Постанова № 6526881, 23.09.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2009 р.                                                                       справа № 2а-13186/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Масло І.В.

при секретарі                                                  Грішаєві Є.Є.

за участю:

представника позивача                              Косенка С.С.,

представників відповідача-1                    Логвинової М.М., Корба Л.В.,

Феданової О.О., Заїки О.С.,

представника відповідача-2                    Вертела М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтрейдінжінірінг» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання незаконної бездіяльності Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області щодо невідшкодування сум податку на додану вартість з бюджету, заявлених у деклараціях за січень, лютий 2009 у встановлені законом строки, стягнення невідшкодованих сум податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

13.08.2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Азовтрейдінжінірінг» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області, Відділення Державного казначейства України у м. Маріуполі про визнання незаконної бездіяльності щодо невідшкодування сум податку на додану вартість з бюджету, заявлених у деклараціях за січень, лютий 2009 у встановлені законом строки, стягнення невідшкодованих сум податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно із поданою позивачем податковою декларацією з податку на додану вартість за січень 2009р. та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, становить 353612,00 грн. За результатами позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2009р. підтверджена сума, заявлена у декларації.

Згідно із поданою позивачем податковою декларацією з податку на додану вартість за лютий 2009 та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, становить 2317772,00 грн. За результатами позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за лютий 2009р. підтверджена сума, заявлена у декларації.

24.07.2009 позивач отримав податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області від 24.07.2009 № 0000492300/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 376414,00, у т.ч. за січень 2009р. – 76001,00 грн., за лютий 2009р. – 300413,00 грн. Позивачем розпочата процедура адміністративного оскарження, у зв’язку із чим вказані суми до позову не включені.

Випискою АКБ «УкрсибБанк», м. Харків, МФО 351005, по рахунку позивача № 26009011365701 підтверджено, що відповідачами на момент подання позовної заяви частково перераховано позивачу суми бюджетного відшкодування за січень, лютий 2009р. Таким чином, заборгованість з бюджетного відшкодування складає за січень 2009р. – 169257,20 грн., за лютий 2009р. – 1062021,30 грн.

Позивач, посилаючись на п.п. 7.7.5, 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зазначає, що право на бюджетне відшкодування у платника податку виникає через 40 днів після отримання декларації податковим органом. Проведення будь-яких (у тому числі зустрічних) перевірок є обов’язком податковим органів, але законодавством не поставлено відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами перевірок, а призначення такої перевірки не може продовжувати визначений законом строк відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість (а.с. 3-6).

Ухвалою суду від 25.08.2009 замінено відповідача у справі Відділення Державного казначейства України у м. Маріуполі на Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області (а.с. 67).

Під час судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати незаконною бездіяльність Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області щодо невідшкодування позивачу сум податку на додану вартість із бюджету, заявлених у відповідних деклараціях за січень, лютий 2009р. у встановлені законодавством строки, стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області на рахунок позивача невідшкодованих сум податку на додану вартість із бюджету, заявлених у деклараціях за січень, лютий 2009р. та підтверджені Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області у наступних розмірах: за січень 2009р. – 86,91 грн., за лютий 2009р. – 194699,87 грн. (а.с. 92).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача-1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали з тих підстав, що фахівцями відділу проведення податкового аудиту платників податків управління податкового контролю юридичних осіб проведено перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок від’ємного значення з податку на додану вартість, що задекларовано у деклараціях за січень, лютий 2009р. За результатами перевірки складено акт від 01.04.2009 № 479/23-111/31577486 та довідку від 30.04.2009 № 620/23-111/31577486. Перевірками підтверджено бюджетне відшкодування за декларацією за січень 2009р. у розмірі 353612,00 грн. та за декларацією за лютий 2009р. бюджетне відшкодування у сумі 2317772,00 грн. шляхом перевірки наданих первинних документів.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 18.08.2005 № 350, в ході позапланових перевірок необхідно надсилати запити для підтвердження факту взаємовідносин з підприємствами-контрагентами. Для виключення сумнівів відносно дієздатності та правоздатності суб’єкта господарювання – постачальника, а також законності здійснення фінансово-господарських операцій, тобто підтвердження надмірної сплати податку на додану вартість постачальниками-контрагентами, фахівцями податкової інспекції надіслано запити щодо проведення зустрічних перевірок з урахуванням відповідних ланцюгів постачання. Після отримання перевірок по ланцюгу до виробника, фахівцями податкової інспекції розраховується сума підтвердженого податкового кредиту та, відповідно до абз. 2, п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» надається висновок органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню із бюджету. На даний час сума податкового кредиту до виробника у повному обсязі не підтверджена: по декларації за січень 2009р. непідтвердженою залишилася сума 86,91 грн.; по декларації за лютий 2009р. – 194699,87 грн.

Просили відмовити у задоволенні позову (а.с. 82).

Представник відповідача-2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що з боку органу Державного казначейства України були вчинені усі необхідні дії, передбачені Порядком взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України, затвердженого сумісним наказом ДПА України, Мінфіну та ДКУ від 03.08.2004р. № 451/501/132. Бюджетне відшкодування здійснюється казначейством на підставі висновків та реєстрів податкового органу з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджетом. Отже, ними було здійснено відшкодування позивачу сум податку на додану вартість згідно наданих висновків та реєстрів. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач – ТОВ «Азовтрейдінжінірінг» зареєстроване виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 20.08.2001, є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за № 31577486, що підтверджується довідкою АБ № 035778 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 10), є платником податку на додану вартість з 18 січня 2005 року, що підтверджується свідоцтвом № 08688273 серії НВ № 148330 (а.с. 43).

20.02.2009 позивач надав до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполі Донецької області декларацію з податку на додану вартість за січень 2009 (а.с. 16-17), розрахунок суми бюджетного відшкодування за січень 2009 року (а.с. 41), заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за січень 2009 року (а.с. 40). В рядку 25 податкової декларації за січень 2009 року позивачем відображена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню – 353612,00 грн.

Актом від 01.04.2009 № 479/23-111/31577486 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Азовтрейдінжінірінг» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.12.2008 по 31.12.2008, складеним ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області, підтверджено відображене ТОВ «Азовтрейдінжінірінг» у декларації за січень 2009 року бюджетне відшкодування у сумі 353612,00 грн. (а.с. 20-24).

Податковим повідомленням-рішенням від 24.07.2009 № 0000492300/0 ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області зменшило суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2009 року на 76001,00 грн. (а.с. 13). Вказане податкове повідомлення-рішення на даний час оскаржується позивачем в адміністративному порядку.

Як вбачається з виписки за особовим рахунком за 24.07.2009 на розрахунковий рахунок позивача було перераховано суму бюджетного відшкодування за січень 2009 року у наступних розмірах: 25307,10 грн.; 83046,70 грн. (а.с. 8). Крім того, випискою АКІБ «УКРСИББАНК» підтверджено перерахування на розрахунковий рахунок позивача суми бюджетного відшкодування за січень 2009 року у розмірі 113148,79 грн. (а.с. 93) згідно висновку ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області від 11.09.2009 № 0000000181 (а.с. 122).

Сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 56021,50 грн. була зарахована у рахунок донарахованої суми за актом документальної планової перевірки, що не заперечувалося сторонами у судовому засіданні.

Отже, залишок невідшкодованої суми податку на додану вартість за січень 2009 року складає 86,91 грн., яку просить стягнути позивач за рахунок Державного бюджету (353612,00 – 76001,00 – 25307,10 – 83046,70 – 113148,79 – 56021,50 = 86,91 грн.).

20.03.2009 позивач надав до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполі Донецької області декларацію з податку на додану вартість за лютий 2009 (а.с. 14-15), розрахунок суми бюджетного відшкодування за лютий 2009 року (а.с. 39), заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за лютий 2009 року (а.с. 38). В рядку 25 податкової декларації за лютий 2009 року позивачем відображена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню – 2317772,00 грн.

Довідкою від 30.04.2009 № 620/23-111/31577486 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Азовтрейдінжінірінг» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з вересень, грудень 2008 року та січень 2009 року, складеним ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області, підтверджено відображене ТОВ «Азовтрейдінжінірінг» у декларації за лютий 2009 року бюджетне відшкодування у сумі 2317772,00 грн. (а.с. 25-30).

Податковим повідомленням-рішенням від 24.07.2009 № 0000492300/0 ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області зменшило суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2009 року на 300413,00 грн. (а.с. 13).

Як вбачається з виписки за особовим рахунком за 24.07.2009 на розрахунковий рахунок позивача було перераховано суму бюджетного відшкодування за лютий 2009 року у наступних розмірах: 71642,99 грн.; 356936,70 грн.; 526758,10 грн. (а.с. 8). Крім того, випискою АКІБ «УКРСИББАНК» підтверджено перерахування на розрахунковий рахунок позивача суми бюджетного відшкодування за лютий 2009 року у розмірах 110357,00 грн., 144362,77 грн., 191958,57 грн., 420643,00 грн. (а.с. 93) згідно висновків ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області від 11.09.2009 № 0000000180 (а.с. 121), від 11.09.2009 № 0000000182 (а.с. 123), від 11.09.2009 № 0000000183 (а.с. 124), від 11.09.2009 № 0000000184 (а.с. 125).

Отже, залишок невідшкодованої суми податку на додану вартість за лютий 2009 року складає 194699,87 грн., яку просить стягнути позивач за рахунок Державного бюджету (2317772,00 – 300413,00 – 71642,99 – 356936,70 – 526758,10 – 110357,00 – 144362,77 – 191958,57 – 420643,00 = 194699,87 грн.).

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах і в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.

Відповідно до п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідачем ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області не доведена правомірність їх бездіяльності у частині ненадання до органу Державного казначейства України висновків про залишки суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2009 року та лютий 2009 року.

Так, відповідно до п.7.7.4. п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'яти основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Порядок перевірки відповідачем задекларованого позивачем бюджетного відшкодування передбачений п.п. 7.7.5 та 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Підпункт 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачає, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктом „в” п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій в податковій декларації, у разі з’ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, податковий орган як суб’єкт владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі за бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується сторонами ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області не надала у строки, що визначені п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” до органу державного казначейства висновку про відшкодування позивачеві залишку суми податку на додану вартість за січень 2009 року у розмірі 86,91 грн. та за лютий 2009 року у розмірі 194699,87 грн. Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утриматися від виконання зазначених дій.

Як вбачається з письмових заперечень представників відповідача-1, підставою ненадання висновку на залишок бюджетного відшкодування вони вважають неотримання результатів перевірок по всьому ланцюгу до виробника. Суд зазначає, що нормами Закону України „Про податок на додану вартість” право платника податку на бюджетне відшкодування не залежить від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача-1 на Наказ ДПА України від 18.08.2005 № 350 „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість”, оскільки він не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, тобто не є нормативно-правовим актом у розумінні ст. 117 Конституції України. Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, вищезазначені Методичні рекомендації не можуть застосовуватися судом з огляду на положення ч.3 ст. 9 КАС України.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом. Нормами Закону України „Про податок на додану вартість” не передбачений обов’язок покупця товару – платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару податку на додану вартість безпосередньо до державного бюджету, тому доводи податкового органу щодо обов’язку платника податку – покупця товару доводити надмірну сплату податку на додану вартість саме до державного бюджету, а також про залежність права платника податку – покупця на податковий кредит від перевірки всіх постачальників по всьому ланцюгу, є такими, що не відповідають встановленому законодавчо механізму справляння цього виду податку.

Таким чином, відповідно до п. 1.8 ст. 1 , пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” сумою, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету, у зв’язку з надмірною сплатою є саме від’ємне значення за результатами звітного періоду. Від’ємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям товару відповідно до вимог Закону України „Про податок на додану вартість”.

Крім того, підпункт „а” п.п. 7.7.2. п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачає, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Тобто право на податковий кредит у платника податку виникає тільки у разі фактичної сплати податку на додану вартість у наступному податковому періоді. Відповідачем не встановлено фактів порушення позивачем податкового законодавства. Таким чином, позивачем правомірно сформований податковий кредит грудня 2008 року та січня 2009 року відповідно.

Згідно ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами Державного бюджету.

Як передбачено п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, завтердженим наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 02.07.1997р. № 209/72, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680В, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Таким чином, оскільки судом вище встановлена протиправність бездіяльності податкового органу щодо ненадання висновків про суми відшкодування податку на додану вартість та враховуючи, що позивачем виконані всі необхідні умови для отримання бюджетного відшкодування, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтрейдінжінірінг» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання незаконної бездіяльності Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області щодо невідшкодування сум податку на додану вартість з бюджету, заявлених у деклараціях за січень, лютий 2009 у встановлені законом строки, стягнення невідшкодованих сум податку на додану вартість - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області щодо ненадання до органу Державного казначейства України висновків про суми відшкодування податку на додану вартість за січень 2009 року у розмірі 86,91 грн. та за лютий 2009 року у розмірі 194699,87 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтрейдінжінірінг» шляхом перерахування на розрахунковий рахунок 26009011365701 у АКБ «УКРСИББАНК», м. Харків, МФО 351005, заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у декларації за січень 2009 року у розмірі 86 (вісімдесят шість) грн. 91 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтрейдінжінірінг» шляхом перерахування на розрахунковий рахунок 26009011365701 у АКБ «УКРСИББАНК», м. Харків, МФО 351005, заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у декларації за лютий 2009 року у розмірі 194 699 (сто дев’яносто чотири тисячі шістсот дев’яносто дев’ять) грн. 87 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтрейдінжінірінг» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 23 вересня 2009 року.

Повний текст постанови виготовлений 25 вересня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Масло І.В.