Рішення № 65230761, 07.03.2017, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.03.2017 Справа № 920/1262/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго", м. Суми,

до відповідача Публічного акціонерного товариства Виробничо-енергетичної компанії "Сумигазмаш", м. Суми,

про врегулювання розбіжностей по договору,

Головуючий суддя Жерьобкіна Є.А.

Суддя Соп'яненко О.Ю.

Суддя Яковенко В.В.

Представники:

Від позивача - Зякун С.О. (довіреність № 10-19/17-Д/67 від 30.06.2016);

Від відповідача - керівник Садиков В.В.;

При секретарі судового засідання Мудрицькій С.Ю.,

У судовому засіданні 23.02.2017 оголошено перерву до 07.03.2017 об 11 год. 30 хв.

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд врегулювати розбіжності по договору про постачання електричної енергії № 171255 від 22.11.2016, виклавши спірні пункти договору (пункт 2.1, підпункт 2.3.3 пункту 2.3, підпункт 3.1.5. пункту 3.1., абзац 2 підпункту 4.1.3 пункту 4.1, підпункт 4.1.5 пункту 4.1, пункт 4.5, абзаци 2, 3 пункту 5.1, абзаци 3, 4 пункту 5.3, пункт 5.5, підпункт 6.1.3 пункту 6.1, пункт 6.2, пункт 6.3, пункт 7.3, пункт 7.6, пункт 7.7, підпункт 8.1.4 пункту 8.1, пункт 8.4, пункт 9.5, розділ 9 договору не доповнювати новим пунктом 9.10, абзац перший пункту 2 додатку № 4 до договору, абзац третій пункту 2 додатку № 4 до договору) в редакції позивача, згідно з прохальною частиною позовної заяви.

Відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 154 від 10.01.2017), в якому позовні вимоги не визнає та просить суд вважати укладеними спірні пункти договору про постачання електричної енергії № 171255 від 22.11.2016 в редакції відповідача, згідно з протоколом розбіжностей від 28.11.2016.

Відповідач подав доповнення до відзиву на позовну заяву (вх. № 924 від 27.01.2017) з приводу правовідносин сторін з постачання електричної енергії до направлення позивачем відповідачу договору про постачання електричної енергії № 171255 від 22.11.2016.

У судовому засіданні 30.01.2017 представник відповідача зазначив, що п. 2.3.3. договору приймається у редакції позивача.

Позивач подав заяву (вх. № 966 від 30.01.2017), в якій уточнює позовні вимоги в частині врегулювання п. 5.6. договору, а саме: викласти п. 5.6. договору в наступній редакції: "5.6. Звернення споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин розглядаються постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури. За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності є невід'ємною частиною договору".

Відповідач подав клопотання № 07-14-13 від 30.01.2017 про долучення додаткових доказів, зокрема копій фіскального чеку від 29.11.2016 № 3505 та опису вкладення у цінний лист про надсилання позивачу договору № 171255 від 22.11.2016 з протоколом розбіжностей, копій супровідного листа ПАТ "Сумиобленерго" та рахунків на оплату електроенергії, що виставляються позивачем на сьогоднішній день.

Відповідач подав відзив на заяву про уточнення позовних вимог № 07-14-18 від 08.02.2017, в якому зазначає, що заява позивача (вх. № 966 від 30.01.2017), по суті є новим позовом.

Позивач подав пояснення по справі (вх. № 1347 від 09.02.2017), де вказує, що листом від 24.11.2016 ПАТ "Сумиобленерго" направило ПАТ ВЕК "Сумигазмаш" проект договору про постачання електричної енергії № 171255 від 22.11.2016, договір з протоколом розбіжностей отриманий позивачем від відповідача 06.12.2016, листом від 20.12.2016 позивач направив відповідачу протокол узгодження розбіжностей, що виникли при укладенні договору, при цьому не отримавши відповіді від відповідача, 23.12.2016 звернувся з позовом до господарського суду.

Відповідач подав клопотання № 07-14-19 від 08.02.2017 про долучення до матеріалів справи додаткових доказів на підтвердження своєї позиції по справі.

До початку розгляду справи по суті у новому складі суду, позивач подав заяву (вх. № 1888 від 23.02.2017), в якій уточнює позовні вимоги, а саме просить суд викласти п. 5.6. договору в наступній редакції: "5.6. Звернення споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин розглядаються постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури. За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності є невід'ємною частиною договору".

Відповідач зазначає, що заява позивача про уточнення позовних вимог, по суті є новим позовом.

Згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

У прохальній частині позивачем не викладено вимог щодо пункту 5.6. договору про постачання електричної енергії № 171255 від 22.11.2016. Разом з цим, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не погоджується з запропонованою відповідачем редакцією п. 5.6. договору та наполягає на викладенні вказаного пункту у редакції позивача, що відповідає абзацу 7 пункту 4.4. Правил користування електричною енергією.

З огляду на викладене, суд не вважає заяву позивача (вх. № 1888 від 23.02.2017) щодо викладення п. 5.6. договору в запропонованій позивачем редакції новим позовом та приймає останню до розгляду, як заяву про виправлення прохальної частини позовної заяви, оскільки обґрунтування викладення вказаного пункту договору у редакції позивача, викладено у позовній заяві.

Відповідач подав клопотання (вх. № 2333 від 06.03.2017) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Позивач підтримує позовні вимоги.

Відповідач підтримує свої заперечення проти позову.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи визначений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору, достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2011 між сторонами був укладений договір про постачання електричної енергії № 255с, відповідно до умов якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а останній оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно з п. 9.6. вказаного договору, останній набирає чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2012 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Цей договір вважається щорічно продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2016 року між сторонами укладено договір № 171255 від 02.09.2016 про постачання електричної енергії з протоколом розбіжностей від 17.10.2016 щодо п. 2.1., п. 4.1.2, п. 4.1.5., п. 6.1.3., п. 7.2., п. 7.3., п. 7.4., додатку № 4 до договору.

Позивач листом від 20.10.2016 № 07-14-78 повідомив відповідача про непогодження з протоколом розбіжностей, однак не передав у двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, тому з урахуванням п. 7 ст. 181 Господарського кодексу України, пропозиції відповідача згідно з протоколом розбіжностей від 17.10.2016 були прийнятими.

Згідно з п. 9.6. вказаного договору, останній набирає чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2016 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Цей договір вважається щорічно продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 24.11.2016 № 57-06/10806 позивач повідомив відповідача про припинення терміну дії договору про постачання електричної енергії № 171255 від 02.09.2016 з 1 січня 2017 року. Одночасно позивачем відповідачу направлено проект договору № 171255 від 22.11.2016.

Листом від 28.11.2016 № 07-14-89 відповідач повернув позивачу договір № 171255 від 22.11.2016, підписаний з протоколом розбіжностей від 28.11.2016 щодо пункту 2.1., підпункту 2.3.3 пункту 2.3, підпункту 3.1.5. пункту 3.1., абзацу 2 підпункту 4.1.3 пункту 4.1, підпункту 4.1.5 пункту 4.1, підпункту 4.2.5 пункту 4.2, пункту 4.4., пункту 4.5, назви розділу 5, абзаців 2,3 пункту 5.1, абзаців 3,4 пункту 5.3, пункту 5.5, пункту 5.6. (друге та третє речення), підпункту 6.1.3 пункту 6.1, пункту 6.2, пункту 6.3, пункту 7.3, пункту 7.6, пункту 7.7, підпункту 8.1.4 пункту 8.1, пункту 8.4, пункту 9.5, розділу 9 договору (доповнення пунктом 9.10), абзацу першого пункту 2 додатку № 4 до договору, абзацу третього пункту 2 додатку № 4 до договору.

Лист від 28.11.2016 № 07-14-89 з додатками, отриманий позивачем 06.12.2016, про що свідчить відповідний штамп вхідної кореспонденції (а.с. 197).

Листом від 20.12.2016 № 57-09/11515 позивач надіслав на адресу відповідача протокол узгодження розбіжностей від 16.12.2016, в якому наполягає на викладенні спірних пунктів в запропонованій позивачем редакції, крім підпункту 4.2.5. пункту 4.2., пункту 4.4., назви розділу 5 договору.

23.12.2016 позивач звернувся до суду з позовом про врегулювання розбіжностей по договору № 171255 від 22.11.2016 про постачання електричної енергії.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню.

Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", п. 1.3., п. 1.6. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником; постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом. Договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3 Правил) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Згідно зі ст. 188 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом про врегулювання розбіжностей по договору з дотриманням строку визначеного ст. 181 Господарського кодексу України.

Спірними, згідно з позовною заявою, протоколом узгодження розбіжностей від 16.12.2016 залишились редакції наступних пунктів договору: пункту 2.1., підпункту 2.3.3 пункту 2.3, підпункту 3.1.5. пункту 3.1., абзацу 2 підпункту 4.1.3 пункту 4.1, підпункту 4.1.5 пункту 4.1, пункту 4.5, абзаців 2,3 пункту 5.1, абзаців 3,4 пункту 5.3, пункту 5.5, пункту 5.6. (друге та третє речення), підпункту 6.1.3 пункту 6.1, пункту 6.2, пункту 6.3, пункту 7.3, пункту 7.6, пункту 7.7, підпункту 8.1.4 пункту 8.1, пункту 8.4, пункту 9.5, розділу 9 договору (доповнення пунктом 9.10), абзацу першого пункту 2 додатку № 4 до договору, абзацу третього пункту 2 додатку № 4 до договору.

Позивач наполягає на викладенні пункту 2.1. договору в наступній редакції:

«Під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку»

Відповідачем, відповідно до протоколу розбіжностей, доповнено пункт 2.1. договору реченням наступного змісту:

«У разі суперечності ПКЕЕ положенням нормативно-правових актів, що мають вищу юридичну силу, зокрема, але не виключно, Закону України "Про електроенергетику", сторони керуються нормативно-правовим актом, що має вищу юридичну силу».

За умовами п. 1.1. Правил, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Згідно з п. 2.1. Типового договору про постачання електричної енергії, що є додатком 3 до Правил користування електричною енергією, під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Редакція пункту 2.1. договору запропонована позивачем узгоджується з редакцією п. 2.1. Типового договору, жодним чином не порушує прав відповідача та за своїм правовим змістом відповідає вимогам чинного законодавства, при цьому відповідачем не обґрунтовано необхідності доповнення вказаного пункту договору другим реченням.

Таким чином, пункт 2.1. договору викладається в редакції позивача.

Позивач наполягає на викладенні пункт 2.3.3 пункту 2.3 договору в наступній редакції:

«Оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами розділу 7 Договору та додатку 4 «Порядок розрахунків» до Договору».

Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву, погоджується з викладенням вказаного пункту договору у редакції позивача.

Таким чином, пункт 2.3.3 пункту 2.3 викладається в редакції позивача.

Позивач наполягає на викладенні підпункту 3.1.5. пункту 3.1. договору в наступній редакції:

«Доступу до електрообладнання та засобів (систем) обліку електроенергії Споживача для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії і потужності, перевірки потужності компенсуючих пристроїв Споживача, контролю показників якості електроенергії, а також виконання функціональних обов'язків Постачальника згідно ПКЕЕ».

Відповідачем, відповідно до протоколу розбіжностей, викладено підпункт 3.1.5. пункту 3.1. договору в наступній редакції:

«Доступу до належних Споживачу засобів (систем) обліку електричної енергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії».

Згідно з підпунктом 3.1.5. пункту 3.1. Типового договору, постачальник має право доступу до належних Споживачу засобів (систем) обліку електричної енергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії.

Як вказує позивач, редакцію вказаного пункту договору конкретизовано з урахуванням положень п. 8.1. Правил.

Згідно з п. 8.1. Правил, постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право, в тому числі на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку; на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку та технічної перевірки засобів обліку споживача відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору; на отримання інформації з бази даних локального устаткування збору і обробки даних споживачів для контролю обсягів споживання електричної енергії та величини потужності; перевіряти схеми приєднання струмоприймачів споживача, які беруть участь у регулюванні навантаження в електромережі, а також перевіряти працездатність установлених у споживача пристроїв протиаварійної автоматики та інших пристроїв, що забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі.

Відповідно до п. 1.1. Правил, засоби обліку - це засоби вимірювальної техніки, у тому числі лічильники, трансформатори струму та напруги, кола обліку, які використовуються для визначення обсягу електричної енергії та величини споживання електричної потужності.

Згідно з термінами визначеними у Законі України «Про електроенергетику» електроустановка - комплекс взаємопов'язаних устаткування і споруд, що призначаються для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії.

При цьому ні Правила, ні Закон не містять визначення терміну електрообладнання. Пунктом 8.1. Правил, на який посилається позивач не передбачено права позивача на доступ до засобів (систем) обліку електроенергії споживача для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії і потужності, перевірки потужності компенсуючих пристроїв Споживача, а також виконання функціональних обов'язків Постачальника згідно ПКЕЕ.

З урахуванням вказаного та враховуючи, що запропонована відповідачем редакція підпункту 3.1.5. пункту 3.1. за своїм правовим змістом повністю відповідає вимогам чинного законодавства, в тому числі Типовому договору, зазначений пункт викладається в редакції відповідача.

Позивач наполягає на викладенні у договорі абзацу 2 підпункту 4.1.3 пункту 4.1 договору за таким змістом:

«Постачальник не несе відповідальності перед Споживачем за постачання електричної енергії низької якості за той час, протягом якого Споживач не дотримувався встановленого Договором режиму електроспоживання, допускав перевищення встановленої договірної (граничної) потужності та не виконував інші умови Договору, що підтверджено відповідними документами.».

Відповідачем, відповідно до протоколу розбіжностей, вказаний абзац виключено, оскільки останній не відповідає Типовому договору, редакція запропонована позивачем у типовому договорі не передбачена.

Згідно з редакцією підпункту 4.1.3 пункту 4.1 договору Типового договору, у разі відпуску електричної енергії, параметри якості якої перебувають поза межами показників, визначених державними стандартами, Постачальник несе відповідальність перед Споживачем у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості такої електроенергії.

Як вказує позивач, абзац 2 підпункту 4.1.3 пункту 4.1 договору внесений в текст договору згідно з п. 8.5. Правил.

Пунктом 8.5. Правил визначено, що у разі постачання електричної енергії, параметри якості якої перебувають поза межами показників, зазначених у договорі про постачання електричної енергії, постачальник електричної енергії за регульованим тарифом несе відповідальність перед споживачем у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості обсягу такої енергії.

Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом не несе відповідальності перед споживачем за постачання електричної енергії, яка не відповідає показникам якості електричної енергії за той час, протягом якого споживач не дотримувався встановленого договором режиму електроспоживання, допускав перевищення встановленої договірної граничної величини електричної потужності та не виконував інші умови договору, що підтверджено відповідними документами.

Оскільки абзац 2, яким доповнено підпункт 4.1.3 пункту 4.1 договору, за своїм правовим змістом відповідає вимогам чинного законодавства, хоча і не передбачений у редакції підпункту 4.1.3 пункту 4.1 договору Типового договору, чітко визначений п. 8.5. Правил, при цьому не порушує прав відповідача, суд вважає вимоги позивача щодо викладення абзацу 2 підпункту 4.1.3 пункту 4.1 договору у тексті договору правомірними та обґрунтованими.

Позивач наполягає на викладенні в тексті договору підпункту 4.1.5 пункту 4.1 за таким змістом:

«Постачальник не несе відповідальності перед Споживачем за обмеження у постачанні електричної енергії в межах обумовлених Договором обсягів електроенергії та матеріальні або моральні збитки, які викликані:

1) протиправними діями третіх осіб, в тому числі власників технологічних мереж, якими здійснюється постачання електричної енергії Споживачу;

2) форс-мажорними обставинами (наслідки форс-мажорних обставин підтверджується відповідним актом);

3) некваліфікованими діями персоналу Споживача;

4) умовами обмеження або припинення постачання електричної енергії Споживачу, передбаченими Договором та ПКЕЕ, введеними у відповідності до законодавства України;

5) пошкодженням устаткування Споживача, що спричинило автоматичне відключення лінії живлення;

6) недотриманням споживачем встановленого Договором режиму електроспоживання та перевищення договірної (граничної) величини потужності;

7) перервами у електропостачанні Споживача при спрацюванні пристроїв протиаварійної автоматики автоматичного частотного розвантаження (далі - АЧР), а також системи автоматичного відключення навантаження (далі САВН), яка має автоматичний і ручний запуск, на час, передбачений нормативними документами, за умов нормальної роботи енергосистеми, та на час, необхідний для стабілізації режиму в умовах надзвичайного стану в енергетиці, який вводиться в установленому законодавством України порядку, а також; при введенні графіків обмеження та аварійних відключень;

8) перервами в передачі електричної енергії на час, який встановлений ПУЕ для відповідної категорії з надійності електропостачання струмоприймачів споживача, зазначеної в Договорі;

9) припиненням постачання електричної енергії Субспоживачу, здійсненим основним споживачем без попередження та погодження з Постачальником, за умови дотримання Постачальником та Споживачем вимог ПКЕЕ.

10) іншими причинами, які виникли не з вини Постачальника.

Відповідачем, відповідно до протоколу розбіжностей, вказаний пункт виключено, оскільки останній не відповідає Типовому договору.

Як вказує позивач, підпункт 4.1.5 пункту 4.1 договору внесений в текст договору згідно з п. 8.6. Правил та положень Правил улаштування електроустановок.

У розділі 4 договору сторонами визначено відповідальність сторін, в тому числі у п. 4.1. - відповідальність постачальника.

Згідно з п. 8.6. Правил, постачальник електричної енергії за регульованим тарифом не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок обмеження у постачанні електричної енергії, та матеріальні збитки, які викликані:

1) протиправними діями третіх осіб;

2) форс-мажорними обставинами (наслідки форс-мажорних обставин підтверджуються відповідним актом);

3) некваліфікованими діями персоналу споживача;

4) внаслідок припинення або обмеження електропостачання, здійсненого у порядку, встановленому цими Правилами, та/або застосованого відповідно до законодавства України;

5) пошкодженням устаткування споживача, що спричинило автоматичне відключення лінії живлення;

6) недотриманням споживачем встановленого договором режиму електроспоживання та перевищення договірної граничної величини електричної потужності;

7) перервами в електропостачанні споживача при спрацюванні пристроїв протиаварійної автоматики автоматичного частотного розвантаження (далі - АЧР), а також системи автоматичного відключення навантаження (далі - САВН), яка має автоматичний і ручний запуск, на час, передбачений нормативними документами, для забезпечення сталої роботи енергосистеми та на час, що необхідний для стабілізації режиму роботи енергосистеми.

Оскільки між сторонами виник спір щодо включення вказаного пункту у договір, останній не передбачений Типовим договором, при цьому випадки, за яких постачальник електричної енергії не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок обмеження у постачанні електричної енергії, та матеріальні збитки, визначені п. 8.6. Правил, суд вважає вимоги позивача щодо викладення у тексті договору підпункту 4.1.5 пункту 4.1 договору, обґрунтованими частково, в редакції, що відповідає п. 8.6. Правил, а саме:

«постачальник електричної енергії не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок обмеження у постачанні електричної енергії, та матеріальні збитки, які викликані:

1) протиправними діями третіх осіб;

2) форс-мажорними обставинами (наслідки форс-мажорних обставин підтверджуються відповідним актом);

3) некваліфікованими діями персоналу споживача;

4) внаслідок припинення або обмеження електропостачання, здійсненого у порядку, встановленому цими Правилами, та/або застосованого відповідно до законодавства України;

5) пошкодженням устаткування споживача, що спричинило автоматичне відключення лінії живлення;

6) недотриманням споживачем встановленого договором режиму електроспоживання та перевищення договірної граничної величини електричної потужності;

7) перервами в електропостачанні споживача при спрацюванні пристроїв протиаварійної автоматики автоматичного частотного розвантаження (далі - АЧР), а також системи автоматичного відключення навантаження (далі - САВН), яка має автоматичний і ручний запуск, на час, передбачений нормативними документами, для забезпечення сталої роботи енергосистеми та на час, що необхідний для стабілізації режиму роботи енергосистеми.

В іншій частині позовних вимог щодо викладення вказаного пункту договору в редакції позивача, суд відмовляє за необґрунтованістю, враховуючи в тому числі, що позивачем не вказано положень Правил улаштування електроустановок, яким відповідає підпункт 4.1.5. пункту 4.1. договору, у редакції позивача.

Позивач наполягає на викладенні в тексті договору пункту 4.5. за таким змістом:

«У разі порушень Споживачем п. 22 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 та п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, а саме: порядку реєстрації виписаних розрахунків коригування на зменшення суми податку на додану вартість, у випадках, передбачених статтею 192 Податкового кодексу України, які призвели до втрати Постачальником права на зменшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, Споживач зобов'язаний сплатити на користь Постачальника, згідно з його письмовою вимогою, штраф у розмірі надміру сплаченого до бюджету податку на додану вартість протягом 5 (п 'яти) календарних днів».

Відповідачем, відповідно до протоколу розбіжностей, вказаний пункт виключено, оскільки останній не передбачений Типовим договором.

Позивач вважає за необхідне залишити п. 4.5 договору в редакції постачальника, з урахуванням п. 22 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 та п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, а також статті 192 Податкового кодексу України. Крім того, статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання. Частиною 1 статті 236 ГК України визначено перелік оперативно - господарських санкцій. В частині 2 вказаної статті зазначено, що перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Разом з цим, оскільки сторонами не досягнуто згоди щодо викладення вказаного пункту у тексті договору, останній не передбачений Типовим договором, ПКЕЕ, за своїм змістом не конкретизує відповідальність відповідача за договором про постачання електричної енергії у сфері електроенергетики, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача щодо включення пункту 4.5. до договору.

Позивач наполягає на викладенні абзаців 2, 3 пункту 5.1. договору в наступній редакції:

«Обсяг очікуваного споживання електричної енергії повинен не перевищувати максимально дозволеного до використання обсягу споживання електричної енергії, обчисленого, як добуток дозволеної потужності, кількості годин роботи електроустановок на добу та кількості календарних днів у відповідному розрахунковому періоді.

У разі відхилення від обсягів фактичного споживання за минулий рік на 15 % і більше, обсяги очікуваного споживання електричної енергії обґрунтовуються Споживачем за даними запланованої до використання потужності та режиму роботи електроустановок відповідно до умов Договору».

Відповідачем, відповідно до протоколу розбіжностей, абзац 2 пункту 5.1. виключено, абзац 3 пункту 5.1. викладено в наступній редакції:

«У випадках, передбачених ПКЕЕ, Споживач надає обґрунтування очікуваного обсягу споживання.».

Як вказує відповідач, запропонована ним редакції дослівно відповідає змісту Типового договору.

Позивач зазначає, що пункт 5.1. договору, в запропонованій ним редакції, викладений відповідно до п. 5.1 Типового договору та пункту 4.2 Правил.

У розділі 5 договору сторонами передбачено порядок визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужності.

Відповідно до п. 1.2. Правил, договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період; договірна потужність - узгоджена із споживачем на розрахунковий період відповідно до нормативних актів та зазначена у договорі гранична величина сумарної споживаної електричної потужності в періоди максимального навантаження енергосистеми, яка встановлюється для об'єкта споживача з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт·год. і більше; дозволена потужність - максимальна величина потужності, яку електропередавальна організація дозволила споживачу для одночасного використання (одночасного ввімкнення струмоприймачів) за кожним об'єктом споживача на підставі нормативно-технічних документів відповідно до умов договору; розрахунковий період - період часу, зазначений у договорі, за який визначається обсяг спожитої та/або переданої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки;

Згідно з п. 5.1. Типового договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше _____ ______ поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу").

Споживачі, які розраховуються за електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, та споживачі постачальників за нерегульованим тарифом, електроустановки яких обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, додатково подають відомості про заявку величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми на відповідні розрахункові періоди.

У випадках, передбачених ПКЕЕ, Споживач надає обґрунтування очікуваного обсягу споживання.

У разі ненадання Споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюється Постачальником на рівні відповідних періодів поточного року.

Положеннями пункту 4.1 Правил визначено, що постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами.

Згідно з п. 4.2. Правил, відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. У разі відхилення від обсягів фактичного споживання за минулий рік на 15 % обсяги очікуваного споживання електричної енергії обґрунтовуються споживачем за даними запланованої до використання потужності та режиму роботи електроустановок відповідно до умов договору.

При цьому ні вказаними пунктами Правил, ні п. 5.1. Типового договору не передбачено, що обсяг очікуваного споживання електричної енергії повинен не перевищувати максимально дозволеного до використання обсягу споживання електричної енергії, обчисленого, як добуток дозволеної потужності, кількості годин роботи електроустановок на добу та кількості календарних днів у відповідному розрахунковому періоді, тому включення до договору абзацу 2 пункту 5.1. договору в редакції позивача, суд вважає необґрунтованим та відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Стосовно абзацу 3 п. 5.1., оскільки останній за своїм правовим змістом відповідає вимогам чинного законодавства, хоча і не передбачений у редакції пункту 5.1. Типового договору, визначений п. 4.2. Правил, не порушує прав відповідача, є конкретизацією абзацу 3 пункту 5.1. Типового договору, суд вважає вимоги позивача щодо викладення вказаного абзацу пункту 5.1. у тексті договору обґрунтованим та правомірним частково, в редакції, що узгоджується з п. 4.2. Правил (крім слів «і більше»):

«У разі відхилення від обсягів фактичного споживання за минулий рік на 15 % обсяги очікуваного споживання електричної енергії обґрунтовуються споживачем за даними запланованої до використання потужності та режиму роботи електроустановок відповідно до умов договору».

Позивач наполягає на викладенні абзаців 3, 4 пункту 5.3. договору в наступній редакції:

«Для визначення величини електричної потужності Споживача (без субспоживачів), до технологічних електричних мереж якого приєднані електроустановки інших споживачів (субспоживачів), Споживач складає з субспоживачами двосторонній Акт про розподіл обсягів споживання електричної потужності, в якому визначається величина потужності субспоживачів на основі добових графіків споживання електричної енергії та величини потужності в установлений характерний режимний день літнього і зимового періоду.

При потребі Споживач, який розраховується за електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, та Споживач постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії має право протягом розрахункового періоду звернутися до Постачальника за коригуванням граничної величини споживання електричної потужності. За дату коригування приймається дата отримання Постачальником письмового звернення Споживача.».

Відповідачем, відповідно до протоколу розбіжностей, абзац 4 пункту 5.3. договору виключено, абзац 3 пункту 5.3 викладено в наступній редакції:

«Для споживачів, які розраховуються за електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, та споживачів постачальників за нерегульованим тарифом, електроустановки яких обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, договірні величини споживання електричної потужності визначаються на рівнях, заявлених Споживачем згідно з пунктом 5.1 цього Договору.»

Вказана редакція, як вказує відповідач, повністю відповідає Типовому договору.

Позивач в обґрунтування викладення абзаців 3, 4 пункту 5.3. договору, у запропонованій ним редакції, посилається на п. 5.3 Типового договору та пунктом 4.4 Правил.

Згідно з п. 5.3. Типового договору, договірні величини споживання електричної потужності на розрахунковий період визначаються для Споживача на години максимуму навантажень енергосистеми окремо для кожного об'єкта з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт·год. і більше, виходячи із установленого енергосистемою завдання щодо граничного споживання електричної потужності.

Для споживачів, які розраховуються за електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, та споживачів постачальників за нерегульованим тарифом, електроустановки яких обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, договірні величини споживання електричної потужності визначаються на рівнях, заявлених Споживачем згідно з пунктом 5.1 цього Договору.

У разі, якщо Споживач на підставі двостороннього акта має погоджену технологічну броню електропостачання, договірна величина споживання електричної потужності в години максимуму навантаження має бути не нижче обумовленої відповідним актом екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання.

Згідно з п. 4.4. Правил, споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Споживач, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживач постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності.

Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

У разі коригування за заявою споживача договірної величини споживання обсягу електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності.

Датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії. У разі, якщо договором про постачання електричної енергії попередня оплата не передбачена, датою коригування вважається дата прийняття постачальником електричної енергії рішення про коригування договірних величин на підставі письмового звернення споживача. Для споживача, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживача постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, за дату коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності приймається дата отримання постачальником електричної енергії звернення від споживача.

Пунктом 4.7. Правил визначено, що для визначення режимів роботи об'єднаної енергосистеми України та споживачів відповідні електропередавальні організації двічі на рік у характерні режимні дні літнього та зимового періоду організовують проведення споживачами вимірів добових графіків споживання електричної енергії.

Під час проведення режимних днів обмеження споживання електричної енергії та величини потужності та контроль за дотриманням установлених режимів електроспоживання не застосовуються. У разі введення (з будь-яких причин) у день зняття добового графіка обмежень цей графік не застосовується і має бути знятий повторно в узгоджений сторонами день. Основні споживачі в добових графіках споживання електричної енергії та величини потужності окремо визначають обсяги електричної енергії та величини потужності, яка передається субспоживачам. Споживачі із сезонним циклом роботи та споживачі, які у визначений день не брали участі у графіках споживання електричної енергії та величини потужності, мають за вимогою постачальника електричної енергії подати добовий графік споживання електричної енергії та величини потужності в інший установлений робочий день.

З урахуванням викладених положень Правил, оскільки абзаци 3, 4 пункту 5.3. договору, за своїм правовим змістом відповідають вимогам чинного законодавства, хоча і не передбачені у редакції пункту 5.3. договору Типового договору, узгоджуються з п. 4.4., п. 4.7. Правил, суд вважає вимоги позивача щодо викладення абзаців 3, 4 пункту 5.3. договору правомірними та обґрунтованими.

Позивач наполягає на викладенні пункту 5.5. договору в наступній редакції: "Визначення фактичного активного навантаження Споживача виконується Постачальником у години максимуму навантаження енергосистеми наступними способами:

- по розрахунковим електронним лічильникам активної електроенергії шляхом зняття показників електролічильників протягом півгодини, визначення різниці між цими показниками та діленням цієї різниці на тривалість заміру, тобто на 0,5 години, і помноженням на розрахунковий коефіцієнт обліку;

- по розрахункових електронних лічильниках, що фіксують 30-хвилинну максимальну потужність;

- за умови наявності атестованої автоматизованої системи обліку електроенергії на підставі її даних про споживання електричної потужності протягом всього розрахункового періоду;

- при наявності приєднаних до технологічних електричних мереж Споживача електроустановок інших споживачів (субспоживачів) - відніманням від загальної величини електричної потужності, зафіксованої засобами автоматизованої системи обліку електроенергії Споживача, величини потужності субспоживачів, яка зазначена в Акті про розподіл обсягів споживання електричної потужності.".

Відповідачем, відповідно до протоколу розбіжностей, пункт 5.5. договору виключено, що дослівно відповідає змісту Типового договору.

Позивач в обґрунтування викладення п. 5.5. у тексті договору посилається на пункт 4.9 та абзац 2 пункту 4.7 Правил.

Відповідно до п. 4.9. Правил, контроль за фактичним навантаженням електроустановок споживачів, яким установлені граничні величини електричної потужності, має здійснюватися засобами вимірювальної техніки, що фіксують середню за 30 хвилин величину потужності у періоди контролю максимального навантаження енергосистеми.

Умови контролю мають бути визначені в договорі.

У разі живлення електроустановок споживача від власної блок-станції і від мереж та підстанцій електропередавальної організації контроль за фактичним навантаженням електроустановок споживача здійснюється розрахунковими засобами обліку, які враховують обсяги електричної енергії, отриманої від електропередавальної організації.

Пунктом 4.7. Правил визначено, що для визначення режимів роботи об'єднаної енергосистеми України та споживачів відповідні електропередавальні організації двічі на рік у характерні режимні дні літнього та зимового періоду організовують проведення споживачами вимірів добових графіків споживання електричної енергії. Під час проведення режимних днів обмеження споживання електричної енергії та величини потужності та контроль за дотриманням установлених режимів електроспоживання не застосовуються. У разі введення (з будь-яких причин) у день зняття добового графіка обмежень цей графік не застосовується і має бути знятий повторно в узгоджений сторонами день. Основні споживачі в добових графіках споживання електричної енергії та величини потужності окремо визначають обсяги електричної енергії та величини потужності, яка передається субспоживачам. Споживачі із сезонним циклом роботи та споживачі, які у визначений день не брали участі у графіках споживання електричної енергії та величини потужності, мають за вимогою постачальника електричної енергії подати добовий графік споживання електричної енергії та величини потужності в інший установлений робочий день.

З урахуванням викладених положень Правил, оскільки пункт 5.5. договору, за своїм правовим змістом відповідає вимогам чинного законодавства, хоча і не передбачений у редакції Типового договору, узгоджується з п. 4.7., п. 4.9. Правил, жодним чином не порушує прав відповідача, при цьому відповідачем не обґрунтовано необхідності виключення вказаного пункту договору, крім посилань на відсутність останнього у Типовому договорів, розділ 5 визначає порядок визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужності, суд вважає вимоги позивача щодо викладення пункту 5.5. у тексті договору правомірними та обґрунтованими.

Позивач наполягає на викладенні пункту 5.6. договору в наступній редакції: «Звернення споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин розглядаються Постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури. За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності є невід'ємною частиною договору».

Відповідачем, згідно з протоколом розбіжностей, друге та третє речення пункту 5.6. договору виключено, що дослівно відповідає змісту Типового договору.

Позивач вказує, що спірні речення відповідають абзацу 7 пункту 4.4 Правил.

Відповідно до змісту Типового договору, звернення Споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин розглядаються Постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури.

Згідно з абзацами 1, 7 п. 4.4. Правил, споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності є невід'ємною частиною договору.

З урахуванням викладених положень, оскільки друге та третє речення пункту 5.6. договору, за своїм правовим змістом відповідає вимогам чинного законодавства, хоча і не передбачені у редакції Типового договору, узгоджуються з п. 4.4. Правил, жодним чином не порушують прав відповідача, при цьому останнім не обґрунтовано необхідності виключення вказаних речень, крім посилань на відсутність у Типовому договорі, розділ 5 визначає порядок визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужності, суд вважає вимоги позивача щодо викладення другого та третього речення пункту 5.6. у тексті договору правомірними та обґрунтованими.

Позивач наполягає на викладенні підпункту 6.1.3. пункту 6.1. договору в наступній редакції:

«З повідомленням Споживача не пізніше ніж за три робочих дні у разі:

1) відсутності у Споживача персоналу для обслуговування електроустановок або договору на обслуговування електроустановок;

2) недопущення Споживачем до електроустановок, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів обліку електричної енергії уповноважених посадових осіб органів виконавчої влади та/або електропередавальної організації, на яких покладено згідно з законодавством України та/або договором відповідні обов'язки;

3) несплати Споживачем рахунків за активну електроенергію, реактивну електроенергію, перевищення договірної величини споживання електричної енергії та/або потужності, пеню, інфляційні нарахування, 3% річних відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена ПКЕЕ, і в терміни, передбачені додатком 4 "Порядок розрахунків" до Договору;

4) несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до законодавства;

5) невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;

6) невиконання обґрунтованих вимог електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) щодо приведення розрахункового обліку (в т.ч. автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії (далі - АСКОЕ) або локального устаткування збору та обробки даних (далі - ЛУЗОД)) в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів;

7) закінчення терміну дії, розірвання або не укладення між суб'єктами господарювання договорів, наявність яких передбачена ПКЕЕ;

8) порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення неналежних умов експлуатації зазначених електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі Споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких Споживачем порушуються Правила охорони електричних мереж.

Відповідачем, відповідно до протоколу розбіжностей, у підпункті 6.1.3. пункту 6.1. договору виключено пункти 4), 5), 6), 8); пункт 3) викладено у новій редакції: «несплати споживачем відповідних платежів у терміни, встановлені додатком № 4 «Порядок розрахунків».

Позивач в обґрунтування своєї редакції пункту 6.1.3. пункту 6.1. договору посилається на п. 7.5. Правил.

Відповідач зазначає, що запропонована ним редакція дослівно відповідає змісту Типового договору. Відповідно до підпункту 6), який не передбачено Типовим договором, постачальник може нав'язувати споживачу встановити додаткове технічне обладнання, наявність якого не впливає на виконання сторонами обов'язків за договором. За відмову від встановлення такого обладнання, постачальник має право припинити енергопостачання.

Розділ 6 договору регулює порядок обмеження та припинення електропостачання.

Пункт 6.1.3. пункту 6.1. договору визначає випадки, коли електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником, з повідомленням споживача не пізніше ніж за три робочих дні.

Відповідно до п. 6.1.3. пункту 6.1. Типового договору, електропостачання Споживача може бути обмежено або припинено Постачальником з повідомленням Споживача не пізніше ніж за три робочих дні у разі:

відсутності у Споживача персоналу для обслуговування електроустановок або договору на обслуговування електроустановок;

споживання електричної енергії Споживачем після закінчення строку дії цього Договору;

недопущення Споживачем посадових осіб органів, на яких покладено відповідні обов'язки згідно з чинним законодавством, до власних електроустановок або розрахункових засобів обліку електроенергії;

несплати Споживачем відповідних платежів у терміни, встановлені додатком "Порядок розрахунків".

Згідно з п. 7.5. Правил, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі:

1) відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);

2) недопущення до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів обліку електричної енергії уповноважених посадових осіб органів виконавчої влади та/або електропередавальної організації, на яких покладено згідно з законодавством України та/або договором відповідні обов'язки;

3) підпункт 3 абзацу першого пункту 7.5 вилучено

3) несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами (для споживача, який у встановленому законодавством порядку визнаний банкрутом, припинення повністю або частково постачання електричної енергії здійснюється без попередження у разі наявності від'ємного сальдо на особовому рахунку згідно з показаннями засобу обліку, крім випадків, коли такий споживач, щодо якого в установленому порядку вживаються заходи для запобігання банкрутству, здійснює своєчасний розрахунок поточної плати за спожиту електричну енергію, а погашення його заборгованості включено до заходів щодо забезпечення вимог кредиторів);

4) несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до законодавства;

5) невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;

6) невиконання обґрунтованих вимог електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) щодо приведення розрахункового обліку в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів;

7) закінчення терміну дії, розірвання або неукладення між суб'єктами господарювання договорів, наявність яких передбачена цими Правилами;

8) порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення неналежних умов експлуатації зазначених електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються Правила охорони електричних мереж.

