
Справа № 212/10076/2012
Провадження №11-кп/772/465/2017
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: Ковальчук Л. В.
Доповідач : Ващук В. П.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2017 року м. Вінниця
Апеляційний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді: Ващук В.П.
суддів: Мішеніної С.В., Рупака А.А.
розглянув 09 березня 2017 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці заяву ОСОБА_2 про скасування арешту накладеного на майно відповідно до постанови помічника прокурора міста Вінниці ОСОБА_3 від 11.11.2010 року, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 28 грудня 2016 року, -
В С Т А Н О В И В :
До Вінницького міського суду Вінницької області 23 листопада 2016 року надійшла заява ОСОБА_2 про скасування накладеного арешту на будинок АДРЕСА_2 Іллінецького району Вінницької області. Мотивуючи свої вимоги тим, що слідчим прокуратури м. Вінниці було накладено арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_2, а саме на належний йому будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, з метою забезпечення цивільного позову. Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 14.06.2013 року ОСОБА_2 засуджений за ч. 1 ст. 366 КК України. Апеляційним судом Вінницької області провадження у справі закрито. При закритті провадження у справі, судом не було вирішено питання про скасування заходів забезпечення цивільного позову, тому він ставить питання про скасування арешту накладеного на його нерухоме майно.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 грудня 2016 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування накладеного арешту на майно з тих підстав, що після винесення ухвали Апеляційним судом Вінницької області до даного часу засуджений ОСОБА_2 не сплатив присуджену до стягнення майнову шкоду на користь УМВС України у Вінницькій області.
Не погодившись із рішенням суду ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2016 року про відмову в скасуванні арешту на майно, що належить йому та дружині на праві сумісної власності подружжя і постановити нову ухвалу, якою задовольнити його заяву про скасування постанови про скасування накладення арешту на дане нерухоме майно.
Свої вимоги ОСОБА_2 мотивує тим, що він фактично не міг сплатити грошові кошти, за вироком суду, так як Державна виконавча служба по даному вироку в частині сплати їх, взагалі не відкривала виконавче провадження та не виносила відповідної постанови.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд вважає що апеляційна скарга ОСОБА_2 обґрунтована та підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 365 КПК України (в редакції 1960 року), - вирок, ухвала чи постанова суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.
В судовому засіданні безспірно встановлено, що вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 14 червня 2013 року ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366 , ч. 2 ст. 191 КК України та призначено покарання за ч. 1 ст. 366 КК України до штрафу в розмірі 850 грн., за ч. 2 ст. 191 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності строком на один рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України визначено ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком 2 роки.
Згідно ст. 76 ч. 1 п. 2, 3 КК України, - зобов'язано ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції УДПтС України у Вінницькій області про зміну місця проживання, роботи.
Цивільний позов прокурора м. Вінниці задоволено в повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_2 на користь УМВС України у Вінницькій області 12800грн. 76 коп. майнової шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 20.02.2014 року, вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 14.06.2013 року, щодо ОСОБА_2 змінено.
Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч. 2 ст. 191 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи оперативно-господарських обов'язків на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності строком на 1 рік.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
Покладено на засудженого обов'язки, передбачені п.п. 2,3 ч. 1 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи.
ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 366 КК України до штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850грн., та звільнено від призначеного покарання у зв'язку з закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 74, п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, а провадження по справі в цій частині закрито.
В решті вирок щодо ОСОБА_2 залишено без змін.
Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 30 липня 2014 року звільнено ОСОБА_2 від відбування основного, додаткового покарання призначеного вироком Вінницького міського суду від 14 червня 2013 року за ст. 191 ч. 2 КК України до 3-х років позбавлення волі з позбавленням права обіймати пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності строком на 1 рік, відповідно до ст. 75 КК України, - звільненого від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, внаслідок акта амністії.
По даній кримінальній справі, помічник прокурора м. Вінниці ОСОБА_3, постановою від 11.11.2010 року наклав арешт на майно, що перебуває у власності ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, де б воно не знаходилось, та відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, арешт на будинок АДРЕСА_2 накладений 07.12.2010 року о 11год. 35 хв. за №10579103.
Відповідно до п. 9 розділу ХІ «Перехідних положень» нового КПК України, який набрав чинності з 20 листопада 2012 року, - запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію з моменту їх зміни, скасування чи припинення. При вирішенні питання про заміну, скасування чи припинення цих заходів, застосовують норми попереднього процесуального Закону.
Тобто, заява ОСОБА_2 про скасування арешту накладеного на майно, відповідно до постанови помічника прокурора м. Вінниці від 11.11.2010 року, підлягає до розгляду в порядку норм Закону 1960 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 409 КПК України (в редакції 1960 року) питання про всякого роду сумніву і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, включаючи застосування кримінального закону, що має зворотну силу, відповідно до частини другої і третьої статті 5 КК України, вирішується судом, який постановив вирок.
Крім питань, прямо зазначених у законі, суди мають право вирішувати й інші питання, що виникають при виконанні вироку, за наявності в ньому недоліків про скасування заходів по забезпеченню цивільного позову або можливості конфіскації майна, якщо при винесенні виправдувального вироку або відмові в посаді чи незастосуванні конфіскації ці заходи вироком не скасовані.
Згідно Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді затвердженого наказом Державної судової адміністрації України 27.06.2006р. №68 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 липня 2006 року за №860/12734, - виконавчі листи про відшкодування збитків на користь держави, державного бюджету, фізичних та юридичних осіб виписуються не пізніше трьох днів після набрання вироком законної сили або після повернення матеріалів кримінального провадження з апеляційної чи касаційної інстанцій та направляються судом до органу державної виконавчої служби за місцем проживання засудженого або місцезнаходження його майна (п. 16.1.21 Інструкції).
В судовому засіданні апеляційної інстанції встановлено, що виконавчий лист по кримінальній справі № 212/10076/2012 про стягнення з ОСОБА_2 на користь УМВС України у Вінницькій області 12800 грн. 76 коп. майнової шкоди не виписувався, про що свідчать матеріали кримінальної справи.
Відповідно до листа №172/2-09 від 16.02.2017 року начальника Іллінецького районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, - виконавчий лист на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 з лютого 2014 року по даний час на примусове виконання до відділу не надходив і, відповідно, на виконанні не перебуває.
Із статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом одного року, якщо інше не передбачено законом, крім посвідчень комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб) уповноважених, розглядати справи про адміністративні правопорушення протягом одного року.
Тобто вимоги, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_2 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні апеляційної інстанції, та підлягають до задоволення, так як виконавчий лист по кримінальній справі не виписувався, та у встановлений Законом строк до виконання не пред'являвся.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (в редакції 1960 року) апеляційний суд -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - задовольнити.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 28 грудня 2016 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування накладеного арешту, - скасувати.
Заяву ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення арешту на нерухоме майно, - задовольнити.
Скасувати арешт на будинок АДРЕСА_2 Іллінецького району Вінницької області накладений 08 листопада 2010 року помічником прокурора м. Вінниці ОСОБА_3 по кримінальній справі №10275054 щодо ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Судді:
Ващук В.П. Мішеніна С.В. Рупак А.А.
Згідно з оригіналом:
Судове рішення № 65260924, Апеляційний суд Вінницької області було прийнято 09.03.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 212/10076/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: