Постанова № 6524007, 21.10.2009, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

21.10.09                                                                                           Справа № 18/70

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мурської Х.В.

суддів Давид Л.Л.

Кордюк Г.Т.

при секретарі судового засідання Куцик-Трускавецькій О.Б.

розглянув матеріали апеляційної скарги Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю «ВДК», м. Кузнецовськ, вих. № 11 від 26.08.2009р.

на рішення Господарського суду Рівненської області від 04.08.2009 року

у справі № 18/70, суддя Кудак А.В.,

за позовом Кузнецовської міської ради, м. Кузнецовськ

до Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю «ВДК», м. Кузнецовськ

про спонукання до внесення змін до договору шляхом підписання додаткової угоди,

за участю представників

від позивача: не з’явились;

від відповідача: не з’явились.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 20.10.2009 року у склад колегії внесено зміни, замість суддів Краєвської М.В. та Якімець Г.Г. введено суддів Давид Л.Л. та Кордюк Г.Т. з підстав, викладених у ньому.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 04.08.2009 року у справі № 18/70 позов Кузнецовської міської ради задоволено. Відповідача –Українсько-польське товариство з обмеженою відповідальністю "ВДК" зобов’язано внести зміни до договору оренди земельної ділянки № 13 від 22.12.2008 року, шляхом підписання додаткової угоди в частині розміру орендної плати, а саме внести зміни до п.5 даного договору, виклавши його в наступній редакції: "Згідно рішення Кузнецовської міської ради № 356 від 28.03.2008 року орендна плата за землю вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік, що складає 68 855,46 ( шістдесят вісім тисяч вісімсот п’ятдесят п’ять грн.46 коп.) грн., щомісячно в сумі 5 737, 96 ( п’ять тисяч сімсот тридцять сім грн. 96 коп.) грн. на рахунок № 332110812700004 банк ГУ ДКУ в Рівненській області МФО 833017 ЗКПО 23304211 код 13050200 за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, протягом 30-ти календарних днів наступного за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця". Позивачу відшкодовано судові витрати.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач –Українсько-польське товариство з обмеженою відповідальністю "ВДК", звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Рівненської області від 04.08.2009 року у справі № 18/70 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скаржник зазначає, що місцевим господарським судом залишено поза увагою ту обставину, що у відповідності до вимог ст.28 Закону України "Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва" покупець об’єкта незавершеного будівництва, яким являється Українсько-польське ТОВ "ВДК" звільняється від плати за землю до завершення будівництва. Згідно додаткової угоди до договору купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва, укладеної 08.08.07 між УП ТОВ "ВДК" та регіональним відділенням Фонду Державного майна по Рівненській області, строк завершення будівництва та введення об’єкта в експлуатацію продовжено до 25.03.2012 року. Таким чином, на переконання скаржника, він, як власник об’єкта незавершеного будівництва звільняється від сплати за землю до завершення будівництва, в даному випадку до 25.03.2012 року.

Позивач –Кузнецовська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу спростовує доводи скаржника, просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, оскаржуване судове рішення залишити без змін з підстав, викладених у ньому.

Сторони участі уповноважених представників в судове засідання повторно не забезпечили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги. Позивач подав на розгляд суду клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності представника Кузнецовської міської ради.

Враховуючи те, що з метою надання сторонам конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів розгляд справи відкладався, а ухвалою суду від 07.10.2009р. участь представників сторін в судовому засіданні була визначена на власний розсуд, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 22.12.07 між Кузнецовською міською радою та Українсько-польським товариством з обмеженою відповідальністю "ВДК" було укладено договір оренди земельної ділянки №13, відповідно до якого Орендодавець (позивач), на підставі рішення Кузнецовської міської ради № 237 від 20.09.07, надав Орендарю (відповідачу) в строкове користування земельну ділянку загальною площею 14898,0 м.кв. для будівництва та обслуговування універмагу з гастрономом та будинком побуту, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Кузнецовськ, майдан Незалежності,10. Вказаний договір 25.12.07 зареєстрований у Кузнецовському міському відділі Рівненської регіональної філії підприємства "Центр державного земельного кадастру при деркомземі України" за № 040858400072.

Відповідно до п.3 договору оренди земельної ділянки № 13, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2295 182,16 грн.

Пунктом 5 договору оренди землі встановлено, що згідно рішення Кузнецовської міської ради № 237 від 20.09.07 орендна плата за землю вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 2 відсотків від грошової оцінки земельної ділянки в рік, щомісячно 3 825,31грн. на рахунок № 332110812700004 банк ГУ ДКУ в Рівненській області м. Рівне МФО 833017 ЗКПО 23304211 код 13050200 за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, протягом 30-ти календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 9 договору оренди земельної ділянки № 13 від 22.12.07 розмір орендної плати переглядається щорічно, а також у випадках і з моменту:

-          зміни умов господарювання, передбачених договором;

-          зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

-          погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

-          в інших випадках передбачених законом.

У зв’язку з тим, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 року внесено зміни до ст. 21 Закону України «Про оренду землі»в частині встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, позивач 06.08.08 та 03.03.09 звертався до відповідача з пропозиціями про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 13 від 22.12.07 шляхом укладення додаткової угоди. А саме, з пропозицією внесення змін до п.5 договору щодо розміру орендної плати.

Відповідач надав відповіді на вказані пропозиції, зазначивши, зокрема, що питання чинності договору оренди земельної ділянки № 13 від 22.12.07, в т.ч. в частині сплати орендної плати, є предметом розгляду в господарському суді. Відтак, розгляд питання укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 13 від 22.12.07 можливе після прийняття відповідного рішення Верховним Судом України в справі № 15/53.

Ухилення відповідача від укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки в частині перегляду розміру орендної плати, слугувало підставою для звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване судове рішення виходив з того, що умовами укладеного 22.12.2007р. договору оренди земельної ділянки сторони погодили щорічний перегляд розміру орендної плати, зокрема, у випадку зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 року внесено зміни до ст. 21 Закону України «Про оренду землі»в частині встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, то доводи позивача про доцільність внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині справляння орендної плати, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Згідно статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 Кодексу).

Згідно статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками з земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки на умовах, що визначені у договором оренди землі, який набирає чинності з моменту його державної реєстрації (статті 17, 18 Закону України "Про оренду землі").

Як встановлено ст. 15 Закону України "Про оренду землі", однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з вимогами статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору.

Як було зазначено вище, п. 9 договору оренди земельної ділянки № 13 від 22.12.07 сторони визначили, що розмір орендної плати переглядається ними щорічно, що не суперечить вищезазначеним нормам права.

Згідно з ч. 1-3 ст. 1 Закону України «Про оренду землі»орендна плата за землю –це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю"). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008р. внесено зміни до ч.4 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

В той же час, даним Законом внесено зміни до ч.5 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьом, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

Таким чином, на переконання суду апеляційної інстанції, позивач правомірно звертався до відповідача з пропозицією про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Твердження скаржника про те, що він, як власник об’єкта незавершеного будівництва, на підставі вимог ст.28 Закону України "Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва", звільняється від сплати за землю до завершення будівництва (до 25.03.2012 року), є безпідставними з огляду на наступне.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів унормовані Законом України "Про плату за землю". Статтею 2 цього ж Закону визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва", на яку скаржник покликається як на підставу своїх вимог, покупець об'єкта незавершеного будівництва з моменту придбання об'єкта протягом строку будівництва, визначеного умовами приватизації, звільняється відповідно до закону від плати за землю щодо земельної ділянки, на якій знаходиться цей об'єкт, на строк будівництва, визначений умовами приватизації.

Стаття 28 вказаного Закону є відсильною нормою.

Так, прикінцевими положеннями цього Закону внесено зміни, зокрема, до ст. 12 Закону України "Про плату за землю", яку доповнено п. 16.

Відповідно до п. 16 ст. 12 Закону України "Про плату за землю" від земельного податку звільняється: покупець об'єкта незавершеного будівництва на земельну ділянку, відведену під такий об’єкт, з моменту придбання об’єкта на строк будівництва, визначений умовами приватизації.

Таким чином, даною правовою нормою було встановлено пільги щодо звільнення покупця об'єкта незавершеного будівництва від сплати земельного податку на строк такого будівництва.

Однак, ст. 12 Закону України "Про плату за землю" не розповсюджується на орендні правовідносини, оскільки в контексті даної правової норми мова йде про звільнення від сплати земельного податку, що не є тотожним поняттю орендної плати, як це неправомірно трактує скаржник.

Окрім того, Законом України від 25.03.2005 № 2505-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" пункт 16 частини першої статті 12 Закону України "Про плату за землю" виключено.

Відповідно до вимог ст. 30 Закону України “Про оренду землі” зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди щодо змін договору оренди землі, спір вирішується в судовому порядку.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про підставність задоволення позовних вимог Кузнецовської міської ради про спонукання відповідача –Українсько-польське товариство з обмеженою відповідальністю "ВДК" до внесення змін в договір оренди земельної ділянки № 13 від 22.12.07 шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 13 від 22 грудня 2007 року, зареєстрованого "25" січня 2008 року за № 040858400072 в частині розміру орендної плати, а саме внесення змін в п.5 даного договору.

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відповідність рішення Господарського суду Закарпатської області законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав для скасування такого.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 107 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :

1.          Рішення Господарського суду Рівненської області від 04.08.2009 року у справі № 18/70 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.          Матеріали справи повернути місцевому господарському суду.

Головуючий суддя Мурська Х.В.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Кордюк Г.Т.