Постанова № 6523378, 13.10.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2009                                                                                           № 35/247

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кондес Л.О.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

Від позивача: Степаненко Г.М. (дов. б/н від 25.06.2009),

Від відповідача: Овчарук А.О. (дов. б/н від 15.06.2009),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Аутдор"

на рішення Господарського суду м.Києва від 29.07.2009

у справі № 35/247 (суддя

за позовом                               ЗАТ "Київське виробниче об"єднання "Медапаратура"

до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Аутдор"

про                                                   стягнення 140483,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.07.2009 у справі №35/247 задоволено позов частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Світ Аутдор” на користь Закритого акціонерного товариства “Київське виробниче об’єднання “Медапаратура” 80000, 00 грн. – заборгованості по орендній платі за Договором оренди №137/286 фасадної (зовнішньої) частини нежитлового приміщення від 29.05.2008, 1497,96 грн. – 3% річних, 4740,00 грн. - інфляційних та судові витрати.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Світ Аутдор” звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м.Києва від 29.07.2009 у справі №35/247 скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального права.

В апеляційній скарзі скаржник вказує, що Договір оренди фасадної (зовнішньої) частини нежитлового приміщення №137 від 29.05.2008 є неукладеним (таким, що не відбувся), оскільки не виявляється можливим з’ясувати чи розмір орендної плати зазначений у Договорі, вказаний з врахуванням індексації або ж без врахування останньої.

Крім того, на думку відповідача, з боку позивача не були виставлені рахунки на оплату орендної плати у відповідності до п. 4.2 вищезазначеного Договору, у зв’язку з чим відповідач був позбавлений здійснювати сплату орендної плати.

Ухвалою від 03.09.2009 розгляд апеляційної скарги було призначено на 13.10.2009р.

Представники сторін у судове засідання з’явилися, представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, а представник позивача заперечив проти апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Світ Аутдор”, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне:

До Господарського суду міста Києва звернулася з позовною заявою Закрите акціонерне товариство Київське виробниче об’єднання “Медапаратура” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Світ Аутдор” про стягнення 140483,53 грн. (130000,00 грн. – заборгованість по орендній платі фасадної (зовнішньої) частини нежилого приміщення за період з листопада 2008 року по лютий 2009 року, згідно Договору №137/286 від 29.05.2008р., 1121,91 грн. – 3% річних, 9361,62 грн. – інфляційних та судові витрати).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов Договору №137/286 від 29.05.2008р свої зобов’язання, щодо сплати орендних платежів належним чином не виконував, в зв’язку з чим виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 130000,00 грн.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції позивачем було подано заяву, в порядку ст..22 Господарського процесуального кодексу України, про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просив стягнути з відповідача 130000,00 грн. - заборгованості по орендній платі, 1645,47 грн. –3% річних, 9416,00 грн. - інфляційних.

Відповідач проти позову заперечує, посилається на наступне: ним було здійснено оплату за оренду фасадної зовнішньої частини нежилого приміщення позивача у листопаді 2009 року, яка здійснювалась у відповідності до договору оренди фасадної (зовнішньої) частини нежилого приміщення №137/286 від 29.05.2008 року, у розмірі 50000,00 грн. що підтверджується платіжним дорученням №91 від 12.02.2009 року. Доказом списання зазначеної суми з поточного рахунку відповідача є банківська виписка за 06.02. –12.02.2009 року.

Проте, із незалежних від відповідача обставин, завершення переказу вказаних вище коштів не відбулось, зокрема, у зв’язку з тим, що ВАТ КБ “Надра”(банк відправника коштів) не виконав платіжне доручення відповідача про перерахування позивачу зазначеної вище грошової суми.

Як свідчить рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2009р. у справі №33/242 за позовом ТОВ “Світ Аутодор” до ВАТ КБ “Надра” в особі Філії ВАТ КБ “Надра” Київське регіональне управління про зобов’язання виконати платіжні доручення (копія якого додана відповідачем до відзиву на позов), відповідач сприяв тому, щоб платіжне доручення №91 від 12.02.2009р. було виконане банком.

Таким чином, відповідач вказує, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми орендного платежу в розмірі 50000,00 грн. за листопад 2008 року є неправомірною.

Судова колегія повністю підтримує висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Між Закритим акціонерним товариством “Київське виробниче об’єднання “Медапаратура” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Світ Аутдор” було укладено Договір оренди фасадної (зовнішньої) частини нежитлового приміщення №137/286 від 29.05.2008 (далі - Договір).

Відповідно до п.2.1 Договору орендодавець (позивач) зобов’язується передати орендарю, а орендар (відповідач) прийняти в платне, строкове користування фасадну (зовнішню) частину нежитлового приміщення – споруду, а також зобов’язується сплачувати орендодавцю оренду плату.

          Пунктом 2.2 Договору передбачено, що споруда, яка передається в оренду за цим Договором, знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Московський, 21, загальна площа орендованої споруди складає 550 кв.м.

          Споруда надається в оренду на один рік з правом подовження. Строк оренди споруди починається з дня підписання сторонами акту прийому – передачі споруди (п. 3.1. Договору).

          У п. 4.1 Договору сторони передбачили, що орендна плата за користування спорудою, яку орендар сплачує орендодавцю за один місяць оренди, на день укладання цього договору складає 50000,00 грн., в тому числі ПДВ, з яких ПДВ 8333,33 грн.

          Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання умов Договору було здійснено наступні платежі, а саме, відповідно до виписки з рахунку банку від 25.05.2008 – за червень 2008р. в розмірі 16666,66грн. в повному обсязі; виписки з рахунку банку від 03.07.2008 – за липень 2008р. в розмірі 50000,00грн. в повному обсязі; виписки з рахунку банку від 07.07.2008 – за серпень 2008р. в розмірі 56787,20грн. в повному обсязі; згідно до рахунку - фактури №СФ – 0001699 від 11.08.2008 – за жовтень 2008 року 50000,00грн.

В подальшому, між сторонами було укладено Додаток №4 до Договору оренди від 01.12.2008, в якому сторонами було погоджено викласти п.4.1. Договору в наступній редакції - “орендна плата за користування спорудою, яку орендар сплачує орендодавцю за один місяць оренди, в разі розміщення реклами на орендованій споруді, на день укладання цього Договору, складає 50000,00 грн. в тому числі і ПДВ, з яких ПДВ становить 8333,33 грн.

В разі не розміщення реклами на орендованій споруді в січня 2009 року орендна плата за користування спорудою за січень 2009 року складає 20000,00 грн. в тому числі ПДВ, з яких ПДВ становить 3333,33 грн.

В разі не розміщення реклами на орендованій споруді в лютому 2009 р. орендна плата за користування спорудою за лютий 2009 року складає 10000,00 грн. в тому числі ПДВ, з яких ПДВ становить 1666,67 грн.”.

Відповідач надіслав позивачу лист №27/01-1 від 27.012009, в якому зазначено, що у зв’язку з фінансовою кризою з 01.03.2009 він припиняє розміщення реклами на орендованій споруді та керуючись п.6.1.6 Договору, достроково розриває даний Договір.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) виникли цивільні права та обов’язки.

Згідно пунктів 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов’язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Договір оренди є одним з видів зобов‘язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 ЦК України).

Позивач просить в позовній заяві стягнути з відповідача заборгованість по орендним платежам в розмірі 130000,00 грн. (50000,00 грн. за листопад 2008 року;           50000,00 грн. за грудень 2008 року; 20000,00 грн. за січень 2009 року; 10000,00 грн. за лютий 2009р.).

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2009р. у справі №33/242, було встановлено той факт, що кошти у розмірі 50000,00 грн., були списані з рахунку відповідача, але з вини банку, не надійшли до позивача. Матеріали справи свідчать, про те, що з боку відповідача було вжито всіх необхідних заходів до належного виконання зобов’язання за Договором в частині сплати орендної плати в розмірі 50000,00 грн. за листопад 2008 року.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сума заборгованості по орендній платі, яка нарахована позивачем в розмірі 50000,00 грн. за листопад 2008 року, не підлягає стягненню, оскільки з боку відповідача дана сума була перерахована ним, відповідно до платіжного доручення №91 від 12.02.2009.

Зважаючи на вищезазначене та в зв’язку з тим, що відповідач порушив умови Договору, а саме, відповідачем були порушені договірні зобов’язання в частині повної та своєчасної оплати орендних платежів, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення суми основного боргу в розмірі 80000,00 грн. за період з грудня 2008 року по лютий 2009 року.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений (п 2 ст. 625 ЦК України).

Враховуючи часткове задоволення основного боргу в сумі 80000,00 грн., суд першої інстанції здійснив перерахунок 3% річних (1497,96 грн.) та інфляційних (4740,00 грн.), частково задовольнив позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 1497,96 грн. та 4740,00 грн. - інфляційних, розрахунок яких відповідає положенням чинного законодавства.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов’язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і відповідача, який мав довести з посиланням на конкретні докази, що ним було виконано зобов’язання за Договором в повному обсязі та вчасно.

Судова колегія вважає, що доводи, які викладені в апеляційній скарзі, мають формальний характер, з огляду на те, що неотримання відповідачем рахунків – фактур, не звільняє останнього, від виконання належним чином взятого на себе зобов’язання, відповідно до умов Договору, в частині сплати орендних платежів.

Скаржником до апеляційної скарги додане платіжне доручення №416 від 07.08.2009, відповідно до якого ним було сплачено 705,31 грн. державне мито за подання апеляційної скарги. Оскільки, відповідачем було зайво сплачене державне мито за подання апеляційної скарги у розмірі 274,12 грн., тому воно підлягає поверненню скаржнику з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва від 29.07.2009 у справі №35/247 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.49, 99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2009 у справі №35/247 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Світ Аутдор” – без задоволення.

          2.Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю „Світ Аутдор” (юридична адреса: 03038, м. Київ, проспект Науки, будинок 119-Б; адреса для листування 04210, м. Київ, Оболонська набережна, буд 15, корпус 3, офіс 7; п/р 26009031704651 в Старокиївському відділенні Київської міської філії АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 322012, код ЄДРПОУ 34288317), зайво сплачене державне мито у розмірі 274,12 грн. за подання апеляційної скарги, перераховане платіжним дорученням №416 від 07.08.2009, яке знаходиться в матеріалах справи №35/247.

Доручити Господарському суду м.Києва видати довідку на повернення скаржнику з Державного бюджету України державного мита у сумі 274,12 грн.

3.Матеріали справи № 35/247 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді