Постанова № 6527029, 18.05.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2009 р.                                                                       справа № 2а-3681/09/0570

час прийняття постанови: 12-25

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  

при секретарі Яковецькій О.В., Химич М.В.

за участю представника позивачів Провоторової Є.В.

представників відповідача Онасенко О.В., Конакової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Джонатан”, Компанії „Rital Limited” до Дніпропетровської митниці, Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровської області, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання дій протиправними, стягнення суми,

В С Т А Н О В И В:

          Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Джонатан”, Компанія „Rital Limited” звернулись до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці, Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровської області, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання дій протиправними, стягнення суми. В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що позивачем ТОВ фірма „Джонатан” був укладений зовнішньоекономічний контракт з фірмою „Miyoshi Precision Limited” (Кіпр) № 07 від 20.12.2006 р. на постачання м’ясопродуктів. Згідно п. 4 контракту ціни товарів зазначаються в інвойсі та/чи специфікації або додатках на кожну поставку. Для здійснення митного оформлення товару позивачем була подана до Дніпропетровської митниці вантажна митна декларація № 110000003/9/300179 від 13.01.2009 р. До декларації були додані документи, передбачені чинним законодавством, зокрема, контракт, специфікація № 2 від 20.12.2008 р., сертифікат відповідності, декларації митної вартості, інвойс, екологічна декларація, сертифікат походження товару. Митна вартість товару в декларації митної вартості була визначена позивачем за першим методом, тобто, за ціною договору. Митним органом митна вартість була визначена за шостим (резервним) методом, внаслідок чого митне оформлення вказаного вантажу здійснювалось за митною вартістю, яка значно перевищує ціну товару.

          Наслідком зміни способу визначення митної вартості товару (чвертей курячих) було надлишково сплачено до бюджету 558096 грн. Позивач вказує, що аналогічна ситуація мала місце при оформленні наступних декларацій на товар, який надходив позивачу за тим самим контрактом: 110000003/9/300179 від 13.01.2009 р., 110000003/9/300181 від 13.01.2009 р., 110000003/9/300183 від 13.01.2009 р., 110000003/9/300185 від 13.01.2009 р., 110000003/9/300231 від 14.01.2009 р., 110000003/9/300403 від 16.01.2009 р., 110000003/9/300401 від 16.01.2009 р., 110000003/9/300405 від 16.01.2009 р., 110000003/9/300473 від 19.01.2009 р., 110000003/9/300475 від 19.01.2009 р., 110000003/9/300478 від 19.01.2009 р., 110000003/9/300480 від 19.01.2009 р., 110000003/9/300482 від 19.01.2009 р., 110000003/9/300576 від 21.01.2009 р., 110000003/9/300745 від 24.01.2009 р., 110000003/9/300747 від 24.01.2009 р., 110000003/9/300905 від 26.01.2009 р., 110000003/9/301171 від 29.01.2009 р., 110000003/9/301186 від 30.01.2009 р., 110000003/9/301247 від 30.01.2009 р., 110000003/9/301250 від 30.01.2009 р., 110000003/9/301382 від 02.02.2009 р., 110000003/9/301527 від 05.02.2009 р., 110000003/9/301529 від 05.02.2009 р., 110000003/9/301576 від 05.02.2009 р., 110000003/9/301859 від 09.01.2009 р., 110000003/9/301936 від 10.02.2009 р., 110000003/9/302218 від 13.02.2009 р., 110000003/9/302224 від 13.02.2009 р., 110000003/9/302231 від 13.02.2009 р., 110000003/9/302276 від 14.02.2009 р., 110000003/9/302385 від 16.02.2009 р., 110000003/9/302387 від 16.02.2009 р., 110000003/9/302389 від 16.02.2009 р., 110000003/9/302392 від 16.02.2009 р., 110000003/9/302393 від 16.02.2009 р., 110000003/9/302426 від 17.02.2009 р., 110000003/9/302502 від 17.02.2009 р., 110000003/9/302533 від 18.02.2009 р., 110000003/9/202548 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302550 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302553 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302556 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302559 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302562 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302596 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302551 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302591 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302593 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302660 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302628 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302641 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302643 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302645 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302647 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302656 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302705 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302709 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302658 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302701 від 19.02.2009 р., 110000003/9/300180 від 13.01.2009 р., 110000003/9/300182 від 13.01.2009 р., 110000003/9/300184 від 13.01.2009 р., 110000003/9/300186 від 13.01.2009 р., 110000003/9/300139 від 16.01.2009 р., 110000003/9/300402 від 16.01.2009 р., 110000003/9/300404 від 16.01.2009 р., 110000003/9/300232 від 16.01.2009 р., 110000003/9/300474 від 19.01.2009 р., 110000003/9/300477 від 19.01.2009 р., 110000003/9/300479 від 19.01.2009 р., 110000003/9/300481 від 19.01.2009 р., 110000003/9/300483 від 19.01.2009 р., 110000003/9/300601 від 21.01.2009 р., 110000003/9/300746 від 24.01.2009 р., 110000003/9/300904 від 26.01.2009 р., 110000003/9/301170 від 29.01.2009 р., 110000003/9/301172 від 29.01.2009 р., 110000003/9/301245 від 30.01.2009 р., 110000003/9/301248 від 30.01.2009 р., 110000003/9/301252 від 30.01.2009 р., 110000003/9/301526 від 05.02.2009 р., 110000003/9/301528 від 05.02.2009 р., 110000003/9/301530 від 05.02.2009 р., 110000003/9/301650 від 06.02.2009 р., 110000003/9/301862 від 09.01.2009 р., 110000003/9/301625 від 13.02.2009 р., 110000003/9/302222 від 13.02.2009 р., 110000003/9/302226 від 13.02.2009 р., 110000003/9/302277 від 14.02.2009 р., 110000003/9/302275 від 14.02.2009 р., 110000003/9/302386 від 16.02.2009 р., 110000003/9/302388 від 16.02.2009 р., 110000003/9/302391 від 16.02.2009 р., 110000003/9/301445 від 16.02.2009 р., 110000003/9/302425 від 17.02.2009 р., 110000003/9/302498 від 17.02.2009 р., 110000003/9/301381 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302547 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302549 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302552 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302554 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302557 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302560 від 18.02.2009 р., 110000003/9/301565 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302545 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302590 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302592 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302594 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302661 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302639 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302642 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302644 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302646 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302648 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302657 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302706 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302711 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302659 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302702 від 19.02.2009 р.

          В результаті неправомірного завищення Дніпропетровською митницею митної вартості товару за вказаними деклараціями ТОВ фірма „Джонатан” було зайво сплачено до Державного бюджету України 17882184,73 грн.

          Позивачі вважають, що дії митного органу по визначенню митної вартості товару за контрактом № 07 від 20.12.2006 р. суперечать вимогам Митного кодексу України, Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766, а тому просить визнати дії Дніпропетровської митниці з визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України Товариством з обмеженою відповідальністю фірма „Джонатан” за контрактом № 07 від 20.12.2006 р., за шостим методом визначення митної вартості неправомірними, стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Джонатан” надмірно сплачені митні платежі в загальному розмірі 17882184,73 грн.

Позивач збільшив розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву, в якій просив стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Джонатан” надмірно сплачені митні платежі в загальному розмірі 18259017,05 грн.

          В судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача Дніпропетровської митниці в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, пояснивши, що позивач протягом січня - лютого 2009 року здіснював митне оформления товару - „м'яса свійських свиней, обвалене, без косток, піддане заморозці", „заморожені субпродукти великої рогатої худоби-печінка", „заморожене м'ясо свійських птахів-чверті курячі”.

При здійсненні митного оформления товару - „м'ясо свійських птахів - чверті курячі” митницею було прийнято рішення стосовно митної вартості тільки за деклараціями митної вартості № 110000003/2009/300027/2 від 05.02.2009 р. та № 110000003/2009/300058/2 від 13.02.2009р. У подальшому при здісненні митного оформления цього товару у граф1 44 ВМД позивач самостійно зазначав за кодом 1501 номера ДМВ, по яких було прийнято рішення митниці, та самостійно заявляв у граф1 43 ВМД 6 - резервний метод визначення митної вартості товару.

Митне оформления інших товарів, а саме „м'яса свійських свиней, обвалене, без кісток, піддане заморозці", „заморожені субпродукти великої рогатої худоби-печінка" здійснювалось без визначення митницею митної вартості товару.

Рішення митниці стосовно митної вартості інших товарів митницею не приймались. Митне оформления у цих випадках здійснювалось митницею на підставі інформації, зазначеної позивачем у вантажній митній декларації та декларації митної вартості самостійно.

