Постанова № 6527213, 22.04.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2009 р.                                                                       справа № 2а-607/09/0570

час прийняття постанови: 11-50

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  

при секретарі Химич М.В.

за участю представника позивача Васильєвої К.О.

представників відповідачів Сергієнко А.І., Яковенка О.В., Онасенка М.Л., Вертели М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю „Ерлайт” до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та стягнення суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженої відповідальністю „Ерлайт” звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька, управління Державного казначейства у Кіровському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та відшкодування заборгованості з податку на додану вартість. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20.10.2008 р. позивач надав ДПІ у Кіровському районі м. Донецька податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2008 р. з розрахунком суми бюджетного відшкодування і заявою про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 5564641 грн. на рахунок платника податків в банку. Податковим органом були проведені позапланова невиїзна та позапланова виїзні перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за результатами яких були складені акти, якими встановлено завищення суми бюджетного відшкодування по податковій декларації за вересень 2008 р. на суму 918500 грн. (акт № 3764/23-3/30487486 від 17.12.2008 р.), на 1342192 грн. (акт № 3728/23-3/30487486 від 15.12.2008 р.).

19.12.2008 р. ДПІ у Кіровському районі м. Донецька були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001942340/0 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування на суму 918500 грн., № 0001932340/0 – про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 1342192 грн.

Позивач вказує на неправомірність зазначеного рішення, посилаючись на п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Крім того, позивач зазначає про те, що ним виконані усі вимоги, передбачені п.п. 7.7.2, 7.7.3, 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону, необхідні для отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2008 р., але грошові кошти позивачу не повернуті.

Позивач просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №№ 0001942340/0, 0001932340/0, відшкодувати заборгованість податку на додану вартість з бюджету в сумі 1342192 грн. та 918500 грн. на розрахунковий рахунок позивача.

Позивач змінив позовні вимоги, подавши відповідну заяву, в якій просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №№ 0001942340/0, 0001932340/0, стягнути з Державного бюджету України на його користь шляхом перерахування на поточний рахунок бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації за вересень 2008 р. в сумі 1342192 грн. та 918500 грн.

Ухвалою суду від 17.03.2009 р. здійснена заміна первісного відповідача управління Державного казначейства у Кіровському районі м. Донецька належним – Головним управлінням Державного казначейства України в Донецькій області.

          В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

          Представники відповідача ДПІ у Кіровському районі м. Донецька позовні вимоги не визнали, вказуючи на те, що за результатами позапланових перевірок з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податків у банку за вересень 2008 р. були складені акти, якими встановлені порушення п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, за наслідком яких були прийняті податкові повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування. Підставою зменшення суми бюджетного відшкодування стало те, що в серпні 2008 р. до складу податкового кредиту позивачем була включена сума податку в розмірі 1543554 грн. по постачальникам ПП „Масса”, ТОВ „Астон”, ТОВ „ПК „Орвікс” тощо. У податкового органу немає підтверджень сплати податку зазначеними постачальниками до бюджету. Питання обґрунтованості відшкодування податку на додану вартість не може бути вирішено, оскільки його формування не перевірено по ланцюгу постачальників до виробника у повному обсязі. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

          Представник відповідача ГУ ДКУ в Донецькій області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що сумісним наказом ДПА України та ДКУ № 200/86 від 21.05.2001 р. встановлено, що відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Держказначейства за висновками податкових органів та за рішенням суду. Станом на час розгляду справи органом державного казначейства не отримані висновки та реєстри на відшкодування бюджетної заборгованості податку на додану вартість. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

          Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

          Позивач ТОВ „Ерлайт” зареєстровано в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена виконавчим комітетом Донецької міської ради, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Кіровському районі м. Донецька, є платником податку на додану вартість, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 30487486.

Відповідач Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Донецька є суб’єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Відповідач Головне управління Державного казначейства України в Донецької області у відповідності до ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Судом встановлено, що 20.10.2008 р. позивач надав до ДПІ у Кіровському районі м. Донецька податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2008 р. з розрахунком суми бюджетного відшкодування і заявою про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 5564641 грн. на рахунок платника податків в банку (а.с. 43-52).

Згідно п.п. 7.7.2 п.п 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 р., заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, в даному випадку платник податку прийняв рішення про відшкодування суми податку на додану вартість шляхом зарахування на його рахунок, про що свідчить рядок 25.1 податкової декларацій.

У відповідності до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 цього Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктом 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

На виконання зазначених вимог ДПІ у Кіровському районі м. Донецька була проведена позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2008 р., за результатами якої був складений акт № 3728/23-3/30487486 від 15.12.2008 р., якою було підтверджена сума бюджетного відшкодування за вересень 2008 р. в розмірі 4222449 грн. та зазначено про порушення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в частині завищення суми бюджетного відшкодування за вересень 2008 р. на 1342192 грн. (а.с. 26-40).

