Постанова № 6523484, 06.10.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2009                                                                                           № 41/257

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача: Головіна Н. М. – заступник генерального директора;

від відповідача: Самотохіна Н.О.- представник за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Укргаз-Енерго"

на рішення Господарського суду м.Києва від 05.06.2009

у справі № 41/257 (суддя

за позовом                               ВАТ "Кіндратівський вогнетривкий завод"

до                                                   ЗАТ "Укргаз-Енерго"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 160110,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2009 позов ТОВ " Кіндратівський вогнетривкий завод" задоволено частково, стягнуто з Закритого акціонерного товариства «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» на користь Відкритого акціонерного товариства «Кіндратівський вогнетривкий завод» 149 915,77 грн. суми попередньої оплати, 1499,16 грн. - витрат по сплаті держмита та 110,49 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання по договору, оплачений позивачем газ не поставив, передплату не повернув, а відтак на підставі ст.ст. 525, 526, 629, п.2ст. 693 ЦК України позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1653154,99грн. були задоволені.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою та просив його скасувати, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права і неповне з’ясування обставин справи.

Апелянт в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він належним чином виконував умови договору та здійснив усі необхідні заходи щодо поставки природного газу позивачу; в порушення умов договору позивач не виконав свої зобов’язання за договором, зокрема не надав акти приймання - передачі природного газу в квітні 2008року.

Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду м. Києва від 05.06.2009 по справі №41/257 залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

28 листопада 2007 року між Закритим акціонерним товариством «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» (надалі - постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Кіндратівський вогнетривкий завод» (надалі - покупець) було укладено договір № 70/77/х-08 на постачання природного газу (далі-Договір).

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язався передати у власність покупцю, а покупець в свою чергу зобов'язався прийняти від постачальника та оплатити природний газ.

Обсяг газу, що підлягає поставці, передбачено п. 2.1 Договору, який складає 20 750 000 куб. м. протягом періоду з 01 січня 2008 року до 31 грудня 2011 року включно.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що ціна 1000,00 кубічних метрів газу, який передається постачальником покупцеві на умовах Договору узгоджується сторонами шляхом підписання додаткових угод до Договору на кожний місяць поставки. Укладення сторонами додаткової угоди до Договору, що встановлює ціну газу на кожний місяць поставки є істотною умовою Договору.

Порядок розрахунків сторони погодили розділом 6 Договору, відповідно до п. п. 6.2. якого, покупець здійснює попередню оплату за газ, що передається за даним Договором щодекадно до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки, а також до 5 і 15 числа місяця поставки на підставі рахунків-фактур, виставлених постачальником покупцеві.

Постачальник виставляє покупцеві рахунки-фактури на оплату газу виходячи з обсягу поставки газу в кожній декаді місяця поставки та ціни газу, вказаної в додатковій угоді до даного Договору, яка визначає ціну газу на відповідний місяць поставки (п. 6.2.1. Договору).

Покупець здійснює попередню оплату газу в повному розмірі та у строк, вказаний у відповідному рахунку-фактурі постачальника на поточний рахунок постачальника, який зазначено у такому рахунку-фактурі(п. 6.2.4. Договору).

У разі невиконання та/або несвоєчасного виконання покупцем вимог п. 6.2.4. Договору, постачальник має право зменшити плановий обсяг поставки, який вказується в заявці на наступний місяць поставки, пропорційно загальній сумі грошових коштів, не сплачених покупцем станом на 26 число місяця, що передує місяцю поставки (п. 3.3.1. Договору).

На виконання умов Договору між позивачем та відповідачем 28 березня 2008 року було укладено Додаткову угоду № 4 до Договору, відповідно до умов якої сторони домовились встановити ціну на природний газ у квітні 2008 року в розмірі: 1326,9312 гривень (за 1000 метрів кубічних), з яких: 934,70 гривень - ціна за газ; 74,776 гривень - цільова надбавка до тарифу на газ (8%); 96,30 гривень - вартість витрат постачальника на оплату послуг за транспортування газу; 221,1552 гривень -пдв.

Якщо сума здійсненої покупцем попередньої оплати перевищує вартість вказаного в Акті обсягу газу, надлишок перерахованих грошових коштів зараховується як попередня оплата газу на поточний місяць поставки (п.6.3.2. Договору).

Як вбачається з наданого Акту № РНг-002076 прийому - передачі партії природного газу згідно Договору від 31 березня 2008 року, підписаного між сторонами, грошові кошти в розмірі 149 915,77 гривень, відповідно умов п. 6.3.2. Договору, зарахувалися як попередня оплата природного газу на наступний період, тобто на квітень 2008 року.

Відповідно до абзацу 4 п. 3.3. Договору, протягом місяця поставки плановий обсяг поставки вважається підтверджений постачальником в межах фактичної здійсненої покупцем попередньої оплати газу.

Згідно з умовами п. 6.3. Договору остаточний розрахунок здійснюється на підставі відповідно акту до 15 числа місяця, наступного за місяцем поставки.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку про те, що відповідач не виконав свої зобов’язання по договору, оплачений позивачем газ не поставив, передплату не повернув, згідно ст.ст. 525, 526, 629, п.2ст. 693 ЦК України.

Разом з тим судова колегія не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до п.3.3 Договору після виконання покупцем вимог п.п.3.2, 6.2 договору, підписання додаткової угоди до даного договору, що встановлює ціну газу на відповідний місяць поставки, та надання до 20 числа місяця, який передував місяцю поставки газу, належним чином оформленої заявки постачальник надає Філії „Об’єднане диспетчерське управління” ДК „Укртрансгаз” заявку на включення Планового обсягу поставки до планового розподілу газу на відповідний місяць поставки. При відсутності заявки від покупця на відповідний місяць поставки постачальник надає ОДУ встановлені в договорі обсяги. Плановий обсяг поставки вважається попередньо підтвердженим постачальником з моменту включення заявки до планового розподілу газу ОДУ на відповідний місяць поставки.

На виконання вказаних положень, відповідач належним виконав свої зобов’язання щодо включення планового обсягу поставки газу позивачу до планового розподілу газу на квітень 2008 року, та подав заяву позивача до Філії „Об’єднане диспетчерське управління” ДК „Укратрансгаз” НАК „Нафтогаз України” із супровідним листом від 04.04.2008 №05-16/1-01305.

Згідно п. 4.4. Договору, приймання - передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання – передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов’язується надати постачальнику для підпису два примірники акту прийманням - передачі газу підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені Газорозподільчим підприємством.

Отже, позивач зобов’язаний був не пізніше 05 травня 2008 року надати відповідачу підписані та скріплені своєю печаткою та погоджені Газорозподільчим підприємством акти приймання - передачі природного газу за квітень 2008 року, але в порушення п.4.4 договору не виконав вказані вимоги.

Свою позицію Позивач обґрунтовує тим що у відповідності до ч. 2 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2008 № 163 «Про реалізацію імпортованого природного газу на території України» з 1 березня 2008 імпортований природний газ реалізується в Україні Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та її дочірньою компанією «Газ України» за умови проведення споживачами стовідсоткової оплати використаного природного газу.

Апеляційний суд вважає що вищезазначена постанова КМУ може бути лише підставою для внесення змін в договір №70/77/х-08 від 28.11.2007 укладення його або розірвання. Позивач не ініціював ні перше, ні друге, а в односторонньому порядку відмовився від його подальшого виконання, що не передбачено ні самим договором ні чинним законодавством України. Більш того вже 28.03.2008 уклав договір на постачання газу з ВАТ «Донецькоблгаз».

В судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги, Відповідач, посилаючись на те, що договір №70/77/х-08 від 28.11.2007 не розірваний, наполягає на його дотриманні сторонами і готовий здійснити поставку газу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на те, що відповідач строки поставки природного газу позивачу встановлені договором не порушував, оскільки договором та чинним законодавством не передбачено інших підстав для повернення попередньої оплати, тому вимога позивача є безпідставною.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач виконав усі зобов’язання за договором та не порушував умови укладеного договору, натомість позивач не надав останньому підписані та скріплені своєю печаткою та погоджені Газорозподільчим підприємством акти приймання - передачі природного газу за квітень 2008 року, тому вимога позивача про стягнення передплати за квітень в розмірі 160110,04 грн., є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до п.11.1 договору, договір поширюється на відносини між сторонами щодо постачання природного газу, які виникли з 1 січня 2008 до 31 грудня 2011 включно.

Враховуючи те, що договір є не є розірваним та не визнаний недійсним він є чинним, до 31 грудня 2011року.

Згідно частини 2 пункту 1 Постанови КМ України від 05.03.2008 №163 „Про реалізацію імпортованого природного газу на території України” – 01.03.2008 імпортований природний газ реалізується в Україні Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України” та її дочірньою компанією „Газ України” за умови проведення споживачами стовідсоткової оплати використаного природного газу.

Тому, позивач не позбавлений був права звернутися до суду з позовом про розірвання договору або про внесення до нього змін в порядку передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неповному з’ясуванні обставин, що мали значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, і не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також були зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення (ч. 1 п.п.1, 3 та 4 ст. 104 ГПК України), що є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин апеляційна скарга ЗАТ "Укргаз-Енерго", підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду – повному скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАТ "Укргаз-Енерго" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2009 у справі № 41/257 скасувати повністю.

3. Прийняти у справі № 41/257 нове рішення, яким у позові Товариству з обмеженою відповідальністю „Курганський бройлер” відмовити повністю.

4.Стягнути Відкритого акціонерного товариства "Кіндратівський вогнетривкий завод" (84293, Донецька область, м. Дружківка, с. Олексієво – Дружківка, вул.. Октябрська, 121-а, п/р 26003301471504 у філії Відділення Промінвестбанку м. Дружківка донецької області, МФО 334334, код ЄДРПОУ 00191767) на користь Закритого акціонерного товариства “УКРГАЗ-ЕНЕРГО”(01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 34003224) 749 (сімсот сорок девять) гривень 58 копійок витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

4. Справу № 41/257 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді