Постанова № 6524261, 26.10.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2009 р. Справа № 63/34-09

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Погребняка В.Я., судді Істоміної О.А., судді Шевель О.В.

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників сторін:

позивача – Колесник В.П., довіреність № 38-03/1428 від 24.09.2009 р., Парасюк О.В., довіреність № 38-03/1429 від 24.09.2009 р.,

відповідача –Жаровського О.М. -директора, Пономаренко Г.О., довіреність № б/н від 20.07.2009 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аден», м. Харків (вх. № 2787 Х/3-9 від 15.09.2009 р.) на рішення господарського суду Харківської області від 21.08.2009 р. у справі № 63/34-09

за позовом Національного аерокосмічного університету ім. М.Є.Жуковського «Харківський авіаційний інститут», м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аден», м. Харків

про стягнення 28048,68 грн.,

встановила:

В червні 2009 р. Національний аерокосмічний університет ім. М.Є.Жуковського «Харківський авіаційний інститут», м. Харків (далі НАУ «ХАІ», позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аден»(далі ТОВ «Аден», відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 28048,80 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору № 402-36/2005 від 20.10.2005 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.08.2009 р. (суддя Погорєлова О.В.) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «Аден», м. Харків на користь НАУ «ХАІ», м. Харків 28048,80 грн. основного боргу, 280,49 грн. витрат по сплаті державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі. Рішення обґрунтовано тим, що замовник (відповідач), порушивши умови договору, що відповідно до ст.610 ЦК України є порушенням зобов’язання. Підписуючи акт здачі-приймання робіт в межах дії договору, відповідач погодився з виконаними роботами, але кошти перерахував не в повному обсязі. Згідно з доданим оригіналом акту звірки розрахунків за договором № 402-36/2005 від 20.10.2005 р. станом на 01.07.2009 р. заборгованість відповідача перед позивачем за виконаний перший етап робіт за актом виконаних робіт від 12.12.2005 р. становить 28048,80 грн. Акт підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємства.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 21.08.2009 р. по даній справі скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення при винесенні судом рішення норм процесуального права, а також на неповне з’ясування обставин. Відповідач зазначає, що він не був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, в судовому засіданні 10.08.2009 р. було оголошено перерву до 02.09.2009 р., про що представник відповідача поставив підпис на 3-ій сторінці обкладинки, проте без належного повідомлення суд відклав слухання справи на 21.08.2009 р., коли і розглянув справу у відсутність відповідача. Крім того, відповідач вважає, що фактична вартість робіт по першому етапу календарного плану складає не 43048,80 грн., а 18613 грн. (згідно кошторису самого позивача). Якість продукції не відповідає технічному завданню, а тому позивач не міг фактично виконати роботу згідно договору, що потягло за собою відмову від договору. Фактично виконана частина роботи відповідачем оплачена в сумі 15000,00 грн. Крім того, при винесенні рішення судом не прийнято до уваги, що на час розгляду справи закінчився строк позовної давності, оскільки сторонами на підставі листа позивача від 16.05.2006 р. було досягнуто угоди про припинення робіт за договором.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2009 р. апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження, призначено до розгляду на 19.10.2009 р. о 10 год. 30 хв.

12.10.2009 р. позивач надав відзив на апеляційну скаргу відповідача (вх. № 7130), в якому зазначив про те, що суд першої інстанції прийняв законне та вмотивоване рішення, яке винесено при повному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи. Позивач зазначає, що рішення дійсно було прийнято у відсутність відповідача на судовому засіданні, яке відбулося 21.08.2008 р. В судове засідання, яке відбулося 10.08.2009 р., представники відповідача з'явилися. Суд в межах 2-х місячного строку розгляду справи відклав розгляд на 21.08.2009 р на 09:45 год., про що вказано в протоколі судового засідання від 10.08.2009 р. Ніяких заяв про перерву та попереджень про відкладення слухання на 01.09.2009 р. від суду не надходило. В судове засідання, яке відбулося 21.08.2009 р. представник відповідача не з'явився, в коридорі окрім представників позивача о 09:45 год. нікого не було. Позивач вважає: враховуючи, що норми ГПК України передбачають можливість розгляду справи без участі представників сторін, а ст. 77 ГПК України передбачає відкладення розгляду справи лише у випадках, коли спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, те, що відповідач з моменту прийняття позовної заяви до моменту прийняття господарським судом рішення по даній справі мав можливість надати вичерпний перелік доказів в обґрунтування своїх заперечень, та те що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання і не повідомив суд про причини свого неприбуття та не надавав обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи, посилання відповідача на незаконність винесення господарським судом оскаржуваного рішення є необґрунтованими. По суті спору позивач зазначає, що ніяких паспортів якості на продукцію за № 85, 86, 87, 88 від 25.11.2005 р., які вказані в Актах ВАТ «Турбоатом»про фактичну якість продукції від 06.02.2006 р. №№ 07 - 03,04,05,06, виконавець НАУ «ХАІ»замовнику не надавав, оскільки це були тільки технологічні деталі і замовник просив надати їх для перевірки якості нанесення покриття, всього було нанесено та передано замовнику як зразки 46 деталей, про що є відповідні накладні на їх отримання та вивіз з території НАУ «ХАІ». Жодного паспорта якості виконавець не міг надати, оскільки це був не остаточний (кінцевий) продукт, а тільки дослідні зразки з технологічним нанесенням покриття. Фактом виконання робіт відповідно до п.5.3 та п.5.4 є Акт виконаних робіт, який підписано сторонами без зауважень, вказана ціна робіт 43 048,8 грн. Позивач не погоджується з тим, що сторонами досягнута домовленість про припинення робіт, оскільки на лист від 16.05.2006 року відповідач не відповів, але при цьому в цей же день зі сторони відповідача було підписано Додаткову угоду, якою договір в невиконаній частині продовжувався до 31.12.2006 р., відтак посилання на те, що позивач пропустив строк позивної давності в три роки, не ґрунтується на матеріалах справи.

В судове засідання 19.10.2009 р. з’явилися уповноважені представники позивача і відповідача і надали пояснення по суті спору.

Для розгляду даної справи ухвалою голови Харківського апеляційного господарського суду від 15.10.2009 р. було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Істоміна О.А., суддя Шевель О.В.

          Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників позивача, відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 21.08.2009 р. по справі № 63/34-09 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову, виходячи з наступного.

          Відповідно до п.2 ч.3 ст.104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

          З протоколу судового засідання 10.08.2009 р. видно, що в судовому засіданні, яке відбулося 10.08.2009 р. і в якому були присутні представники позивача і відповідача, оголошено перерву до 21.08.2009 р. до 09 год.45 хв.

          В судове засідання 21.08.2009 р. представники відповідача не з’явилися, і господарським судом було прийнято рішення по суті.

          Відповідач посилався на те, що в судовому засіданні 10.08.2009 р. насправді було оголошено перерву до 02.09.2009 р., про що представник відповідача поставив підпис на 3-й сторінці обкладинки справи.

          Оглядом третьої сторінки обкладинки справи встановлено, що в розділі «Нотатки судді»міститься запис такого змісту: «В судовому засіданні оголошено перерву до (дата та час нерозбірливо та з незасвідченими виправленнями). Парасюк О,В. (підпис), предст. отв. (підпис) Пономаренко А.А.»Дата та час в цьому записі викладені таким чином, що неможливо встановити, на яку конкретно дату та на який час оголошено перерву.

Зважаючи на те, що представник відповідача був відсутній в судовому засіданні 21.08.2009 р., що підтверджується і поясненнями позивача; ухвала за наслідками судового засідання 10.08.2009 р., де була б чітко вказана дата наступного судового засідання, судом не приймалася, запис про час та місце наступного судового засідання на третій сторінці обкладинки справи має нечитаємий вигляд та містить незасвідчені виправлення, що не можна вважати належним повідомленням сторони про час і місце судового засідання, колегія суддів приходить до висновку про наявність безумовних підстав для скасування рішення господарського суду Харківської області від 21.08.2009 р. з прийняттям нового рішення по суті спору.

Що стосується позовних вимог та заперечень на них, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

20 жовтня 2005 року між ТОВ «Аден»(Замовник) та НАУ «ХАІ»(Виконавець) був укладений договір № 402-36/2005 (далі Договір), за умовами якого позивач зобов’язався виконати роботу по нанесенню вакуумно-плазмового покриття на деталі машин, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити продукцію згідно специфікацій № 1, 2, 3, 4.

Відповідно до п.2.1. Договору розрахунок за виконану роботу здійснюється шляхом перерахування грошових коштів Замовника на розрахунковий рахунок Виконавця і складає 71748,00 грн.

Згідно з п.3.1. поставка продукції після виконаних робіт здійснюється протягом 3-х днів після 100 % оплати, яка складається зі 60 % передоплати на закупівлю сировини, компонентів матеріалів виготовлення пристосувань, оплати енергоносіїв та 40 % по факту виготовлення.

          Згідно з п.5.3. Договору при завершенні робіт Виконавець надає Замовнику акт виконаних робіт.

          Замовник на протязі 3-х днів з дня отримання акту виконаних робіт зобов’язаний направити Виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від прийняття продукції (п.5.4. Договору).

          Строк дії Договору сторонами було визначено з 20.10.2005 р. по 30.05.2006 р.

          Між сторонами було підписано протокол, яким встановлено договірну ціну на науково-технічну продукцію в розмірі 71748,00 грн., в т.ч. ПДВ 11958, грн. (Додаток № 1 до Договору).

          20.10.2005 р. між сторонами було підписано календарний план робіт до Договору (Додаток № 2), відповідно до якого роботи були розбиті на 5 етапів. Виконавець повинен виконати перший етап робіт (підготовка виробництва: виготовлення катодів, виготовлення технічної оснастки, відпрацювання технології нанесення покриття) за шість тижнів, рахуючи з моменту надходження авансу. Розрахункова ціна першого етапу робіт згідно календарного плану робіт склала 43048,80 грн. Другий –п’ятий етапи робіт передбачали виготовлення деталей по специфікації, розрахункова вартість робіт за цими етапами склала 28699,2 грн.

          Кошторисом витрат по Договору загальна сума витрат встановлена в розмірі 71 7487,00 гр. (Додаток № 4 до Договору).

          Додатком № 5 до Договору є Специфікації № 1, 2, 3, 4.

          24.10.2005 р. сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Договору, якою внесено виправлення в реквізити сторін.

16.05.2006 р. сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору, якою строк дії Договору продовжено до 31.12.2006 р. в невиконаній частині. Вказана додаткова угода підписана уповноваженими представниками сторін та засвідчена печатками.

Як зазначає позивач і не заперечує відповідач, 20.10.2005 р. відповідачем перераховано на розрахунковий рахунок позивача 15000,00 грн.

12.12.2005 р. сторонами було підписано акт здачі-прийняття робіт за договором № 402-36/2005, зі змісту якого вбачається, що виконані роботи по виготовленню катодів, виготовленню технологічного облаштування, відпрацювання технології нанесення покриття. Зміст і якість робіт відповідають технічному завданню. Вартість робіт по першому етапу Договору згідно протоколу узгодження договірної ціни складає 43048,80 грн., перерахована сума авансу 15000,00 грн., слід перерахувати 28048,80 грн. Вказаний акт підписано уповноваженими представниками сторін і скріплено печатками. (а.с.29)

Зазначену суму позивач просить стягнути з відповідача.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує на те, що перерахована сума авансу в 15000,00 грн. покрила витрати позивача, які той здійснив по виконанню умов Договору, виконана робота є неякісною, дія Договору закінчилася 30.05.2006 р., відтак сплили строки позовної давності. Отже, на думку відповідача, на цей час нема ніяких законних підстав для задоволення позовних вимог.

Судова колегія наголошує на тому, що за правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт .

Згідно зі ст.892 ЦК України за договором підряду на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов’язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов’язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст.173 ГК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, а саме безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Ч.1 ст.626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договором було передбачено, що поставка продукції після виконаних робіт відбувається протягом 3-х банківських днів після 100 % оплати, яка складається із 60 % передоплати та 40 % відсотків по факту виготовлення, тобто виконання обов’язку позивача на проведення робіт ставилося в залежність від перерахування відповідачем 60 % суми за договором, чого відповідач не зробив.

Відповідно до ст.538 ЦК України виконання свого обов’язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов’язку, є зустрічним виконанням зобов’язання.

У разі невиконання однією із сторін у зобов’язанні свого обов’язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов’язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов’язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.

За приписами вказаної норми позивач мав право (але не зобов’язаний був) відмовитися від виконання роботи (зустрічне зобов’язання) в разі нездійснення відповідачем попередньої оплати (первісне зобов’язання), але в разі поставки виконання роботи вже у відповідача виник обов’язок розрахуватися за фактично виконану роботу, передбачену договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у буд-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договорів або актів цивільного законодавства

З матеріалів справи вбачається, що 23.02.2006 р. позивач направив відповідачу листа вих. № 38-402/246, в якому повідомив, що подальше виконання робіт призупинено до вирішення питання про фінансування.

16.05.2006 р. позивач направив відповідачу листа за вих. № 38-402/670, яким повідомив про неможливість продовження робіт у зв’язку з відсутністю фінансування та пропонував прийняти рішення по продовженню або припиненню робіт та оплатити витрати по технологічній підготовці виробництва. Відповіді на цей лист відповідач не надав.

Судова колегія, зважаючи на зміст вказаного листа та приймаючи до уваги, що Договором не було передбачено чітких строків оплати виконаних робіт, вважає що позивачем в порядку ч.2 ст.530 ЦК України була заявлена вимога про виконання обов’язку відповідача.

11.11.2008 р. позивач листом за вих. № 23-14/1923 направив відповідачу акт звіряння розрахунків за угодою № 402-36/2005, просив перевірити залишки та підтвердити на протязі 10 днів.

У відповідь на вказаний лист відповідач листом від 17.11.2008 р. вих. № 141 повідомив позивача, що фінансування в передбаченому Договором обсязі не було виконано в зв’язку з нестабільністю господарської діяльності, додаткового фінансування не проводилося. Одночасно відповідач просив (не посилаючись на правові підстави) повернути 15000,00 грн. передплати.

Судова колегія зазначає, що відповідно до ч.1 ст.631 строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

Як вже зазначалося, 16.05.2006 р. сторонами було підписано Додаткову угоду № 1, якою строк дії договору в невиконаній частині продовжено до 31.12.2006 р.

Зміст Договору, зазначених листів і дій сторін не дає підстав для висновку, що дія Договору припинилася раніше, ніж це було передбачено Додатковою угодою № 1 від 16.05.2006 р., а саме раніше 31.12.2006 р.

Виходячи з цього, судова колегія вважає, що строк позовної давності за вимогами про стягнення грошових коштів позивачем не пропущено.

Крім того, аналізуючи матеріали справи в їх сукупності, судова колегія приходить до висновку, що вартість виконаного етапу робіт становить саме 43048,80 грн., що підтверджується наступним.

          Згідно зі ст.894 ЦК України виконавець зобов’язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

          Календарним планом робіт (Додаток № 2 до Договору) було передбачено оплату робіт за етапами, зокрема вартість 1 етапу робіт складала 43048,90 грн.

Актом здачі-приймання робіт від 12.12.2005 р. сторони також підтвердили загальну суму, яка підлягає перерахуванню за виконану роботу –43048,80 грн.

Кошторисом витрат по Договору (Додаток № 4) встановлена загальна сума 71748,00 грн. (з ПДВ), при цьому витрати не ставляться в залежність від етапу виконання робіт.

Кошторис витрат в сумі 18613,00 грн., що і є на думку відповідача фактичною вартістю виконаних робіт, не може слугувати належним доказом, оскільки не погоджений сторонами договору; є, за твердженням позивача, внутрішнім розрахунковим документом, який свідчить тільки про неможливість подальшого виконання робіт, фактичні ж витрати на виконання першого етапу робіт склали 42118,98 грн.

Посилання директора відповідача на те, що акт приймання-здачі робіт від 12.12.2005 р. підписано помилково, до уваги не приймається, як таке що не ґрунтується на законі.

Твердження відповідача щодо неналежної якості нанесення покриття також не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки сторонами не заперечується, що позивачем було виконано тільки перший етап робіт, що включав в себе підготовку виробництва: виготовлення катодів, виготовлення технічної оснастки, відпрацювання технології нанесення покриття. Виготовлення деталей по специфікації було передбачено 2-5 етапом робіт. Отже, позивач не приступив до виконання 2-5 етапів робіт, а на етапі відпрацювання технології нанесення покриття наслідком невідповідності якості покриття встановленим технічним завданням вимогам якраз і є подальше відпрацювання технології.

Крім того, у відповідності до ч.2 ст.899 ЦК України, якщо у ході виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що виникли не з вини виконавця, замовник зобов’язаний відшкодувати витрати виконавця.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 21.08.2009 р. підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального права, разом з тим позов підлягає задоволенню повністю.

Питання про судові витрати повинно бути вирішено відповідно до ст.49 ГПК України, на користь відповідача повинні бути відшкодовані всі витрати, які він поніс у даній справі, а саме витрати оплаті державного мита при поданні позовної заяви –280,49грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –312,50 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 49, 99, п.2 ч. 1 ст. 103, п.2 ч.3 ст.104, ст. 105 ГПК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 626, 892-900 ЦК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аден», м. Харків задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.08.2009 року по справі 63/34-09 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аден»(61072, м. Харків, вул. Єсеніна, б. 10, кв. 75 Код ЄДРПОУ 31341257, р/р 2600212001507 у ХФ АКБ «Правекс-банк», МФО 350493, індивідуальний податковий номер 313412520307) на користь Національного аерокосмічного університету ім. Н.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» (61070, м. Харків, вул. Чкалова, 17 Код ЄДРПОУ 02066769, р/р 35223003000096 в ГУ ДКУ в Харківській області, МФО 851011, індивідуальний податковий номер 020667620314) –28 048,80 грн. основного боргу, 280,49 грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу

Доручити господарському суду Харківської області видати наказ.

Головуючий суддя                                                            В.Я.Погребняк

суддя                                                            О.А.Істоміна

суддя                                                            О.В.Шевель