Рішення № 65255147, 23.02.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/327/17 Справа № 201/15317/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Ткаченко І.Ю.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року м. Дніпро

23 лютого 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Куценко Т.Р., Пищиди М.М.

при секретарі Григор'євій В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «Укргазбанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «Укргазбанк»

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2016 року, -

В С Т А Н О В И В:

28 вересня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави і задоволення за рахунок його вартості заборгованості по кредитному договору та стягнення витрат. Вточнивши позов, звернувся з позовом до належного відповідача ОСОБА_3 В обґрунтування позову посилався на те, що 28 вересня 2012 року між банком ПАТ АК «Укргазбанк» та ОСОБА_5 було укладено договір про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого останньому видавався кредит в сумі 140400 грн. на строк до 27 вересня 2019 року під 23% річних на придбання автомобіля у порядку та на умовах, зазначених у даному договорі. Але взяті на себе зобовязання він належним чином не виконує, у звязку з чим утворилась заборгованість. 28 вересня 2012 року для забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між вказаним банком та ОСОБА_5 був укладений договір застави, відповідно до умов якого в заставу банку передане рухоме майно, а саме: автомобіль«FIAT CINQUECENTO», білого кольору, 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2, належного ОСОБА_6. Борг по кредитному договору останнім банку не погашено, банку завдані збитки. ОСОБА_5 переоформив (продав) вказаний автомобіль на ОСОБА_3 шляхом належного оформлення продажу спірного автомобіля (зняття з реєстрації в ДАІ та інш.) і зараз вже ОСОБА_3 є власницею вказаного рухомого майна, яка зареєструвала цей автомобіль на себе і користується ним як власник. Борг за кредитним договором не погашено, в добровільному порядку питання не вирішене. Просили суд в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_3) перед ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_2 «УКРГАЗБАНК» (код ЄДРПОУ 23697280) за кредитним договором №189/03/39- 2012/4 від 28.09.2012р., яка станом на 06.07.2015 року складає: 203 853,90 грн., з яких: строковий кредит - 105 473,24 грн., прострочений кредит - 25 676,50 грн., поточні проценти за період з 01.06.2015 року по 06.07.2015року - 2 487.19 грн., прострочені проценти - 43 306,97 грн., штраф згідно п.4.2 договору застави - 26 910,00 грн., - звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки FIAT, моделі CINQUECENTO, 2012 року, номер шасі (кузова, рами) VIN-ZFA31200000849948, колір - БІЛИЙ, що належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом реалізації з прилюдних торгів за початковою ціною на рівні не нижче за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності на стадії дії оцінки майна під час проведення виконавчих дій (а.с.а.с.3-5,239-241).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2016 року у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «Укргазбанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави і задоволення за рахунок його вартості заборгованості по кредитному договору та стягнення витрат - відмовлено (том 2 а.с. 2-7).

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити та звернути стягнення на предмет застави (том 2 а.с.8-9).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду, слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 28 вересня 2012 року між банком ПАТ АК «Укргазбанк» та ОСОБА_5 було укладено договір про надання споживчого кредиту на суму 140400 грн. на строк до 27 вересня 2019 року під 23% річних на придбання автомобіля у порядку та на умовах, зазначених у договорі.

28 вересня 2012 року для забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між вказаним банком та ОСОБА_5 був укладений договір застави, відповідно до умов якого в заставу банку передане рухоме майно, а саме: автомобіль«FIAT CINQUECENTO», білого кольору, 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2, належного ОСОБА_6

ОСОБА_5 переоформив (продав) вказаний автомобіль на ОСОБА_3 шляхом належного оформлення продажу спірного автомобіля (зняття з реєстрації в ДАІ та інш.) і зараз вже ОСОБА_3І є власницею вказаного рухомого майна, яка зареєструвала цей автомобіль на себе і користується ним як власник.

Відповідно до договору позичальник зобовязався прийняти, належним чином використовувати та забезпечити повернення кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені кредитним договором терміни. Але взяті на себе зобовязання вказана особа належним чином не виконує, у звязку з чим утворилась заборгованість.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд 1 інстанції, виходив з того, що позивачем не було надано відомостей до реєструючого органу відомостей про заставу спірного автомобіля, у звязку із чим не було внесені відомості про заставу спірного автомобіля, а отже відчуження спірного автомобіля ОСОБА_6 та подальше придбання його ОСОБА_3 відбувалось на законних підставах, а остання є добросовісним набувачем автомобіля, який не може бути витребуваний у неї (ст.. 388 ЦК України).

Крім того, суд 1 інстанції дійшов висновку про не доведеність заборгованості за кредитним договором, оскільки рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2014 року, хоча й встановлено наявність заборгованості за договором, однак положення ст.. 61 ЦПК України не можуть бути застосовані при розгляді даної справи, оскільки боржник до участі у справі не залучений.

Також, суд 1 інстанції дійшов висновку про безпідставність права банку на отримання процентів за кредитним договором та застосування штрафу, оскільки рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2014 року, було змінено строк виконання зобозязання та достроково стягнуто заборгованості за кредитним договором, а отже нарахування відсотків за користування кредитом та неустойки поза строком дії кредитного договору законом не передбачено.

