Постанова № 6525057, 05.10.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.10.09Справа №2а-6812/09/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Слабун О.М. розглянув у відкритому судовому засіданніадміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Керченський металургійний комбінат»

до Державної податкової інспекції у м. КерчіУправління Державного казначейства України в АР Крим

про стягнення 1935067,50 грн.

за участю представників:

від позивача – Бураков В.Г.- пред-к, дов. № 10/4 від 27.01.2009 р

від відповідачів – 1) не з’явився.

2) не з’явився.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Керченський металургійний комбінат» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом, в якому просило стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість по Податку на додану вартість у розмірі 1744678 грн., 3% річних у розмірі 35853,79 грн., 152835,71 грн. індексу інфляції, а всього 1935 067,50 грн. Вимоги мотивовані тим, що Державна податкова інспекція у м. Керчі в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» не здійснює необхідні заходи щодо повернення позивачу бюджетного відшкодування по ПДВ за період часу з квітні по листопад 2008 р. та за січень 2009 р.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні , яке відбулось 23.09.2009 р.. представник Державної податкової інспекції у м. Керчі (далі відповідач) надав заперечення на позов (вих. № 14230 від 23.09.2009 р.), в яких заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представник Управління Державного казначейства України в АР Крим (далі Казначейство) у судовому засідання 28.09.2009 р., надав заперечення на позов ( вих. 11.0-08.4/424-8913) , в яких зазначено,що в порядку, встановленому чинним законодавством України від відповідача не надходило жодного документу, необхідного для перерахування позивачу з бюджету сум ПДВ.

Під час розгляду справи представники сторін наполягали на доводах, викладених у позові та запереченнях на позовну заяву.

У судовому засіданні , яке відбулось 05.10.2009 р., представник позивача заявив клопотання про відмову від позову та закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 10513374 грн., в наслідок того що зазначена сума була перерахована відповідачем в серпні-вересні 2009 р. , що підтверджено довідками про суми бюджетного відшкодування ПДВ станом на 01.10.2009 р.

Представники відповідачів у судове засідання, яке відбулось 05.10.2009 р., не з’явились , клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надавались.

Представник позивача наполягав на продовжені розгляду справи на підставі залучених до неї документів.

Суд вислухавши думки представника позивача, приймаючи до уваги відсутність клопотання відповідачів про відкладення розгляду справи, участь їх представників у попередніх судових засіданнях , керуючись ст. 128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Вивчивши клопотання позивача, суд на підставі ст.157 КАС України, прийняв відмову від позовних вимог в частині стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ у сумі 1051374,10 грн., закривши в цій частині провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст.і 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст.і 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п. 2.1.4 п. 2.1. ст.і 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Виходячи із аналізу ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, п.п.7.7.5 п. 7.7 ст.і 7 Закону України “Про податок на додану вартість” органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету. Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку ДПІ у м.Керчі , є суб’єктом владних повноважень, яка у правовідносинах, пов’язаних із відшкодуванням з бюджету податку на додану вартість, реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю вказаного органу є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до вимог п. 1, 4 “Положення про Державне казначейство України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1232, “Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 № 332 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.04.2006 за № 454/12328 територіальні органи Державного казначейства України, яке є урядовим органом державного управління, повертають кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших надходжень.

Отже, органи державного казначейства, в даному випадку, Головне управління державного казначейства України в АР Крим, є суб’єктом владних повноважень, яке безпосередньо перераховує суми відшкодування з бюджетного рахунку.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, суд зобов’язаний перевірити, чи є дії відповідача правомірними у зв’язку з затримкою та нездійсненням бюджетного відшкодування позивачеві.

Платники податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України “Про податок на додану вартість”.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобов’язання це загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковий період – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума , що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених законом.

Згідно з п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість” об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України. Продажем товарів визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пункт 1.4 статті 1 Закону).

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від’ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Згідно з п. 7.7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

П.п. 7.7.5. п.7.7. ст. 7 Закону передбачає, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Позивачем надані документи , яки свідчать про те , що ним в порядку, встановленому чинним законодавством , надіслані декларації по ПДВ за квітень 2008р. (вхід. № 14764 від 20ю05.2008 р.), червень 2008 р. ( вхід .№ 23110 від 18.07. 2008 р.), серпень 2008 р. (вхід. № 28889 від 18.09.2009 р.) , разом з якими надані заяви про повернення суми бюджетного відшкодування , відповідно до яких він просив перерахувати на його поточний рахунок визначені у податкових деклараціях суми бюджетного відшкодування, а саме за квітень 2008 р . - у розмірі 76170 грн., за червень 2008 р. – у розмірі 431817 грн., серпень 2008 р. – у розмірі 419168 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач , діючи згідно з п.п. 7.7.5. п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, провів документальні невиїзні перевірки заявлених у деклараціях даних, за результатами яких склав акти №1207/23-4/00191493 від 18.07.2008 р., № 1655/23-4/00191493 від 12.09.2008 р. та довідку № 2149/23-4/00191493 від 03.11.2008 р. Копії вказаних актів та довідки залучені до матеріалів справи. У зазначених документах зафіксовані висновки податкового органу про те, що проведеними перевірками підтверджено заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2008 р. - у сумі 76170 грн., за червень 2008 р. у сумі 431817 грн., за серпень 2008 р. – у сумі 419168 грн.

Відповідач в порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів того, що на час звернення позивача до суду ним отримані будь-яки матеріали, яки б не підтверджували дані , зазначені у вказаних деклараціях.

Крім того, Казначейством не надано доказів повернення позивачу зазначених сум у повному обсязі.

За таких обставин, вивчивши наданий позивачем розрахунок, приймаючи до уваги факти , встановлені під час розгляду справи, суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги по стягненню з державного бюджету України на користь платника податків суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2008 р. - у сумі 76170 грн., за червень 2008 р. у сумі 431817 грн., за серпень 2008 р. – у сумі 185316,90 грн., а всього у сумі 693303,90 грн.

До відносин по бюджетному відшкодуванню ПДВ не застосовуються положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України), в наслідок чого відсутні підстави для стягнення згідно зі ст. 625 ЦК України 35853,79 грн. – 3% річних, 152835,71 грн. –індексу інфляції.

Під час судового засідання, яке відбулось 05.10.2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 12.102009 р.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково .

2. Стягнути з державного бюджету України ( бюджетний рахунок №31118030700019 , відкритого за кодом класифікації доходів бюджету «Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами» , Головне управління Державного казначейства України в АРК, м.Сімферополь, код банку 824026 , код ЄДРПОУ 34740946, або інших рахунків) на користь Відкритого акціонерного товариства «Керченський металургійний комбінат» ( п/р 26006259614081, Головне Керченське відділення КРУ «Приватбанк», МФО 384436, код ЄДРПОУ 00191493) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у сумі 693303,90 грн.

3. Стягнути з державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Керченський металургійний комбінат» ( п/р 26006259614081, Головне Керченське відділення КРУ «Приватбанк», МФО 384436, код ЄДРПОУ 00191493) 608,60 грн. – судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити у позові.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                         Яковлєв С.В.