Визначення митної вартості здійснювалось відповідно до положень статі 16 Закону України "Про Єдиний митний тариф", статей 259-273 Митного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766.

Надані до митного оформления документи та матеріали проаналізовані та відпрацьовані митницею з метою з'ясування суми фактично сплачених за товар платежів та включения до митної вартості понесених витрат, які повинні бути обов'язково додані.

Митниця не погоджуеться з висновками експерта та вважає, що він не може бути використаний у якості доказу в справі, оскільки до компетенції експерта не входить правильність визначення митної вартості. Просили в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представники відповідачів Головного управління державного казначейства України в Дніпропетровській області та Головного управління Державного казначейства України у м. Києві до судового засідання не з’явились, про час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать розписки про отримання судових повісток, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надали. Суд у відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представників відповідачів на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представників позивачів, представників відповідача Дніпропетровської митниці, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Джонатан” зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичною особи, державна реєстрація проведена виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 07.09.1994 р. (а.с. 60), включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 24431377, здійснює господарську діяльність на підставі статуту (а.с. 40-59).

Позивач Компанія „Rital Limited” є засновником ТОВ фірма „Джонатан”, має представництво в України у м. Донецьку.

Відповідач Дніпропетровська митниця у відповідності до ст. 14 Митного кодексу України є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій.

Відповідачі Головне управління Державного казначейства України у м. Києві та Головне управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області у відповідності до ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України ведуть бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Судом встановлено, що 20.12.2006 р. між ТОВ фірма „Джонатан” та фірмою „Miyoshi Precision Limited” був укладений контракт № 07 від 20.12.2006 р. на постачання м’ясопродукції.

Згідно контракту №07 від 20.12.2006 р. постачальник поставляє продукти харчування, у тому числі м’ясо куряче, м’ясо свинини. Перелік товарів, які поставляються, вказується у інвойсах та/або специфікаціях до контракту. Поставка товарів повинна здійснюватися у повному узгодженні з супроводжуючими документами, виданими виробником, злагодженими з імпортером. Імпортер здійснює вибір і замовлення товарів для закупки, приймає товари, які поставляються постачальником згідно цього контракту і поступають у власність імпортера. Товари, які поставляються за цим контрактом, повинні повністю відповідати замовленню, сертифікатам якості. Усі зміни у номенклатурі товару, який поставляється, повинні бути злагодженими з імпортером. Постачальник здійснює поставку товару на базисних умовах СРТ Дніпропетровськ (згідно Правил „ІНКОТЕРМС-2000”). Ціни на товари узгоджуються сторонами договору. Вони вказуються у інвойсі та/або специфікації та/або додатку на кожну поставку. Загальна сума контракту складається з сум поставок, вказаних у інвойсах та/або додатках на кожну окрему поставку. Загальна сума контракту складає 20000000 доларів США. Додатковою угодою №1 від 22.12.2006р. змінені умови поставки товарів – на умови CIP м. Дніпропетровськ. Додатковою угодою від 20.12.2008р. збільшена сума контракту до 119574860 доларів США. Додатковою угодою від 20.12.2008р. збільшена сума контракту до 262474 860 доларів США. Згідно специфікації №3 від 10.01.2009р. збільшена сума контракту до 284804 860 доларів США. Додатковою угодою від 10.01.2009р. узгоджена сума контракту 262466449,50 доларів США. Додатковою угодою до специфікації №3 від 10.01.2009р. сторонами узгоджена сума Контракту 280304 860 доларів США.

До кожної вантажної митної декларації додаються інвойси, екологічна декларації, сертифікати відповідності, сертифікати походження товару.

          Митним органом було відмовлено у митному оформлені товару за вантажною митною декларацією № 110000003/9/300179 від 13.01.2009 р. та видано рішення про визначення митної вартості за шостим (резервним) методом, що значно перевищує вартість товару, визначену позивачем на підставі відповідних документів. В матеріалах справи наявні копії митної декларації МД-2 з додатковими аркушами МД-6, у яких митна вартість, мито та податок на додану вартість розраховані за резервним методом №6, внаслідок чого ТОВ Фірма "Джонатан" було змушене сплатити ввізне мито та податок на додану вартість за розрахованою Дніпропетровською митницею вартістю.

Відповідно до статті 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень Митного кодексу України.

Згідно статті 260 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень Митного кодексу України. Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються Митним кодексом України.

Стаття 261 Митного кодексу України зазначає, що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України. Митні органи зобов'язані забезпечити в установленому порядку доступ до інформації про закони, інші нормативно-правові акти, нормативні документи та судові рішення загального застосування щодо питань, пов'язаних з визначенням митної вартості товарів.

Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи (стаття 262 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

До митного оформлення подається пакет документів, перелік яких міститься у Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766.

Так, декларація митної вартості подається обов'язково у разі:

- коли покупець та продавець пов'язані між собою;

- коли покупець сплачує прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів роялті та ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті;

- сплати відповідної частини виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання на митній території України оцінюваних товарів, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця.

Згідно з пунктами 10 та 11 зазначеного порядку декларант має право на доведення у передбачений законодавством строк митному органові правильності визначення ним митної вартості товарів, а також для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Документи, що подаються декларантом, оформляються з дотриманням таких вимог:

- зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), рахунок-проформа повинні містити необхідну інформацію та бути належним чином оформлені;

- копії повинні бути доброякісними та придатними для використання;

- листи підприємств повинні мати необхідні реквізити (назва підприємства, його адреса, номер телефону, вихідний номер і дата відправлення);

- бухгалтерські документи засвідчуються підписом керівника і головного бухгалтера підприємства, що скріплюються печаткою підприємства.

Довідки, висновки та інші документи, що стосуються вартісних та якісних характеристик товару, повинні містити реквізити організації, що їх видала, підписи відповідних посадових осіб та печатки.

Згідно з пунктами 15-17 Порядку у випадках, передбачених статтею 264 Митного кодексу України, декларант має право звернутися до митного органу із заявою про випуск товарів, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку.

На підставі рішення митного органу про визначення митної вартості товарів зазначена вартість перераховується у гривні за офіційним курсом гривні до відповідної іноземної валюти, установленим Національним банком України на день прийняття вантажної митної декларації для оформлення.

Рішення про визначення митної вартості товарів може бути оскаржено декларантом до митного органу вищого рівня та/або суду.

За заявлення в декларації митної вартості недостовірних відомостей та подання митному органові документів з такими відомостями декларант несе відповідальність згідно із законодавством.

Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення (стаття 265 Митного кодексу України).

Статтею 266 Митного кодексу України визначені методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом №1 згідно з положеннями статті 267 Митного кодексу України, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 Митного кодексу України. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 Митного кодексу України за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271 Митного кодексу України, або обчислена відповідно до вимог статті 272 Митного кодексу України вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, згідно статті 267 Митного кодексу України, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, які є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних з представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість контейнерів, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються патентів, знаків для товарів і послуг та авторських прав. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені вище. До митної вартості не включаються нижченаведені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню:

а) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

б) витрати на транспортування після ввезення;

в) податки та збори (обов'язкові платежі), які справляються в Україні.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Особи вважаються пов'язаними між собою тільки в разі, якщо:

1) вони є посадовими особами або керівниками підприємств один у одного;

2) вони є партнерами у спільній підприємницькій або іншій діяльності, яку не заборонено законодавством;

3) вони є роботодавцем і найманим працівником;

4) будь-яка особа прямо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;

5) один з них прямо або опосередковано контролює іншого;

6) обидва вони прямо або опосередковано контролюються третьою особою;

7) разом вони прямо або опосередковано контролюють третю особу;

8) вони є членами однієї сім'ї.

При продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант доведе, що така вартість є максимально наближеною до вартості однієї з нижченаведених операцій, яка здійснювалася одночасно з оцінюваними товарами або майже в той же час:

1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів.

Згідно статті 273 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 Митного кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно з положеннями статті 273 Митного кодексу із застосуванням резервного методу на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 272 Митного кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Аналіз представлених позивачем документів, в тому числі довідки позивача №52/1 від 13 березня 2009 року, свідчить про відсутність обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), а також про відсутність витрат, які не були включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Контрагенти по контракту ТОВ Фірма „Джонатан” та фірма „Miyoshi Precision Limited” не є пов’язаними особами, використані декларантом відомості об'єктивні, піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

Відповідачем суду не надані докази, які б спростовували відомості, надані позивачем.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача в тій частині, що в позивач ТОВ фірма „Джонатан” самостійно в деклараціях визначав митну вартість за шостим методом.

Судом встановлено, що Дніпропетровською митницею було відмовлено у митному оформлені товару за вантажною митною декларацією № 110000003/9/300179 від 13.01.2009 р. та видано рішення про визначення митної вартості за шостим (резервним) методом.

Враховуючи можливість настання негативних наслідків для підприємницької діяльності, з урахуванням характеру товару, а саме, що товар є швидкопсувним, ТОВ фірма „Джонатан” було прийняте рішення про здійснення митного оформлення товару не за ціною контракту, а за ціною, яка була визначена митним органом. В подальшому, для запобігання зволікання у митному оформленні товару, позивачем самостійно визначалась митна вартість саме за шостим методом визначення.

Суд вважає, що митним органом при здійсненні митного оформлення товару, який був ввезений на митну територію України позивачем, були допущені порушення вимог діючого законодавства, а тому дії митного органу про визначення митної вартості товару є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Судом встановлено, що декларантом та позивачем ТОВ фірма „Джонатан” первісно до вантажної митної декларації декларацією № 110000003/9/300179 від 13.01.2009 р. були надані митному органі усі необхідні документи для підтвердження митної вартості за першим методом (за ціною договору), в тому числі, інвойси, контракт, додаткові угоди, сертифікати походження товару тощо.

Таким чином, відомості про заявлену первісно позивачем митну вартість є об’єктивними, такими, що піддавалися обчисленню та підтверджувалися документально.

Митні органи у відповідності до ст. 41 МК України повинні здійснювати митний контроль, який включає в себе контроль за правильністю визначення декларантом митної вартості.

Отже, митний орган повинен здійснювати контроль митної вартості в межах повноважень, наданих діючим законодавством.

Як зазначалось вище, законодавець в ст. 266 Митного кодексу України встановлює, що кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

          Відповідачем не надано суду доказів щодо неможливості застосування перших п’яти методів визначення митної вартості товарів та проведення відповідних консультацій між митним органом та декларантом при оформленні вантажної митної декларації декларацією № 110000003/9/300179 від 13.01.2009 р., що є прямим порушенням порядку визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Крім того, суд вважає, що митний орган повинен був перевірити також правильність визначення митної вартості за шостим методом, встановивши неможливість визначення перших п’яти методів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідачем в судовому засіданні взагалі не надано доказів правомірності своїх дій щодо визначення митної вартості товарів, не доведена законність, обґрунтованість своїх дії.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючі рішення про митної вартості товарів, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

Судом встановлено, що позивачем здійснено митне оформлення товару, який надійшов на адресу позивача за контрактом № 07 від 20.12.2006 р., за вантажними митними деклараціями 110000003/9/300179 від 13.01.2009 р., 110000003/9/300181 від 13.01.2009 р., 110000003/9/300183 від 13.01.2009 р., 110000003/9/300185 від 13.01.2009 р., 110000003/9/300231 від 14.01.2009 р., 110000003/9/300403 від 16.01.2009 р., 110000003/9/300401 від 16.01.2009 р., 110000003/9/300405 від 16.01.2009 р., 110000003/9/300473 від 19.01.2009 р., 110000003/9/300475 від 19.01.2009 р., 110000003/9/300478 від 19.01.2009 р., 110000003/9/300480 від 19.01.2009 р., 110000003/9/300482 від 19.01.2009 р., 110000003/9/300576 від 21.01.2009 р., 110000003/9/300745 від 24.01.2009 р., 110000003/9/300747 від 24.01.2009 р., 110000003/9/300905 від 26.01.2009 р., 110000003/9/301171 від 29.01.2009 р., 110000003/9/301186 від 30.01.2009 р., 110000003/9/301247 від 30.01.2009 р., 110000003/9/301250 від 30.01.2009 р., 110000003/9/301382 від 02.02.2009 р., 110000003/9/301527 від 05.02.2009 р., 110000003/9/301529 від 05.02.2009 р., 110000003/9/301576 від 05.02.2009 р., 110000003/9/301859 від 09.01.2009 р., 110000003/9/301936 від 10.02.2009 р., 110000003/9/302218 від 13.02.2009 р., 110000003/9/302224 від 13.02.2009 р., 110000003/9/302231 від 13.02.2009 р., 110000003/9/302276 від 14.02.2009 р., 110000003/9/302385 від 16.02.2009 р., 110000003/9/302387 від 16.02.2009 р., 110000003/9/302389 від 16.02.2009 р., 110000003/9/302392 від 16.02.2009 р., 110000003/9/302393 від 16.02.2009 р., 110000003/9/302426 від 17.02.2009 р., 110000003/9/302502 від 17.02.2009 р., 110000003/9/302533 від 18.02.2009 р., 110000003/9/202548 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302550 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302553 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302556 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302559 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302562 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302596 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302551 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302591 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302593 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302660 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302628 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302641 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302643 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302645 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302647 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302656 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302705 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302709 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302658 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302701 від 19.02.2009 р., 110000003/9/300483 від 19.01.2009 р., 110000003/9/300601 від 21.01.2009 р., 110000003/9/300746 від 24.01.2009 р., 110000003/9/300904 від 26.01.2009 р., 110000003/9/301170 від 29.01.2009 р., 110000003/9/301172 від 29.01.2009 р., 110000003/9/301245 від 30.01.2009 р., 110000003/9/301248 від 30.01.2009 р., 110000003/9/301252 від 30.01.2009 р., 110000003/9/301526 від 05.02.2009 р., 110000003/9/301528 від 05.02.2009 р., 110000003/9/301530 від 05.02.2009 р., 110000003/9/301650 від 06.02.2009 р., 110000003/9/301862 від 09.01.2009 р., 110000003/9/301625 від 13.02.2009 р., 110000003/9/302222 від 13.02.2009 р., 110000003/9/302226 від 13.02.2009 р., 110000003/9/302277 від 14.02.2009 р., 110000003/9/302275 від 14.02.2009 р., 110000003/9/302386 від 16.02.2009 р., 110000003/9/302388 від 16.02.2009 р., 110000003/9/302391 від 16.02.2009 р., 110000003/9/301445 від 16.02.2009 р., 110000003/9/302425 від 17.02.2009 р., 110000003/9/302498 від 17.02.2009 р., 110000003/9/301381 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302547 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302549 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302552 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302554 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302557 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302560 від 18.02.2009 р., 110000003/9/301565 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302545 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302590 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302592 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302594 від 18.02.2009 р., 110000003/9/302661 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302639 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302642 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302644 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302646 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302648 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302657 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302706 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302711 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302659 від 19.02.2009 р., 110000003/9/302702 від 19.02.2009 р., виходячи з митної вартості, встановленої за шостим методом визначення митним органом.

Згідно висновків судової економічної експертизи, загальна сума митних платежів методу, визначених за першим методом, становить 6930800,33 грн., а за шостим методом - 25 189 817,38 грн., різниця складає 18 259 017,05 грн.

Оскільки судом визнані неправомірними дії митниці щодо встановлення митної вартості товару, суд вважає, що позивачу підлягає поверненню сума надмірно сплачених митних платежів.

Сума митних платежів, які мав сплатити позивач, виходячи з митної вартості товару, визначених за методом № 1, складає 6930800,33 грн. Внаслідок порушення посадовими особами відповідача Дніпропетровської митниці порядку визначення митної вартості позивач вимушений був сплатити суму митних платежів в розмірі 25189817,38 грн., виходячи з митної вартості, визначеної за шостим методом. Отже, сума надмірно сплачених митних платежів складає 18259017,05 грн. Саме ця сума підлягає повернення позивачу.

У відповідності до п. 4 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008 р. № 609, юридичні та фізичні особи, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджету, подають ці рішення органам Державного казначейства, що здійснюють безспірне списання, у разі повернення за рішенням суду надмірно та/або помилково сплачених до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів.

Таким чином, суд стягує з Державного бюджету України надмірно сплачені митні платежі в сумі 18259017,05 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ фірма „Джонатан”.

          Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд           

П О С Т А Н О В И В:

          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Джонатан”, Компанії „Rital Limited” до Дніпропетровської митниці, Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровської області, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання дій протиправними, стягнення суми задовольнити.

          Визнати протиправними дії Дніпропетровської митниці з визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України Товариством з обмеженою відповідальністю фірма „Джонатан” за контрактом № 07 від 20.12.2006 р., за шостим методом визначення митної вартості.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Джонатан”, код ЄДРПОУ 24431377 шляхом перерахування на розрахунковий рахунок р/р 26004085081171 в Дніпропетровській обласній філії Акціонерного комерційного банку „Укрсоцбанк”, МФО 305017, надмірно сплачені митні платежі в загальному розмірі 18259017 (вісімнадцять мільйонів двісті п’ятдесят дев’ять тисяч сімнадцять) грн. 05 коп.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Джонатан” судові витрати в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

          Повний текст постанови виготовлений 25 травня 2009 р.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Шальєва В.А.