Однак, колегія суддів з даним висновками суду 1 інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 28 вересня 2012 року між банком ПАТ АК «Укргазбанк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір на суму 140400 грн. на строк до 27 вересня 2019 року на придбання автомобіля у порядку та на умовах, зазначених у договорі. Цього ж дня між сторонами для забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором був укладений договір застави, відповідно до умов якого в заставу банку передане рухоме майно, а саме: автомобіль«FIAT CINQUECENTO», білого кольору, 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2, належний ОСОБА_6 (т.1 а.с. 7-11, 12-15)

ОСОБА_5 належним чином умови кредитного договору не виконував, у звязку з чим станом на 06.07.2015 року утворилася заборгованість в сумі 203 853,90 грн., сума якої відповідачем не спростована і яка не зважаючи на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2014 року, яким було стягнуто заборгованість за кредитним договором, підлягає погашенню, оскільки наявність рішення про її стягнення не припиняє зобовязання за договором, яке, відповідно до ст. 599 ЦК України, припиняється виконанням, проведеним належним чином. З матеріалів справи не вбачається, що існуюче зобов'язання між сторонами було виконано, або припинено іншим шляхом, передбаченим ст. ст. 600-609 ЦК України, а отже підлягає виконанню, виходячи зі змісту кредитного договору та договору застави в спосіб обраний позивачем.

27.10.2015 року право власності на вказаний автомобіль було зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі довідки-рахунку, яка зараз є власницею вказаного рухомого майна і користується ним як власник (т.1 а.с. 154, 160).

Отже, ОСОБА_5, в порушення вимог ст. 586 ЦК України, ст.. 17 ЗУ «Про заставу» та договору застави від 28 вересня 2012 року, здійснював відчуження автомобілю без згоди заставодержателя позивача по справі.

Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічна за змістом норма міститься в ч. 2 ст. 17 Закону України «Про заставу».

Пунктом 3.3.5 договору застави від 28 вересня 2012 року встановлено заборону на відчуження предмету застави без письмової згоди заставодержателя.

За змістом ч. 1 ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі ст. 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна.

В матеріалах справи міститься витяг з реєстру обтяжень за28 вересня 2012 року, докази щодо відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна на час відчуження матеріали справи не містять.

Частиною 1 ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобовязання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно з цим Законом.

У силу ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією із підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Таким чином, у разі відчуження предмета обтяження боржником без згоди обтяжувача, обтяження рухомого майна, що є предметом обтяження, зберігає свою силу для нового власника (покупця) в разі, якщо воно зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Пункт 4 ч.2 ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачає, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених ст.26 цього Закону.

Згідно з п.2 ч.1 ст.26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, в тому числі продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Пунктом 6.5.1 договору застави спірного автомобіля від 28 вересня 2012 року передбачено право заставодержателя задовольнити свої вимоги по кредитному договору та договору застави шляхом продажу предмету застави будь-якій особі-покупцеві або на публічних торгах, що відповідає вимогам ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (т.1 а.с. 13 зв.).

Отже при зверненні до суду з вказаним позовом банк обрав спосіб звернення передбачений договором та Законом.

Матеріали справи містять розрахунок заборгованості за кредитним договором станом на 06.07.2015 року, яка складає 203 853,90 грн., з яких: строковий кредит - 105 473,24 грн., прострочений кредит - 25 676,50 грн., поточні проценти за період з 01.06.2015 року по 06.07.2015року - 2 487.19 грн., прострочені проценти - 43 306,97 грн., штраф згідно п.4.2 договору застави - 26 910,00 грн. Даний розрахунок на думку колегії суддів є обґрунтованим, оскільки відповідає умовам кредитного договору та ніким не спростований.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. З матеріалів справи не вбачається, що існуюче зобов'язання між сторонами було виконано, або припинено іншим шляхом, передбаченим ст. ст. 600-609 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір та договір застави є правомірними, оскільки їх недійсність законом прямо не встановлена та судом вони недійсними не визнані, а тому відповідно до ст. 204 ЦК України, є правомірними і повинні виконуватися, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самих договорів.

Підстави для застосування позовної давності відсутні. Також відсутні підстави вважати, що банком безпідставно були нараховані відсотки та штраф після набрання чинності рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2014 року, яким було стягнуто заборгованість за кредитним договором, оскільки воно не припиняє існуюче зобов'язання між сторонами в розумінні вимог ст. ст. 599-609 ЦК України.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ПАТ АБ «Укргазбанк» підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «Укргазбанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави і задоволення за рахунок його вартості заборгованості по кредитному договору та стягнення витрат.

Відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України та виходячи зі змісту ЗУ «Про судовий збір», сплачений позивачем судовий збір, підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3І, на користь позивача відповідно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2016 року скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «Укргазбанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави задовольнити.

Звернути стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль марки FIAT, моделі CINQUECENTO, 2012 року, номер шасі (кузова, рами) VIN-ZFA31200000849948, колір - БІЛИЙ, який належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_6 за кредитним договором №189/03/39- 2012/4 від 28.09.2012 року станом на 06.07.2015 року в сумі 203 853,90 грн., яка складається з: строковий кредит - 105 473,24 грн., прострочений кредит - 25 676,50 грн., поточні проценти за період з 01.06.2015 року по 06.07.2015 року - 2 487.19 грн., прострочені проценти - 43 306,97 грн., штраф - 26 910,00 грн., шляхом реалізації з прилюдних торгів за початковою ціною на рівні не нижче за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «Укргазбанк» судовий збір в сумі 1218,00 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: