Постанова № 6523908, 19.10.2009, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

19.10.09                                                                                           Справа № 26/246

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.

Мурської Х.В.

при секретарі Горбач Ю.Б.,

з участю представників:

від позивача - Федиш В.Б.

від відповідача-1 - Старак Н.М.

від відповідача-2 - Гаврушко А.І.

розглянув апеляційну скаргу Жидачівської міської ради, вих.№522 від 27.03.2009 року

на рішення господарського суду Львівської області від 20.03.2009 року, суддя Деркач Ю.Б.

по справі № 26/246,

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», м.Жидачів

до відповідача-1 Жидачівської міської ради, м.Жидачів

до відповідача-2 Львівської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», м.Львів

про визнання недійсним договору оренди землі

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Львівської області від 20.03.2009 року по справі №26/246 позов ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»задоволено частково. Визнано недійсним договір від 20.11.2007 року оренди землі площею 65840 га, укладений між Жидачівською міською радою та ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат”, який зареєстрований у Жидачівському районному відділі Львівської регіональної філії Державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” у Державному реєстрі земель 17.01.2008 року за № 040845100004. Визнано за ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” право на постійне користування земельною ділянкою площею 6,5840 га під біовідстійник на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ЛВ №14, зареєстрованого 12.09.1995 року в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 6. В частині позовних вимог щодо зобов’язання відповідача-2 (Львівську регіональну філію Державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”) скасувати державну реєстрацію договору від 20.11.2007 р. оренди землі площею 6 5840 га, провадження у справі припинено.

Визнаючи оскаржуваний договір недійсним, суд першої інстанції зазначає про те, що такий не відповідає вимогам ч.5 ст.116 ЗК України та ч.1 ст.2 Закону України «Про плату за землю», а також відзначає, що за позивачем визнано право на постійне користування земельною ділянкою площею 6,5840 га під біовідстійником на підставі Державного акту на право постійного користування землею. Поряд з цим, судом припинено провадження у справі щодо вимоги позивача про зобов’язання відповідача-2 скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 20.11.2007 року, враховуючи положення ст.21 ГПК України, так як останній не є юридичною особою.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням господарського суду, Жидачівська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Львівської області від 20.03.2009 року по справі №26/246 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Зокрема, апелянт посилаючись на ст.22, 23, 27 Земельного кодексу України (який діяв на момент перетворення ДП на ВАТ), ст.34 Закону України «Про підприємства в Україні», вказує на те, що після реорганізації заводу ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»не набуло у встановленому законом порядку права на користування спірною земельною ділянкою. Одночасно, вказує на те, що хоча ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»є правонаступником ДП «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», право користування останнього земельною ділянкою автоматично в порядку правонаступництва до ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»не переходить, а повинно виникати на загальних підставах. Таким чином, апелянт вказує на те, що оскаржуваний договір укладено із дотриманням вимог чинного законодавства.

В ході розгляду справи апелянтом - Жидачівською міською радою подавалось суду клопотання, в якому остання, керуючись ст.100 ГПК України відмовлялась від апеляційної скарги. Проте, суд відмовив останній у прийнятті відмови від апеляційної скарги, про що 05.10.2009 року винесено відповідну ухвалу по даній справі.

Розпорядженнями голови Львівського апеляційного господарського суду склад судової колегії неодноразово змінювався.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала, просила задоволити.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник відповідача-2 просив задоволити вимоги апеляційної скарги. Поряд з цим, зазначав, що згідно Положення про Львівську регіональну філію ДП “Центр ДЗК”, затвердженого наказом Державного підприємства “Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” від 22.08.2003 № 153-к, філія не є юридичною особою, тому не може бути відповідачем по справі в зв’язку з чим, господарським судом припинено провадження у справі в частині вимог до відповідача-2.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав:

12.09.1995 року Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат отримав на праві постійного користування земельну ділянкою площею 170,23 га, на якій розміщені виробничі приміщення підприємства, біовідстійник, під’їзна колія та сміттєзвалище, на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ЛВ № 14, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 12.09.1995 року за № 6.

26.12.1995 року створено Відкрите акціонерне товариство “Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” за наказом Фонду державного майна України № 56-АТ від 25.12.1995 року шляхом перетворення державного підприємства Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат у відкрите акціонерне товариство з наступним продажем акцій, що належали державі в майні товариства згідно плану приватизації.

01.01.2002 року набрав чинності Земельний кодекс України, ч.2 ст. 92 (в редакції від 12.05.2004 року) якого передбачено, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

Згідно п. 6 Постанови Верховної Ради України «Про земельну реформу»№ 5 63-ХІІ від 18.12.1990 року, 3 наступними змінами та доповненнями та п. 6 розділу X «Перехідні положення»ЗК України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них, а у разі непереоформлення після закінчення вказаного строку, раніше надане їм право користування земельною ділянкою втрачається.

Керуючись наведеними нормами, а також рішенням відповідача-1 № 3217 від 25.05.2005 року позивач замовив Технічну документацію із землеустрою при проведенні робіт для укладення договору оренди, що була затверджена рішенням Жидачівської міської ради № 1501 від 23.05.2007 року та включала інвентаризацію земель, відповідно до якої площа земельної ділянки, якою користується позивач на праві постійного користування становить 141.2862 га.

20.11.2007 року між Жидачівською міською радою (в тексті договору –орендодавець) та ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»(в тексті договору –орендар) укладено договір оренди землі, згідно умов якого відповідач-1 надав, а позивач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення на підставі рішення Жидачівської міської ради №1501 від 23.05.2007 року, яка знаходиться у м.Жидачеві по вул.Грюнвальдській та перебуває у комунальній власності територіальної громади м.Жидачева. В оренду передана земельна ділянка загальною площею 6,5840 га під біовідстійником

Суд першої інстанції визнаючи оскаржуваний договір недійсним, зазначає про те, що такий не відповідає вимогам ч.5 ст.116 Земельного кодексу України та ч.1 ст.2 Закону України «Про плату за землю», а також відзначає, що за позивачем визнано право на постійне користування земельною ділянкою площею 6,5840 га під біовідстійником на підставі Державного акту на право постійного користування землею, проте апеляційна інстанція не погоджується з таким висновком господарського суду, з огляду на наступне:

Згідно ст. 1 Закону України «Про оренду землі»№ 161-ХІV від 6 жовтня 1998 року, з наступними змінами та доповненнями, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частинами 1 та 2 ст. 4 Закону № 161-XIV встановлено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи; орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Таким чином, оренда землі полягає у наданні орендарю права володіння та користування відповідною земельною ділянкою, обов'язковою передумовою якого є належність такого права володіння та користування власнику земельної ділянки.

Крім того, суд першої інстанції посилається на Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5рп/2005 у справі №1-17/2005 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X «Перехідні положення»Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) яким п. 6 розділу X Перехідних положень ЗК України та п. 6 Постанови про земельну реформу були визнані неконституційними. Згідно абзацу 18 п.5.5 вказаного рішення, відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою»№ 449 від 02.04.2002 року раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

З огляду на наведене, суд першої інстанції зазначає про те, що право постійного користування земельною ділянкою відповідача-1 не припинялось згідно ст.141 ЗК України, яка визначає вичерпний перелік припинення такого права, та що Державний акт на право постійного користування землею є чинним., в зв'язку з чим у Жидачівської міської ради було відсутнє право передавати таку земельну ділянку у користування на праві оренди без попереднього її вилучення з постійного користування.

Проте, таке твердження суду є безпідставним, оскільки відповідно до ст. 27 Земельного кодексу України в редакції від 13.03.1992р. (діючого на момент перетворення державного підприємства на відкрите акціонерне товариство), право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі припинення діяльності підприємства. Статтею 34 Закону України "Про підприємства в Україні" встановлено, що юридична особа припиняє свою діяльність шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, приєднання, розподілу, виділення, перетворення).

Таким чином, реорганізація підприємства шляхом перетворення з ЖЦПК, на ВАТ «ЖЦПК»є юридичним фактом для припинення його права на користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 22 Земельного кодексу України (в редакції від 13.03.1992 року {діючого на момент перетворення державного підприємства на відкрите акціонерне товариство), право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) й отримання документа, що засвідчує це право. Статтею 23 Земельного кодексу України і ст.3 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що право власності або право постійного користування землею завіряється державними актами, що їх видають місцеві ради, Державний акт на право землекористування ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»у встановленому на той час порядку не оформило.

Отже, після реорганізації підприємства ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»не набуло у встановленому законом порядку права на користування спірною земельною ділянкою, а отже, при прийнятті рішення №1501 від 23.05.2007 року Жидачівська міська рада не мала потреби припиняти право позивача на землекористування, оскільки воно такого права не мало.

Тому, в 2005 року позивач правомірно звернувся з клопотанням до Жидачівської міської ради про надання земельної ділянки в оренду, виготовив технічну документацію, уклав договір оренди та провів його державну реєстрацію.

Крім того, безпідставним є також посилання господарського суду на абз.18 п.5.5 Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5рп/2005 у справі №1-17/2005, так як державний акт на право постійного користування землею був раніше виданий на державне підприємство ЖЦПК, а не на відкрите акціонерне товариство, яке в свою чергу не зверталося з клопотанням до Жидачівської міської ради щодо надання дозволу на виготовлення документації для передачі у постійне користування земельною ділянкою.

Окрім того суд звертає увагу на те, що в процесі своєї діяльності, починаючи з 1998 р., за клопотаннями ВАТ «ЖЦПК», частини земельних ділянок, які були в його користуванні вилучалися. Зміни в Державний акт на право постійного користування не вносилися. Проте, позивач вважає, що Державний акт виданий у 1995р. є чинним і надалі, незважаючи на те, що він не відповідає фактичному користуванню землею на території міської ради.

Вилучені у ВАТ «ЖЦПК» земельні ділянки перебувають у користуванні чи у власності інших юридичних та фізичних осіб, а по Державному акту і надалі числяться за позивачем (два документи на одну і ту ж земельну ділянку бути не можуть). Змінилися конфігурація і межі земельних ділянок, в т.ч. і спірної земельної ділянки (копія Державного акту додається).

Відповідно до п. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Пункт 4 даної статті передбачає, що дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Частиною 1 ст.215 ЦК встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Проте, позивачем не доведено суду порушень зі сторони відповідача при укладенні оскаржуваного договору. Відповідно є безпідставною вимога позивача визнання за ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” право на постійне користування земельною ділянкою площею 6,5840 га під біовідстійник на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ЛВ №14, зареєстрованого 12.09.1995 року в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 6, оскільки дана вимога є похідною.

Одночасно, слід зазначити, що господарським судом правомірно, враховуючи положення ст.21 ГПК України, припинено провадження у справі в частині позовних вимог щодо зобов’язання відповідача-2 (Львівську регіональну філію Державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”) скасувати державну реєстрацію договору від 20.11.2007 р. оренди землі площею 6 5840 га, так як зазначена філія не є юридичною особою.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати частково, в частині визнання недійсним договору від 20.11.2007 року оренди землі площею 65840 га, укладеного між Жидачівською міською радою та ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат”, який зареєстрований у Жидачівському районному відділі Львівської регіональної філії Державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” у Державному реєстрі земель 17.01.2008 року за № 040845100004 та визнання за ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” право на постійне користування земельною ділянкою площею 6,5840 га під біовідстійником на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ЛВ №14, зареєстрованого 12.09.1995 року в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 6, прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Жидачівської міської ради задоволити частково.

Рішення господарського суду Львівської області від 20.03.2009 року по справі №26/246 скасувати частково, в частині визнання недійсним договору від 20.11.2007 року оренди землі площею 65840 га, укладеного між Жидачівською міською радою та ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат”, який зареєстрований у Жидачівському районному відділі Львівської регіональної філії Державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” у Державному реєстрі земель 17.01.2008 року за № 040845100004 та визнання за ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” право на постійне користування земельною ділянкою площею 6,5840 га під біовідстійник на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ЛВ №14, зареєстрованого 12.09.1995 року в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 6, прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»(Львівська область, м.Жидачів, вул.Фабрична,4 код ЄДРПОУ 00278801) - 42,5 грн. –державного мита розгляд апеляційної скарги.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

Мурська Х.В.