Ухвала суду № 65260925, 07.03.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/3792/16-к

Провадження №11-кп/772/527/2017

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Гайду Г. В.

Доповідач : Гончарук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

судді-доповідача: Гончарука М.М.

суддів: Дедик В.П., Нешик Р.І.

за участю секретаря: МіхневичІ.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.11.2015 р. № 12015020010007944 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 09.12.2016 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.

Вирішено питання з речовими доказами.

За участю прокурора Кузьміна С.В., обвинуваченого ОСОБА_3, захисника Гнатенко О.І. та потерпілого ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

На підставівироку суду першої інстанції,ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що він 30.10.2015р. приблизно об 16:25 год., перебуваючи в приміщенні відділення банку «Альфа Банк», що розташоване по вул. Привокзальна, 2/1, в м. Вінниці, підбурюваний жагою особистої наживи та незаконного збагачення, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, непомітно для власника майна та інших осіб, таємно, шляхом вільного доступу з поверхні банківського терміналу, вчинив крадіжку особистого майна, а саме: шкіряного гаманця, чорного кольору, в якому знаходилися грошові кошти в сумі 2 000 грн.; 100 доларів США, що відповідно до встановленого Національним Банком України курсу валют еквівалентно 2 290 грн. 40 коп.; 100 Євро, що відповідно до встановленого Національним Банком України курсу валют еквівалентно 2 503 грн. 41 коп.; банківська картка «Укрсиббанк» № 4073 6432 0787 6261, видана на ім'я ОСОБА_5; банківська картка «Приватбанк» № 4149 6258 0627 5259, видана на ім'я ОСОБА_5, що належить ОСОБА_5, та в подальшому з місця вчинення злочину зник, чим завдав останньому матеріальної шкоди на загальну суму 6 793 грн. 81 коп.

В апеляційній скарзі обвинуваченийКолтунов В.О. просить вирок щодо нього скасувати та закрити кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, оскільки привласнення загубленого гаманця не може вважатися крадіжкою.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника Гнатенко О.І., які підтримали апеляційну скаргу з мотивів, зазначених в ній, та просять про скасування вироку і закриття кримінального провадження, враховуючи наступне,що гаманець був залишений потерпілим на банкоматі, який розміщений поза приміщенням банку «Альфа Банк» і обвинуваченому не було відомо про особу потерпілого, він близько півгодини знаходився біля банкомату, але власник не повернувся і він забрав даний гаманець, щоб ним не скористався хтось інший, щоб в подальшому повернути його, після з'ясування особи власника.Про знахідку він повідомив рідних на випадок, якщо появиться власник. Оскільки у нього виникли матеріальні труднощі через те, що захворіла дитина і її положили до лікарні,то він взяв з гаманця частину коштів, які повернув власнику після того, як його було встановлено, вважають, що в даному випадку мала місце знахідка, яка виключає кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 185 КК України, потерпілого, який покладається на розсуд суду, прокурора, який заперечує проти задоволення апеляційної скарги, оскільки гаманець вибув помимоволі потерпілого, так як останньому було відомо де він залишив гаманець, обвинувачений не приймав міри до повернення гаманця, крім того кваліфікація зазначених дій відповідає правовому висновку, викладеному в Постанові Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 11.12.14р., ознайомившись з матеріалами кримінального провадження та доводами апеляційної скарги апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги та скасування вирокучерез невідповідність висновків суду фактичним обставинам та відсутність складу кримінального правопорушенняз наступних підстав.

Зокрема суд першої інстанції у вироку зазначив, що ОСОБА_3 30.10.15р., приблизно о 12:25 год. скоїв крадіжку гаманця, перебуваючи в приміщенні відділення банку «Альфа Банку», проте дана обставина не знайшла свого підтвердження, оскільки в ході апеляційного розгляду встановлено, що банкомат на якому був залишений гаманець, знаходився поза приміщенням відділення банку «Альфа Банк».

Дана обставина підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, де потерпілий ОСОБА_5 заявив, що 30.10.15 року, близько 16 год. 25 хв., біля входу до відділення «Альфа Банк», після того як він скористався банкоматом,забув на ньому свій гаманець (а.с. 70), протоколом огляду матеріалів відеозапису, де зазначено матеріали відеозапису зняті з камери банку зовнішнього відеоспостереження з приміщення відділення банку.

З цього приводу обвинувачений уточнив, що банкомат, де він знайшов гаманець, не знаходиться в приміщенні «Альфа Банку», яке займає 1 кімнату наряду з іншими орендованими об'єктами, щоб попасти до самого відділення банку необхідно пройти через кілька орендованих об'єктів, які є вільнодоступними для сторонніх, а в саме приміщення «Альфа Банку» можна попасти через зазначені орендовані об'єкти.

Проте суд без з'ясування точного місця розташування банкомату дійшов помилково висновку про його знаходження в самому приміщенні «Альфа Банку».

Висновок суду, що обвинувачений мав умисел на таємне викрадення чужого майна та з цією метою, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, непомітно для власника майна та інших осіб, таємно, шляхом вільного доступу вчинив крадіжку з поверхні банківського терміналу зроблено судом упереджено та безпідставно.

Як було встановлено, обвинуваченому не був відомий власник та йому не було відомо місце його перебування, також обвинувачений не був очевидцем того, як власник залишив гаманець.

Виявивши гаманець, обвинувачений не покинув зразу місце, а продовжував там знаходитись, як вбачається із відеозапису біля 30 хвилин, а не 5 хвилин, як про це зазначено у вироку, сподіваючись, що власник може повернутися за загубленою річчю.

Оскільки власник гаманця не повернувся,то обвинувачений вирішив його забрати як знахідку, зважаючи на розташування банкомату в людному місці, біля ж-д вокзалу.

Посилання прокурора, що обвинувачений міг знайти власника гаманця за допомогою банківської карточки не приймається до уваги, оскільки наявність лише прізвища не давало можливості встановити особу, а крім того це не є обов'язком особи, яка знаходить загублену річ і такі дії не є кримінально караними.

Законом встановлена кримінальна відповідальність лише у випадку привласнення особою знайденого майна, якщо воно має особливу історичну,наукову, художню чи культурну цінність, але в даному випадку відсутні зазначені обставини.

Посилання прокурора на ту обставину, що обвинувачений частково використав кошти з гаманця, що є на його думку також одним із доказів крадіжки, не може бути взято до уваги, оскільки в даному випадку мала місце знахідка, яка не виключає можливості нею користуватися.

Крім того, негайне повернення гаманця з майном, яке там знаходилось, одразу після встановлення власника, є ще одним свідченням правдивості показів обвинуваченого щодо намагання повернути гаманця законному володільцю.Також обвинувачений ніяким чином не перешкоджав власнику поновити своє право володіння загубленим майном.

За весь час, доки у нього зберігався гаманець, обвинувачений його не приховав, не знищив, що свідчило б про те, що він знайденим майном розпорядився на власний розсуд.

В матеріалах кримінального провадження є заява від потерпілого в якій він також підтвердив, що сам забув гаманця та просив визнати обвинуваченого ОСОБА_3невинним, що підтверджує і сприйняття самим потерпілим даного факту як привласнення знахідки, а не крадіжки, як проце зазначив суд.

Наведені вище обставини спростовують пояснення прокурора, щодо того, що в даному випадку мала місце крадіжка, виходячи із роз'яснень, які містяться в Постанові Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 11.12.14р. у справі № 5-23кс/4, але суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Апеляційний суд бере до уваги, що всі докази на які суд послався при винесенні вироку, не давали підстав прийти до однозначного висновку про наявність в діях обвинуваченого таємного викрадення чужого майна та відсутні будь-які нові докази, які би вказували на скоєння обвинуваченимКолтуновим В.О. крадіжки та зважаючи на те, що наведені мотиви підтверджують відсутність в діях обвинуваченого ОСОБА_3 будь-якого кримінального правопорушення, суд дійшов до переконання, що вирок суду відносно ОСОБА_3 підлягає скасуванню, а кримінальне провадження закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 376, ст.ст. 284, 404, 405, 409, 419 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 задовільнити.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 09.12.2016 року щодо ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 185 КК України скасувати за відсутністю складу кримінального правопорушення закривши провадження.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 3-х місяців.

Судді: