Ухвала суду № 6523451, 28.10.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

28.10.2009                                                                                           № 06-5-44/906

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Смірнової Л.Г.

суддів:                                         Алданової С.О.

                                        Тищенко О.В.

при секретарі:                              Вага В.В.

За участю представників:

від позивача -Чайка К.П., дов. №78 від 20.10.2009

Пиляй С.І., дов. №50 від 16.09.2009

від відповідача 1: не з’явився

від відповідача 2: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Метінвест-СМЦ”

на ухвалу Господарського суду м.Києва від 30.07.2009

у справі № 06-5-44/906

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю „Метінвест-СМЦ”

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскон Україна"

                                                  Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний металоцентр "Леман-Україна"

третя особа відповідача           

третя особа позивача                     

про                                                  стягнення заборгованості 2611783,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

          На розгляд Господарського суду міста Києва було передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Леман-Україна” (нова назва Товариство з обмеженою відповідальністю „Метінвест-СМЦ”) (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аскон Україна” (далі-відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю Сервісного металоцентра „Леман-Україна” (далі-відповідач 2) про стягнення 2611783,26грн.

          На підставі статей 15, 17 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) позовні матеріали листом Господарського суду міста Києва №06-5-44/906 від 30.07.2009 було скеровано до Господарського суду Дніпропетровської області.

          Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2009 позовну заяву було прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №6/389-09.

          Не погоджуючись з процесуальними діями Господарського суду міста Києва та вважаючи лист №06-5-44/906 від 30.07.2009 ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.07.2009 №06-5-44/906 та прийняти ухвалу про призначення справи до розгляду Господарським судом міста Києва.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2009 апеляційну скаргу було прийнято до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі, судове засідання призначено на 28.10.2009.

У судовому засіданні 28.10.2009 позивач звернувся до суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти які належать Товариству з обмеженою відповідальністю „Аскон Україна”, знаходяться на п/р26001200358001 у Дніпропетровській філії ВАТ „КБ „Причорномор’я”, МФО 307316 та інших рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю „Аскон Україна” на суму 2637595,76грн., а також накладення арешту на усе майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Аскон Україна”, в тому числі, але не виключно, на нерухоме майно, рухоме майно, транспортні засоби, тощо.

В обгрунтування заяви позивач посилається на припинення Товариством з обмеженою відповідальністю „Аскон Україна” активної господарської діяльності, систематичне невиконання останнім своїх договірних зобов’язань та наявність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю „Аскон Україна” перед іншими кредиторами.

Київський апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до приписів статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (абзац 1 пункт 4 Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аскон Україна” на користь позивача 2611783,26грн., з яких 1747561,16грн. - основний борг; 253963,02грн. – пеня; 270483,67грн. – штраф; 37423,52грн. – 3% річних; 302351,89 грн. –інфляційні збитки.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

При встановленні відповідності виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець (абзац 2 пункт 4 Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року “ Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”).

Відповідно до приписів частини 1 статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Поняття господарської діяльності міститься і в інших законах України, проте на відміну від загального визначення господарської діяльності в ГК України, її визначення, що міститься в спеціальних законах, застосовується лише для цілей цих законів.

Відповідно до приписів статті 67 ГПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідно до Роз’яснення Вищого господарського суду України від 23.08.1994 №02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” зазначається, що у позовному провадженні при накладенні арешту на грошові суми відповідача слід обмежувати піддані арешту кошти розміром суми позову та можливих судових витрат.

З огляду на вищенаведене, а також, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, в межах заявлених позовних вимог щодо стягнення грошових коштів у розмірі 2611783,26грн.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86, 99 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

                    Керуючись ст.ст.66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

                    1. 1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Метінвест-СМЦ” (01601, м.Київ, вул.Мечникова, 2, код ЄДРПОУ 32036829) про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити частково.

2. Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю „Аскон Україна” (49100, м.Дніпропетровськ, бул.Слави, 14, оф.88, код ЄДРПОУ 34775899), що знаходяться на п/р р26001200358001 у Дніпропетровській філії ВАТ „КБ „Причорномор’я”, МФО 307316 та інших рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю „Аскон Україна” в межах заявлених позовних вимог в сумі 2637595(два мільйони шістсот тридцять сім тисяч п’ятсот дев’яносто п’ять)грн.76коп., а у випадку відсутності грошових коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю „Аскон Україна” накласти арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю „Аскон Україна” (49100, м.Дніпропетровськ, бул.Слави, 14, оф.88, код ЄДРПОУ 34775899).

          3. В іншій частині у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її винесення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

.

                    2. .

          Головуючий суддя                                                            Смірнова Л.Г.

          Судді

                                                                                                    Алданова С.О.

                                                                                                    Тищенко О.В.

02.11.09 (відправлено)