Постанова № 6523483, 30.10.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2009 № 40/210

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Смірнової Л.Г.

суддів: Тищенко О.В.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -ОСОБА_1 представник за дов. № 1646 від 11.04.2007;

від відповідача -Капустіна Д.А. представник за дов. б/н від 01.06.2009;

від третьої особи 1: не зявився

від третьої особи 2: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3

на рішення Господарського суду м.Києва від 10.09.2009

у справі № 40/210 (суддя

за позовом Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Колокол”

третя особа позивача

третя особа відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Контакт-

Інвест”;

2) Обєднання співвласників багатоквартирного будинку

„Комфорт”

про зобов"язання вчинити дії та відшкодувати збитки в сумі 42000,00 грн.

Суть рішення і апеляційної скарги:

Субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 (далі позивач) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Колокол” (далі відповідач) про зобовязання відповідача демонтувати встановлені власні кондиціонери на фасаді житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Тургенівська, 52/58; стягнення з відповідача 42000,00грн. збитків; заборону відповідачеві експлуатувати власні приміщення, розміщені в підвальному поверсі житлового будинку за адресою: м. Київ, вул.Тургенівська, 52/58 до моменту усунення порушень пожежних норм. Також позивач просив стягнути з відповідача державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.06.2009 було порушено провадження у справі № 40/210 та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю „Контакт-Інвест” (далі третя особа 1) та Обєднання співвласників багатоквартирного будинку „Комфорт” (далі третя особа 2).

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.09.2009 у справі №40/210 у задоволенні позову було відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що у матеріалах справи відсутні докази щодо незаконності встановлення обладнання, а також докази неотримання позивачем доходу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2009 у справі №40/210 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції взагалі не розглянув позовну вимогу про заборону відповідачеві експлуатувати власні приміщення, розміщені в підвальному поверсі житлового будинку за адресою: м.Київ, вул. Тургенівська, 52/58 до моменту усунення порушень пожежних норм.

Також апелянт вказує, що матеріали справи містять належні докази того, що позивач до березня 2009 року стабільно щомісячно отримував дохід від оренди власних приміщень у розмірі 42000,00грн., а саме: акт звірки взаємних розрахунків, платіжні доручення, акти оренди приміщення за попередні періоди.

Крім того, апелянт зазначає, що матеріали справи також містять докази незаконності встановлення обладнання, а саме: акт перевірки дотримання санітарного законодавства від 13.08.2008, в якому встановлено, що дозволи виконавчої влади на розміщення кондиціонерів на фасаді будинку у Товариства з обмеженою відповідальністю „Колокол” відсутні. Також, в обґрунтування доводів апеляційної скарги, позивач в порядку частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) надав суду постанову від 09.04.2009 № 94-В про накладення штрафу на директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Колокол”, постанову від 28.05.2009 № 2ф/с(к) про застосування фінансової санкції до Товариства з обмеженою відповідальністю „Колокол”, постанову від 28.05.2009 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю „Колокол” та постанову від 21.07.2009 № 182-В про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю „Колокол”. Неможливість подання таких доказів суду першої інстанції апелянт обґрунтовує тим, що вказані документи СЕС Шевченківського р-ну м. Києва надіслало лише 09.09.2009.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2009 у справі №40/210 апеляційна скарга Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 була прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження у даній справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду віл 14.10.2009 у справі № 40/210 розгляд апеляційної скарги відкладався на підставі статті 77 ГПК України до 28.10.2009.

21.10.2009 представник позивача через канцелярію суду подав клопотання про призначення судової експертизи, яке було відхилено Київським апеляційним господарським судом, як необґрунтоване, оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено обставин, які потребують спеціальних знань та мають бути розяснені судовим експертом.

В судовому засіданні 28.10.2009 оголошувалася перерва до 30.10.2009 на підставі статті 77 ГПК України.

В судове засідання 30.10.2009 зявилися представники позивача та відповідача. Представники третіх осіб в судове засідання 30.10.2009 не зявилися. Проте матеріали справи містять пояснення третьої особи 1, в яких остання підтримує апеляційну скаргу та просить суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2009 у справі №40/210 скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Крім іншого, третя особа 1 просила розглянути апеляційну скаргу у даній справі за її відсутності.

Також матеріали справи містять клопотання третьої особи 2 про розгляд апеляційної скарги у даній справі за відсутності її представника. Крім того, у вказаному клопотанні третя особа 2 відзначила, що Обєднання співвласників багатоквартирного будинку „Комфорт” є балансоутримувачем будинку №52/58 по вул. Тургенівська у м. Києві та не погоджувало з Товариством з обмеженою відповідальністю „Колокол” і не отримувало дозволів місцевих органів влади на встановлення кондиціонерів на вказаному будинку.

В судовому засіданні 30.10.2009 представник позивача просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2009 у справі №40/210 скасувати повністю та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

В судовому засіданні 30.10.2009 представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2009 у справі №40/210 залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Зокрема, відповідач посилається на те, що оскільки у задоволенні позову було відмовлено повністю, відтак суд першої інстанції відмовив у задоволенні усіх позовних вимог. Також відповідач вказує, що він не є стороною договірних зобовязань між позивачем та третьою особою 1, а тому не має достовірної інформації з приводу виконання ними договірних відносин, а зокрема щодо отримання доходів позивачем від оренди приміщень за адресою: м.Київ, вул. Тургенівська, буд. №52/58. Крім того, відповідач вказує, що протокол Київської міської СЕС №17 від 19.05.2009 не підписаний керівником Товариства з обмеженою відповідальністю „Колокол”, що є порушенням чинного законодавства.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін та враховуючи їх доводи, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

Як вбачається з матеріалів справи, Субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 є власником 22/100 частини від нежилих приміщень в будинку №52/58 по вул. Тургенівська м. Києва, загальною площею 136,45 м2 на підставі договору дарування частини нежитлового приміщення від 30.12.2003, посвідченого посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рильською Л.С. та зареєстрованого в реєстрі за № 6121.

01.07.2007 між Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Контакт-Інвест” (орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень №35 (далі договір), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове користування за плату нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 116,45 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тургенівська, буд. №52/58.

Відповідно до пункту 4.1 договору строк оренди вказаних нежитлових приміщень, визначених у пункті 1.1 цього договору, становить два роки та одинадцять місяців.

Відповідно до пункту 5.2 договору сума щомісячної орендної плати за орендоване приміщення за погодженням сторін в період з 01.07.2008 до закінчення строку оренди складає 42000,00 грн.

Відповідно до підпункту 7.1.1 пункту 7.1 договору орендодавець зобовязаний надати орендарю приміщення у стані, що відповідає умовам даного договору, зокрема приміщення має відповідати санітарним нормам щодо рівня шуму, рівням вібрації щодо встановлених чинним законодавством. В разі якщо буде встановлено, що приміщення не відповідає зазначеним нормам, орендар має право не сплачувати орендну плату до моменту усунення недоліків.

Згідно матеріалів справи, у звязку із розміщенням відповідачем безпосередньо під приміщеннями позивача технічного центру по наданню інтернетпослуг та несанкціонованого встановлення промислових кондиціонерів, що спричинило підвищений шум та вібрацію, почали надходити звернення зі скаргами від мешканців обєднання власників багатоквартирного будинку “Комфорт”.

Зокрема, матеріали справи містять лист заступника голови Шевченківської районної у м. Києва державної адміністрації від 08.09.2008 №171-4-2555, в якому зазначено, що в разі невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Колокол” припису щодо розробки та впровадження заходів по зменшенню рівнів шуму від роботи зовнішніх блоків кондиціонерів, скаржники мають право звернутися з відповідним позовом до суду відповідно до положень статей 22, 24 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”.

10.02.2009 реагуючи на скарги та звернення, комісією у складі представників позивача, третьої особи 1 та третьої особи 2 було проведено огляд приміщень позивача, результати якого були викладені у акті. Зокрема, було встановлено, що в офісному приміщенні, що знаходиться на першому поверсі, та належить ОСОБА_3, спостерігається велике шумове навантаження від кондиціонерів, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю „Колокол”, офіс якого знаходиться в підвальному приміщенні під приміщенням, яке належить ОСОБА_3; на головному та дворовому фасаді будинку, під вікнами офісного приміщення ОСОБА_3 розташовані 2 сплит-системи великої потужності та 4 побутових кондиціонери відповідача; кондиціонери відповідача встановленні самовільно, їх встановлення не було передбачено при проектуванні будинку та при виконанні подальших будівельних та ремонтних робіт. Встановлення кондиціонерів не погоджувалось з ОСББ „Комфорт” та мешканцями будинку; до ОСББ „Комфорт” надходять скарги мешканців будинку на шум від кондиціонерів відповідача; під час обстеження спостерігається вібрація - механічне коливання стін та підлоги приміщень, яка викликана роботою обладнання, встановленого в офісі відповідача.

У звязку з викладеним Товариством з обмеженою відповідальністю „Контакт-Інвест” було направлено звернення до Державної санепідслужби міста Києва з проханням провести перевірку рівня шумового навантаження та вібрації.

Державною санепідслужбою міста Києва було проведено дослідження шумового навантаження та вібрації, результати якого викладені в протоколі №77, від 04.03.2009, відповідно до якого вібрація та шум фактично еквівалентні рівні звуку в дБА, створювані кондиціонерами Товариства з обмеженою відповідальністю „Колокол” перевищують допустимі значення на 7,6-8,4 дБА, згідно „Захист від шуму” СНиП П-12-77.

Викладене також підтверджується у листі Заступника головного державного санітарного лікаря міста Києва №1429 від 19.03.2009.

Також, згідно листа Головного державного санітарного лікаря Шевченківського району міста Києва від 15.08.2008 за №176/з відповідно до результатів проведених досліджень шумового навантаження та інфразвуку (протокол №209 від 13.08.2008) еквівалентні рівні звуку на території безпосередньо прилеглої до житлового будинку № 52/58 по вул. Тургенівській у м.Києві під час роботи зовнішніх блоків кондиціонерів Товариства з обмеженою відповідальністю „Колокол” в денний час перевищують допустимі рівні на 7-8 дБА відповідно до СН 3077-84 „Санітарні норми допустимого шуму в житлових та загальних приміщень на території житлової забудови”.

Матеріали справи містять акт перевірки дотримання санітарного законодавства від 13.08.2008 СЕС Шевченківського р-ну м. Києва, в якому встановлено, що дозволи виконавчої влади на розміщення Товариством з обмеженою відповідальністю „Колокол” на розміщення кондиціонерів на фасадах будинку відсутні.

Також матеріали справи містять акт перевірки дотримання санітарного законодавства від 11.08.2008 СЕС Шевченківського р-ну м. Києва, в якому встановлено, що з боку головного та дворового фасаду будинку №52/58 по вул.Тургенівська у м. Києві встановлено кондиціонери в кількості 4 шт., які працюють цілодобово, технічна документація на які не представлена. Вказаний акт був складений в присутності директора відповідача та ним підписаний.

Враховуючи вищевикладене, 19.03.2009 у відповідності до підпункту 7.1.1 пункту 7.1 договору третя особа 2 надіслала позивачу лист №78, в якому вказала, що відмовляється сплачувати орендну плату з березня місяця 2009 року включно до моменту повного усунення порушень санітарних норм.

З метою досудового врегулювання спору позивач 09.04.2009 звернувся до відповідача з претензією №82, в якій вимагав компенсувати йому понесені збитки та демонтувати незаконно встановлені кондиціонери, але відповіді на претензію не отримав.

Крім того, як вбачається з поданих апелянтом в порядку статті 101 ГПК України доказів та прийнятих судом апеляційної інстанції, згідно постанови від 09.04.2009 № 94-В про накладення штрафу на директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Колокол”, постанови від 28.05.2009 № 2ф/с(к) про застосування фінансової санкції до Товариства з обмеженою відповідальністю „Колокол”, постанови від 28.05.2009 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю „Колокол” та постанови від 21.07.2009 № 182-В про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю „Колокол”, директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Колокол” було визнано винним у порушенні санітарного законодавства, а саме не забезпечено в повному обсязі виконання припису санепідемслужби від 15.08.2008 № 1324 не отриманий дозвіл місцевих органів влади на встановлення зовнішніх блоків системи кондиціонування повітря; не завершено проведення комплексу заходів, направлених на зниження рівнів шуму від роботи зовнішніх блоків системи кондиціонування, не представлено протоколи проведення інструментальних вимірів рівнів шуму на території, безпосередньо прилеглій до житлового будинку, що призвело до виникнення повторних скарг.

Відповідно до статті 4 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” громадяни мають право, зокрема, на безпечні для здоров'я і життя харчові продукти, питну воду, умови праці, навчання, виховання, побуту, відпочинку та навколишнє природне середовище.

Відповідно до статті 22 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності жилі, виробничі, побутові та інші приміщення відповідно до вимог санітарних норм. У процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, використання технологій їх власник зобов'язаний створити безпечні і здорові умови праці та відпочинку, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на запобігання захворюванням, отруєнням, травмам, забрудненню навколишнього середовища. Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності земельні ділянки і території відповідно до вимог санітарних норм.

Відповідно до статті 24 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов'язані, зокрема, вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в жилих будинках і прибудинкових територіях.

Відповідно до Правил забудови міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27.01.2005 № 11/2587, забороняється під час перепланування приміщень у багатоквартирних житлових будинках улаштовувати кондиціонери та стільникові антени на фасадах житлових та громадських будівель, орієнтованих в бік вулиці.

Відповідно до статті 1163 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) фізична особа, життю, здоров'ю або майну якої загрожує небезпека, а також юридична особа, майну якої загрожує небезпека, мають право вимагати її усунення від того, хто її створює.

Відповідно до частини 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, відшкодування збитків є однією із форм або мір цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною 1 зазначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Так, одним із найрозповсюдженіших способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків, як способу відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Зважаючи на те, що належним доказом в розумінні статті 34 ГПК України, який би встановлював факт протиправності Товариства з обмеженою відповідальністю „Колокол“, є постанова відповідного органу (посадової особи), прийнята за результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення, Київський апеляційний господарський суд приймає, як обгрунтовані, доводи апеллянта про те, що протиправність дій відповідача підтверджена постановою від 09.04.2009 № 94-В про накладення штрафу на директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Колокол”, постановою від 28.05.2009 № 2ф/с(к) про застосування фінансової санкції до Товариства з обмеженою відповідальністю „Колокол”, постановою від 28.05.2009 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю „Колокол” та постановою від 21.07.2009 № 182-В про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю „Колокол”.

Отже, для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає (аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України (судова колегія з цивільних справ) від 21.12.2005).

Київський апеляційний господарський суд вказує, господарський суд міста Києва дійшов передчасного висновку, який спростовується доводами апеляційної скарги, що вимога позивача щодо відшкодування збитків у розмірі 42000,00 грн. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Зокрема, наявність збитків позивач обґрунтовує відмовою третьої особи 1 від сплати орендної плати відповідно до пункту 7.1.1 договору (лист № 78 від 19.03.2009).

Матеріали справи містять акт звіряння взаємних розрахунків станом на 31.12.2008, складений позивачем та третьою особою 1, з якого видно, що третя особа 1 щомісячно сплачувала орендну плату за користування приміщенням у розмірі, передбаченому пунктом 5.2 договору, а саме: у розмірі 28000,00 грн. з 31.01.2008 до 01.07.2008, у розмірі 42000,00 грн. з 01.07.2008 по 31.12.2008.

Вказані у наведеному акті звірки дані також підтверджуються первинними документами, а саме банківськими виписками, запитами на оплату, рахунками-фактурами (т. 1 арк. справи 156 190).

Також матеріали справи містять довідку Відділення № 2 філії Акціонерного банку „Південний” у м. Києві від 16.09.2009 за № 459-2БТ, в якій вказано, що на рахунок фізичної особи підприємця ОСОБА_3 надійшли кошти в сумі 85940,00 грн. з призначенням платежу „Оплата за оренду приміщення по вул. Тургенівська, 52/58 за січень-лютий 2009 року згідно договору № 35 від 01.07.2007 без ПДВ” від Товариства з обмеженою відповідальністю „Контакт-Інвест”, а також довідку від 14.09.2009 № 2336 Першої Київської філії АКБ „Форум” про перерахування 25.06.2009 коштів контрагенту ФОП ОСОБА_3 з рахунку від Товариства з обмеженою відповідальністю „Контакт-Інвест” у сумі 85940,00 грн., які були прийняті судом апеляційної інстанції в порядку частини 1 статті 101 ГПК України.

Згідно з частиною 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів сплати третьою особою 1 орендної плати за користування приміщенням за березень 2009 року.

Зважаючи на те, що відповідач не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції доказів на спростування викладених обставин, а також на те, що несанкціоноване встановлення відповідачем кондиціонерів спричинило відмову третьої особи 1 від сплати позивачу орендної плати за користування приміщенням за березень 2009 року у відповідності до пункту 7.1.1 договору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача збитків у розмірі 42000,00грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовна вимога про заборону відповідачеві експлуатувати власні приміщення, розміщені в підвальному поверсі житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Тургенівська, буд. №52/58 до моменту усунення порушень пожежних норм не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Отже, право власності охоплює три правомочності власника: право володіння, право користування та право розпорядження.

Таким чином, право користування, закріплене за договором оренди, гарантує орендарю право користування майном, переданим в оренду, яке є непорушним.

За таких обставин, рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2009 у справі № 40/210 в цій частині підлягає залишенню без змін.

Зважаючи на вищевикладені норми матеріального права, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобовязання відповідача демонтувати самовільно встановлені відповідачем кондиціонери на фасаді житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Тургенівська, 52/58 та стягнення з відповідача 42000,00 грн. збитків підлягають задоволенню. Позовна вимога про заборону відповідачу експлуатувати власні приміщення, розміщені в підвальному поверсі житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Тургенівська, 52/58 до моменту усунення порушень пожежних норм задоволенню не підлягає. Отже, рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню відповідно до пункту 2 частини 1 статті 103 ГПК України на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 104 ГПК України.

У звязку з частковим задоволенням позову та апеляційної скарги, судові витрати як за розгляд справи в суді першої інстанції, так і за подання апеляційної скарги покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволених позовних та апеляційних вимог згідно статті 44, частини 2 статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2009 у справі №40/210 скасувати частково.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю „Колокол” (код ЄДРПОУ 30866495, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Тургенівська, буд. №52/58) демонтувати встановлені власні кондиціонери на фасаді житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Тургенівська, буд. №52/58.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Колокол” (код ЄДРПОУ 30866495, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Тургенівська, буд. №52/58) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (ід. код НОМЕР_1, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Тургенівська, буд. №52/58) 42000,00грн. (сорок дві тисячі гривень) збитків, 462,50грн. (чотириста шістдесят дві гривні 50 коп.) державного мита та 208,33грн. (двісті вісім гривень 33 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Колокол” (код ЄДРПОУ 30866495, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Тургенівська, буд. №52/58) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (ід. код НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1) 231,25грн. (двісті тридцять одну гривню 25 коп.) державного мита за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №40/210 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.

Головуючий суддя

Судді Тищенко О.В.

03.11.09 (відправлено)