З урахуванням викладених положень, оскільки у підпункті 6.1.3. пункту 6.1. договору пункти 4), 5), 8), за своїм правовим змістом відповідають вимогам чинного законодавства, хоча і не передбачені у редакції Типового договору, узгоджуються з п. 7.5. Правил, розділ 6 визначає порядок обмеження та припинення електропостачання, суд вважає вимоги позивача щодо викладення пункту 6.1.3. пункту 6.1. договору, а саме спірних пунктів 4), 5), 8) в редакції позивача обґрунтованими та правомірними.

Стосовно пункту 6) підпункту 6.1.3. пункту 6.1. договору, позовні вимоги щодо викладення останнього у редакції позивача підлягають частковому задоволенню, шляхом викладення вказаного пункту у редакції, що узгоджується з п. 7.5. Правил, без зазначення «(в т.ч. автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії (далі - АСКОЕ) або локального устаткування збору та обробки даних (далі - ЛУЗОД))»:

« 6) невиконання обґрунтованих вимог електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) щодо приведення розрахункового обліку в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів».

Стосовно пункту 3) підпункту 6.1.3. пункту 6.1. договору, оскільки сторонами не досягнуто згоди щодо редакції вказаного пункту, суд вважає вимоги позивача щодо викладення вказаного пункту договору у запропонованій ним редакції, такими, що підлягають частковому задоволенню, шляхом викладення пункту 3) підпункту 6.1.3. пункту 6.1. договору в редакції, яка відповідає за змістом положенням Типового договору та п. 7.5 Правил:

« 3) несплати Споживачем рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена ПКЕЕ, і в терміни, передбачені додатком 4 "Порядок розрахунків" до Договору;».

Позивач наполягає на викладенні пункту 6.2. договору в наступній редакції:

«Споживачу може бути обмежено або повністю припинено постачання електричної енергії в інших випадках, необумовлених у Договорі, але передбачених в діючих нормативно-правових актах, в тому числі у ПКЕЕ».

Відповідачем, відповідно до протоколу розбіжностей, пункт 6.2. договору виключено, що дослівно відповідає змісту Типового договору.

Позивач вказує, що пункт 6.2 договору узгоджується з пунктами 6. 18, 7.6 та 7.8 Правил, якими визначено також підстави для проведення відключення електроустановок споживача.

Згідно з п. 6.18. Правил, постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії за договором, а електропередавальна організація (основний споживач) - передачу електричної енергії (спільне використання технологічних електричних мереж) з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією. За умови одночасного розірвання договору про постачання електричної енергії з попереднім споживачем, виплати всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, та звернення нового споживача щодо укладення договору про постачання електричної енергії в межах одного розрахункового періоду припинення електропостачання об'єкта не здійснюється.

Відповідно до п. 7.6. Правил, у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.

Згідно з п. 7.8. Правил, електроустановка може бути відключена електропередавальною організацією (основним споживачем) за заявою власника цієї електроустановки у зазначений заявником термін.

Виходячи з положень Правил, в тому числі зазначених пунктів, оскільки за своїм правовим змістом пункт 6.2. договору відповідає вимогам чинного законодавства, хоча і не передбачений у редакції Типового договору, узгоджуються з п. 2.1. договору, розділ 6 визначає порядок обмеження та припинення електропостачання, суд вважає вимоги позивача щодо викладення пункту 6.2. у тексті договору правомірними та такими, що не порушують прав та законних інтересів відповідача.

Позивач наполягає на викладенні пункту 6.3. договору в наступній редакції:

«Постачальник, якщо він виконав передбачені законодавством та цим Договором умови запровадження обмежень та відключень Споживача від джерел електропостачання, не несе відповідальності за можливі наслідки, пов'язані з таким обмеженням або повним відключенням Споживача.

Повне відключення чи обмеження Споживача в постачанні електроенергії не звільняє його від сплати пені за кожний день прострочення терміну сплати платежів по цьому Договору.»

Відповідачем, відповідно до протоколу розбіжностей, пункт 6.3. договору виключено, що дослівно відповідає змісту Типового договору.

Позивач вказує, що пункт 6.3. договору відповідає підпункту 4 пункту 8.6 Правил та ст. 24 Закону України "Про електроенергетику".

Згідно з п. 8.6. Правил, постачальник електричної енергії за регульованим тарифом не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок обмеження у постачанні електричної енергії, та матеріальні збитки, які викликані внаслідок припинення або обмеження електропостачання, здійсненого у порядку, встановленому цими Правилами, та/або застосованого відповідно до законодавства України.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про електроенергетику», енергопостачальник не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок припинення або обмеження електропостачання, здійсненого у встановленому порядку.

Виходячи з вказаних положень Правил та Закону, суд вважає вимоги позивача щодо викладення пункту 6.3. у редакції позивача, такими, що підлягають задоволенню в частині, яка узгоджується з п. 8.6. Правил та ст. 24 Закону України «Про електроенергетику»:

«Постачальник, якщо він виконав передбачені законодавством та цим Договором умови запровадження обмежень та відключень Споживача від джерел електропостачання, не несе відповідальності за можливі наслідки, пов'язані з таким обмеженням або повним відключенням Споживача».

В частині викладення другого абзацу пункту 6.3. договору, вимоги позивача необґрунтовані, тому задоволенню не підлягають.

Позивач наполягає на викладенні пункту 7.3. договору в наступній редакції:

«У разі розміщення засобів обліку Споживача у приміщеннях, які не відповідають визначеним нормативно-технічними документами вимогам температурного режиму експлуатації засобів обліку, у зимовий період (грудень, січень, лютий) обсяг спожитої електричної енергії збільшується на 5% у порівнянні з обсягом, визначеним за фактичними показами цього засобу обліку».

Відповідачем, відповідно до протоколу розбіжностей, пункт 7.3. договору виключено, що дослівно відповідає змісту Типового договору.

Розділом 7 договору, визначені умови щодо обліку електричної енергії та порядку розрахунків.

Як зазначає позивач, пункт 7.3. договору повністю відповідає абз. 6 п. 6.21 Правил.

Відповідно до абз. 6 п. 6.21 Правил, у разі, якщо умови температурного режиму в місці встановлення належного споживачу засобу обліку не відповідають визначеним нормативно-технічними документами та/або паспортними даними засобів обліку вимогам температурного режиму експлуатації засобів обліку, у зимовий період (грудень - лютий) обсяг спожитої електричної енергії збільшується на 5 % у порівнянні з обсягом, визначеним за фактичними показами цього засобу обліку.

З урахуванням вказаного, оскільки пункт 7.3. договору за своїм правовим змістом відповідає вимогам чинного законодавства, хоча і не передбачений у редакції Типового договору, узгоджуються з п. 6.21. Правил, жодним чином не порушує прав відповідача, при цьому останнім не обґрунтовано необхідності виключення вказаного пункту, крім посилань на відсутність у Типовому договорі, суд вважає вимоги позивача щодо викладення пункту 7.3. у тексті договору правомірними та обґрунтованими.

Позивач наполягає на викладенні пункту 7.6. договору в наступній редакції:

«Перелік комерційних засобів обліку основного споживача та субспоживача, з необхідними даними для розрахунків, наведений відповідно у додатках 3.1 «Перелік та дані комерційних засобів обліку, по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію Споживачу" до Договору та 3.2 «Перелік та дані комерційних засобів обліку субспоживачів» до Договору.

Відповідачем, відповідно до протоколу розбіжностей, пункт 7.6. договору виключено, що дослівно відповідає змісту Типового договору.

Як зазначає позивач, пункт 7.6. договору повністю відповідає п.п. 2 п. 5.6 Правил.

Згідно з п. п. 2 п. 5.6 Правил, невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії є відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (точка встановлення, тип, покази на момент укладання договору тощо).

З матеріалів справи вбачається, що сторонами у пункті 9.1. договору визначені всі додатки до договору, в тому числі додаток 3.1. до договору «Перелік та дані комерційних засобів обліку, по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію Споживачу", який підписано сторонами договору.

Оскільки пункт 7.6. договору, за своїм правовим змістом відповідає вимогам чинного законодавства, хоча і не передбачений у редакції Типового договору, узгоджуються з п. 5.6. Правил, жодним чином не порушує прав відповідача, при цьому останнім не обґрунтовано необхідності виключення вказаного пункту, крім посилань на відсутність у Типовому договорі, суд вважає вимоги позивача щодо викладення пункту 7.6. у тексті договору правомірними та обґрунтованими.

Позивач наполягає на викладенні пункту 7.7. договору в наступній редакції:

«На підставі показів засобів обліку електричної енергії (в тому числі впроваджених у встановленому порядку АСКОЕ (ЛУЗОД)) та умов додатка 4 "Порядок розрахунків" оформляються такі документи:

- акт прийняття-передавання електричної енергії, за формою зразка додатку 2 до договору;

- акт результатів замірів електричної потужності.

За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку».

Відповідач, згідно з протоколом розбіжностей, просить викласти вказаний пункт у наступній редакції:

«На підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» оформлюються такі документи:

- акт про використану електричну енергію (акт про прийняття-передавання товарної продукції);

- акт результатів замірів електричної потужності.

За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку».

Згідно з Типовим договором, на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" оформлюються такі документи:

акт про використану електричну енергію (акт про прийняття-передавання товарної продукції);

абзац третій пункту 7.5 додатка 3 вилучено

акт результатів замірів електричної потужності.

За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку.

Позивач зазначає, що пункт 7.7 договору, у запропонованій ним редакції узгоджується з пунктом 7.5 Типового договору і приведений у відповідність до назв додатків до договору, які є його невід'ємними частинами.

З матеріалів справи вбачається, що договір не містить такого додатку як "Графік зняття показів засобу обліку електричної енергії".

Натомість, сторонами укладено додаток 4 до договору «Порядок розрахунків», в якому, в тому числі визначено порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії.

Також сторонами підписано додаток 2 до договору, який має назву «Акт прийняття-передавання електричної енергії протягом розрахункового періоду» .

З урахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованим та правомірним викладення пункту 7.7. договору в редакції, запропонованій позивачем, в частині, що узгоджується зі змістом укладеного між сторонами договору та назвами додатків до договору у наступній редакції, без зазначення «в тому числі впроваджених у встановленому порядку АСКОЕ (ЛУЗОД))»:

«На підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка 4 "Порядок розрахунків" оформляються такі документи:

- акт прийняття-передавання електричної енергії, за формою зразка додатку 2 до договору;

- акт результатів замірів електричної потужності.

За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку».

В іншій частині щодо викладення пункту 7.7 договору в редакції позивача, суд відмовляє, оскільки позивачем, з огляду на положення Правил та п. 2.1. договору, не обґрунтовано необхідності викладення уточнення у п. 7.7. договору «в тому числі впроваджених у встановленому порядку АСКОЕ (ЛУЗОД))».

Позивач наполягає на викладенні підпункту 8.1.4. пункту 8.1. договору в наступній редакції:

«Споживач складає із субспоживачами, перелік яких визначений у додатку 3.2 "Перелік та дані комерційних засобів обліку субспоживачів" до договору, двосторонній Акт про розподіл обсягів споживання електричної потужності у порядку, визначеному згідно пункту 5.3 Договору та передає його Постачальнику».

Відповідачем, відповідно до протоколу розбіжностей, підпункт 8.1.4. пункту 8.1. договору виключено, що дослівно відповідає змісту Типового договору.

Розділ 8 договору регулює відносини із третьою особою, об'єктивно присутньою у процесі забезпечення споживача електричною енергією.

З урахуванням пункту 4.7. Правил, пункту 5.3. договору, суд вважає обґрунтованими та правомірними вимоги позивача щодо викладення підпункту 8.1.4. пункту 8.1. договору, який за своїм правовим змістом відповідає вимогам чинного законодавства, хоча і не передбачений у редакції Типового договору, жодним чином не порушує прав відповідача, при цьому останнім не обґрунтовано необхідності виключення вказаного пункту, крім посилань на відсутність у Типовому договорі.

Позивач наполягає на викладенні пункту 8.4. договору в наступній редакції:

«У разі повного відключення струмоприймачів основного споживача більше ніж на один розрахунковий період, всі втрати електричної енергії у мережах основного споживача розподіляються Постачальником пропорційно до частки споживання активної електроенергії між субспоживачами, які уклали договір про постачання електричної енергії з Постачальником».

Відповідачем, відповідно до протоколу розбіжностей, пункт 8.4. договору виключено, що дослівно відповідає змісту Типового договору.

Позивач вказує, що зазначений пункт договору відповідає та узгоджується з редакцією пунктів 6.28, 6.32 Правил.

Згідно з пунктами 6.28, 6.32 Правил, технологічні втрати електричної енергії в мережах споживача розподіляються між суб'єктами господарювання пропорційно обсягу переданої цими мережами належної електричної енергії відповідним суб'єктам господарювання, включаючи споживача-власника цих мереж.

Фактичні обґрунтовані витрати на утримання технологічних електричних мереж відшкодовуються власнику електричних мереж відповідно до його кошторису витрат на здійснення цієї діяльності.

Кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж складається на підставі бухгалтерських документів про фактичні витрати на здійснення цієї діяльності впродовж базового періоду.

До витрат на утримання технологічних електричних мереж належать лише ті витрати, які безпосередньо стосуються вказаного виду діяльності.

Величина витрат споживача не може перевищувати граничної величини витрат, визначених відповідно до нормативів витрат за об'ємом умовних одиниць електроустановок, які складаються за результатами діяльності електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої приєднані електроустановки основного споживача (споживача).

У разі використання технологічних електричних мереж власника електричних мереж (споживача, основного споживача) для електрозабезпечення електроустановок декількох суб'єктів господарювання величина витрат на утримання цих технологічних електричних мереж розподіляється пропорційно обсягам електричної енергії, що надійшла в мережі відповідних суб'єктів господарювання, та обсягу електричної енергії, використаної власником електричних мереж (споживачем, основним споживачем), відповідно до фактичного балансу за розрахунковий період, що минув.

З урахуванням вказаних положень пунктів Правил, враховуючи, що розділ 8 договору регулює відносини із третьою особою, об'єктивно присутньою у процесі забезпечення споживача електричною енергією, суд вважає обґрунтованими та правомірними вимоги позивача щодо викладення пункту 8.4. в тексті договору, який за своїм правовим змістом відповідає вимогам чинного законодавства, хоча і не передбачений у редакції Типового договору, жодним чином не порушує прав відповідача, при цьому останнім не обґрунтовано необхідності виключення вказаного пункту, крім посилань на відсутність у Типовому договорі.

Позивач наполягає на викладенні пункту 9.5. договору в наступній редакції:

«У випадку бажання Споживача отримувати електричну енергію від іншого постачальника, Споживач завчасно, але не пізніше ніж за 20 днів, повідомляє про це Постачальника. На підставі заяви Споживача складається двосторонній акт, у якому фіксуються покази засобів обліку та виписується платіжний документ для остаточного розрахунку, який має бути оплачений повністю у встановленому порядку. Лише після повного розрахунку Постачальник узгоджує укладання договору купівлі-продажу з іншим постачальником, при цьому дія Договору припиняється в частині постачання активної електроенергії Споживачу на термін дії договору про купівлю-продаж електричної енергії з іншим постачальником. Всі інші умови цього Договору залишаються в силі».

Відповідачем, відповідно до протоколу розбіжностей, пункт 9.5. договору виключено, що дослівно відповідає змісту Типового договору.

Розділ 9 договору встановлює інші умови договору.

Позивач зазначає, що пункт 9.5. договору внесений в текст договору відповідно до пунктів 5.9, 5.10 Правил.

Згідно з п. 5.9., п. 5.10. Правил, споживач має право укласти договір про купівлю-продаж електричної енергії із будь-яким постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом за умови відсутності заборгованості за електричну енергію перед іншим постачальником електричної енергії. При цьому додатком до договору про постачання електричної енергії або окремим договором між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом оформляється домовленість сторін про внесення змін в договір про постачання електричної енергії щодо припинення-відновлення продажу електричної енергії (додаток 6).

Продаж електричної енергії споживачу постачальником електричної енергії за регульованим тарифом припиняється на строк дії договору про купівлю-продаж електричної енергії з постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Договір про купівлю-продаж електричної енергії укладається на весь прогнозований обсяг споживання електричної енергії, необхідний споживачу, та на строк, який кратний величині розрахункового періоду.

Про необхідність внесення змін до договору про постачання електричної енергії споживач має не пізніше ніж за 20 днів до початку дії договору про купівлю-продаж електричної енергії письмово повідомити постачальника електричної енергії за регульованим тарифом та остаточно розрахуватися з ним.

Орієнтовна сума остаточного розрахунку з постачальником електричної енергії за регульованим тарифом станом на перший день дії договору про купівлю-продаж електричної енергії визначається за фактичним середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду.

На підставі заяви споживача постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем оформляється домовленість сторін про внесення змін в договір про постачання електричної енергії щодо припинення-відновлення продажу електричної енергії і двосторонній акт, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку на перший день дії договору про купівлю-продаж електричної енергії.

На підставі акта визначаються фактичні обсяги електричної енергії, використаної споживачем до першого дня дії договору про купівлю-продаж електричної енергії. Споживачу протягом 5 робочих днів від дня оформлення акта повертаються кошти, сплачені понад вартість електричної енергії, отриманої від постачальника за регульованим тарифом, або виписується платіжний документ для розрахунку за електричну енергію, використану понад обсяг, оплачений постачальнику за регульованим тарифом.

З урахуванням вказаних положень Правил, суд вважає обґрунтованими та правомірними вимоги позивача щодо викладення пункту 9.5 в тексті договору, який за своїм правовим змістом відповідає вимогам чинного законодавства, хоча і не передбачений у редакції Типового договору, жодним чином не порушує прав відповідача, при цьому останнім не обґрунтовано необхідності виключення вказаного пункту, крім посилань на відсутність у Типовому договорі.

Згідно з протоколом розбіжностей, відповідач доповнює розділ 9 договору пунктом 9.10 в наступній редакції:

«Сторони погодили, що Законом України «Про електроенергетику» (№ 575/97-ВР) - спеціальним законодавчим актом у сфері електропостачання - визначено право енергопостачальників обмежувати споживачів в електроспоживанні (до припинення електропостачання) лише за умови неповної оплати спожитої електроенергії (частина друга статі 24 зазначеного Закону). Частиною восьмою статті 26 цього ж Закону встановлено обов'язок споживача обмежити власне електроспоживання до рівня екологічної броні або повністю його припинити також лише у разі неповної оплати саме спожитої електроенергії, що кореспондується із правом енергопостачальника, закріпленим в частині другій статі 24 Закону № 575/97-ВР.

Крім того, за змістом частини першої статті 275 ГК України за договором електропостачання споживач зобов'язаний оплатити саме прийняту, тобто спожиту електроенергію.

Чинним законодавством України принцип законності, згідно з яким, у разі невідповідності нормативно - правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту застосовується правовий акт, який має вищу юридичну силу.

З урахуванням викладеного, Сторони погодили, що є неприпустимим та протиправним відключення Споживача від енергопостачання за відсутності передоплати вартості заявленого (очікуваного) обсягу споживання електроенергії на наступний розрахунковий період».

В обґрунтування викладення вказаного пункту в тексті договору відповідач посилається на те, що договір повинен однаковою мірою враховувати інтереси обох сторін, а не бути складений у формі документу, що покладає обов'язки тільки на одну сторону. Договір повинен захищати права споживача від недобросовісних дій суб'єкта природних монополій.

Позивач вказує, що не можемо погодитись на доповнення договору пунктом 9.10 в редакції запропонованій у протоколі розбіжностей, оскільки редакція такого пункту не передбачена ні Типовим договором, ні Правилами.

Згідно з п. 6.6. Правил, оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком.

У разі систематичного (тричі впродовж календарного року) порушення споживачем, який застосовує порядок оплати авансовими та/або плановими платежами, умов договору про постачання електричної енергії в частині своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії авансовими та/або плановими платежами постачальник електричної енергії має право ініціювати внесення змін до договору в частині переведення споживача на попередню оплату заявлених обсягів споживання електричної енергії.

Споживачі, які користуються об'єктами (електроустановками) на підставі договорів оренди, здійснюють повну попередню оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період.

Початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електричну енергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електричної енергії та споживачем.

При цьому, згідно зі ст. 24 Закону України «Про електроенергетику» енергопостачальники мають право за умови неповної оплати споживачем спожитої електричної енергії обмежити його електроспоживання до рівня екологічної броні електропостачання або за відсутності такої повністю припинити електропостачання споживачу.

Статтею ст. 26 Закону визначено, що за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію споживач зобов'язаний обмежити власне електроспоживання до рівня екологічної броні або повністю його припинити в разі відсутності такої.

За змістом частини першої статті 275 ГК за договором електропостачання споживач зобов'язаний оплатити саме прийняту, тобто спожиту електроенергію.

Виходячи з викладених норм, обов'язковою умовою, яка надає право енергопостачальнику обмежити споживачу електроспоживання до рівня екологічної броні електропостачання або припинити йому електропостачання, є несплата або неповна оплата останнім рахунків за фактично спожиту електричну енергію.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 08.10.2013 (справа № 21-220а13).

З урахуванням викладених норм Закону, оскільки у пункті 3) підпункту 6.1.3. пункту 6.1. договору не конкретизовано, за несплату яких рахунків відповідно до умов договорів, енергопостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником, обов'язковою умовою, яка надає право енергопостачальнику обмежити споживачу електроспоживання до рівня екологічної броні електропостачання або припинити йому електропостачання, є несплата або неповна оплата останнім рахунків за фактично спожиту електричну енергію, суд вважає неправомірними вимоги позивача щодо виключення пункту 9.10 з тексту договору, оскільки відповідний пункт, в редакції відповідача за своїм правовим змістом відповідає вимогам чинного законодавства, хоча і не передбачений у редакції Типового договору, тому викладається у редакції відповідача частково, у відповідності до ст. 24, ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»:

"Сторони погодили, що енергопостачальник має право обмежити електроспоживання споживача до рівня екологічної броні електропостачання або за відсутності такої повністю припинити електропостачання споживачу за умови неповної оплати споживачем спожитої електричної енергії. Споживач зобов'язаний обмежити власне електроспоживання до рівня екологічної броні або повністю його припинити в разі відсутності такої, за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію".

Позивач просить викласти абзац перший пункту 2 додатку № 4 до договору в наступній редакції:

«Споживач до початку розрахункового періоду (до 20 числа календарного місяця) здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості повного заявленого (очікуваного) обсягу споживання активної електричної енергії, визначеного додатком 1 "Обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії Споживачу та субспоживачу" до Договору на цей період».

Відповідачем, згідно з протоколом розбіжностей, викладено абзац перший пункту 2 додатку № 4 до договору в наступній редакції:

«Споживач до початку розрахункового періоду (до 20 числа календарного місяця) має право здійснити платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості повного заявленого (очікуваного) обсягу споживання активної електричної енергії, визначеного додатком 1 "Обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії Споживачу та субспоживачу" до Договору на цей період».

Позивач просить викласти абзац третій пункту 2 додатку № 4 до договору в наступній редакції:

«Сума коштів, які має сплатити Споживач, як попередню оплату, розраховується шляхом множення чинного у розрахунковому періоді рівня тарифу на обсяг активної електричної енергії, заявлений на наступний розрахунковий період, відповідно до додатку 1 "Обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії Споживачу та субспоживачу" до Договору».

Відповідачем, згідно з протоколом розбіжностей, викладено абзац третій пункту 2 додатку № 4 до договору в наступній редакції:

«Сума коштів, які має право сплатити Споживач, як попередню оплату, розраховується шляхом множення чинного у розрахунковому періоді рівня тарифу на обсяг активної електричної енергії, заявлений на наступний розрахунковий період, відповідно до додатку 1 "Обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії Споживачу та субспоживачу" до Договору».

Згідно з п. 6.6. Правил, оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком.

У разі систематичного (тричі впродовж календарного року) порушення споживачем, який застосовує порядок оплати авансовими та/або плановими платежами, умов договору про постачання електричної енергії в частині своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії авансовими та/або плановими платежами постачальник електричної енергії має право ініціювати внесення змін до договору в частині переведення споживача на попередню оплату заявлених обсягів споживання електричної енергії.

Споживачі, які користуються об'єктами (електроустановками) на підставі договорів оренди, здійснюють повну попередню оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період.

Початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електричну енергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електричної енергії та споживачем.

З урахуванням положень пункту 6.6. Правил, суд вважає обґрунтованими та правомірними вимоги позивача щодо викладення абзацу першого та третього пункту 2 додатку № 4 до договору у запропонованій позивачем редакції, яка за своїм правовим змістом відповідає вимогам чинного законодавства. При цьому відповідачем не обґрунтовано викладення вказаних абзаців у запропонованій ним редакції. Законом України «Про електроенергетику» не визначено порядку розрахунків, при цьому обов'язок споживача щодо оплати електричної енергії, яка відпускається споживачу, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період, визначено п. 6.6. Правил.

Виходячи з фактичних обставин справи, у зв'язку з частковим задоволення позовних вимог, судові витрати покладаються на сторони порівну, позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору в сумі 689 грн. 00 коп. відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Пункт 2.1. договору про постачання електричної енергії № 171255 від 22.11.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Публічним акціонерним товариством Виробничо-енергетичною компанією "Сумигазмаш", вважати укладеним в наступній редакції:

«Під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі -ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку»

3. Пункт 2.3.3 пункту 2.3 договору про постачання електричної енергії № 171255 від 22.11.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Публічним акціонерним товариством Виробничо-енергетичною компанією "Сумигазмаш", вважати укладеним в наступній редакції:

«Оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами розділу 7 Договору та додатку 4 «Порядок розрахунків» до Договору».

4. Підпункт 3.1.5. пункту 3.1. договору про постачання електричної енергії № 171255 від 22.11.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Публічним акціонерним товариством Виробничо-енергетичною компанією "Сумигазмаш", вважати укладеним в наступній редакції:

«Доступу до належних Споживачу засобів (систем) обліку електричної енергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії».

5. Абзац 2 підпункту 4.1.3 пункту 4.1 договору про постачання електричної енергії № 171255 від 22.11.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Публічним акціонерним товариством Виробничо-енергетичною компанією "Сумигазмаш", вважати укладеним в наступній редакції:

«Постачальник не несе відповідальності перед Споживачем за постачання електричної енергії низької якості за той час, протягом якого Споживач не дотримувався встановленого Договором режиму електроспоживання, допускав перевищення встановленої договірної (граничної) потужності та не виконував інші умови Договору, що підтверджено відповідними документами.».

6. Підпункт 4.1.5 пункту 4.1 договору про постачання електричної енергії № 171255 від 22.11.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Публічним акціонерним товариством Виробничо-енергетичною компанією "Сумигазмаш", вважати укладеним в наступній редакції:

«Постачальник електричної енергії не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок обмеження у постачанні електричної енергії, та матеріальні збитки, які викликані:

1) протиправними діями третіх осіб;

2) форс-мажорними обставинами (наслідки форс-мажорних обставин підтверджуються відповідним актом);

3) некваліфікованими діями персоналу споживача;

4) внаслідок припинення або обмеження електропостачання, здійсненого у порядку, встановленому цими Правилами, та/або застосованого відповідно до законодавства України;

5) пошкодженням устаткування споживача, що спричинило автоматичне відключення лінії живлення;

6) недотриманням споживачем встановленого договором режиму електроспоживання та перевищення договірної граничної величини електричної потужності;

7) перервами в електропостачанні споживача при спрацюванні пристроїв протиаварійної автоматики автоматичного частотного розвантаження (далі - АЧР), а також системи автоматичного відключення навантаження (далі - САВН), яка має автоматичний і ручний запуск, на час, передбачений нормативними документами, для забезпечення сталої роботи енергосистеми та на час, що необхідний для стабілізації режиму роботи енергосистеми.»

7. Пункт 4.5 договору про постачання електричної енергії № 171255 від 22.11.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Публічним акціонерним товариством Виробничо-енергетичною компанією "Сумигазмаш" виключити.

8. Абзац 2 пункту 5.1. договору про постачання електричної енергії № 171255 від 22.11.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Публічним акціонерним товариством Виробничо-енергетичною компанією "Сумигазмаш" виключити.

9. Абзац 3 пункту 5.1. договору про постачання електричної енергії № 171255 від 22.11.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Публічним акціонерним товариством Виробничо-енергетичною компанією "Сумигазмаш" викласти в наступній редакції:

«У разі відхилення від обсягів фактичного споживання за минулий рік на 15 % обсяги очікуваного споживання електричної енергії обґрунтовуються споживачем за даними запланованої до використання потужності та режиму роботи електроустановок відповідно до умов договору».

10. Абзаци 3, 4 пункту 5.3. договору про постачання електричної енергії № 171255 від 22.11.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Публічним акціонерним товариством Виробничо-енергетичною компанією "Сумигазмаш" викласти в наступній редакції:

«Для визначення величини електричної потужності Споживача (без субспоживачів), до технологічних електричних мереж якого приєднані електроустановки інших споживачів (субспоживачів), Споживач складає з субспоживачами двосторонній Акт про розподіл обсягів споживання електричної потужності, в якому визначається величина потужності субспоживачів на основі добових графіків споживання електричної енергії та величини потужності в установлений характерний режимний день літнього і зимового періоду

При потребі Споживач, який розраховується за електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, та Споживач постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії має право протягом розрахункового періоду звернутися до Постачальника за коригуванням граничної величини споживання електричної потужності. За дату коригування приймається дата отримання Постачальником письмового звернення Споживача».

11. Пункт 5.5 договору про постачання електричної енергії № 171255 від 22.11.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Публічним акціонерним товариством Виробничо-енергетичною компанією "Сумигазмаш" викласти в наступній редакції:

«Визначення фактичного активного навантаження Споживача виконується Постачальником у години максимуму навантаження енергосистеми наступними способами:

- по розрахунковим електронним лічильникам активної електроенергії шляхом зняття показників електролічильників протягом півгодини, визначення різниці між цими показниками та діленням цієї різниці на тривалість заміру, тобто на 0,5 години, і помноженням на розрахунковий коефіцієнт обліку;

- по розрахункових електронних лічильниках, що фіксують 30-хвилинну максимальну потужність;

- за умови наявності атестованої автоматизованої системи обліку електроенергії - на підставі її даних про споживання електричної потужності протягом всього розрахункового періоду;

- при наявності приєднаних до технологічних електричних мереж Споживача електроустановок інших споживачів (субспоживачів) - відніманням від загальної величини електричної потужності, зафіксованої засобами автоматизованої системи обліку електроенергії Споживача, величини потужності субспоживачів, яка зазначена в Акті про розподіл обсягів споживання електричної потужності».

12. Пункт 5.6. (друге та третє речення) договору про постачання електричної енергії № 171255 від 22.11.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Публічним акціонерним товариством Виробничо-енергетичною компанією "Сумигазмаш" викласти в наступній редакції:

«Звернення споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин розглядаються Постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури. За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності є невід'ємною частиною договору».

13. Підпункт 6.1.3 пункту 6.1. договору про постачання електричної енергії № 171255 від 22.11.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Публічним акціонерним товариством Виробничо-енергетичною компанією "Сумигазмаш" викласти в наступній редакції:

«з повідомленням Споживача не пізніше ніж за три робочих дні у разі:

1) відсутності у Споживача персоналу для обслуговування електроустановок або договору на обслуговування електроустановок;

2) недопущення Споживачем до електроустановок, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів обліку електричної енергії уповноважених посадових осіб органів виконавчої влади та/або електропередавальної організації, на яких покладено згідно з законодавством України та/або договором відповідні обов'язки;

3) несплати Споживачем рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена ПКЕЕ, і в терміни, передбачені додатком 4 "Порядок розрахунків" до Договору;

4) несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до законодавства;

5) невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;

6) невиконання обґрунтованих вимог електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) щодо приведення розрахункового обліку в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів;

7) закінчення терміну дії, розірвання або не укладення між суб'єктами господарювання договорів, наявність яких передбачена ПКЕЕ;

8) порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення неналежних умов експлуатації зазначених електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі Споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких Споживачем порушуються Правила охорони електричних мереж.»

14. Пункт 6.2. договору про постачання електричної енергії № 171255 від 22.11.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Публічним акціонерним товариством Виробничо-енергетичною компанією "Сумигазмаш" викласти в наступній редакції:

«Споживачу може бути обмежено або повністю припинено постачання електричної енергії в інших випадках, необумовлених у Договорі, але передбачених в діючих нормативно-правових актах, в тому числі у ПКЕЕ».

15. Пункт 6.3. договору про постачання електричної енергії № 171255 від 22.11.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Публічним акціонерним товариством Виробничо-енергетичною компанією "Сумигазмаш" викласти в наступній редакції:

«Постачальник, якщо він виконав передбачені законодавством та цим Договором умови запровадження обмежень та відключень Споживача від джерел електропостачання, не несе відповідальності за можливі наслідки, пов'язані з таким обмеженням або повним відключенням Споживача».

16. Пункт 7.3. договору про постачання електричної енергії № 171255 від 22.11.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Публічним акціонерним товариством Виробничо-енергетичною компанією "Сумигазмаш" викласти в наступній редакції:

«У разі розміщення засобів обліку Споживача у приміщеннях, які не відповідають визначеним нормативно-технічними документами вимогам температурного режиму експлуатації засобів обліку, у зимовий період (грудень, січень, лютий) обсяг спожитої електричної енергії збільшується на 5% у порівнянні з обсягом, визначеним за фактичними показами цього засобу обліку».

17. Пункт 7.6. договору про постачання електричної енергії № 171255 від 22.11.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Публічним акціонерним товариством Виробничо-енергетичною компанією "Сумигазмаш" викласти в наступній редакції:

«Перелік комерційних засобів обліку основного споживача та субспоживача, з необхідними даними для розрахунків, наведений відповідно у додатках 3.1 «Перелік та дані комерційних засобів обліку, по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію Споживачу" до Договору та 3.2 «Перелік та дані комерційних засобів обліку субспоживачів» до Договору».

18. Пункт 7.7. договору про постачання електричної енергії № 171255 від 22.11.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Публічним акціонерним товариством Виробничо-енергетичною компанією "Сумигазмаш" викласти в наступній редакції:

«На підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка 4 "Порядок розрахунків" оформляються такі документи:

- акт прийняття-передавання електричної енергії, за формою зразка додатку 2 до договору;

- акт результатів замірів електричної потужності.

За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку».

19. Підпункт 8.1.4 пункту 8.1. договору про постачання електричної енергії № 171255 від 22.11.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Публічним акціонерним товариством Виробничо-енергетичною компанією "Сумигазмаш" викласти в наступній редакції:

«Споживач складає із субспоживачами, перелік яких визначений у додатку 3.2 "Перелік та дані комерційних засобів обліку субспоживачів" до договору, двосторонній Акт про розподіл обсягів споживання електричної потужності у порядку, визначеному згідно пункту 5.3 Договору та передає його Постачальнику».

20. Пункт 8.4. договору про постачання електричної енергії № 171255 від 22.11.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Публічним акціонерним товариством Виробничо-енергетичною компанією "Сумигазмаш" викласти в наступній редакції:

"У разі повного відключення струмоприймачів основного споживача більше ніж на один розрахунковий період, всі втрати електричної енергії у мережах основного споживача розподіляються Постачальником пропорційно до частки споживання активної електроенергії між субспоживачами, які уклали договір про постачання електричної енергії з Постачальником.".

21. Пункт 9.5. договору про постачання електричної енергії № 171255 від 22.11.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Публічним акціонерним товариством Виробничо-енергетичною компанією "Сумигазмаш" викласти в наступній редакції:

«У випадку бажання Споживача отримувати електричну енергію від іншого постачальника, Споживач завчасно, але не пізніше ніж за 20 днів, повідомляє про це Постачальника. На підставі заяви Споживача складається двосторонній акт, у якому фіксуються покази засобів обліку та виписується платіжний документ для остаточного розрахунку, який має бути оплачений повністю у встановленому порядку. Лише після повного розрахунку Постачальник узгоджує укладання договору купівлі-продажу з іншим постачальником, при цьому дія Договору припиняється в частині постачання активної електроенергії Споживачу на термін дії договору про купівлю-продаж електричної енергії з іншим постачальником. Всі інші умови цього Договору залишаються в силі».

22. Розділ 9 договору про постачання електричної енергії № 171255 від 22.11.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Публічним акціонерним товариством Виробничо-енергетичною компанією "Сумигазмаш" доповнити пунктом 9.10., виклавши пункт в наступній редакції:

«Сторони погодили, що енергопостачальник має право обмежити електроспоживання споживача до рівня екологічної броні електропостачання або за відсутності такої повністю припинити електропостачання споживачу за умови неповної оплати споживачем спожитої електричної енергії. Споживач зобов'язаний обмежити власне електроспоживання до рівня екологічної броні або повністю його припинити в разі відсутності такої, за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію».

23. Абзац перший пункту 2 додатку № 4 до договору про постачання електричної енергії № 171255 від 22.11.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Публічним акціонерним товариством Виробничо-енергетичною компанією "Сумигазмаш" викласти в наступній редакції:

«Споживач до початку розрахункового періоду (до 20 числа календарного місяця) здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості повного заявленого (очікуваного) обсягу споживання активної електричної енергії, визначеного додатком 1 "Обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії Споживачу та субспоживачу" до Договору на цей період».

24. Абзац третій пункту 2 додатку № 4 до договору про постачання електричної енергії № 171255 від 22.11.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Публічним акціонерним товариством Виробничо-енергетичною компанією "Сумигазмаш" викласти в наступній редакції:

«Сума коштів, які має сплатити Споживач, як попередню оплату, розраховується шляхом множення чинного у розрахунковому періоді рівня тарифу на обсяг активної електричної енергії, заявлений на наступний розрахунковий період, відповідно до додатку 1 "Обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії Споживачу та субспоживачу" до Договору».

25. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Виробничо-енергетичної компанії "Сумигазмаш" (пл. Незалежності, 15, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 04542778) на користь Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" (вул. І.Сірка, 7, м. Суми, 40035, код ЄДРПОУ 23293513) 689 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

26. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.03.2017

Головуючий суддя Є.А. Жерьобкіна

Суддя В.В. Яковенко

Суддя О.Ю. Соп'яненко