Постанова № 6524302, 29.10.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2009 р. Справа № 29/300-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді ,

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників сторін:

позивача –Шевченко Ю.В. за довіреністю б/н від 31.12.2008 року

відповідача –не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарства "Кегичівське" (вх. № 2480Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 28.07.2009 р. по справі № 29/300-09

за позовом Відкритого акціонерного товариства "ВІММ-БІЛЛЬ-ДАНН УКРАЇНА" в особі філії Відкритого акціонерного товариства " ВІММ-БІЛЛЬ-ДАНН Україна" - "Харківський молочний комбінат", м. Харків

до Фермерського господарства "Кегичівське", с. Кулиничі Харківського району Харківської області

про стягнення 484421,95 грн.

встановила:

У липні 2009 року Відкрите акціонерне товариство "ВІММ-БІЛЛЬ-ДАНН УКРАЇНА" в особі філії Відкритого акціонерного товариства "ВІММ-БІЛЛЬ-ДАНН Україна" - "Харківський молочний комбінат" (далі позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з Фермерського господарства "Кегичівське" (далі відповідач) на свою користь 3 % річних - в сумі 71889,17 грн., інфляційні втрати - в сумі 412532,78 грн., всього - 484421,95 грн., судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28 липня 2009 року у справі № 29/300-09 (суддя Тихий П.В.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Фермерського господарства "Кегичівське" на користь Відкритого акціонерного товариства "ВІММ-БІЛЛЬ-ДАНН УКРАЇНА" в особі філії Відкритого акціонерного товариства " ВІММ-БІЛЛЬ-ДАНН Україна" - "Харківський молочний комбінат" 3% річних в сумі 71889,17 грн., інфляційні втрати в сумі 412532,78 грн., державного мита у розмірі 4844,22 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315,00 грн.

Відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 28.07.2009 року у справі №29/300-09 скасувати та прийняти нове рішення Не зазначивши, яке саме). В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи. Так, як вказує відповідач, у рішенні суду не було враховано, що станом на 18.03.2009 року виконавчою службою з рахунку ФГ "Кегичівське" було примусово списано 30001,98 грн. як часткову сплату п/в № ДВ/2 від 11.03.2009 року. Також, відповідач вказує, що судом першої інстанції не було надано часу відповідачу на доведення неправильності розрахунків, хоча 3% річних та інфляційні втрати розраховуються від загальної суми заборгованості.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте у повній відповідності до приписів матеріального та процесуального законодавства, дане рішення ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи, яким суд надав відповідну правову оцінку. З доводами апеляційної скарги позивач не погоджується, вважає її безпідставною, такою, що не узгоджується з вимогами чинного законодавства та фактичними обставинами у справі, у зв’язку з чим просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

На підтримку своєї позиції, викладеної у відзиві на апеляційну скаргу відповідача, позивач 12.10.2009 року за вх. № 7115 та 23.10.2009 року за вх. № 7441 надав суду апеляційної інстанції додаткові письмові пояснення, в яких, посилаючись на безпідставність апеляційного оскарження рішення місцевого господарського суду від 28.07.2009 року, зазначає, що дії відповідача спрямовані на затягування розгляду справи та є спробою уникнути цивільної відповідальності за невиконання своїх договірних зобов’язань, що також свідчить і про небажання відповідача виконувати рішення суду. Позивачем також вказується, що розрахунок інфляційних втрат та відсотків річних здійснювався лише від суми основного боргу, яка зменшувалась на суми грошових коштів, що сплачувались на користь позивача, про що надані відповідні листи виконавчої служби.

До відзиву на апеляційну скаргу позивачем також надано уточнений розрахунок суми інфляційних та річних (арк. справи 55-56), в якому, згідно з даними виконавчої служби, позивачем враховані суми перерахованих грошових коштів 01.10.2007 р. у розмірі 2698,31 грн. та 26.05.2009 р. у розмірі 27436,27 грн.

Відповідачем жодних доказів на підтвердження вимог своєї апеляційної скарги, в тому числі і контррозрахунку сум позовних вимог, не надано, незважаючи на те, що розгляд справи у суді апеляційної інстанції за клопотаннями відповідача неодноразово відкладався.

26 жовтня 2009 року р. до канцелярії апеляційного господарського суду відповідачем подано чергове (третє) клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату. Відповідне клопотання мотивоване неможливістю представника бути присутнім у судовому засіданні, у зв’язку з його відпусткою ( попередні клопотання були мотивовані необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та відрядженням представника відповідача).

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання, колегія суддів вирішила відмовити у його задоволенні, оскільки таке клопотання не підтверджене належними доказами (до клопотання не додано доказів знаходження представника у відпустці – наказ по підприємству, ін.). Крім того, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не обмежує відповідача у виборі кола осіб, які можуть представляти його інтереси в суді, а відповідачем не надано належних доказів неможливості призначити іншого представника для участі у справі у разі, якщо відповідач вважає обов’язковою участь свого представника у судовому засіданні (колегія суддів зазначає, що явка представників сторін у судове засідання апеляційного господарського суду не була визнана обов’язковою).

При цьому колегія суддів також враховує і те, що попередні клопотання відповідача також не були підтверджені належними доказами (наказ про відрядження, ін.), що розгляд справи у суді апеляційної інстанції здійснюється більше двох місяців, тобто, відповідач мав достатньо часу для надання своїх мотивованих заперечень та контррозрахунку, однак, відповідачем жодних дій на підтвердження вимог своєї апеляційної скарги не здійснено, контррозрахунок суми позову не зроблено та не надано суду апеляційної інстанції.

Відповідні дії відповідача, на думку колегії суддів, свідчать про зловживання ним своїми процесуальними правами з метою затягування розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судових засіданнях пояснення уповноваженого представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Харківської області від 28.07.2009 року у справі № 29/300-09 підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, рішенням господарського суду Харківської області від 05.05.2006 року по справі № 29/148-06 було задоволено позовні вимоги Акціонерного товариства відкритого типу "Харківський молочний комбінат" та стягнуто з Фермерське господарство "Кегичівське" 861305,09 грн. боргу, 25233,00 грн. вартості тари, 47973,52 грн. пені, а також 9345,12 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення господарським судом Харківської області 23.05.2006 року був виданий наказ, який 10.01.2007 року переданий до Відділу Державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області.

Постановою ВДВС від 10.01.2007 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу суду.

Рішенням загальних зборів акціонерів АТВТ "ХМК" (протокол № від 19 грудня 2008 року) товариство було припинено шляхом приєднання до Відкритого акціонерного товариства "ВІММ-БІЛЛЬ-ДАНН УКРАЇНА", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру , згідно якого правонаступником АТВТ "ХМК" є ВАТ "ВБД УКРАЇНА".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.04.2008 року по справі № 29/148-06 здійснена заміна стягувача (позивача) - Акціонерного товариства відкритого типу "Харківський молочний комбінат" (код 00447451) у справі №29/148-06 його правонаступником - Відкритим акціонерним товариством "ВІММ-БІЛЛЬ-ДАНН УКРАЇНА" (код 00445937) в особі філії Відкритого акціонерного товариства "ВІММ-БІЛЛЬ-ДАНН УКРАЇНА" - "ХАРКІВСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ КОМБІНАТ".

Предметом позовних вимог по даній справі є стягнення сум інфляційних та річних, які нараховані позивачем на суму основного боргу, що була стягнута за рішенням суду у справі № 29/148-06, а тому така сума боргу відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України, правомірно визнана місцевим господарським судом як факт, що встановлений рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, та такий факт не доводиться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з позовною заявою та наданим позивачем розрахунком до позовної заяви, нарахування інфляційних та річних ним здійснено за період з 03.07.2006 р. по 02.07.2009 р. на суму основного боргу у розмірі 861305,09 грн., що стягнута рішенням у справі № 29/148-06, та яка коригувалась (зменшувалась) на суми фактичних оплат.

У розрахунок сум позову позивачем не включені стягнуті за рішенням суду по справі № 29/148-06 25233,00 грн. вартості тари, 47973,52 грн. пені, 9345,12 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Разом з тим, часткова сплата 25.09.2006 року боржником суми боргу (у розмірі 150000,00 грн.) була розподілена позивачем відповідно до вимог ст. 534 ЦК України, якою передбачено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Як вірно зазначає позивач, оскільки між сторонами по справі були відсутні будь-які домовленості щодо черговості погашення вимог, позивачем за рахунок отриманих від ФГ "Кегичівське" часткових платежів у розмірі 150000,00 грн. в першу чергу було погашено вимоги ВАТ "ВБД-УКРАЇНА" щодо сплати державного мита (9345,12 грн.), витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (118,00 грн.), пені (47973,52 грн.), вартості тари (25233,00 грн.) – всього 82669,64 грн., і лише частково - суми основного боргу (у розмірі 67330,36 грн.).

Після 25.09.2006 року розрахунок 3% річних та інфляційних втрат здійснювався від залишку основного боргу у розмірі 793974,73 грн. (861305,09 грн. - 67330,36 грн. = 793974,73 грн.).

Суми, що в подальшому надходили від виконавчої служби, зменшували залишок боргу і в подальшому розрахунок здійснювався від залишку суми боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на дату здійснення відповідних нарахувань (на 02.07.2009 р.) сума боргу відповідача перед позивачем становить 761496,06 грн., що фактично підтверджено позивачем в уточненому розрахунку, що наданий до суду апеляційної інстанції. При цьому, при визначенні вказаної суми позивачем враховані суми перерахованих грошових коштів 01.10.2007 р. у розмірі 2698,31 грн. та 26.05.2009 р. у розмірі 27436,27 грн., які не враховані при поданні позову.

Колегією суддів перевірені надані позивачем уточнені розрахунки та встановлено їх відповідність як положенням чинного законодавства, так і фактичним обставинам справи. При цьому, перевіркою уточнених розрахунків колегією суддів встановлено, що за спірний період (з 03.07.2006 р. по 02.07.2009 р.) фактична сума інфляційних втрат, з урахуванням усіх платежів, становить 428873,11 грн., що на 16340,33 грн. більше, ніж заявлено до стягнення (заявлено 412532,78 грн.). Відповідне викликане помилками у розрахунках. Суми ж відсотків річних за спірний період становить 71663,37 грн., що на 225,80 грн. менше, ніж заявлено позивачем до стягнення (заявлено 71889,17 грн.).

Таким чином, з урахуванням положень ст.ст. 610, 625 ЦК України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обгрунтованості позовних вимог в частині інфляційних втрат у повному обсязі, що ж стосується відсотків річних, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в сумі 71663,37 грн., в іншій частині –в сумі 225,80 грн. відсотків річних у задоволенні позову має бути відмовлено, та в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Стосовно тверджень відповідача щодо списання з його рахунку 18.03.2009 р. 30001,98 грн. заборгованості перед позивачем, колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що зазначені кошти за мінусом виконавчого збору у розмірі 27436,27 грн. на рахунок позивача надійшли 26.05.2009 р., отже грошове зобов’язання ФГ "Кегичівське" перед позивачем в цій частині вважається виконаним саме 26.05.2009 р., що фактично визнано позивачем в уточнених розрахунках. Разом з тим, як встановлено вище, відповідне не вплинуло на заявлену до стягнення суму інфляційних та лише частково вплинуло на зменшення відсотків річних.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, ґрунтуються на припущеннях, не доведені жодним належним доказом, під час розгляді апеляційної скарги відповідачем жодних доказів (в тому числі і витребуваних апеляційним господарським судом) не надано, відповідачем вчинялися дії щодо затягування розгляду справи, що свідчить про зловживання ним своїми процесуальними правами.

Колегія суддів також зазначає, що саме позивачем до суду апеляційної інстанції надані докази часткового погашення боргу, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції (в тому числі і ті, про які відповідач вказував, однак, яких не надав суду апеляційної інстанції). Позивачем на виконання вимог суду також здійснено перерахунок заявлених до стягнення сум інфляційних та річних, з якого встановлено завищення заявлених до стягнення відсотків річних на 225,80 грн.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

У задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 28 липня 2009 року у справі № 29/300-09 в частині стягнення 225,80 грн. відсотків річних, 2,26 грн. витрат по сплаті держмита та 0,15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині (в частині стягнення 412532,78 грн. інфляційних втрат, 71663,37 грн. відсотків річних, 4841,96 грн. витрат по сплаті держмита та 314,85 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) рішення господарського суду Харківської області від 28 липня 2009 року у справі № 29/300-09 залишити без змін.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя

Судді