Постанова № 6523416, 21.10.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2009                                                                                           № 4/224

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Смірнової Л.Г.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача: Софронова О.О., дов. №267 від 19.09.2009

від відповідача 1 : не з’явився

від відповідача 2: не з’явився

від третьої особи: Мартиновський Р.Ю., дов. б/н від 02.07.2009

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромсервіс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2009

у справі № 4/224 (суддя

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Авто-комплект"

до                                                   Севастопольської міської ради

                                                  Севастопольської міської державної адміністрації

третя особа позивача           

третя особа відповідача           Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромсервіс"

про                                                   зобов"язання вчинити певні дії

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство матеріально-технічного забезпечення „Авто-комплект” (далі-позивач) до Севастопольської міської ради (далі-відповідач 1) та Севастопольської міської державної адміністрації (далі-відповідач 2) про зобов’язання відповідача 2 передати відповідачу 1 матеріали конкурсу для прийняття відповідного рішення щодо надання згоди позивачу на складання проекту відводу земельної ділянки площею 0,55 га по вулиці Індустріальній в м. Севастополі відповідно до рішення конкурсної комісії від 17.12.2004 та про зобов’язання відповідача 1 прийняти відповідне рішення щодо надання згоди позивачу на складання проекту відводу земельної ділянки площею 0,55 га по вул. Індустріальний в м. Севастополі з наступної передачею її в оренду відповідно до рішення конкурсної комісії від 17.12.2004.

          В процесі розгляду справи позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій останній просив розглянути позовну заяву в частині, яка стосується вимоги про зобов’язання відповідача 2 передати відповідачу 1 матеріали конкурсу для прийняття відповідного рішення щодо надання згоди позивачеві на складання проекту відводу земельної ділянки площею 0, 55 га по вул. Індустріальній в м.Севастополі відповідно до рішення конкурсної комісії від 17.12.2004, а в іншій частині позовні вимоги не розглядати.

Рішенням господарського суду міста Києва у справі №4/224 від 20.07.2009 позов задоволено частково: зобов’язано відповідача 2 передати відповідачу 1 матеріали конкурсу для розгляду та прийняття відповідного рішення щодо надання згоди позивачеві на складання проекту відводу земельної ділянки площею 0,55 га по вул. Індустріальній в м. Севастополі відповідно до рішення конкурсної комісії від 17.12.2004. В іншій частині провадження у справі припинено.

Вищезазначене рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог обгрунтовано бездіяльністю відповідачів, яка суперечить нормам Закону України „Про місцеве самоврядування”. В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинено на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрпромсервіс” (далі-третя особа) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позовних вимог та припинити провадження у справі.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, третя особа посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права. Зокрема третя особа зазначила, що не була належним чином повідомлена про розгляд справи місцевим господарським судом, оскільки позивачем навмисно було зазначено неправильну адресу третьої особи. Крім того, третя особа наполягає на тому, що рішення є невмотивованим, а вимоги позивача в кінцевому варіанті не підлягають розгляду господарським судом, вони є підвідомчими адміністративному суду, оскільки бездіяльність суб’єкта владних повноважень відноситься до сфери публічних відносин. Крім того, третя особа зазначає про пропущення позивачем строку позовної давності та наполягає на тому, що Господарський процесуальний кодекс України не передбачає такої процесуальної дії як „не розгляд” певних вимог, а тому господарський суд повинен був повністю розглянути позовні вимоги та відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог заявлених до відповідача 1.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2009 відновлено пропущений строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу було прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 30.09.2009.

В порядку приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) розгляд справи ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2009 було відкладено на 21.10.2009.

У судове засідання 21.10.2009 з’явилися представники позивача та третьої особи. Представник третьої особи підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив задовольнити її в повному обсязі. Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, проте письмово та нормативно обґрунтованих пояснень щодо обставин, викладених в апеляційній скарзі, суду не надав.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників всіх учасників судового процесу у засіданні апеляційної інстанції не визнана обов’язковою, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення господарського суду міста Києва за наявними у справі матеріалами без представників відповідача 1 та відповідача 2.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України та відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Статтею 9 Земельного кодексу України, визначені повноваження Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин, до яких належить: впорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, вирішення інших питань у галузі земельних відносин.

Відповідно до статті 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об’єкти, визначені відповідно до закону як об’єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно пункту 5 статті 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від імені та в інтересах територіальних громад права суб’єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до пункту 1 статті 124 Земельного кодексу України передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Посилаючись на те, що в порушення рішення про проведення аукціону від 08.01.2004 та при наявності заяви позивача від 20.01.2003 про відведення земельної ділянки, Президія колегії Севастопольської міської державної адміністрації ухвалила рішення щодо можливості надання земельної ділянки в оренду іншій юридичній особі, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Місцевим господарським судом позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача 2 передати відповідачу 1 матеріали конкурсу для прийняття відповідного рішення щодо надання згоди позивачу на складання проекту відводу земельної ділянки площею 0,55 га по вулиці Індустріальній в м. Севастополі відповідно до рішення конкурсної комісії від 17.12.2004 задовольнив виходячи з того, що відповідачі не виконали вимоги позивача, викладені в клопотанні позивача від 10.07.2008 №157 про передачу відповідачем 2 відповідачеві 1 матеріалів конкурсу для прийняття рішення щодо надання згоди на складання проекту відводу земельної ділянки з наступною передачею її в оренду, що є бездіяльністю відповідачів, яка суперечить нормам Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”. В іншій частині позовних вимог провадження у справі було припинено на підставі пункту 1-1 статті 80ГПК України.

Проте, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з вищезазначеним висновком місцевого господарського суду з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами, а тому заява позивача про уточнення позовних вимог в якій останній просив не розглядати позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача 1 прийняти відповідне рішення щодо надання згоди позивачу на складання проекту відводу земельної ділянки площею 0,55 га по вул. Індустріальний в м. Севастополі з наступної передачею її в оренду відповідно до рішення конкурсної комісії від 17.12.2004, не може свідчити про відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами, зокрема між позивачем та відповідачем 1 та не може бути підставою для припинення провадження у справі, оскільки статтею 80 ГПК України визначено виключний перелік підстав для припинення провадження у справі.

Обов’язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який мав довести наявність таких обставин, на підставі яких ним заявлені позовні вимоги.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Юридична заінтересованість прокурора в судовому процесі зобов’язує його довести як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту об’єктивну обставину, що його права порушені і на відповідача має бути покладено відповідальність на передбачених законом підставах.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу статті 2 Закону України „Про судоустрій України” є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Проте, наявність права на пред'явлення позову (у процесуальному розумінні) не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації встановленого вищевказаними нормами права.

Таким чином, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен з’ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оскарження прав особи, яка звернулася до суду з позовом, а також наявність спору між сторонами – конкретними суб’єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов’язків у конкретних правових відносинах, і, відповідно ухвалити рішення про захист порушеного права або відмову у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Як на підставу своїх вимог позивач посилається на те, що 08.01.2004 на засідання Президії колегії Севастопольської міської державної адміністрації була розглянута заява позивача про виділення для використання земельної ділянки площею 0,55 га по вул. Індустріальній в м. Севастополі під розміщення промислової бази та висновок Управління земельних ресурсів м. Севастополя про можливість надання позивачу земельної ділянки площею 0,55 га по вул. Індустріальній в м. Севастополі під розміщення промислової бази. Цього ж дня ухвалено рішення про проведення аукціону, а 15.04.2004 Президія колегії Севастопольської міської державної адміністрації ухвалила рішення щодо можливості надання зазначеної земельної ділянки в оренду третій особі –Товариству з обмеженою відповідальністю “Укрпромсервіс”. 15.07.2004 Президією колегії Севастопольської міської державної адміністрації скасоване раніше ухвалене рішення про проведення аукціону та ухвалено нове рішення про визначення орендаря земельної ділянки, площею 0,55 га по вул. Індустріальній в м. Севастополі за результатами конкурсного відбору.

Проте, вищезазначені посилання позивача не підтверджено документально, а тому Київський апеляційний господарський суд відхиляє їх як необгрунтовані з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в газеті “Севастопольські звістки”від 16.10.2004 було розміщено оголошення про дату і час проведення конкурсу по визначенню орендаря земельної ділянки, площею 0,55 га по вул. Індустріальній в м. Севастополі.

Згідно виписки з протоколу засідання конкурсної комісії від 17.12.2004, за результатом проведення конкурсу було прийнято рішення визнати переможцем конкурсу позивача та направити матеріали до міської ради для прийняття рішення щодо надання згоди на складання проекту відводу земельної ділянки з наступною передачею її в оренду.

Севастопольською міською Радою було ухвалено рішення № 2319 від 19.10.2004 про надання дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки площею 0,55 га по вул. Індустріальній в м. Севастополі –Товариству з обмеженою відповідальністю “Укрпромсервіс”.

Рішенням відповідача 1 від 01.03.2005 №2765 „Про протест прокурора міста Севастополя в порядку нагляду №07-3-829 вих. Від 18.02.2005 на рішення севастопольської міської ради від 19.10.2004 №2319 „про надання дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю “Укрпромсервіс” по вул. Індустріальній для будівництва продбази зі складом та автомагазином” було вирішено відмовити в задоволенні протесту прокурора, призупинено дію рішення відповідача 1 №2319 від 19.10.2004, оголосити конкурс по визначенню орендаря земельної ділянки, по вул. Індустріальній, проведений 17.12.2004 таким, що не відбувся та провести повторний конкурс з обов’язковим повідомленням Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромсервіс” про можливість прийняття участі у конкурсі.

Яв вбачається з матеріалів справи, зокрема виписки з протоколу засідання конкурсної комісії від 08.07.2005 було прийнято рішення прийняти до відома вищезазначене рішення відповідача 1 та провести новий конкурс на спірну земельну ділянку.

Згідно виписки з проколу засідання конкурсної комісії від 08.07.2005 від 02.12.2005 було прийнято рішення у відповідності з ухвалою господарського суду міста Києва від 19.10.2005 №38/168 припинити конкурс щодо земельної ділянки по вул.Індустріальній та запропонувати Товариству з обмеженою відповідальністю “Укрпромсервіс” надати проект відводу до міської ради для прийняття відповідного рішення рішення у встановленому порядку.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі, а рішення таким, що піляє скасуванню повністю.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд критично оцінює посилання третьої особи, що вимоги позивача в кінцевому варіанті не підлягають розгляду господарським судом, вони є підвідомчими адміністративному суду, оскільки якщо предметом спору є право користування земельною ділянкою, яка на підставі рішень владних органів претендує на спірну земельну ділянку, то такий спір є спором про право і незалежно від участі в ньому органу, яким земельна ділянка надана у власність чи користування, повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромсервіс” підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до приписів статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромсервіс” на рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2009 у справі №4/224 задовольнити частково.

          2. Рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2009 у справі №4/224 скасувати.

3. У задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство матеріально-технічного забезпечення “Авто-комплект”(вул. Шабаліна, 19-А, м. Севастополь, 99029; код ЄДРПОУ 23662883) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромсервіс” (Фіолентовське шосе 9В/2, 99053, м.Севастополь) 21(двадцять одну)грн.25коп. - державного мита за розгляд справи в апеляційному порядку.

5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №4/224 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя                                                                      

Судді