визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

УПФУ у Ворошилівському районі міста Донецька здійснював планову перевірку правильності нарахування та своєчасності збору (страхових внесків) на загальообовьязкове державне пенсійне страхування та з питань достовірності надання відомостей про застрахованих осіб щодо персоніфікованого обліку позивача, за результатами якої складено акт № 10-18/7106-44/77 від 29 лютого 2008 року.

За результатами перевірки встановлено , зокрема, порушення ст.19, 20 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», внаслідок чого донараховані страхові внески по ставці 31,8 %, 33,2 % у сумі 57627,03 грн. Страхові внески своєчасно не нараховані та сплачені частково у вигляді 42 % від суми сплати єдиного податку, які надходять по ПФУ із Управління Державного казначейства.

У судовому засіданні установлено, що у 1999 році ТОВ «Пікнік» обрало спрощену систему оподаткування згідно із Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року № 727/98 (зі змінами та доповненнями) зі сплатою єдиного податку за ставкою 6 %.

Частиною 1 ст.18 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено , що розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовується до накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Проте ці положення не можуть бути застосовані до спірних правовідносин у зв’язку із тим, що Верховна Рада України не встановила розміру страхових внесків, як передбачено ч.1 ст.18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

За таких обставин, до спірних правовідносин слід застосовувати п.1 ч.8 Розділу ХУ «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який встановлює розмір страхових внесків лише для тих страхувальників, які є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, та не встановлює його для тих страхувальників, які не є платниками даного збору.

Між тим, Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не визначає кола осіб, які є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та не змінює порядку їх визначення. Тому, визначення осіб, які є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, повинно здійснюватися на підставі положень Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням положень Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» та Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва».

Як встановлено у судовому засіданні, позивач є платником єдиного податку, тобто суб’єктом малого підприємництва, який перейшов на спрощену систему оподаткування.

У відповідності до ст.11 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» спрощена система оподаткування передбачає заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов’язкових платежів) сплатою єдиного податку. Законом України «Про систему оподаткування» збір на обов’язкове державне пенсійне страхування віднесений до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) (п.17 ч.1 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування»).

Відповідно до п.6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що відповідає наведеним положенням ст.11 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва».

Позивач не є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування,оскільки сплата цього збору для нього замінена сплатою єдиного податку (ст.11 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва», п.6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»).

Відповідно до п.15 Глави ХУ Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Але, Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» не є нормативно-правовим актом, який регулює питання сплати страхових внесків, зокрема він не встановлює пільг з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. З іншого боку, Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є нормативним актом, який регулює порядок визначення осіб, які є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, а також цей Закон не регулює питання застосування строщеної системи оподаткування.

Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» не суперечить положенням ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Таким чином, позивач не є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, а тому він не повинен сплачувати страхові внески в розмірах, передбачених Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» для відповідних платників збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

У пункті 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних стравах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб«єкта владних повноважень обов»язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відвідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до переконання, що оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату(неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків та вимога по сплату боргу є прийнятими з порушенням норм діючого законодавства і підлягають визнанню неправомірними.

Щодо вимог позивача визнання розпорядження № 50, видане начальником УПФУ у Ворошілівському районі міста Донецька Потьомкіна С.В. від 24.01.2008 року таким, що не протирічить діючому законодавству України та визнання незаконними дії відповідача щодо проведення перевірки та складанню акту перевірки № 10-18/71/06-44/77, то суд вважає, що вини є необґрунтованими та такими, що не відповідають діючому законодавству України за наступних підстав.

Позивач стверджує, що у відповідача взагалі були відсутні законні підстави для проведення перевірки, однак у відповідності до ч.2 пп.2.3 п.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах Положення, затвердженого Постанова правління ПФУ 30.04.2002 № 8-2 (у редакції постанови правління ПФУ 25.02.2008 № 5-5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.05.2002 р. за N 442/6730, УПФУ має право проводити планові та в передбачених законодавством випадках позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах, організаціях, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, інших документів, пов'язаних із нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, призначенням пенсії, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості, зокрема письмові, з питань, що виникають у процесі таких перевірок.

Право оскарження розпорядження про проведення перевірки взагалі не передбачене нормами діючого законодавства.

Таким чином, суд вважає, що посадові особи відповідача при проведенні перевірки діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд частково задовольняє позов ТОВ «Пікнік».

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пікнік» до Управління пенсійного фонду України у Ворошилівському районі міста Донецька про визнання дій незаконними, недійсними розпорядження № 50 від 24.01.2008 року, вимоги № Ю-40/03-23/2 від 29.02.2008 року та рішення № 226/03-51/237742553 від 04.03.2008 року, задовольнити частково.

Визнати недійсною вимогу про сплату боргу Управління Пенсійного фонду України у Ворошилівському районі міста Донецька № Ю-40/03-23/2 від 29.02.2008 року у сумі 33729,04 грн. та рішення № 226/03-51/237742553 від 04.03.2008 року у сумі 24474,34 грн.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 27 лютого 2009 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови складений та підписаний 03 березня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Стиран В.В.