Постанова № 6523429, 27.10.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2009                                                                                           № 27/45-9/111-31/379

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Сотнікова С.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Ящишина А.Ф. – представник за дов. б/н від 03.07.2009р.;

від відповідача - Кормушин Ю.О. – представник за дов. № 372 від 12.10.2009р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Техпромсервіс ЛТД"

на рішення Господарського суду м.Києва від 30.07.2009

у справі № 27/45-9/111-31/379 (суддя

за позовом                               Дочірнє підприємство ЗАТ "Теувес Холдінг "Тегра Україна ЛТД"

до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Техпромсервіс ЛТД"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 62031,93 грн.

Суть рішення і апеляційної скарги:

Дочірнє підприємство закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг «Тегра Україна ЛТД» звернулося з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромсервіс ЛТД» 62 031,93 грн. збитків за Договором № 24 від 02.06.2005р., посилаючись на неналежне виконання відповідачем, як підрядником, умов щодо виконання будівельно-монтажних робіт.

Заявою від 03.01.2007р. про збільшення розміру позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача 141675,60 грн. у якості збитків, завданих неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань у частині влаштування покрівель нежилих приміщень, а також просив покласти на відповідача судові витрати.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 27/45 від 10.01.2007р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 27/45 від 25.09.2007р. апеляційну скаргу задоволено частково, рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.01.2008р. касаційну скаргу задоволено частково, постанову від 25.09.2007р. та рішення від 10.01.2007р. скасовано, а матеріали справи направлені на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2008. справі № 27/45 присвоєно № 9/111.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2008р. провадження у справі припинено відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2008р. апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.07.2008р. у справі № 27/45-9/111 скасовано, а справу передано на розгляд Господарському суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2008р. присвоєно справі № 27/45-9/111 – номер № 31/379.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.07.2009р. у справі №27/45-9/111-31/379 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромсервіс» на користь Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства Теувес Холдинг «Тегра Україна ЛТД» суму збитків у розмірі 88200,00 грн., витрати на проведення експертизи у розмірі 4692,00 грн., державне мито у розмірі 882,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 118,00 грн.

          Рішення суду обґрунтоване приписами ст.ст. 22,857 Цивільного кодексу України та ст.ст. 224 та 225 Господарського кодексу України з огляду на те, що підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку; частково з вини відповідача допущено порушення технології виконання робіт на об’єктах; покрівля складського приміщення № 5 відсутня, а покрівля складського приміщення № 9 знаходиться у доброму фізичному стані; у висновку експерта зазначається, що встановити ринкову вартість робіт по реконструкції та капітальному ремонту покрівель цих складів не визначається можливим.

          Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2009р. у справі № 27/45-9/111-31/379 в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог у сумі 48783,60 грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача в повному обсязі, а також просив покласти на відповідача судові витрати.

          Апеляційна скарга позивача обґрунтована тим, що відповідач не надав суду доказів часткової вини, а також що підрядні роботи згідно з договором були виконані ним належним чином з дотриманням будівельних норм і правил; висновком судово-будівельної експертизи підтверджено, що причиною пошкодження покрівлі складських приміщень № 5 та № 9 стало вітрове навантаження у сукупності з порушенням технології виконуваних робіт; вітрове навантаження в даному випадку було незначне і не становило за своєю суттю обставини форс-мажорного характеру; після звернення до Господарського суду міста Києва позивач був змушений власними силами із залученням третьої незалежної підрядної організації виконати додатково роботи по відновленню (ремонту) пошкодженої покрівлі складського приміщення за № 9 з метою збереження у належному технічному стані обладнання заводу по переробці олійних культур.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2009р. у справі №27/45-9/111-31/379 скарга Дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг «Тегра Україна ЛТД» прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Технопромсервіс ЛТД», не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить відмовити в задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг «Тегра ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромсервіс ЛТД» про стягнення збитків в розмірі 141675,60 грн. шляхом скасування рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.09р. в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду ґрунтується на припущеннях щодо причини пошкодження покрівлі даху складського приміщення № 5 та можливо покрівлі даху складського приміщення № 9; експертним висновком встановлено, що розмір матеріальної шкоди, заподіяної позивачу внаслідок пошкодження покрівлі вищевказаних складських приміщень не визначається за можливе; судом першої інстанції не було перевірено чи є Приватне підприємство «Будівельно-випробувальна лабораторія Вінницябуд» експертною установою.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2009р. у справі №27/45-9/111-31/379 скарга Товариство з обмеженою відповідальністю «Техпромсервіс ЛТД» прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 13.10.2009р. позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Техпромсервіс ЛТД” у задоволенні апеляційної скарги повністю, враховуючи їх безпідставність та необґрунтованість.

Відповідач письмовий відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромсервіс ЛТД» не надав, що відповідно до ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/2/1 від 12.10.2009р. „Про зміну складу колегії суддів” в зв’язку з виробничою необхідністю було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 27/45-9/111-31/379 колегії суддів у складі: Сотніков С.В. - головуючий суддя, суддів Дзюбко П.О., Сулім В.В.

13.10.2009р. в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 27.10.2009р.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як правильно встановлено судом першої інстанції, 02.06.2005р. між Дочірнім підприємством закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг «Тегра Україна ЛТД» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техпромсервіс ЛТД» (підрядник) було укладено Договір № 24 (надалі – договір).

Згідно із п. 2.1 договору підрядник зобов’язався за завданням замовника виконати на свій ризик наступні роботи: будівельно-монтажні роботи; електричні роботи; пуско-налагоджувальні роботи та інші роботи, перелік яких вказаний у Додатку № 1 до договору, а замовник зобов’язувався прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 2.3 договору відповідач зобов’язувався забезпечити в строк якісне виконання робіт згідно з договором у відповідності із діючими в Україні нормами та правилами (ДБН, СНіП, ВСН, ГОСТ, ДНАОП, ПУЕ та ін.) і графіком фінансування та проведення робіт; виконати передбачені договором роботи у відповідності з проектно-кошторисною документацією, будівельними нормами та правилами, календарним графіком виконання робіт, поетапними планами робіт, узгодженими з позивачем (п. 7.1 договору).

Крім того, сторони у п. 8.1 договору погодили, що підрядник відповідає за виконання робіт у відповідності з проектною документацією та вимогами будівельних норм і правил.

Згідно із п. 2.2.2 договору позивач зобов’язався передати підряднику технічне завдання на кожний вид робіт, передбачений у додатку № 1 (окремим листом).

У п. 7.2 договору сторони погодили, що замовник здійснює контроль та технічний нагляд за виконаними роботами. У разі виявлення недоліків замовник видає письмовий припис про їх усунення.

Сторони у п. 10.1 Договору погодили, що підрядник гарантує можливість безперервної та нормальної експлуатації об’єкта протягом 12 місяців з моменту підписання акту вводу в експлуатацію. Виявлені в цей період недоліки, обумовлені виконанням робіт з порушенням чинних будівельних норм та правил, проектно-кошторисної документації, використанням неякісних матеріалів та обладнання, оформлюється дефектним актом, який підписується сторонами з вказівкою на строк їх усунення.

В серпні місяці 2005р. відповідачем згідно із договором були виконані роботи по капітальному ремонту нежилих приміщень позивача – складів № 5 та № 9, що підтверджується Актами приймання виконаних підрядних робіт від 30.08.2005р.

До складу робіт, що здійснювалися відповідачем по капітальному ремонту нежилих приміщень позивача, входили роботи по капітальному ремонту покрівель складських приміщень з влаштуванням шатрової односхилої покрівлі, зокрема, складу № 9 (відповідно до Акту приймання виконаних підрядних від робіт (форма № КБ-2в) № 6 за серпень 2005р.) та складу № 5 (відповідно до Акту приймання виконаних підрядних від робіт (форма № КБ-2в) № 5 за серпень 2005р.).

При прийманні виконаних підрядних робіт згідно із п.2.3.3 договору, позивачем явних та видимих порушень у роботах відповідача виявлено не було. Сторонами на виконання умов договору були підписані вказані вище Акти приймання виконаних підрядних робіт №5 та № 6, а також Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) за серпень та жовтень 2005р.

Колегія дослідила вищезазначені Акти приймання виконаних підрядних робіт та встановила наступне. Акт № 5 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2005 року (найменування об’єкту – капремонт складу № 5) містить відомості про те, що вартість ремонту покрівлі становить 65038 грн. (розділ 2). Акт № 6 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2005 року (найменування об’єкту – капремонт складу № 9) містить відомості про те, що вартість ремонту покрівлі становить 24158 грн. (розділ 1).

Листом від 28.08.2006р. № 1106 позивач повідомив відповідача, що в результаті пориву вітру було зірвано покрівлі з нежилих приміщень, в яких останній проводив роботи по влаштуванню покрівлі. Відповідно до п. 10.1 Договору позивач запропонував відповідачу негайно направити уповноваженого представника для участі у складанні дефектного акту.

Відповідач своїм листом від 01.09.2006р. № 210 повідомив позивача про відмову направити представника для складання дефектного акту з наступних підстав: позивач як замовник на порушення умов договору не надав відповідачу проектну документацію, а тому всі технічні рішення приймалися та виконувалися лише після погодження із замовником. Виконання робіт велося із дотриманням технічного завдання замовника та вимогами СНіП, відповідно до п. 7.2 договору позивач здійснював постійний контроль та технічний нагляд за роботами, що виконувалися, а тому позивач не виявив відхилення від техзавдання, про що свідчить відсутність письмових застережень та приписів замовника. Відповідач повідомив про дотримання будівельних норм та правил під час виконання робіт. Крім того, відповідач запропонував для розгляду претензії направити акт вводу об’єкту в експлуатацію, як того вимагає п. 10.1 договору.

04.09.2006р. позивачем самостійно було складено Дефектний акт покрівлі складу № 5 та Дефектний акт покрівлі складу № 9.

10.01.2007р. позивач у судовому засіданні подав заяву про збільшення нарахованих збитків на суму 75643,67 грн., у зв’язку з подальшим руйнуванням покрівлі складу № 5, про що було складено Дефектний акт від 25.12.06р., який відповідач також відмовився підписувати.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ст. 875 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Законом України «Про планування і забудову територій» у ст. 1 встановлено, що проектна документація – це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва. Статтею 28 цього Закону передбачено, що проектна документація на будівництво об'єктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» технічний нагляд - здійснення замовником (забудовником) контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю виконаних робіт та їх обсягами під час будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

Позивач не підготував та не передав відповідачу проектно-кошторисну документацію, тому останній виконував будівельні роботи, керуючись державними будівельними нормами та правилами, а також технічними завданнями позивача, що підтверджується листом відповідача №210 від 01.09.2006р.

Згідно із ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Як встановлено судом першої інстанції позивач своїм листом від 19.10.2006р. № 1499 просив негайно направити уповноваженого представника для вирішення питання щодо відшкодування збитків замовника у зв’язку із пошкодженням покрівлі нежилих приміщень, що сталося з вини підрядника внаслідок виконання останнім робіт з порушенням встановлених будівельних норм і правил, посилаючись на технічний звіт № 488 від 29.09.2006р.

27.10.2006р. Позивач звернувся до відповідача із вимогою про відшкодування збитків на загальну суму 57831,93 грн.

Позивач не надав суду доказів того, що сторони досягли згоди щодо недоліків робіт, виконаних за договором, а тому недоліки можуть бути встановлені лише експертизою. З огляду на зазначене дефектні акти від 04.09.2006р. та від 25.12.2006р. не можуть бути прийняті як беззаперечні належні та допустимі докази наявності недоліків та їх причин.

Колегією було встановлено, що позивач 06.09.2006р. уклав договір № 105 на виконання робіт (надалі – договір № 105) із Приватним підприємством «Будівельно-випробувальна лабораторія Вінницябуд» (виконавець), відповідно до якого позивач як замовник доручив, а виконавець зобов’язався виконати обстеження технічного стану складу № 5 заводу по переробці олійних культур в м. Гайсин, вул. Станційна, 6 (п. 1.1 договору № 105). Сторони договору № 105 погодились, що загальна вартість вказаних у п. 1.1 робіт складає 4200,00 грн. Факт оплати позивачем робіт за договором № 105 підтверджується платіжним дорученням № 183 від 06.09.2006р., при цьому у призначені платежу зазначено, що оплата здійснюється за обстеження технічного стану складу № 5 заводу.

Приватне підприємство «Будівельно-випробувальна лабораторія Вінницябуд» склало Технічний звіт № 488 за результатами обстеження технічного стану будівельних конструкцій складу № 5 заводу по переробці олійних культур в м. Гайсин по вул. Станційна, 6 Вінницької області. Колегією встановлено, що ні договір № 105, ні технічний звіт № 488 не містить відомостей про те, що Приватне підприємство «Будівельно-випробувальна лабораторія Вінницябуд» є експертною організацією. З огляду на зазначене, позивачу в момент укладення договору № 105 було відомо, що виготовлений за цим договором технічний звіт не є та не може бути належним та допустимим доказом наявності недоліків у виконаній роботі.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, колегія вважає, що технічний звіт № 488 не є належним та допустимим доказом недоліків робіт, виконаних за спірним договором, та причин цих недоліків у розмінні ст. 853 Цивільного кодексу України. Крім того, колегія приймає до уваги той факт, що зазначеним предметом договору № 105 та технічного звіту є лише обстеження стану будівельних конструкцій лише одного складського приміщення – складу № 5.

Матеріали справи також містять технічний звіт № 496 обстеження технічного стану будівельних конструкцій покрівлі будівлі складу № 9 заводу по переробці олійних культур в м. Гайсин по вул. Станційна, 6 Вінницької області, в якому зазначено, що обстеження проводились у відповідності до договору № 105 від 06.09.2006р. Проте, договором № 105 не було передбачено проведення обстеження складу № 9. Як вбачається факту сплати вартості обстеження складу № 9 також не було здійснено. Враховуючи вищенаведене та положення ст. 853 Цивільного кодексу України, колегія відхиляє технічний звіт № 496 як неналежний та недопустимий доказ наявності недоліків у виконаних роботах за спірним договором.

Крім того, колегія вважає за необхідне вказати, що позивач на порушення приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не надав суду належних та допустимих доказів того, що недоліки, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, не були могли бути виявлені ним під час прийняття робіт за договором, тобто в момент підписання сторонами Актів прийому виконаних підрядних робіт.

Відповідно до ч.1 ст. 859 Цивільного кодексу України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку.

Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру (ч.1 ст. 857 Цивільного кодексу України).

Перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду (ч.1 ст. 860 Цивільного кодексу України).

У ДБН.А.3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. Основні положення», дані державні будівельні норми встановлюють порядок, основні вимоги і умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів незалежно від їх форми власності та призначення, способу проведення будівельних робіт і поширюються на нове будівництво, розширення, реконструкцію, технічне переозброєння, реставрацію, капітальний ремонт об’єктів, споруд, приміщень підприємств, їх окремих черг, пускових комплексів, не передбачено оформлення акта введення в експлуатацію щодо покрівель складських приміщень.

Таким чином, перебіг гарантійного строку розпочався з моменту підписання позивачем та відповідачем Актів прийому виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) № 5 та № 6 за серпень 2005р., тобто з 30.08.2005 року. З огляду на зазначене, позовні вимоги збільшені за заявою від 03.01.2007р. заявлені щодо дефектів, які були виявлені після спливу гарантійного строку. В той же час, сторони у п. 10.2 договору погодили, що підрядник за власний рахунок та без затримок усуває недоліки, які виникли протягом гарантійного строку та які обумовлені в дефектному акті. Отже, вимоги в частині суми 79643,67 грн., на яку були збільшені позовні вимоги за заявою від 03.01.2007р. не підлягають задоволенню, як такі, що суперечать приписам ст.ст.859 та 860 Цивільного кодексу України.

Як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди, навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

До того ж саме підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об'єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.

Відповідач не надав суду безумовних доказів, які б підтверджували відсутність його вини.

На виконання вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 23.01.2007р., для вирішення питань, які потребують спеціальних знань Господарський суд міста Києва призначав судово-будівельну експертизу. Вінницьке відділення Київського НДІСЕ провело експертизу, висновки якої залучені до матеріалів справи.

На перше питання: чи відповідають фактично виконані роботи відповідачем в частині влаштування покрівель нежилих приміщень позивача, а саме складських приміщень № 5 та № 9 (що знаходяться за адресою: Вінницька область, м. Гайсин, вул. Станційна, 6) вимогам чинних в Україні будівельних норм і правил, що є обов’язковими при виконанні таких видів робіт? Якщо не відповідає, то які є відступи від вимог БНіП? була надана наступна відповідь: «При проведенні дослідження було встановлено, що виконані Товариством з обмеженою відповідальністю «Техпромсервіс ЛТД» роботи в частині влаштування покрівель нежилих приміщень, а саме складських приміщень № 5 та № 9, що знаходяться за адресою: Вінницька область, м. Гайсин, вул. Станційна, 6 не відповідають вимогам будівельних норм в галузі будівництва». При цьому відповідь на це питання висновку експертизи відсилає до дослідницької частини по першому питанню, в якій зазначено, що виконані Товариством з обмеженою відповідальністю «Техпромсервіс ЛТД» роботи в частині влаштування покрівель дахів складських приміщень за №5 та № 9 Дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг «Тегра Україна ЛТД», що знаходиться за адресою: Вінницька область, м. Гайсин, вул. Станційна, 6 не відповідають вимогам будівельних норм в галузі будівництва, що є порушенням ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва».

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що позивач допустив порушення зобов’язань за договором у вигляді ненадання проектної документації. Крім того, сторони не надали доказів того, що до спірного договору були внесені зміни, якими позивача було звільнено від обов’язку надання проектної документації та покладено цей обов’язок на відповідача. З огляду на зазначене, колегія дійшла висновку, що порушення ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» сталося не з вини відповідача, а з вини позивача.

З другого та третього питань: чи є причинний зв’язок між відхиленням від вимог нормативних документів, технології виконання влаштування робіт та якістю виконаних робіт покрівлі складських приміщень № 5 та № 9, що знаходяться за адресою: м. Гайсин, вул. Станційна, 6, Вінницька обл.? Що саме стало причиною пошкодження частини покрівлі складських приміщень № 5 та №9, що знаходяться за адресою: м. Гайсин, вул. Станційна, 6, Вінницька обл.? було надано наступні відповіді: «При проведенні дослідження було встановлено, що встановити причинний зв’язок між відхиленням від вимог нормативних документів, технології виконання влаштування робіт та якістю виконаних робіт покрівлі складських приміщень № 5 та № 9, що знаходяться за адресою: м. Гайсин, вул. Станційна, 6, Вінницька обл., не визначається за можливо. Також при проведенні дослідження було встановлено, що найбільш вірогідною причиною пошкодження покрівлі даху складських приміщень № 5 та можливо покрівлі даху складських приміщень № 9, що знаходяться за адресою: м. Гайсин, вул. Станційна, 6, Вінницька обл., стало вітрове навантаження у сукупності з порушенням технології виконання робіт». Відповідь на ці питання висновку експертизи відсилає до дослідницької частини по цих питань, в якій зазначено, що найбільш вірогідно відсутність розрахунку забезпечення стійкості конструктивних елементів та відповідних з цим проектних рішень (у матеріалах справи № 27/45-9/111-31/379 відсутнє), призвело до порушення технологічного процесу виконання робіт у вигляді недостатнього кріплення покрівлі з профільованого настилу, оцинкованого до металевого (несучого) каркасу складу № 5 та можливо покрівлі складу № 9, внаслідок чого сталися падіння покрівлі даху складського приміщення № 5 та можливо даху складського приміщення № 9, що знаходяться за адресою: Вінницька область, м.Гайсин, вул. Станційна, 6. Тому, експерт припускає, що найбільш вірогідною причиною пошкодження покрівлі даху складського приміщення № 5 та можливо покрівлі даху складського приміщення № 9, що знаходяться за адресою: м.Гайсин, вул. Станційна, 6, Вінницька обл., стало вітрове навантаження у сукупності з порушеннями технології виконання робіт.

Враховуючи вищенаведене, колегія дійшла до висновку про те, що відповідачем було допущено порушення технології виконання робіт за договором внаслідок порушення своїх зобов’язань за договором позивачем, який не підготував та не надавав відповідачу проектну документацію, яка мала містити відповідні розрахунки стійкості конструктивних елементів.

В тексті висновку експертизи зазначається, що покрівля складського приміщення № 5 відсутня. У висновку експерта (п. 5.6.) зазначається, що встановити ринкову вартість робіт по реконструкції та капітальному ремонту покрівель цих складів, не визнається можливим. Разом з тим, при проведенні дослідження було встановлено, що найбільш вірогідною причиною пошкодження покрівлі двох складських приміщень стало вітрове навантаження у сукупності з порушенням технології виконання робіт.

Слід зазначити, що експерт проводив огляд покрівлі складських приміщень і в тексті висновку вказав (п. 8.9.), що покрівля складського приміщення № 9 знаходиться у доброму фізичному стані.

Колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що зазначені у висновку судового експерта причинипошкодження та стан покрівлі свідчать про часткову вину відповідача у допущені порушення технології виконання робіт на об’єктах.

Позивач зазначає, що змушений був здійснити невідкладні роботи щодо відновлення стану покрівлі складу № 9, оскільки в даній будівлі зберігалися, обладнання та майно, яке у разі пошкодження могло стати непридатним для подальшого використання. Позивач наголошує, що самостійно за власний рахунок здійснив роботи по відновленню пошкодженої покрівлі складу № 9, а тому на день огляду вона дійсно вже знаходилася у доброму фізичному стані. Проте, позивач не надав суду належних та допустимих доказів того, що покрівля складу № 9 мала недоліки, які настали внаслідок порушення відповідачем умов договору, а також будівельних норм та правил, оскільки висновком судового експерта було встановлено, що покрівля складу № 9 знаходиться у задовільному фізичному стані.

З огляду на зазначене, колегія відхиляє вимоги позивача в частині стягнення збитків по складу № 9, оскільки завдання збитків не було доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб'єкту права, законні інтереси якого порушено (ст. 224 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: (1) вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; (2) додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; (3) неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Колегія дослідила надані розрахунки збитків по складу № 5 та встановила, що розрахунок здійснений із порушенням приписів ст. 225 Господарського кодексу України, а також Тимчасової методики розрахунку збитку (збитків), заподіяного порушенням господарських договорів, схваленою Державною комісією Міністерств СРСР з економічної реформи 21.121990р., п. 18 якої встановлено, що збитки від пошкодження майна визначається як сума вартості уцінки такого майна або сума витрат на усунення пошкодження. Відповідно до довідки про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2005 року (форма №КБ-3), загальна вартість робіт із капітального ремонту складу № 5 становить 93216 грн. Як вбачається із акту приймання виконаних робіт № 5, зазначена вартість робіт по складу № 5 включає в себе вартість інших витрат, які були здійснені під час капітального ремонту складу № 5 в цілому. Позивач, здійснюючи розрахунки збитків по складу № 5, на порушення приписів ст. 225 Господарського кодексу України та п. 18 вищезгаданої тимчасової методики до складу збитків відніс й інші суми витрат, здійснені відповідачем при проведенні капітального ремонту складу № 5, як-от: загально виробничі витрати, другі супутні витрати, сплачений прибуток та адміністративні витрати, які не входять до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення.

Відповідно до ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Отже, позивач є таким, що допустив прострочення договору в частині надання відповідачу проектної документації.

Статтею 616 Цивільного кодексу України встановлено, якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Оскільки відповідач не виправив недоліки, які були вказані позивачем у дефектному акті від 04.09.2006р. по складу № 5, протягом гарантійного періоду, а також враховуючи той факт, що порушення відповідачем чинних будівельних норм і правил, внаслідок яких було пошкоджено покрівлю складу № 5, сталося в тому числі й через прострочення позивачем як кредитором зобов’язання за договором, колегія дійшла до висновку, що обидві сторони мають пропорційно нести тягар відповідальності у формі збитків, які зазнав позивач, тобто вважає за необхідне зменшити розмір збитків по складу № 5, які підлягають стягненню з відповідача, до суми 7123,70 грн.

Розрахунок збитків по складу № 5 по дефектному акту від 04.09.2006р.:

загальна площа покрівлі 1033,038 м2;

площа пошкодженої покрівлі 226,3 м2;

вартість робіт із капітального ремонту 65038 грн.

(65038 грн. * (226,3 м2 ч 1033,038 м2)) ч 2 = 7123,70 грн.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (ст. 22 ЦК України).

Колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що вимога Позивача у позовній заяві про стягнення з відповідача 4200,00 грн. вартості робіт по обстеженню технічного стану складу № 5, які виконані Приватним підприємством «Будівельно-випробувальною лабораторією Вінницябуд», підлягає задоволенню є таким, що не ґрунтується на нормах матеріального законодавства. Так, ст. 853 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну. Проте роботи виконані за договором № 105, за які й було сплачено 4200,00 грн., не є витратами на проведення експертизи, а також витратами, пов’язаними із відновленням порушеного права. Враховуючи вищенаведене, колегія вважає безпідставною та необґрунтованою вимогу про стягнення вартості робіт виконаних за договором №105 у сумі 4200,00 грн., які позивач сплатив на користь Приватного підприємства «Будівельно-випробувальна лабораторія Вінницябуд».

Враховуючи вищенаведене, колегія дійшла до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

З огляду на вищевикладене, колегія вважає, що апеляційна скарга позивача є необґрунтованою. Так, колегією встановлено, що пошкодження покрівлі складських приміщень № 9 сталося з вини відповідача у зв’язку з порушенням відповідачем технології виконуваних робіт, як і доводів про те, що відновлення пошкодженої покрівлі складського приміщення № 9 сталося через порушення відповідачем технології виконуваних робіт, оскільки як було встановлено колегією, позивач не надав суду належних та допустимих доказів того, що відповідачем були допущені недоліки при виконанні робіт із влаштування покрівлі складу № 9, які не могли бути виявлені під час прийняття виконаних робіт, а також належних та допустимих доказів руйнування покрівлі складського приміщення № 9.

Що ж до апеляційної скарги відповідача, то колегія вважає, що її доводи не відповідають приписам ст. 225 Господарського кодексу України, оскільки суд, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, виходячи з конкретних обставин. Крім того, відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Отже, неможливість судовим експертом встановити розмір матеріальної шкоди не тягне наслідком неможливість встановити розмір збитків. Водночас, матеріали справи свідчать, що Господарським судом міста Києва було досліджено документи, що свідчать про відсутність правового статусу експертної установи Приватного підприємства «Будівельно-випробувальна лабораторія Вінницябуд», а тому колегія відхиляє зазначені доводи відповідача.

Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2009 року у справі № 27/45-9/111-31/379 було прийнято із порушення норм матеріального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга Дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг «Тегра Україна ЛТД» не підлягає задоволенню, а скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромсервіс ЛТД» підлягає задоволенню частково, а рішення Господарського суду міста Києва підлягає зміні, шляхом зменшення суми збитків, які підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромсервіс ЛТД», в решті рішення підлягає залишенню без змін.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для скасування чи зміни рішення, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції, покладаються: при задоволенні позову – на відповідача.

Судові витати за розгляд апеляційної скарги у зв’язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта, при задоволенні апеляційної скарги – на іншу сторону. Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          У задоволенні апеляційної скарги Дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг «Тегра Україна ЛТД» відмовити повністю.

2.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромсервіс» задовольнити частково.

3.          Рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2009р. у справі № 27/45-9/111-31/379 змінити.

Резолютивну частину рішення господарського суду викласти в наступній редакції:

Позов Дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг «Тегра Україна ЛТД» задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромсервіс» (04114, м. Київ, вул. Полупанова, 16, код ЄДРПОУ 30531000) з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг «Тегра Україна ЛТД» (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 13, оф.126Г, код ЄДРПОУ 21670383) суму збитків у розмірі 7123,70 грн. (сім тисяч сто двадцять три гривні 70 копійок), витрати на проведення експертизи у розмірі 2346,00 грн. (дві тисячі триста сорок шість гривень 00 копійок), державне мито у розмірі 71,23 грн. (сімдесят одна гривня 23 копійки) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 5,93 грн. (п’ять гривень 93 копійки).

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

4.          Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця.

Головуючий суддя                                                                      

Судді