Постанова № 6523434, 27.10.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2009                                                                                           № 22/143

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Сотнікова С.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Шевчук А.С. – представник за дов. б/н від 20.02.2009р.

від відповідача -не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київрембуд"

на рішення Господарського суду м.Києва від 30.06.2009

у справі № 22/143 (суддя

за позовом                               ВАТ "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської"

до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київрембуд"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суть рішення і апеляційної скарги:

Відкрите акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» (надалі – позивач) звернулося у березні 2009 року до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київрембуд» (надалі – відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 102258,08 грн. основного боргу, 12257,82 грн. пені, 1916,79 грн. 3% річних, 8925,25 інфляційних, 1253,58 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 22/143 від 30.06.2009р. позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 102258,08 грн. боргу, 12227,31 грн. пені, 8925,25 грн. інфляційних, 1916,79 грн. 3% річних, 1357,86 грн. судових витрат.

          Рішення суду обґрунтоване приписами ст.ст. 626,692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та п. 8.2, 9.1 договору № 229 від 14.06.2005р. з огляду на те, що відповідач свої зобов’язання за договором в повному обсязі не виконав.

          Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2009р. у справі № 22/143 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог позивача.

          Апеляційна скарга позивача обґрунтована тим, що рішення Господарського суду міста Києва винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповним з’ясуванням обставин справи, що призвело до прийняття неправильного рішення. Крім того, апелянт зазначив, що оскільки договір № 229 від 14.06.2005 року припинив свою дію 31.12.2006 року, то відсутні підстави для стягнення з відповідача відповідних коштів.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2009р. у справі №22/143 апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київрембуд» прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду за №01-23/2/1 від 21.09.2009р. в зв’язку з виробничою необхідністю, розгляд апеляційної скарги у справі №22/143 було доручено колегії суддів під головуванням судді Сотніков С.В., суддів Дзюбко П.О., Сулім В.В.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 22.09.09р. позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення Господарського суду міста Києва у справі № 22/143 без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Київрембуд” без задоволення. Крім того, у даному відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що всі обставини вказані відповідачем в апеляційній скарзі спростовуються доказами, наявними у справі, в тому числі – договором поставки товару, накладними, товаарно-транспортними накладними, листом про визнання всіх вимог позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2009р. було відкладено розгляд справи на підставі п. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача 06.10.2009р. в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду надав суду пояснення по даній справі, які були залучені до матеріалів справи.

06.10.2009р. в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 27.10.2009.

22.10.2009р. представник відповідача через канцелярію Київського апеляційного господарського суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв’язку з присутністю представника відповідача в іншому судовому засіданні.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.

Отже, Київський апеляційний господарський суд зазначає, що розумність тривалості провадження по судовій справі повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів, а також предмет спору. Відповідно до аналізу приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов’язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні суди.

Ст. 102 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що апеляційна скарга (подання) на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня надходження справи разом з апеляційною скаргою (поданням) в апеляційну інстанцію.

З огляду на викладене, виходячи зі змісту ст. 77 Господарського процесуального кодексу України та аналізу змісту позовних вимог по даній справі, Київський апеляційний господарський суд не вважає за необхідне відкладати розгляд апеляційної скарги по даній справі, оскільки розгляд апеляційної скарги обмежений процесуальними строками, зокрема ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, а таке відкладення призведе лише до необґрунтованого затягування розгляду даної справи, оскільки судом апеляційної інстанції не встановлено неможливості розгляду даної апеляційної скарги без представників відповідача.

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалася, представник відповідача не скористався належними йому процесуальним правом приймати участь в судовому засіданні 27.10.2009р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як правильно встановлено судом першої інстанції, 14 червня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київрембуд» (замовник) та Відкритим акціонерним товариством «Завод залізобетонних конструкцій ім.Світлани Ковальської» (виконавець) укладено договір про виготовлення та поставку товару № 229 (надалі – договір), відповідно до умов якого виконавець зобов’язався виготовити замовнику замовлений товар (бетон, бетонні вироби і конструкції, інший товар відповідно до прайс-листа виконавця) по узгодженню сторін виконати його доставку, а замовник зобов’язувався своєчасно прийняти замовлений товар та здійснити його оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору кількість товарів, що підлягають виготовленню та поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами визначаються у заявках замовника, рахунках-фактурах та накладних (товарно-транспортних, фактичних або видаткових).

Загальна кількість товару, що поставляється за договором, визначається на підставі письмових заявок замовника, в яких вказується: дата поставки, кількість товару, номенклатура товару, точна адреса доставки, при необхідності погодинний графік поставок (п. 2.2 договору).

Згідно із п. 3.1 загальна вартість договору визначається сумарною вартістю всіх виконаних виконавцем і прийнятих замовником заявок протягом терміну дії договору. Сума договору збільшується на розмір фактичних транспортних витрат, в разі замовлення транспортування, які оплачує замовник (п. 3.2 договору).

Сторони у п. 5.1 договору погодили, що поставка товару здійснюється в денний та/або нічний час на адресу та в строки, що зазначені замовником в письмових замовленнях та погоджені виконавцем, відповідно до п. 2 договору.

Товар вважається поставленим замовнику з моменту його отримання в пункті призначення, згідно замовлення, представником одержувача, який вказується замовником, на підставі товарно-транспортних накладних (п. 5.2 договору).

У п. 5.5 договору сторони погодили, що доставка товарів може здійснюватися замовником самостійно власним (найманим) транспортом, при наявності письмового дозволу з печаткою замовника або уповноваженої особи одержувача. Товар вважається переданим з моменту одержання товару на складі виконавця. Підтвердженням отримання є перепустка на виїзд з території виконавця та довіреності на отримання товару.

Відповідно до п. 6.6 договору передача товару здійснюється за товарно-транспортною накладною, в якій вказується найменування, кількість, узгоджена ціна та загальна кількість товару, що поставляється.

Порядок розрахунків сторонами погоджено у розділі 7 договору та зокрема, згідно із п. 7.1 відпуск товару здійснюється по вільним відпускним цінам; ціна товару, що входить у партію поставки вказується виконавцем у рахунку-фактурі і вважається погодженою замовником, в разі прийняття товару. Замовник зобов’язаний оплатити отриманий товар протягом 5 банківських днів з моменту його поставки (п. 7.5 договору).

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що на виконання договору ним було фактично поставлено товар, який був прийнятий відповідачем, за наступними накладними на фактичний відпуск виробів №10200 від 30.06.2008р. на суму 77494,57 грн., № 94850 від 01.06.2008р. на суму 2112,07 грн. (товарно-транспортні накладні № 277578, № 277884 від 02.06.2008р.), № 95347 від 03.06.2008р. на суму 31061,62 грн. (товарно-транспортні накладні №281516, № 281535, № 281570, № 281584, № 281834 від 09.06.2008р.), № 95947 від 06.06.2008р. на суму 602,60 грн. (товарно-транспортна накладна № 280692 від 07.06.2008р.), № 96004 від 07.06.2008р. на суму 1388,80 грн. (товарно-транспортні накладні № 281439, № 281707 від 09.06.2008р.), № 96058 від 07.06.2008р. на суму 4561,76 грн. (товарно-транспортні накладні № 284147, № 284232 від 13.06.2008р.), № 96312 від 09.06.2008р. на суму 1924,70 грн. (товарно-транспортна накладна №282381 від 10.06.2008р.), № 96323 від 09.06.2008р. на суму 10041,14 грн. (товарно-транспортні накладні № 282382, № 282422, № 282533 від 10.06.2008р.), № 96541 від 09.06.2008р. на суму 6181,76 грн. (товарно-транспортна накладна №281505 від 09.06.2008р.), № 96636 від 11.06.2008р. на суму 4598,96 грн. (товарно-транспортні накладні № 283431, № 283706, № 284048 від 13.06.2008р.), № 96806 від 12.06.2008р. на суму 9484,42 грн. (товарно-транспортні накладні №284265, № 284386, № 284752 від 14.06.2008р., № 97412 від 17.06.2008р. на суму 786,19 грн. (товарно-транспортна накладна № 285929 від 18.06.2008р.), № 480196 від 17.07.2008р. на суму 19097,88 грн. (товарно-транспортні накладні № 1436767, № 1436826, № 1436884, № 1436980, від 18.07.2008р.), № 11264 від 11.09.2008р. на суму 13336,88 грн. (накладна № 107119 від 04.09.2008р., перепустки № 323081 від 04.09.2008р., № 323472 від 05.09.2008р.). Поставка товарів за вказаними накладними підтверджується товарно-транспортними накладними про що зазначено у накладних, а копії таких залучено до справи.

Колегія дослідила вищезазначені накладні, якими позивач підтверджує поставку товару, та встановила, що дві з них, а саме: накладна № 10200 від 30.06.2008р. та № 11264 від 11.09.2008р. містять відомості про те, що поставка продукції здійснювалася позивачем відповідачу на підставі договору поставки від 20.11.2008р., який не є підставою позову. Судом першої інстанції не було встановлені зазначені вище фактичні обставини справи, внаслідок чого Господарський суд міста Києва дійшов до передчасного висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення боргу за накладними № 10200 від 30.06.2008р. та № 11264 від 11.09.2008р., а також сум пені, 3% річних та інфляційних з суми боргу за цими накладними підлягають задоволенню.

З огляду на зазначене, поставка товару за цими накладними була здійснена не на підставі спірного договору, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу з накладних № 10200 від 30.06.2008р. та № 11264 від 11.09.2008р., суми пені, 3% річних та інфляційних з боргу за цими накладними не підлягають задоволенню, оскільки підставою позовних вимог є договір про виготовлення та поставку № 229 від 14.06.2005р., а не договору поставки від 20.11.2008р.

Апелянт в обґрунтування своєї скарги зазначає, що на момент поставки товару за накладними та товарно-транспортними накладними, спірний договір припинив свою дію. Колегія вважає зазначені твердження безпідставними з огляду на умови договору. Так, п. 9.1 договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2005р., а в частині взаєморозрахунків – до повного розрахунку сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії договору, жодна із сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити термін дії договору, його дія автоматично продовжується на наступний календарний рік. Апелянт не надав судам першої та апеляційної інстанцій належних та допустимих доказів того, що будь-яка із сторін на момент поставки товару за спірними накладними повідомила іншу про намір припинити дію договору. Тому колегія погоджується із висновком Господарського суду міста Києва про те, що на момент поставки товару за спірними накладними договір був чинним.

Що ж стосується інших накладних, то колегією було встановлено наступне. Накладні на фактичний відпуск виробів № 95347 від 03.06.2008р. на суму 31061,62 грн. (товарно-транспортні накладні №281516, № 281535, № 281570, № 281584, № 281834 від 09.06.2008р.), № 95947 від 06.06.2008р. на суму 602,60 грн. (товарно-транспортна накладна № 280692 від 07.06.2008р.), № 96004 від 07.06.2008р. на суму 1388,80 грн. (товарно-транспортні накладні № 281439, № 281707 від 09.06.2008р.), № 96058 від 07.06.2008р. на суму 4561,76 грн. (товарно-транспортні накладні № 284147, № 284232 від 13.06.2008р.), № 96312 від 09.06.2008р. на суму 1924,70 грн. (товарно-транспортна накладна №282381 від 10.06.2008р.), № 96323 від 09.06.2008р. на суму 10041,14 грн. (товарно-транспортні накладні № 282382, № 282422, № 282533 від 10.06.2008р.), № 96541 від 09.06.2008р. на суму 6181,76 грн. (товарно-транспортна накладна №281505 від 09.06.2008р.), № 96636 від 11.06.2008р. на суму 4598,96 грн. (товарно-транспортні накладні № 283431, № 283706, № 284048 від 13.06.2008р.), № 96806 від 12.06.2008р. на суму 9484,42 грн. (товарно-транспортні накладні №284265, № 284386, № 284752 від 14.06.2008р., № 97412 від 17.06.2008р. на суму 786,19 грн. (товарно-транспортна накладна № 285929 від 18.06.2008р.), № 480196 від 17.07.2008р. на суму 19097,88 грн. (товарно-транспортні накладні № 1436767, № 1436826, № 1436884, № 1436980, від 18.07.2008р.) не містять відомостей щодо правової підстави поставки товару відповідачу – спірного договору, а відомості щодо сторін зобов’язання поставки не відповідають умовам договору. Так, постачальником продукції зазначено ВАТ Завод ЗБК ім.С.Ковальської, відправником продукції – ТОВ «Бетон Комплекс», а одержувачем продукції – ТОВ БК Київрембуд. До накладних на фактичний відпуск виробів додані товарно-транспортні накладні, видані третьою особою Товариством з обмеженою відповідальністю «Бетон комплекс», яке не є стороною договору.

Колегія дослідила договір та встановила, сторони у договорі погодили лише один випадок, коли третя особа, яка не є його стороною, може виконати обов’язки сторони, а саме: товар може прийматися третьою уповноваженою особою, яку вказує замовник (п. 10.4 договору). Здійснення відправки продукції третьою особою договором не передбачено, як і не передбачено, що документи, які підтверджують факт отримання відповідачем товару, будуть видаватися третьою особою – відправником товару.

Згідно із ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Статтею 511 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

У ст. 528 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Сторони не надали належних та допустимих доказів того, що до договору були внесені відповідні зміни, за якими позивач мав право передати третій особі частину своїх зобов’язань за договором.

З огляду на вищенаведене, колегія погоджується із твердженням апелянта, що поставка товару за накладними № 95347 від 03.06.2008р. на суму 31061,62 грн. (товарно-транспортні накладні №281516, № 281535, № 281570, № 281584, № 281834 від 09.06.2008р.), № 95947 від 06.06.2008р. на суму 602,60 грн. (товарно-транспортна накладна № 280692 від 07.06.2008р.), № 96004 від 07.06.2008р. на суму 1388,80 грн. (товарно-транспортні накладні № 281439, № 281707 від 09.06.2008р.), № 96058 від 07.06.2008р. на суму 4561,76 грн. (товарно-транспортні накладні № 284147, № 284232 від 13.06.2008р.), № 96312 від 09.06.2008р. на суму 1924,70 грн. (товарно-транспортна накладна №282381 від 10.06.2008р.), № 96323 від 09.06.2008р. на суму 10041,14 грн. (товарно-транспортні накладні № 282382, № 282422, № 282533 від 10.06.2008р.), № 96541 від 09.06.2008р. на суму 6181,76 грн. (товарно-транспортна накладна №281505 від 09.06.2008р.), № 96636 від 11.06.2008р. на суму 4598,96 грн. (товарно-транспортні накладні № 283431, № 283706, № 284048 від 13.06.2008р.), № 96806 від 12.06.2008р. на суму 9484,42 грн. (товарно-транспортні накладні №284265, № 284386, № 284752 від 14.06.2008р., № 97412 від 17.06.2008р. на суму 786,19 грн. (товарно-транспортна накладна №285929 від 18.06.2008р.), № 480196 від 17.07.2008р. на суму 19097,88 грн. (товарно-транспортні накладні № 1436767, № 1436826, № 1436884, № 1436980, від 18.07.2008р.) була здійснена за межами спірного договору.

Крім того, колегія враховує той факт, що сторони погодили у договорі, що кількість товару, що поставляється за договором, та його вартість визначається за всіма виконаними виконавцем та прийнятими замовником заявками останнього. Позивач на порушення приписів ст. 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України не надав судам першої та апеляційної інстанції заявок відповідача за договором на поставку товару в кількості та в період, зазначених у вищенаведених накладних.

Таким чином, між договором та накладними № 95347 від 03.06.2008р. на суму 31061,62 грн. (товарно-транспортні накладні №281516, № 281535, № 281570, № 281584, № 281834 від 09.06.2008р.), № 95947 від 06.06.2008р. на суму 602,60 грн. (товарно-транспортна накладна № 280692 від 07.06.2008р.), № 96004 від 07.06.2008р. на суму 1388,80 грн. (товарно-транспортні накладні № 281439, № 281707 від 09.06.2008р.), № 96058 від 07.06.2008р. на суму 4561,76 грн. (товарно-транспортні накладні № 284147, № 284232 від 13.06.2008р.), № 96312 від 09.06.2008р. на суму 1924,70 грн. (товарно-транспортна накладна №282381 від 10.06.2008р.), № 96323 від 09.06.2008р. на суму 10041,14 грн. (товарно-транспортні накладні № 282382, № 282422, № 282533 від 10.06.2008р.), № 96541 від 09.06.2008р. на суму 6181,76 грн. (товарно-транспортна накладна №281505 від 09.06.2008р.), № 96636 від 11.06.2008р. на суму 4598,96 грн. (товарно-транспортні накладні № 283431, № 283706, № 284048 від 13.06.2008р.), № 96806 від 12.06.2008р. на суму 9484,42 грн. (товарно-транспортні накладні №284265, № 284386, № 284752 від 14.06.2008р., № 97412 від 17.06.2008р. на суму 786,19 грн. (товарно-транспортна накладна № 285929 від 18.06.2008р.), № 480196 від 17.07.2008р. на суму 19097,88 грн. (товарно-транспортні накладні № 1436767, № 1436826, № 1436884, № 1436980, від 18.07.2008р.) відсутній правовий зв’язок, а тому висновок Господарського суду міста Києва про те, що поставку за наведеними накладними було здійснено на підставі спірного договору, є таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи.

В той же час, колегія, дослідивши вимогу позивача від 19.12.2008р. на суму 105528,08 грн., погодилася із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем було допущено технічну описку щодо дати спірного договору, тобто вимога стосується прострочених зобов’язань не за договором про виготовлення та поставку товару № 229 від 14.06.2006р., а договору про виготовлення та поставку товару № 229 від 14.06.2005р.

З огляду на вищезазначене, колегія вважає, що посилання позивача на те, що лист відповідача від 19.12.2008р. на вимогу щодо заборгованості на суму 105528,08 у претензії від 19.12.2008р. є визнанням останнім того факту, що борг за накладними є боргом, який виник з договору, не ґрунтується на наданих сторонами доказах, а тому відхиляється як безпідставний.

Крім того, колегія враховує також й той факт, що правовідносини між сторонами врегульовувалися не тільки спірним договором, а також й іншими договорами, предметом яких була поставка інших ніж за спірним договором товарів, які були надані для огляду колегії в судовому засіданні.

Враховуючи вищенаведене, колегія дійшла до висновку, що надані позивачем в обґрунтування позовних вимог докази про наявність заборгованості за спірним договором засвідчують про те, що між сторонами існують одночасно декілька правовідносин щодо поставки товарів, які виникли із різних правових підстав – договорів та накладних. Разом з тим, надані позивачем докази не є належними та допустимими доказами наявності заборгованості саме за спірним договором. В той же час, наявність відповіді відповідача на претензію від 19.12.2008р. не може бути доказом наявності боргу за спірним договором, оскільки сам позивач не надав доказів прийняття за цим договором заявок від відповідача про поставку товару, виконання зобов’язання із поставки товару за цими заявками на підставі спірного договору, внаслідок чого за умовами договору у відповідача виник обов’язок із сплати товару в сумі 102258,08 грн.

В той же час, апелянт не надав належних та допустимих доказів того, що ним була погашена заборгованість за вищезазначеними накладними.

Статтею 205 Цивільного кодексу України встановлено, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до ст. 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Разом з тим, на товарно-транспортних накладних, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Бетон Комплекс», наявні підписи представників відповідача та його штамп, що засвідчують факт прийняття останнім товару на умовах, визначених вищенаведених накладних. Таким чином, фактичні обставини справи свідчать про те, що сторонами було вчинено правочини щодо поставки товару на умовах, визначених у спірних накладних на фактичний відпуск виробів.

Враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства України та фактичні обставини справи, колегія дійшла до висновку, що кожна із нижченаведених накладних на фактичний відпуск товару № 95347 від 03.06.2008р. на суму 31061,62 грн. (товарно-транспортні накладні №281516, № 281535, № 281570, № 281584, № 281834 від 09.06.2008р.), № 95947 від 06.06.2008р. на суму 602,60 грн. (товарно-транспортна накладна № 280692 від 07.06.2008р.), № 96004 від 07.06.2008р. на суму 1388,80 грн. (товарно-транспортні накладні № 281439, № 281707 від 09.06.2008р.), № 96058 від 07.06.2008р. на суму 4561,76 грн. (товарно-транспортні накладні № 284147, № 284232 від 13.06.2008р.), № 96312 від 09.06.2008р. на суму 1924,70 грн. (товарно-транспортна накладна №282381 від 10.06.2008р.), № 96323 від 09.06.2008р. на суму 10041,14 грн. (товарно-транспортні накладні № 282382, № 282422, № 282533 від 10.06.2008р.), № 96541 від 09.06.2008р. на суму 6181,76 грн. (товарно-транспортна накладна №281505 від 09.06.2008р.), № 96636 від 11.06.2008р. на суму 4598,96 грн. (товарно-транспортні накладні № 283431, № 283706, № 284048 від 13.06.2008р.), № 96806 від 12.06.2008р. на суму 9484,42 грн. (товарно-транспортні накладні №284265, № 284386, № 284752 від 14.06.2008р., № 97412 від 17.06.2008р. на суму 786,19 грн. (товарно-транспортна накладна № 285929 від 18.06.2008р.), № 480196 від 17.07.2008р. на суму 19097,88 грн. (товарно-транспортні накладні № 1436767, № 1436826, № 1436884, № 1436980, від 18.07.2008р.) є самостійним правочином щодо виготовлення та поставки позивачем на користь відповідача товару, вказаного у цих накладних, оскільки умови поставки за цими накладними відрізняються від умов спірного договору, а сторони своїми діями засвідчили свою волю до настання правових наслідків із зобов’язань поставки товару.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Правочини, вчинені сторонами за вищенаведеними накладними, є за своєю правовою природою договором поставки.

Згідно із ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно із ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши накладні № 95347 від 03.06.2008р. на суму 31061,62 грн. (товарно-транспортні накладні №281516, № 281535, № 281570, № 281584, № 281834 від 09.06.2008р.), № 95947 від 06.06.2008р. на суму 602,60 грн. (товарно-транспортна накладна № 280692 від 07.06.2008р.), № 96004 від 07.06.2008р. на суму 1388,80 грн. (товарно-транспортні накладні № 281439, № 281707 від 09.06.2008р.), № 96058 від 07.06.2008р. на суму 4561,76 грн. (товарно-транспортні накладні № 284147, № 284232 від 13.06.2008р.), № 96312 від 09.06.2008р. на суму 1924,70 грн. (товарно-транспортна накладна №282381 від 10.06.2008р.), № 96323 від 09.06.2008р. на суму 10041,14 грн. (товарно-транспортні накладні № 282382, № 282422, № 282533 від 10.06.2008р.), № 96541 від 09.06.2008р. на суму 6181,76 грн. (товарно-транспортна накладна №281505 від 09.06.2008р.), № 96636 від 11.06.2008р. на суму 4598,96 грн. (товарно-транспортні накладні № 283431, № 283706, № 284048 від 13.06.2008р.), № 96806 від 12.06.2008р. на суму 9484,42 грн. (товарно-транспортні накладні №284265, № 284386, № 284752 від 14.06.2008р., № 97412 від 17.06.2008р. на суму 786,19 грн. (товарно-транспортна накладна № 285929 від 18.06.2008р.), № 480196 від 17.07.2008р. на суму 19097,88 грн. (товарно-транспортні накладні № 1436767, № 1436826, № 1436884, № 1436980, від 18.07.2008р.), колегія встановила, що сторони, укладаючи правочин із виготовлення та поставки товару, погодили наступні умови правочину: дата поставки, найменування та кількість товару, його вартість, дата поставки, місце поставки, відправника товару, вартість транспортних послуг. Однак, зазначені накладні не містять умови щодо строку оплати поставленого товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки строк оплати у накладних не зазначений, то обов’язок із оплати товару, поставленого за вищенаведеними накладними, для відповідача настає з моменту пред’явлення позивачем вимоги із оплати товару за накладними. Позивачем не було надано належних та допустимих доказів того, що він звертався до відповідача із вимогою про сплату боргу за товар, поставлений за вищезазначеними накладними, а тому для відповідача не настав строк оплати товару за цими накладними. Надана позивачем претензія № 61 від 09.12.2008р. №513 на суму 105528,08 грн. є вимогою про сплату заборгованості за договором, а не за накладними, за якими товар поставлявся відповідачу. Крім того, колегія враховує, що вищенаведена претензія містила вимогу за договором № 229 від 14.06.06р., а не договору, на якому грунтуються позовні вимоги.

Разом з тим, підставою позовних вимог є договір, а не вимога про виконання обов’язку із оплати товару, поставленого за вищевказаними накладними. Отже, на момент розгляду справи права Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім.Світлани Ковальської» не були порушені, оскільки для Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київрембуд» не настав строк оплати товару за накладними.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за спірним договором за товар, поставлений позивачем за накладними № 95347 від 03.06.2008р. на суму 31061,62 грн. (товарно-транспортні накладні №281516, № 281535, № 281570, № 281584, № 281834 від 09.06.2008р.), № 95947 від 06.06.2008р. на суму 602,60 грн. (товарно-транспортна накладна № 280692 від 07.06.2008р.), № 96004 від 07.06.2008р. на суму 1388,80 грн. (товарно-транспортні накладні № 281439, № 281707 від 09.06.2008р.), № 96058 від 07.06.2008р. на суму 4561,76 грн. (товарно-транспортні накладні № 284147, № 284232 від 13.06.2008р.), № 96312 від 09.06.2008р. на суму 1924,70 грн. (товарно-транспортна накладна №282381 від 10.06.2008р.), № 96323 від 09.06.2008р. на суму 10041,14 грн. (товарно-транспортні накладні № 282382, № 282422, № 282533 від 10.06.2008р.), № 96541 від 09.06.2008р. на суму 6181,76 грн. (товарно-транспортна накладна №281505 від 09.06.2008р.), № 96636 від 11.06.2008р. на суму 4598,96 грн. (товарно-транспортні накладні № 283431, № 283706, № 284048 від 13.06.2008р.), № 96806 від 12.06.2008р. на суму 9484,42 грн. (товарно-транспортні накладні №284265, № 284386, № 284752 від 14.06.2008р., № 97412 від 17.06.2008р. на суму 786,19 грн. (товарно-транспортна накладна № 285929 від 18.06.2008р.), № 480196 від 17.07.2008р. на суму 19097,88 грн. (товарно-транспортні накладні № 1436767, № 1436826, № 1436884, № 1436980, від 18.07.2008р.), є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючий те, що відповідачем не було допущено прострочення грошових зобов’язань за вищезазначеними накладними, то у позивача відсутні правові підстави вимагати стягнення боргу за цими накладними з урахуванням 3% річних та індексу інфляції в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Накладними № 95347 від 03.06.2008р. на суму 31061,62 грн. (товарно-транспортні накладні №281516, № 281535, № 281570, № 281584, № 281834 від 09.06.2008р.), № 95947 від 06.06.2008р. на суму 602,60 грн. (товарно-транспортна накладна № 280692 від 07.06.2008р.), № 96004 від 07.06.2008р. на суму 1388,80 грн. (товарно-транспортні накладні № 281439, № 281707 від 09.06.2008р.), № 96058 від 07.06.2008р. на суму 4561,76 грн. (товарно-транспортні накладні № 284147, № 284232 від 13.06.2008р.), № 96312 від 09.06.2008р. на суму 1924,70 грн. (товарно-транспортна накладна №282381 від 10.06.2008р.), № 96323 від 09.06.2008р. на суму 10041,14 грн. (товарно-транспортні накладні № 282382, № 282422, № 282533 від 10.06.2008р.), № 96541 від 09.06.2008р. на суму 6181,76 грн. (товарно-транспортна накладна №281505 від 09.06.2008р.), № 96636 від 11.06.2008р. на суму 4598,96 грн. (товарно-транспортні накладні № 283431, № 283706, № 284048 від 13.06.2008р.), № 96806 від 12.06.2008р. на суму 9484,42 грн. (товарно-транспортні накладні №284265, № 284386, № 284752 від 14.06.2008р., № 97412 від 17.06.2008р. на суму 786,19 грн. (товарно-транспортна накладна № 285929 від 18.06.2008р.), № 480196 від 17.07.2008р. на суму 19097,88 грн. (товарно-транспортні накладні № 1436767, № 1436826, № 1436884, № 1436980, від 18.07.2008р.) не передбачено права нарахування пені у разі прострочення сплати вартості поставленого за ними товару, а тому в позивача відсутні правові підстави її вимагати.

З огляду на зазначене, колегія дійшла до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача за наведеними вище накладними боргу з врахуванням трьох процентів річних та індексу інфляції є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, колегія дійшла до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі, як безпідставні та необґрунтовані.

Таким чином, колегією було встановлено, що рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2009 року у справі № 22/143 було прийнято без з’ясування всіх фактичних обставин, що мають значення для вирішення справи по суті.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належні додатки до пояснення № 3, а саме витяги з книги реєстрації договорів позивача від 01.01.2005р. з огляду на те, що ці докази не впливають на суть розгляду справи, крім того позивач не навів поважних причин неможливості подання цих доказів суду першої інстанції.

Інші доводи наведені представником позивача в поясненні № 3 на апеляційну скаргу колегією суддів також до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія дійшла до висновку про задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київрембуд» про скасування рішення Господарського суду міста Києва та прийняття нового рішення, яким у задоволені позову Відкритому акціонерному товариству «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» слід відмовити повністю.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для скасування чи зміни рішення, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції, покладаються: при задоволенні позову – на відповідача; при відмові в позові - на позивача.

Судові витати за розгляд апеляційної скарги у зв’язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта, при задоволенні апеляційної скарги – на іншу сторону. Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київрембуд» задовольнити повністю.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2009р. у справі №22/143 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії 7, код ЄДРПОУ 05523398, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київрембуд» (02094, м. Київ, вул. Краківська 11-А, код ЄДРПОУ 32959795) витрати на державне мито в сумі 626,80 грн. (шістсот двадцять шість гривень 80 копійок).

4.          Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця.

Головуючий суддя                                                                      

Судді