Постанова № 6527214, 23.06.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 червня 2009 р.                                                                       справа № 2а-434/09/0570 час прийняття постанови: 12-45 Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого                                                  судді при секретарі                                                  Куранді Т.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»

до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області

про зобов’язання утриматися від вчинення певних дій та визнання відсутності права

за участю представників:

від позивача: Гаєвого Р.А. – за дов.

від відповідача: Лобова Д.В. – за дов.

ВСТАНОВИВ:

Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» заявлено позов до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про зобов’язання утриматися від проведення ревізії фінансово-господарської діяльності ВАТ «Донецькобленерго» та його структурних підрозділів за 2004, 2005, 2006 роки по питаннях, визначених пунктами 1-6 та 9 Програми ревізії фінансово-господарської діяльності ВАТ «Донецькобленерго», затвердженої 30.06.2006 року першим заступником начальника КРУ в Донецькій області, а саме: перевірки відповідності фактичної діяльності підприємства, передбаченої статутом та іншими регуляторними актами (ліцензіями, сертифікатами, квотами, дозволами тощо); правильності складання фінансових планів, відповідності положень наказу про облікову політику підприємства вимогами чинного законодавства, правильності ведення бухгалтерського обліку, достовірності та законності здійснених витрат, повноти, достовірності та правильності визначення доходів від усіх видів діяльності, правильності визначення фінансових результатів, визнання відсутності права (повноважень) на проведення ревізії фінансово-господарської діяльності ВАТ «Донецькобленерго» та його структурних підрозділів за 2004, 2005, 2006 роки по питаннях, визначених пунктами 1-6 та 9 Програми ревізії фінансово-господарської діяльності ВАТ «Донецькобленерго», затвердженої 30.06.2006 року першим заступником начальника КРУ в Донецькій області, а саме: перевірки відповідності фактичної діяльності підприємства, передбаченої статутом та іншими регуляторними актами (ліцензіями, сертифікатами, квотами, дозволами тощо); правильності складання фінансових планів, відповідності положень наказу про облікову політику підприємства вимогам чинного законодавства, правильності ведення бухгалтерського обліку, достовірності та законності здійснених витрат, повноти, достовірності та правильності визначення доходів від усіх видів діяльності, правильності визначення фінансових результатів (з урахуванням зміни позовних вимог).

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність підстав у відповідача для здійснення ревізії за визначеними у позовних вимогах питаннями.

Відповідач проти позову заперечує, посилається на те, що позивач має 65% акцій в статутному фонді, які належать державі, має на балансі державне майна і є підконтрольною установою в розумінні Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні».

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

10 грудня 2008 року ухвалою Вищого адміністративного суду України була частково задоволена касаційна скарга КРУ в Донецькій області, скасовані постанова господарського суду Донецької області, ухвала Донецького апеляційного господарського суду, справа направлена на новий розгляд.

Відповідно до частини 5 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані судом касаційної інстанції рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

За висновком Вищого адміністративного суду України судами першої та апеляційної інстанції не були з’ясовані певні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме наявність у позивача акцій, що знаходяться у державній власності, а також наявність у статутному фонді позивача державного майна.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до пункту 2.6 плану контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ на 3 квартал 2006 року, наказу відповідача від 30 червня 2006 року № 210-к, з 3 липня 2006 року відповідачем була розпочата виїзна планова ревізія фінансово-господарської діяльності позивача за період з 1 січня 2004 року по третій квартал 2006 року.

Програмою, розробленою з метою забезпечення проведення ревізії позивача, затвердженою першим заступником начальника КРУ в Донецькій області Савельєвим І.Л. 30 червня 2006 року, були зазначені основні блоки питань ревізії, в тому числі визначені у позовних вимогах з урахуванням їх зміни позивачем, а саме пункти 1-6 та 9 Програми: перевірка відповідності фактичної діяльності підприємства, передбаченої статутом та іншими регуляторними актами (ліцензіями, сертифікатами, квотами, дозволами тощо); правильності складання фінансових планів, відповідності положень наказу про облікову політику підприємства вимогами чинного законодавства, правильності ведення бухгалтерського обліку, достовірності та законності здійснених витрат, повноти, достовірності та правильності визначення доходів від усіх видів діяльності, правильності визначення фінансових результатів.

Під час судового розгляду представник позивача наполягав на відсутності повноважень у відповідача на проведення ревізії ВАТ «Донецькобленерго» з вищезазначених питань.

Як встановлено судом з довідки ЄДРПОУ, позивач за організаційно-правовою формою є відкритим акціонерним товариством, форма власності – приватна. ВАТ «Донецькобленерго» створено в процесі корпоратизації, приватизація позивача здійснювалася Фондом державного майна України. Як вбачається з листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області від 12 грудня 2006 року, юридичним та фізичним особам в процесі приватизації реалізовано 34,939% від статутного фонду позивача. Пакет акцій розміром 65,061% закріплено на праві державної власності та передано Національній акціонерній компанії «Енергетична компанія України», при цьому, 100 відсотків акції, які випускаються на величину статутного фонду даної Компанії, є власністю держави. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Національної акціонерної компанії «Енергетична компанія України» від 22 червня 2004 року № 794 встановлено, що статутний фонд Компанії формується шляхом, зокрема, передачі до нього пакетів акцій, що належать державі у статутних фондах господарських товариств, зазначених у додатку 1 (в тому числі ВАТ «Донецькобленерго»). Відповідно до пункту 3 даної постанови КМУ пакети акцій у статутних фондах таких господарських товариств у розмірах, визначених у додатках 1 і 2, залишаються у державній власності. Згідно з пунктами 17 та 21 даної постанови засновником Компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України. Єдиним акціонером є держава в особі Мінпаливенерго. Пакети акцій, закріплені у державній власності та передані до статутного фонду Компанії, не можуть відчужуватися або використовуватися для формування статутних фондів інших підприємств.

Наявність у позивача 65,06% пакету акцій, що перебувають у власності держави, підтверджується листом Фонду державного майна України від 22 січня 2007 року та розпорядженням про виконання облікової операції, листом ТОВ «Об'єднана реєстраційна компанія» від 18 жовтня 2006 року, долученими до матеріалів справи.

Відповідно до протоколу інвентаризаційної комісії ВАТ «Донецькобленерго» від 30 січня 2009 року та узагальнених відомостей результатів інвентаризації державного майна, встановлено, що у позивача є державне майно, що не увійшло до статутного фонду товариства в процесі корпоратизації, однак обліковується на балансі, а саме 389 об’єктів державного майна із залишковою вартістю на загальну суму 40113403,52 грн. станом на 31 грудня 2008 року. Наявність на балансі позивача державного майна, яке не увійшло до його статутного фонду, підтверджується також довідкою форми № 2-ук, станом на березень 2006 року.

Вищезазначені обставини справи не заперечуються сторонами у справі і підтверджуються вищезазначеними письмовими доказами, долученими до матеріалів справи.

Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності врегульований Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ (надалі – Закон № 2939).

Відповідно до статті 2 Закону № 2939 головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування. Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до статті 22 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Як вже було встановлено судом, в статуті позивача є 65,06% акцій, які закріплені на праві державної власності.

Стаття 141 Господарського кодексу України передбачає, що до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності.

Згідно зі статтею 145 цього Кодексу майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону.

Проаналізувавши вищенаведені норми, суд дійшов висновку, що ВАТ «Донецькобленерго» є підконтрольною установою для органів державної контрольно-ревізійної служби в розумінні статті 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» як суб’єкт господарювання державного сектору економіки, внаслідок чого дії відповідача щодо проведення ревізії позивача зі спірних питань Програми ревізії здійснені в межах компетенції та повноважень, встановлених нормами Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні».

Стосовно посилання позивача на постанову Донецького апеляційного господарського суду в господарській справі за позовом ВАТ «Донецькобленерго» до СПД – фізичної особи Тарасової Л.В. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26 вересня 2007 року у справі № 32/130 встановлено, що позивач є підприємством з приватною формою власності відповідно до довідки ТОВ «Об'єднана реєстраційна компанія» від 18 жовтня 2006 року, внаслідок чого позивач не відноситься до державного сектору економіки і не може заявляти вимоги в судовому порядку про стягнення штрафів в порядку статті 231 Господарського кодексу України.

Суд зазначає, що дана обставина, встановлена у господарській справі, внаслідок ненадання позивачем доказів свого правового статусу як суб’єкта господарювання державного сектору економіки, про що зазначено у постанові суду від 26 вересня 2007 року, внаслідок чого не може бути прийнята судом в даній адміністративній справі як обставина, що не підлягає доказуванню.

Судове рішення у даній адміністративній справі ухвалено з урахуванням встановлення всіх обставин справи, що мають відношення до правильності вирішення публічно-правового спору та перевірки їх доказами, які у спірних правовідносинах позивача з органом державної контрольно-ревізійної служби підтверджують віднесення позивача до підконтрольних установ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про зобов’язання утриматися від проведення ревізії фінансово-господарської діяльності ВАТ «Донецькобленерго» та його структурних підрозділів за 2004, 2005, 2006 роки по питаннях, визначених пунктами 1-6 та 9 Програми ревізії фінансово-господарської діяльності ВАТ «Донецькобленерго», затвердженої 30.06.2006 року першим заступником начальника КРУ в Донецькій області, а саме: перевірки відповідності фактичної діяльності підприємства, передбаченої статутом та іншими регуляторними актами (ліцензіями, сертифікатами, квотами, дозволами тощо); правильності складання фінансових планів, відповідності положень наказу про облікову політику підприємства вимогами чинного законодавства, правильності ведення бухгалтерського обліку, достовірності та законності здійснених витрат, повноти, достовірності та правильності визначення доходів від усіх видів діяльності, правильності визначення фінансових результатів, визнання відсутності права (повноважень) на проведення ревізії фінансово-господарської діяльності ВАТ «Донецькобленерго» та його структурних підрозділів за 2004, 2005, 2006 роки по питаннях, визначених пунктами 1-6 та 9 Програми ревізії фінансово-господарської діяльності ВАТ «Донецькобленерго», затвердженої 30.06.2006 року першим заступником начальника КРУ в Донецькій області, а саме: перевірки відповідності фактичної діяльності підприємства, передбаченої статутом та іншими регуляторними актами (ліцензіями, сертифікатами, квотами, дозволами тощо); правильності складання фінансових планів, відповідності положень наказу про облікову політику підприємства вимогам чинного законодавства, правильності ведення бухгалтерського обліку, достовірності та законності здійснених витрат, повноти, достовірності та правильності визначення доходів від усіх видів діяльності, правильності визначення фінансових результатів, відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 23 червня 2009 року. Постанова у повному обсязі складена 26 червня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Смагар С.В.