Постанова № 6523455, 06.10.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2009                                                                                           № 54/97

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Ропій Л.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Шелемей В.В.-представник, дов.№1 від 12.01.2009;

від відповідача - не викликався та не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш"

на рішення Господарського суду м.Києва від 22.04.2009

у справі № 54/97 (суддя

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш"

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна"

про                                                   стягнення 115088,45 грн.

Ухвалою В.о.голови Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2009 строк розгляду апеляційної скарги у справі № 54/97 продовжено на один місяць.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України 28.07.2009, 08.09.2009, 29.09.2009 розгляд апеляційної скарги відкладався, відповідно, на 08.09.2009, 29.09.2009, 06.10.2009.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2009 у справі № 54/97 позов задоволено частково, підлягає стягнення з відповідача на користь позивача 78 454,23 грн. основного боргу, 3 407,83 пені, 818,62 грн. державного мита, 83,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Рішення мотивовано тим, що позивачем за видатковими накладними в період з 14.04.2008 по 09.07.2008 та за договором поставки було передано відповідачу товар на загальну суму 135 826,37 грн.; як свідчать надані позивачем докази, відповідач частково оплатив поставлений товар, у сумі 49 726,39 грн., крім того, відповідачем було повернуто товар на загальну суму 7 645,75 грн.; за таких умов наявними у справі доказами підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар у сумі 78 454,23 грн.; оскільки позивачем не надано доказів поставки товару відповідачу та наявності у відповідача заборгованості перед позивачем у сумі 33 226,39 грн. станом на 04.04.2008, то в цій частині вимог про стягнення заборгованості позивачу належить відмовити; перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обгрунтованість.

          В апеляційній скарзі позивач просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2009 у справі № 54/97 скасувати частково з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та прийняти рішення про задоволення позову повністю.

          Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

          Заявник посилається на те, що у судове засідання 22.04.2009 на виконання вимог ухвали суду першої інстанції були надані витребувані судом документи, якщо наданих документів було недостатньо, господарський суд відповідно до ст.38 ГПК України зобов’язаний був витребувати у позивача документи на поставку відповідачу товару на суму 33 226,39 грн., однак суд такі документи не витребовував.

          На думку заявника, судом не було вжито заходів для всебічного, повного і об’єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності та недотримано, у зв’язку з цим, вимоги ст.ст.4-3, 22, 38, 43, 86, 87 ГПК України.

          Відповідач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ст.96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

          На підставі ст.ст.77, 99 ГПК України ухвалою апеляційного господарського суду від 29.09.2009 від позивача витребувані документи.

          Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оглянувши оригінали документів, надані позивачем, колегія суддів встановила наступне.

          Позивачем пред’явлено позов про стягнення з відповідача 111 680,62 грн. боргу, який утворився станом на 06.02.2009, у зв’язку з частковою оплатою товарів, отриманих відповідно до договору № 47/07/3972хмл2008 від 29.07.2008 та видаткових накладних, 3 407,83 грн. пені та судових витрат.

          У порядку ст.22 ГПК України позивачем 22.04.2009 подана заява від 17.04.2009 про уточнення позовних вимог, у якій зазначено, що позивач відповідно до умов договорів поставки № 3707 ТРН 2008 в ИАН від 01.06.2008, № 47/07/3972хмл2008 від 29.07.2008 зобов’язався поставити товар філії відповідача в м.Тернопіль та філії відповідача в м.Хмельницький, а відповідач зобов’язався отримати і оплатити товар відповідно до п.9.7 договорів протягом 21-го банківського дня з моменту отримання товару покупцем.

          Як вбачається із розрахунку позивача, доданого до позовної заяви, сума основного боргу в розмірі 111 680,62 грн. складається із суми боргу станом на 04.04.2008 та різницею між вартістю поставлених позивачем товарів за період з 14.04.2008 по 04.11.2008 і сплаченою сумою відповідачем та вартістю повернутого відповідачем товару - 33 226,39 + (135 826,37 – 49 726,39 – 7 645,75).

          Згідно із п.1.1 договору № 3707 ТРН 2008 в ИАН від 01.06.2008 (далі договір від 01.06.2008) та договору № 47/07/3972 ХМЛ 2008 від 29.07.2008 (далі – договір від 29.07.2008) позивач, за договором постачальник, зобов’язався передати (поставити) в обумовлені строки (строк) відповідачу, за договором покупцю, товар (товари), а відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити його.

          Як вбачається із преамбули, на підставі довіреності відповідача, договір від 01.06.2008 підписано директором філії відповідача у м.Тернопіль, а договір від 29.07.2008 – директором філії відповідача в м.Хмельницький.

          Згідно із п. 2.1 договорів поставка товарів здійснюється на умовах DDP (Інкотермс 2000 р.) на склад покупця та/або в магазини; у випадку поставки товару на адресу філії покупця, сторони домовились, що одержувачем є філія і оформлення документів здійснюється безпосередньо філією покупця.

          Відповідно до п.8.2 договорів від 01.06.2008, 29.07.2008 право власності на товар та ризик втрати товару переходить до відповідача з моменту фактичного одержання ним товару – підписання уповноваженим представником відповідача товарно-транспортної накладної або товарної накладної.

          Згідно із п.9.7 договорів оплата товару проводиться шляхом безготівкового розрахунку протягом 21-го банківського дня з дня одержання товару відповідачем.

          В п.10.2 договорів передбачено обов’язок відповідача сплачувати пеню за прострочку оплати одержаного товару.

          Як вбачається зі змісту договорів та п.13.1, строк дії договору від 01.06.2008 погоджено сторонами - з 14.07.2008 по 31.12.2008 включно, а договору від 29.07.2008 – з 29.07.2008 по 31.12.2008 включно.

          Хоча у договорах позивачем вчинено перед підписом напис про протокол розбіжностей, однак фактично протоколи розбіжностей не складались, розбіжності між сторонами щодо змісту договорів не виникли, позивач виконував договори поставки. Отже, договори є укладеними у їх редакції.

          Згідно зі ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст.65 ГПК України з метою забезпечення правильного вирішення господарського спору суддя, зокрема, витребовує від сторін документи, необхідні для вирішення спору.

          Оскільки позивачем не були додані до позовної заяви докази одержання відповідачем товарів на суму 33 226,39 грн., яка включена позивачем до складу основного боргу та стягнення якої вимагалось, ухвалою апеляційного господарського суду від 29.09.2009, у числі доказів, також витребовані і докази поставки відповідачу товарів на зазначену суму.

          Згідно із наданими позивачем копіями видаткових накладних за №№10009492, -9494, -9493, -9544, -9673, -9909, -9910, -9998, -9999, 24, 25, 57, 185, 186, 288, 289, 578, 579, 593, 658, 769, 10001900, 6000001003, -1004, -1109, -1110 за період із 28.11.2007 по 04.04.2008 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товарів на загальну суму 72 102,54 грн., про що свідчать належним чином оформлені видаткові накладні.

          Відповідачем одержані товари оплачені частково, в загальній сумі станом на 04.04.2008 – 38 876,15 грн.

           Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 04.04.2008 становила 33 226,39 грн.

           Як вже зазначалось, позивачем включено вимогу про стягнення згаданої суми 33 226,39 грн. до позовних вимог у даній справі.

          За перід з 14.04.2008 по 04.11.2008 за видатковими накладними №№ 6000001321, -1322, -1323, -883, -3884, -3993, -3994, -4187, -4188, -4604, -4698, -4699, -4736, -4737, -4794, -4850, -4851, -4852, -4998, -4999, -5104, -5301, -5302, -5564, -5565, -5699, -5700, 5702, -5703, 70000000874, 6000005780, -5781, тр40, -41, 42, -61, -123, -124, -233, 234, 267, -325, -417, -513, -514 позивачем передано, а відповідачем одержано товар на загальну суму 102 599,98 грн., що підтверджено належним чином оформленими накладними, копії яких наявні у справі.

          Слід зазначити, що із наданої позивачем копії видаткової накладної № 000000593 від 19.02.2008 не вбачається наявності відтиску печатки або штампу відповідача, засвідчуючого підпис повноважної особи про одержання товару, однак на вимогу суду позивачем надано оригінал вказаного документу, із якого видно, що згаданий підпис засвідчений відтиском печатки філії відповідача у м.Тернополі.

          Крім того, на вимогу суду, позивачем надані оригінали видаткових накладних: № 6000004794 від 14.07.2008, № 6000004999 від 28.07.2008, № 6000005301 від 18.08.2008, із яких видно, що на всіх зазначених накладних є підпис представника відповідача про одержання товару

          Також на вимогу суду позивачем надані копії видаткових накладних № 6000004188 від 30.05.2008 та № 6000004604 від 01.07.2008.

          21.01.2009 позивачем пред’явлено відповідачу вимогу за № 5 про перерахування заборгованості за отриманий товар на загальну суму 111680,62 грн.

          Докази оплати відповідачем одержаних товарів, крім сум, вказаних позивачем, відсутні.

           Згідно із ч.1 ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

           За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає, або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

           Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          Оскільки, як вже зазначалось, договори від 01.06.2008 та від 29.07.2008 набрали чинності, відповідно з 14.07.2008 та 29.07.2008, то до вказаного періоду позивачем поставлялись, а відповідачем приймались товари відповідно до накладних.

          Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 111 680,62 грн. основного боргу є такими, що відповідають нормам ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України, підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню.

          Як вбачається із розрахунку пені, доданому позивачем до позовної заяви, позовні вимоги пред’явлені про стягнення пені за прострочку товару, поставленого у період дії договорів, розрахунок здійснено правильно.

          Отже, позовні вимоги про стягнення пені відповідають нормам ч.1 ст.216 ГК України, ст.549 ЦК України, підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню.

          Із висновком суду першої інстанції про відмову у позові про стягнення основного боргу в сумі 33 226,39 грн. через ненадання позивачем доказів поставки товару відповідачу та наявності у відповідача заборгованості перед позивачем у суму 33 226,39 грн. станом на 04.04.2008, апеляційна інстанція не може погодитись, зважаючи на те, що такий випадок, як те, що, включаючи суму 33 226,39 грн. до складу позовних вимог, позивачем не надані документи, підтверджуючі одержання товару на цю суму відповідачем, є саме тим необхідним випадком, передбаченим ст.65 ГПК України, коли судом належало вчинити таку дію по підготовці справи до розгляду, як витребувати від позивача документи, підтверджуючі передання відповідачу товару на зазначену суму 33 226,39 грн., чого судом першої інстанції не було вчинено.

          З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідає вимогам законодавства, грунтується на матеріалах справи, тому підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню у частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 33 226,39 грн. основного боргу.

          Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задовольнити.

          2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2009 у справі №54/97 скасувати частково і прийняти нове рішення.

          "Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" (04112, м. Київ, вул. Ризька, 8-А, код ЄДРПОУ 35073576, п/р 26005074011501 у ВАТ "Сведбанк", м. Харків, МФО 300164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш" (79024, м. Львів, вул. Промислова, 53, код ЄДРПОУ 23956445, п/р 26001130000163 у ЛФ ВАТ "ВіЕйбі БАНК”, МФО 325763) 111 680,62 грн. основного боргу, 3 407,83 грн. пені, 1 150,88 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".

          3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" (04112, м. Київ, вул. Ризька, 8-А, код ЄДРПОУ 35073576, п/р 26005074011501 у ВАТ "Сведбанк", м. Харків, МФО 300164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш" (79024, м. Львів, вул. Промислова, 53, код ЄДРПОУ 23956445, п/р 26001130000163 у ЛФ ВАТ "ВіЕйбі БАНК”, МФО 325763) 166,13 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

          4. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

          5. Справу № 54/97 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

02.11.09 (відправлено)