Постанова № 6523523, 27.10.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2009                                                                                           № 41/1

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

Від позивача: Діордіца Максим Сергійович - юрист.

Від відповідача: Каменюк Віктор Олександрович - юрист.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Укргаз-Енерго"

на рішення Господарського суду м.Києва від 13.04.2009

у справі № 41/1 (суддя

за позовом                               Відкрите акціонерне товариство "Югцемент"

до                                                   ЗАТ "Укргаз-Енерго"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 2801319,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.04.2009 позов ТОВ "Югцемент" задоволено частково, стягнуто з Закритого акціонерного товариства «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» на користь Відкритого акціонерного товариства «Югцемент» 2 801 319,73 грн. основного боргу, 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою та просив його скасувати, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права і неповне з’ясування обставин справи.

Апелянт в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він належним чином виконував умови договору та здійснив усі необхідні заходи щодо поставки природного газу позивачу. В той же час, в порушення умов договору позивач не виконав свої зобов’язання за договором щодо оплати вартості газу.

Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду м. Києва від 13.04.2009 по справі №41/1 залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

28 листопада 2007 року між Закритим акціонерним товариством «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» (надалі - Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Югцемент» (надалі - Покупець) було укладено Договір № 72/77/Ц-08 про постачання природного газу (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язався передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язався прийняти від Постачальника та оплатити природний газ в обсязі, вказаному в ст. 2 Договору.

Обсяг газу, що підлягає поставці, передбачено п. 2.1 Договору, який складає 360 000 000,00 куб. м. протягом періоду з 01 січня 2008 року до 31 грудня 2011 року включно.

Згідно пункту 3.3. Договору між Постачальником та Покупцем укладається додаткова угода, в якій визначається ціна на наступний місяць поставки та до 20 числа місяця, який передував місяцю поставки, Покупцем надається належним чином оформлена заявка, на основі якої Постачальник надає філії «Об'єднане диспетчерське управляння» ДК «Укртрансгаз» заявку на включення Планового обсягу поставки до планового розподілу газу на відповідний місяць поставки.

На виконання умов Договору 20 березня 2008 року Позивач направив Відповідачу заявку на виділення обсягу природного газу на квітень 2008 року в обсязі 17 328,2 тис. куб.м., який було включено до Планового розподілу природного газу по споживачах Відповідача на квітень 2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було підписано: Додаткову угоду № 1 від 17 січня 2008 року до Договору, Додаткову угоду № 2 від 21 січня 2008 року до Договору, Додаткову угоду № 3 від 21 лютого 2008 року до Договору відповідно до п.7 яких, загальна ціна за 1000 кубічних метрів природного газу у січні, лютому, березні 2008 року становила 1282,0656 гривень (з яких: 934,70 гривень - ціна газу, 37,388 гривень - 4% цільова надбавка; 96,30 - послуги транспортування; 213,6776 гривень -ПДВ).

Як вбачається з акту прийому-передачі партії природного газу № РНг - 002102 від 31.03.2008, який підписаний між сторонами, надлишок попередньої оплати за газ переданий позивачу відповідачем в березні 2008 року складав 2 801 319,73 гривень.

Відповідно до п. 6.3.1 Договору, вказана переплата зарахована як попередня оплата за газ на квітень 2008 року.

Відповідно до п. 10.12. Договору сторони домовились, що даний Договір є укладеним, а зобов'язання Постачальника щодо постачання Планового обсягу поставки на місяць поставки є дійсними лише за умови укладання додаткової угоди до даного Договору, що встановлює ціну газу на місяцьпоставки. Відповідачем була направлена на адресу Позивача належним чином оформлена Додаткова угода № 4, яка встановлювала ціну на квітень 2008 року.

Проте, як видно з матеріалів справи, Відповідач, підписаної Позивачем додаткової угоди не отримував.

Відповідно до пункту 11.1. даний Договір набирає чинності з моменту його підписання повноваженими представниками Сторін та скріплений печатками Сторін і поширюється на відносини між Сторонами щодо постачання природного газу, які виникли з 1 січня 2008 року до 31 грудня 2011 року включно, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення, з урахуванням умов пункту 10.12. даного Договору, а саме підписання додаткової угоди на місяць поставки.

Згідно із пунктом 6.3.2. Договору, якщо сума здійсненої Покупцем попередньої оплати перевищує вартість вказаного в Акті обсягу газу надлишок перерахованих грошових коштів, зараховується як попередня оплата газу на поточний місяць поставки, отже, сума переплати, здійснена Позивачем, була зарахована як попередня оплата на момент виникнення у Відповідача обов'язку поставити товар.

Частиною 3 статті 538 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язані свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або не виконає його в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитись від його виконання частково або в повному обсязі.

Пунктом 6.8. Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.2., а саме оплати товару у вказані в Договорі строки, Постачальник має право:

обмежити постачання Газу Покупцю;

припинити постачання газу Покупцю у встановленому даним Договором порядку;

в односторонньому порядку змінити порядок оплати і постачання газу за даним Договором (а саме здійснити постачання газу після отримання від Покупця

попередньої оплати в сумі 100 % вартості Планового обсягу поставки, вимагати від

покупця надання банківської гарантії тощо);

відмовитись від виконання своїх зобов'язань за даним Договором із звільненням від

відповідальності за таке невиконання.

Отже, відповідно до пункту 6.2. Договору Покупець здійснює попередню оплату за газ, що передається за даним Договором щодекадно: до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки, а також до 5 і 15 числа місяця поставки. Оскільки Позивачем не було повністю оплачено поставку природного газу у встановлений Договором строк, Відповідач зі свого боку призупинив поставку природного газу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач виконав усі зобов’язання за договором та не порушував умови укладеного договору, натомість позивач в односторонньому порядку відмовився від виконання своїх зобов’язань за Договором, тому вимога позивача про стягнення 2 801319,73 грн., є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неповному з’ясуванні обставин, що мали значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, і не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також були зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення (ч. 1 п.п.1, 3 та 4 ст. 104 ГПК України), що є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин апеляційна скарга ЗАТ "Укргаз-Енерго" підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду – повному скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАТ "Укргаз-Енерго" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 13.04.2009 у справі № 41/1 скасувати повністю.

3. Прийняти у справі № 41/1 нове рішення, яким у позові Відкритому акціонерному товариству «Югцемент» відмовити повністю.

4.Стягнути Відкритого акціонерного товариства "Югцемент" (57113, Миколаївська область, Миколаївський район, смт. Ольшанське, вул.. Промислова, 9, код ЄДРПОУ 00293031, п/р 26006956 в МОД «Райффайзен Банк Аваль» в м. Миколаєві, МФО 326182) на користь Закритого акціонерного товариства “УКРГАЗ-ЕНЕРГО”(01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 34003224) 12750 (дванадцять тисяч сімсот п’ятдесят) гривень 00 копійок витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

4. Справу № 41/1 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді