Постанова № 6523745, 19.10.2009, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

19.10.09 Справа № 7/7-147

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Р. Марко

суддів С. Бойко

Т. Бонк

При секретарі Гулик Н.

За участю представників сторін:

Від позивача- з»явився

Від відповідача- з»явився

розглянувши апеляційну скаргу ВАТ»ВТБ Банк»

на рішення господарського суду Тернопільської області від 06.07.09

у справі № 7/7-147

за позовом - п/п ОСОБА_2

до відповідача - ВАТ»ВТБ Банк»в особі Тернопільської філії

про звільнення від виконання господарського зобов»язання

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 06.07.09

по даній справі позовні вимоги п/п ОСОБА_2 задоволено.

Внесено зміни в п.п.1.3 п.1 умов кредитного договору №17.69-08/КЛ

(не відновлювальна кредитна лінія) від 23.06.2008р. виклавши його в

редакції позичальника, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 : “Строк кредитування по “22”червня 2016 року

(включно)”.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції визнав, що

фінансово- економічна криза є істотною обставиною яка є підставою

для внесення змін до кредитного договору. При цьому суд керувався

положеннями постанов НБУ “Про додаткові заходи щодо діяльності банків”від 11.10.2008р. №413 (втратила чинність 04.12.2008р.) та “Про окремі питання діяльності банків” від 04.12.2008р., відповідно до яких рекомендовано банкам, з метою зменшення ризиків невиконання позичальниками своїх зобовязань за кредитами наданими у іноземній валюті , переглянути у бік зменшення процентні ставки за кредитами, здійснювати рефінансування простроченої заборгованості шляхом видачі нових кредитів, пролонгувати строк кредитування, з урахуванням якості стану обслуговування позичальниками заборгованості та стану дохідності банку. Також рекомендовано, з урахуванням стану дохідності банку та реальних можливостей позичальників вживати заходів щодо дострокового погашення кредитів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу з проханням скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у позові відмовити. Апелянт вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не повно з»ясовано обставини справи. Свої вимоги апелянт обґрунтовує доводами викладеними в апеляційній скарзі і підтримує їх в повному обсязі.

В судовому засіданні, представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив рішення суду залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів встановила:

Між Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" в особі директора Тернопільської філії Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк" Антошківа Ростислава Миколайовича та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено 23.06.2008р. договір № 17.69 -08/КЛ, відповідно до якого банк надає позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в сумі 3000000 (три мільйони) доларів США на здійснення господарської діяльності із сплатою 15% відсотків річних за користування кредитними коштами із строком кредитування до 22.06.2015 року, із строком вибору траншів кредиту протягом 3-х місяців від дати підписання договору. Позичальник зобовязався погашати суми кредиту щомісячно, рівними частинами, за схемою погашення кредиту.

Виконання зобовязання по Договору кредитної лінії №17.69-08/КЛ від 23.06.2008р. забезпечено :

- предметом іпотеки , згідно іпотечного договору від 23.06.2008р., а саме земельна ділянка загальною площею 1,02 га, що знаходиться на території Байковецької сільської ради Тернопільського району, Тернопільської області, вартістю (за експертною оцінкою) 4897530 грн., яка належить на праві приватної власності підприємцю ; приміщення кафе бару “Колиба”площею 324,1 кв.м., готель площею 1221,9кв.м., літнє кафе площею 22,5 кв.м., навіс 73,5 кв.м., надвірні будівлі і споруди, що знаходиться в с. Байківці, вул. 15 Квітня,3а , Тернопільського району, Тернопільської області, ринковою вартістю 25836700 грн.;

- порукою ОСОБА_4 та приватного підприємства “Термет”.

Як встановлено судом , банк на виконання умов договору, протягом 3-х місяців з дати підписання договору , надав підприємцю згідно його заяв кредит в сумі - 3000000 (три мільйони) доларів США, що не заперечується позивачем.

Позивач звернувся до банку з клопотаннями від 24.10.2008р.,25.11.2008р. та 25.12.2008р. про зміну строків погашення кредиту та відсотків за користування ним ,а саме відстрочення строку погашення сум до стабілізації фінансового і економічного стану у державі у звязку із форс мажорними обставинами, якими є фінансово економічна криза, посилаючись на те, що дія непередбачених обставин негативно вплинула на здійснення господарської діяльності підприємця , який займається готельним бізнесом та які не могли бути передбачені при укладені договору.

Відповідно до ст.652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин , якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений . При цьому зміна обставин вважається істотною, якщо вони змінилися настільки, що , якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того , що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції визнав , що

фінансово- економічна криза є істотною обставиною яка є підставою

для внесення змін до кредитного договору. При цьому суд керувався

положеннями постанов НБУ “Про додаткові заходи щодо діяльності банків”від 11.10.2008р. №413 (втратила чинність 04.12.2008р.) та “Про окремі питання діяльності банків” від 04.12.2008р., відповідно до яких рекомендовано банкам, з метою зменшення ризиків невиконання позичальниками своїх зобовязань за кредитами наданими у іноземній валюті , переглянути у бік зменшення процентні ставки за кредитами, здійснювати рефінансування простроченої заборгованості шляхом видачі нових кредитів, пролонгувати строк кредитування, з урахуванням якості стану обслуговування позичальниками заборгованості та стану дохідності банку. Також рекомендовано, з урахуванням стану дохідності банку та реальних можливостей позичальників вживати заходів щодо дострокового погашення кредитів.

Однак, із висновками суду першої інстанції не можна погодитися, так як, із матеріалів справи вбачається, що 23 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк ( ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14359319, зареєстрований Національним Банком України 11 листопада 1992 року під №128) від імені якого, на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Міленіною К.О. від 07.03.2008р. та зареєстрованої в реєстрі за №1213 та положення про Тернопільську філію ВАТ ВТБ Банк, що зареєстрована управлінням Національного банку України в Тернопільській області 11.09.2003р. за № 128/16 (нова редакція затверджена спостережною радою ВАТ ВТБ Банк від 02.07.2007р., протокол №6), діє директор Тернопільської філії ВАТ ВТБ Банк Антошків Ростислав Миколайович та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 був укладений двосторонній кредитний договір №17.69-08/КЛ від 23.06.2008 року, надалі Договір, про надання невідновлювальної кредитної лінії в сумі 3 000 000 (три мільйони) доларів США на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Відповідно до умов кредитного, договору процентна ставка за користування грошовими коштами складала 15% процентів річних. Зміна договору допускається лише за згодою сторін.

01 листопада 2008 року між Тернопільською філією ВАТ ВТБ Банк і фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного

договору № 17.69-08/КЛ, про внесення змін до п.1.4 . щодо розміру процентної ставки, яка з 01.11.2008р. складає 15.5% процентів.

В забезпечення виконання зобов'язань, згідно Договору, а саме, використати кредитні кошти належним чином та повернути відповідачу суму кредиту, а також сплатити проценти за

користування кредитом, комісії та інші платежі згідно умов цього Договору та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені Договором, було укладено іпотечний договір від 23.06.2008р. зареєстрований в реєстрі за номером №2275. Предметом іпотечного договору є земельна ділянка загальною площею 1,02 га та розташовані на ній кафе-бар «Колиба» з надвірними будівлями, готель. Також в забезпечення виконання зобов'язань згідно кредитного Договору було укладено договір поруки № 17.69-08-ДП від 23.06.2008р. між ВАТ ВТБ Банк та фізичною особою, громадянином України ОСОБА_4 та договір поруки № 17.69 - 08 - ДП (1) від 23.06.2008р. між ВАТ ВТБ Банк та приватним підприємством «Термет»від імені якого, на підставі

рішення від 21.02.2007р., діяв ОСОБА_6. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором.

Відповідно до умов Договору відповідач свої зобов'язання виконав в повному обсязі та належним чином, надавши позивачу кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії в розмірі 3 000 000 (три мільйони) доларів США з кінцевим терміном повернення до 22.06.2015р.

У відповідності до вимог цивільного законодавства України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 6.1. статті 6 Договору Позичальник зобов'язаний повернути кредитору отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом в повному обсязі, в строки та у порядку, встановлені Договором.

Як зазначив представник банку, в період з 04.11.1008р. по 27.07.2009р. позивач взяті на себе зобов'язання за Договором не

виконує, проценти за користування грошовими коштами та основну суму кредиту не сплачує. 24.12.2008р. позивачу було надіслано лист- вимогу за вихідним номером № 171/1401-08-2 щодо сплати простроченої заборгованості. Однак позивач не здійснив погашення заборгованої суми, а також погашення базових платежів, пені, передбаченої Договором. Як встановлено колегією, відповідні повідомлення були

надіслані також і поручителям, а саме ПП «Термет»- заява від 24.12.2008р. вих. № 172/1401-08-2 та ОСОБА_4-заява 24.12.2008р. за вих. № 170^1401-08-2.

В обґрунтування позовних вимог, позивач просить суд звільнити його від виконання господарського зобов'язання передбаченого умовами кредитного договору № 17.69-08/КЛ від 23.06.2008 року у зв'язку з неможливістю належного його виконання внаслідок дії непереборної сили, а саме фінансово-економічної кризи, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Позивач розцінює світову економічну кризу як надзвичайні та невідворотні обставини (форс-мажор), який може звільнити його від відповідальності за невиконання договірних зобов'язань.

Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком відсутність у боржника необхідних коштів.

Визначення непереборної сили міститься також у ст. 263 ЦКУ -це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України непереборна сила одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності. Форс - мажорною обставиною в договірних відносинах є зовнішня обставина, яку, як правило, не можна передбачити в момент укладання договору, запобігти її виникненню, яку не можна уникнути, або ж попередити її наслідки, і яка не викликана з вини жодної із сторін і створює неможливість виконання договору, його частини або конкретного зобов'язання. При цьому вирішальну роль має той факт, що обставина, яка викликала неможливість виконання положень договору, аби бути визнаною форс-мажорною, тобто такою, що звільняє від відповідальності, повинна бути непередбачуваною в момент укладання договору.

Як вже зазначалося спірний договір було укладено 23.06.08. Це був період зародження економічної кризи. Як вбачається із змісту спірного договору, відповідач на момент укладення кредитного договору № 17.69-08/КЛ від 23 червня 2008р. міг передбачити можливість розгортання світової фінансово - економічної кризи та її негативних наслідків на вплив української економіки та відповідно в п. 4.3. статті 4 кредитного договору №17.69-08/КЛ від 23 червня 2008р. передбачив та виклав застереження щодо зміни курсу іноземної валюти - «4.3. у разі зміни курсу іноземної валюти (валюти кредиту) відносно національної грошової одиниці України, всі валютні ризики несе Позичальник.

Підписавши даний договір, Позичальник- позивач підтвердив, що йому було розтлумачено та він згоден, що зміна курсу іноземної валюти відносно національної грошової одиниці може призвести до значних збитків та/або погіршення фінансового стану Позичальника».

«4.4. Позичальник свідчить, що всі ризики, пов'язані з істотною зміною обставин, з яких Позичальник виходив при укладенні цього Договору, договору іпотеки Позичальник приймає на себе, і такі обставини не є підставою для зміни або розірвання цього Договору, договору іпотеки, а також невиконання Позичальником зобов'язань за вищезазначеними договорами».

Відповідно до цивільного та господарського законодавства зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Слід також зазначити, що згідно з Указу Президента України "Про Торгово-промислову палату України" від 4 липня 1994 р. та згідно з чинним законодавством України, обставини непереборної сили (форс-мажор) - надзвичайна і непереборна за даних умов сила (стихія, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), дію якої неможливо упередити застосуванням високопрофесійної практики персоналу юридичної особи або силами фізичної особи і яка є обставиною, що звільняє фізичну особу або посадових осіб юридичної особи від відповідальності за невиконання своїх обов»язків, передбачених податковим законодавством.

Посилання суду першої інстанції на постанови НБУ “Про додаткові заходи щодо діяльності банків” від 11.10.2008р. №413 (втратила чинність 04.12.2008р.) та “Про окремі питання діяльності банків” від 04.12.2008р. є безпідставним так як, положення даних постанов мають рекомендаційний характер для банків. Банки, як юридичні особи які здійснюють комерційну діяльність зокрема і шляхом надання кредитів, також потерпають від наслідків фінансово- економічної кризи, а відтак так само можуть нести фінансові збитки, однак чинне законодавство та умови укладених договорів з їхніми клієнтами не дають банкам права не виконувати взяті на себе зобов»язання.

Слід зауважити, що положення вище згаданих постанов, рекомендують банкам з метою зменшення ризиків невиконання позичальниками своїх зобовязань за кредитами наданими у іноземній валюті , переглянути у бік зменшення процентні ставки за кредитами, здійснювати рефінансування простроченої заборгованості шляхом видачі нових кредитів, пролонгувати строк кредитування, лише з урахуванням якості стану обслуговування позичальниками заборгованості та стану дохідності банку. Також рекомендовано, з урахуванням стану дохідності банку та реальних можливостей позичальників вживати заходів щодо дострокового погашення кредитів. Однак, як вище встановлено, позивач не здійснив погашення заборгованості по базових платежах, пені навіть за минулі періоди.

З огляду на досліджені обставини справи та керуючись ст..ст. 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

Постановив:

Апеляційну скаргу ВАТ»ВТБ Банк»задоволити.

Рішення господарського суду Тернопільської області від

06.07.09 у справі № 7/7-147 скасувати. Прийняти нове рішення. У

задоволенні позову п/п ОСОБА_2 відмовити.

Судові витрати за розгляд справи в судах першої та апеляційної

інстанціях у розмірі (85 грв. + 118 грв. + 42,50 грв.) покласти на

позивача.

Господарському суду Тернопільської області видати накази в

порядку ст.116 ГПК України.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Тернопільської області.

Головуючий Р. Марко

Суддя С. Бойко

Суддя Т. Бонк

_