Постанова № 6527026, 16.03.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2009 р.                                                                       справа № 2а-3753/09/0570

час прийняття постанови: 13-40

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  

при секретарі Яковецькій О.В.

за участю представника позивача Романової С.В.

представників відповідачів Гуцалюк А.В., Зеленова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку по вул. І. Ткаченка, 140-а, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Димитровський експериментально-механічний завод” до Державної податкової інспекції у м. Димитрові, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И В:

          Товариство з обмеженою відповідальністю „Димитровський експериментально-механічний завод” звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Димитрові, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Позовні вимоги позивач мотивує наступним.

          20.11.2008 р. позивач надав до ДПІ у м. Димитрові податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2008 р. з розрахунком суми бюджетного відшкодування і заявою про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку в розмірі 217805 гр.

Податковим органом була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за результатом якої складено відповідний акт.

В порушення вимог ч.2 п.п. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий орган в п’ятиденний термін після закінчення перевірки не надав органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Оскільки строк для надання висновку та перерахування бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за жовтень 2008 р. скінчився, виникла сума боргу з бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 217805, 00 грн.

Позивач просить стягнути з Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість по декларації за жовтень 2008 р. у розмірі 217805 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ДПІ у м. Димитрові позовні вимоги не визнав, пояснивши, що податковим органом був наданий до УДК у м. Димитрові висновок про суми відшкодування податку на додану вартість, який був повернутий податковому органу з тих підстав, що відсутній реєстр списку платників податку з розміром відшкодування податку на додану вартість. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача ГУ ДКУ у Донецькій області у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши що відповідно до ст. 50 Бюджетного кодексу України, ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, Наказу ДПА України та Державного казначейства України № 200/86 від 21.05.2001 року, наказу ДПА України, Мінфіну та ДКУ від 03.08.2004 року № 451/501/132 Державне казначейство України здійснює відшкодування податку на додану вартість підприємствам згідно з отриманими відповідними реєстром та висновками регіональних податкових органів. На час розгляду справи до органів Держказначейства у Донецькій області відповідні висновок та реєстр на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість позивачу 217805 грн. не надходили, у зв’язку з чим відшкодувати податку на додану вартість ТОВ “ДЕМЗ” органами казначейства було неможливо. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Димитровський експериментально-механічний завод” зареєстроване виконавчим комітетом Димитровської міської ради 25.12.2003 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 30952735, перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Димитрові, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 06038641, виданого 08.01.2004 р.

Відповідач Державна податкова інспекція у м. Димитрові є суб’єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Відповідач Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області у відповідності до ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Судом встановлено, що за результатами господарської діяльності у вересні, жовтні 2008 року ТОВ „Димитровський експериментально-механічний завод” отримало від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду і сумою податкового кредиту звітного податкового періоду у сумі 217805 грн., про що свідчить податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2008 р.

Згідно до п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг);          

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В даному випадку платник податку прийняв рішення про відшкодування суми податку на додану вартість в зазначених розмірах шляхом зарахування на його рахунок, про що свідчить рядок 25.1. податкової декларації з ПДВ за жовтень 2008 р.

У відповідності до п.п. 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 вказаного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.

20.11. 2008 року ТОВ „Димитровський експериментально-механічний завод” надало до ДПІ у м. Димитрові податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2008 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування і заяву про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 217 805 грн.

Відповідно до п.п. 7.7.5. п.7.7. ст. 7 цього Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить невиїзну (камеральну) перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом також строку провести позапланову виїзну (документальну) перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.п. 7.7.6. п. 7.7. ст. 7 вказаного закону на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

На виконання зазначених вимог ДПІ у м. Димитрові з 12.12.2008 року по 18.12.2008 року було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 199-30952735 від 18.12.2008 року, яким підтверджено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації за жовтень 2008 р. в розмірі 217805 грн.

У відповідності до п.п. 7.7.7. п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3. цього податку у зменшення податкових зобов’язань з цього наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок податковий надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) в разі з’ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Перевіркою не була виявлена невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, податковим органом не приймалося рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування.

На час розгляду справи позивачу не відшкодована з бюджету сума податку на додану вартість по податковій декларації за жовтень 2008 р. в розмірі 217805 грн.

Судом встановлено, що податковим органом наданий управлінню Державного казначейства України в м. Димитрові висновок суми відшкодування податку на додану вартість по декларації за жовтень 2008 р. в розмірі 217805 грн. Разом з тим, УДК у м. Димитрові зазначений висновок був повернутий податковому органу без виконання у зв’язку з тим, що до висновку не наданий реєстр платників податку на додану вартість.

Суд вважає, що такі дії відповідачів не відповідають вимогам чинного законодавства, порушують право позивача на отримання суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Згідно п. 1.8. ст. 1 7 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 цього Закону у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Отже, підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Податковий орган як суб’єкт владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

Законом не надані повноваження податковому органу з будь-яких причин утриматися від надання висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

В судовому засіданні представник ГУ ДКУ в Донецькій області заперечуючи проти позову, вказував на те, що згідно п. 5 Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004 р. № 451/501/132, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 серпня 2004 р. за № 971/9570, податковий орган повинний надати органу Державного казначейства України реєстри суб’єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету. Відповідно до п. 7 Порядку ДКУ здійснює відшкодування податку на додану вартість підприємствам згідно з отриманими реєстром та висновками регіональних податкових органів. Оскільки станом на час розгляду справи до органів ДКУ в Донецькій області відповідний реєстр щодо відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість позивачу не надходив, відшкодування податку на додану вартість позивачу органами держказначейства неможливий.

Суд не приймає до уваги ці заперечення відповідача з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими нормативними актами, при вирішенні цього спору підлягає застосуванню саме Закон України „Про податок на додану вартість”, а ні накази Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України.

Закон України „Про податок на додану вартість” не ставить в залежність право платника податку на додану вартість на відшкодування податку на додану вартість від надання контролюючим органам реєстрів суб’єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету. Зазначений Закон не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від’ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Отже, Порядок, на який посилається відповідач, містить в собі додаткові обмеження щодо відшкодування податку на додану вартість, ніж ті, що встановлені відповідним Законом.

З вказаних підстав суд вважає, що на теперішній час відсутні передбачені Законом України “Про податок на додану вартість”, іншими законами про оподаткування підстави для відмови у поверненні суми бюджетного відшкодування позивачу.

З урахуванням зазначених обставин, суд задовольняє позовні вимоги та стягує з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Димитровський експериментально-механічний завод” бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за жовтень 2008 р. у сумі 217805 грн.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1700 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Димитровський експериментально-механічний завод” до Державної податкової інспекції у м. Димитрові, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задовольнити.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Димитровський експериментально-механічний завод” шляхом перерахування на поточний рахунок № 2600630769 у Райффайзен банк Аваль, МФО 380805, бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації за жовтень 2008 р. в сумі 217805 (двісті сімнадцять тисяч вісімсот п’ять) гр.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Димитровський експериментально-механічний завод” судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1700 (одну тисячу сімсот) гр.

          Повний текст постанови виготовлений 17 березня 2009 р.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Шальєва В.А.