19.12.2008 р. ДПІ у Кіровському районі м. Донецька прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001932340/0, яким ТОВ „Ерлайт” зменшена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2008 р. на 1342192 грн. (а.с. 26).

Крім того, податковим органом була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2008 р., за результатами якої складений акт № 3764/23-3/30487486, яким встановлено порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в частині завищення суми бюджетного відшкодування за вересень 2008 р. на 918500 грн. (а.с. 12-25).

19.12.2008 р. ДПІ у Кіровському районі м. Донецька прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001942340/0, яким ТОВ „Ерлайт” зменшена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2008 р. на 918500 грн. (а.с. 11).

У відповідності до п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 цього Закону якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Суд вважає податкові повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість протиправними.

Згідно п. 1.8. ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

У відповідності до п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпункт 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього Закону встановлює, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суми, сплачені           постачальникам товарів (послуг) ТОВ „Ерлайт” з урахуванням податку на додану вартість, підтверджені в судовому засіданні договорами, платіжним дорученням, податковими накладними та іншими первинними документами. При цьому відповідач в судовому засіданні не заперечував проти того, що позивачем податок на додану вартість був сплачений повністю в ціні товарів (послуг).

В запереченнях відповідач вказує, що за результатами проведених зустрічних перевірок по ланцюгу постачання встановлено, що підприємства, які включені у ланцюг постачання до виробника, не сплатили до бюджету податок на додану вартість. Крім того, деякі з постачальників позивача не знаходяться за місцем реєстрації, що унеможливлює проведення зустрічних перевірок, або визнані банкрутом чи ліквідовані за рішенням суду, що також перешкоджає в проведенні перевірок.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету виникає при фактичному надходженні цього податку до бюджету від платника податку - продавця, а не самого факту здійснення відповідної операції та сплати податку в ціні товару.

Відповідно до положень ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених за коном. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції Украї ни).

Чинне законодавство України, зокрема й Закон України „Про податок на додану вартість”, не встановлюють обов'язок покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий пода ток не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень Закону України „Про податок на додану ва ртість” сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зо бов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

У відповідності до п. 10.2 ст. 10 Закону України „Про податок на додану вартість” платники податку особисто, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Таким чином, несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. Відповідно до пп. „а” пп. 7.7.2 п. 7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” умовою бюджетного відшкодування покупцю є сплата ним ціни товарів (послуг) продавцю, а не сплата останнім податку до бюджету.

Суд вважає необґрунтованими посилання податкового органу на Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджені наказом ДПА України від 18.08.2005 р. № 350.

Суд вважає заперечення податкового органу необґрунтованими, оскільки Методичні рекомендації в частині проведення зустрічних перевірок по ланцюгу постачання не відповідають податковому законодавству, а саме, Закону України „Про податок на додану вартість”.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими нормативними актами, при вирішенні цього спору підлягає застосуванню саме Закон України „Про податок на додану вартість”, а ні накази Державної податкової адміністрації України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування були прийняті законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

Отже, суд вважає, що у відповідності до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” позивачем у декларації за вересень 2008 р. правильно визначена сума податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, а тому податкові повідомлення-рішення, які оспорюються позивачем, є протиправними.

Згідно п. 1.8. ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.7.3. п. 7.3. ст. 7 цього Закону України у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов‘язань, що виникли у зв‘язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Отже, підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Зазначений Закон не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від’ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

          З вказаних підстав суд вважає, що на теперішній час відсутні передбачені Законом України „Про податок на додану вартість”, іншими законами про оподаткування підстави для відмови у поверненні суми бюджетного відшкодування позивачу, тому суд задовольняє позовні вимоги, визнає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та стягує з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації за вересень 2008 р. в загальній сумі 2260692 грн. (1342192 грн. + 918500 грн.).

          Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1700 гр.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

          Позов Товариства з обмеженої відповідальністю „Ерлайт” до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та стягнення суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість задовольнити.

          Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0001942340/0, прийняте Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Донецька 19.12.2008 р., про зменшення Товариству з обмеженої відповідальністю „Ерлайт” суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 р. на 918500 грн.

          Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0001932340/0, прийняте Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Донецька 19.12.2008 р., про зменшення Товариству з обмеженої відповідальністю „Ерлайт” суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 р. на 1342192 грн.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженої відповідальністю „Ерлайт” бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації за вересень 2008 р. в загальній сумі 2260692 (два мільйона двісті шістдесят тисяч шістсот дев’яносто дві) грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок № 26006198006791 в Донбаській філії ВАТ „Кредитпромбанк”, м. Донецьк, МФО 335593.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженої відповідальністю „Ерлайт” судові витрати в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

          Повний текст постанови виготовлений 27 квітня 2009 р.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Шальєва В.А.