Ухвала суду № 65253230, 09.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа 761/26933/16-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/2424/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Юзькова О.Л. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.

9 березня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Семенюк Т.А

Суддів -Прокопчук Н.О., Саліхова В.В.,

при секретарі - П'ятничук В.Г.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Київблагоустрій», третя особа: Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища Київської міської державної адміністрації про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И Л А:

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Відповідно до ст. 305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе слухати справу у відсутність осіб, які не з'явилися.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що у липні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про витребування майна з чужого незаконного володіння, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що він є власником транспортного засобу - причепа «Купава» д.н.з. НОМЕР_1, який в ніч з 28 квітня 2016 року було вилучено відповідачем за відсутності правових підстав.

В подальшому було з'ясовано, що транспортний засіб було переміщено відповідно до рішення КМР від 25 грудня 2014 року «Про особливості застосування Порядку розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності».

Зазначив, що він не здійснює за допомогою причіпу жодної підприємницької діяльності, дії Департаменту не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Майно ОСОБА_3 не повернуто йому як власнику, у зв'язку із чим просив суд витребувати з чужого незаконного володіння КП «Київблагоустрій» та передати ОСОБА_3 транспортний засіб - причіп «Купава» д.н.з. НОМЕР_1.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_4 на виконання доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 28 квітня 2016 року здійснено демонтаж тимчасової споруди (кіоск «ІНФОРМАЦІЯ_1), що знаходилась за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За положенням ч. 1 ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є власником майна, а тому не може звертатися до суду з вимогами про витребування його з чужого незаконного володіння.

Колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні позову з огляду на наступне.

Як вбачається з довіреності, виданої на ім'я ОСОБА_3 від ОСОБА_5, від 29 липня 2016 року, останній уповноважив позивача бути його представником з усіх питань щодо експлуатації та розпорядження транспортного засобу марки ПІ, моделі 02-Б, 2013 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2 Т-3-ПР-легковий-в причіп, реєстраційний номер НОМЕР_1, звертатися до державних органів в його інтересах.

Таким чином, зазначеною довіреністю надано право користування транспортним засобом, який перебуває у власності ОСОБА_5

Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником причіпу, держномер НОМЕР_1 є ОСОБА_5

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість витребування майна на користь позивача, який не є власником транспортного засобу.

Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та не впливають на їх правильність.

Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді