Постанова № 6524267, 27.10.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2009 р. Справа № 42/62-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Зозулі О.І.

за участю представників сторін:

позивача - не прибув

відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1721 Х/1-14) на рішення господарського суду Харківської області від 13.05.09 по справі № 42/62-09

за позовом відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Гідропривід", м. Харків

до приватного підприємства "Харківенергосервіс", м. Харків

про стягнення 76140,49 грн.

встановила:

          Відкрите акціонерне товариство "Харківський завод Гідропривід" звернулось до господарського суду Харківської області (з урахуванням уточнень позовних вимог) з позовом до приватного підприємства "Харківенергосервіс" про стягнення з останнього 34164,70 грн. штрафу в розмірі 20% та 41975,79 грн. 300% річних від простроченої суми орендної плати по укладеному між сторонами договору оренди нежитлових приміщень № 35/02/08 від 7 лютого 2008 р.

          Рішенням господарського суду Харківської області від 13 травня 2009 року у справі № 42/62-09 (суддя Мамалуй О.О.) в задоволенні позову відмовлено.

          Позивач із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В судовому засіданні було оголошено перерву з 21.10.2009 р. до 9год. 30 хв. 28.10.2009 р. для виготовлення повного тексту постанови.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

07.02.2008 р. між відкритим акціонерним товариством "Харківський завод Гідропривід" та приватним підприємством "Харківенергосервіс" було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 35/02/08, згідно з предметом якого позивач, орендодавець передає, а відповідач, орендар приймає в тимчасове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1 згідно з планом літ. А-3, загальною площею 432 кв.м.

На виконання умов договору, позивач, по акту-передачі від 07.02.2008 р. передав відповідачу об"єкт оренди.

Відповідно до п. 4.2. договору оренди нежитлових приміщень № 35/02/08 від 07.02.2008 р., орендар зобов"язався сплачувати орендодавцю орендну плату до 15 числа місяця, що передує місяцю надання послуг оренди, в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця.

Оскільки приватне підприємство "Харківенергосервіс" несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувало орендну плату, у нього станом на 02.03.2009 р. склалась заборгованість в розмірі 74321,83 грн. 22.04.2009 р., тобто вже після подачі позову, зазначену суму заборгованості приватним підприємством "Харківенергосервіс" було сплачено в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками.

У зв"язку з погашенням відповідачем заборгованості, позивач заявою від 07.05.2009 р. уточнив позовні вимог, а саме: просить суд стягнути з відповідача на підставі п. 5.2. договору оренди нежитлових приміщень № 35/02/08 від 07.02.2008 р. штраф у розмірі 20% від несвоєчасно сплаченої суми орендної плати за порушення строків оплати які мали місце з квітня 2008 р. по січень 2009 р. та 300% річних від простроченої суми за прострочення сплати орендної плати за листопад та грудень 2008 р. за періоди відповідно з 16.10.2008 р. по 25.03.2009 р. та з 16.11.2008 р. по 25.03.2009 р.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчансо виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України неустойка визнається штрафною санкцією, яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, при цьому розмір штрафних санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини збов"язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов"язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2 договору оренди нежитлових приміщень № 35/02/08 від 07.02.2008 р. сторони передбачили, що у разі несвоєчасної сплати орендної плати, орендар сплачує орендодавцю штраф в розмірі 20% від несплаченої суми, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення, а також у відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України, зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення та 300% річних від простроченої суми.

Зважаючи на наведені обставини щодо прострочення відповідачем зобов"язання по сплаті орендної плати та наведені положення зоконодавства та договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача 34164,70 грн. штрафу в розмірі 20% та 41975,79 грн. 300% річних від простроченої суми орендної плати по укладеному між сторонами договору оренди нежитлових приміщень № 35/02/08 від 7 лютого 2008 р. є

обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Місцевий господарський суд безпідставно зазначив, що оскільки договором, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, передбачено штраф в розмірі 20% від простроченої суми, тому вимоги про стягняння 300% річних є незаконними.

Зробивши такий висновок, місцевий господарський суд в порушення статей 536, 549, 625 Цивільного кодексу України ототожнив штраф та проценти, які є різними видами відповідальності за невиконання зобов"язань і стягуються незалежно один від одного.

Також місцевий господарський суд безпідставно відмовив у стягненні 20% річних від простроченої суми, на тій підставі, що наданий позивачем розрахунок відсотків не може вважатися належним, оскільки в ньому не вказано, в якому об"ємі, на скільки днів, в якій сумі за визначений місяць відповідачем була допущена прострочка платежу.

Виходячи з наведених положень статті 549 Цивільного кодексу України штраф є видом неустойки, який на відміну від пені застосовується однократно за кожне порушення зобов"язання, а не у відсотках від суми простроченого зобов"язання за кожен день прострочення, а тому, враховуюче те, що відповідно до п. 4.2. договору оренди нежитлових приміщень № 35/02/08 від 07.02.2008 р., орендар зобов"язався сплачувати орендодавцю орендну плату до 15 числа місяця, що передує наступному місяцю оренди, позивач правомірно в розрахунку позову обчислив розмір штрафу у відсотковому відношенні (20%) від суми несплаченої орендної плати за кожний місяць.

Виходячи з викладеного, місцевий господарський суд внаслідок порушення та неправильного застосування норм матеріального права дійшов неправильного висновку про відмову в задоволенні позову, у зв"язку з чим оскаржуване рішення слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Керуючись статтями 33, 43, 49, 99, 101, п. 2 статті 103, п. 4 ч. 1 статті 104 , статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.05.09 по справі № 42/62-09 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

З приватного підприємства "Харківенергосервіс" ( 60110 м. Харків, Салтівське шосе, 118, кв. 16 код ЄДРПОУ 33818098) на користь відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Гідропривід"( 61052 м. Харків, вул. мала Панасівська,1, п/р 26009000123300 у відділенні № 2 ВАТ "Укрексімбанк" філія м. Харкова МФО 351618 код ЄДРПОУ 00223214) стягнути 34164,70 грн. штрафу та 41975,79 грн. річних, 1192 грн. державного мита, в тому числі сплаченого за апеляційний розгляд справи, та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя (підпис)

Суддя (підпис)

Суддя (підпис)