Ухвала суду № 65228595, 07.03.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 р.Справа № 820/5917/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Чалого І.С. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О. Касян В. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2016р. по справі № 820/5917/16

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Харківській області

третя особа: Т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області Дмитрієв А.А.

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - відповідач, ГУ НП в Харківській області), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо неналежного повторного розгляду заяви (рапорта) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від 07.11.2015 року про прийняття на службу до органів Національної поліції України згідно п. 9 Розділу XI Закону України "Про Національну поліцію";

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області запропонувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вільні посади в органі (закладі, установі) поліції згідно пункту 9 Розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" та прийняти ОСОБА_1 на службу до Національної поліції України згідно п. 9 Розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" шляхом видання наказу про призначення на узгоджену посаду в органі (закладі, установі) Головного управління Національної поліції в Харківській області з 07.11.2015 року.

Ухвалою суду від 16.11.2016 р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області Дмитрієва А.А.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2016 р. адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо неналежного повторного розгляду заяви ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, від 07.11.2015 року про прийняття на службу до органів Національної поліції України згідно п. 9 Розділу XI Закону України "Про Національну поліцію".

Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, вул. Жон Мироносиць, 5 м. Харків, 61002) прийняти ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на службу до Національної поліції України згідно п. 9 Розділу XI Закону України "Про Національну поліцію", шляхом видання наказу про призначення на посаду у Головне управління Національної поліції в Харківській області, рівнозначну посаді старшого оперуповноваженого Орджонікідзевського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, з 07.11.2015 р.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з прийнятою постановою в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції в зазначеній частині та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання 07.03.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як свідчать матеріали справи, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2016 р. по справі № 820/12059/15 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області та Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування рішень та наказу, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області № 689 о/с від 29.12.2015 року щодо внесення змін до наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області № 630 о/с від 06.11.2015 року стосовно звільнення згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, з 06.11.2015 року у запас Збройних сил за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) майора міліції ОСОБА_1 старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУ Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Харківській області прийняти на службу до поліції та призначити на посаду ОСОБА_1 з 07.11.2015 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено ( а.с.14-16).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2016 р. постанову суду першої інстанції скасовано в частині зобов'язання Головного управління Національної поліції в Харківській області прийняти на службу до поліції на призначити на посаду ОСОБА_1 з 07.11.15 р., прийнято в цій частині нову постанову, якою позов задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Національної поліції України в Харківській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.11.2015р. про прийняття на службу до органів Національної поліції України, згідно п. 9 Розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію". В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2016р. залишено без змін ( а.с. 16 зворот - 18).

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч.1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Отже, судові рішення по справі 820/12059/15 є такими, що набрали законної сили.

При цьому, в рамках розгляду справи 820/12059/15 судом встановлено наступні обставини, які, в подальшому, стали підставою для виникнення спору, що розглядається наразі по цій справі № 820/5917/16.

Так, ОСОБА_1, проходив службу в органах внутрішніх справ з 2006 року до 06.11.2015 року.

Відповідно до наказу ГУМВС України в Харківській області № 630 о/с від 06.11.2015 року згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС позивача звільнено з 06.11.2015 року у запас Збройних Сил за п. 64 "з" (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) майора міліції ОСОБА_1, старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУ, з 06.11.2015 року. Підставою звільнення зазначено рапорт ОСОБА_1 від 05.11.2015 року.

В подальшому, позивач 07.11.2015 року звернувся до т.в.о. начальника ГУ Національної поліції в Харківській області генерала поліції третього рангу Дмитрієва А.А. із заявою, в якій просив прийняти його на службу до поліції та призначити на посаду старшого оперуповноваженого відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Наказом ГУМВС України в Харківській області № 689 о/с від 29.12.2015 року пункт наказу ГУМВС України в Харківській області від 06.11.2015 року № 616 о/с в частині звільнення у запас Збройних Сил згідно з пунктом 9 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" за пунктом 64 "з" (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_1 старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУ, змінено, вважати його звільненим згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, з 06.11.2015 року у запас Збройних сил за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів).

Після набрання законної сили судовими рішеннями по справі № 820/12059/15, позивач звернувся на ім'я т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області Дмитрієва А.А. з заявою від 07.10.2016 р., в якій висловив про бажання працювати в органах Національної поліції та просив повторно розглянути його заяву від 07.11.2015 р. про прийняття на службу до органів Національної поліції України згідно п. 9 Розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" (а.с.10, 11).

Листом від 18.10.2016 р. №12/11-1246, за підписом начальника управління кадрового забезпечення ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3, позивача було повідомлено про те, що здійснення переведення його на службу в поліцію на підставі п. 9 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" неможливо, у зв'язку з тим, що передбачений зазначеним вище Законом України тримісячний термін минув та, на теперішній час, прийом до Національної поліції не здійснюється. Вказаним листом також доведено до відома позивача, що у разі оголошення конкурсу на вакантні посади поліцейських, останній має право звернутись до будь-якого територіального органу поліції для участі у конкурсі на загальних підставах (а.с.13).

Отримавши вказаного листа, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, оскільки вважав надану відповідь на його заяву про призначення до лав Національної поліції, неналежним розглядом та за своєю суттю - неврахуванням відповідних судових рішень.

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує на те, що ані позивачем, ані відповідачем постанова суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог в апеляційному порядку оскаржена не була.

Згідно з ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Отже, виходячи з положень вказаної норми законодавства, колегія суддів переглядає постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо неналежного повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.11.2015 року про прийняття на службу до органів Національної поліції України згідно з п. 9 Розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" та зобов'язання Головне управління Національної поліції в Харківській області прийняти ОСОБА_1 на службу до Національної поліції України згідно п. 9 Розділу XI Закону України "Про Національну поліцію", шляхом видання наказу про призначення на посаду у Головне управління Національної поліції в Харківській області, рівнозначну посаді старшого оперуповноваженого Орджонікідзевського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, з 07.11.2015 р., суд першої інстанції виходив з того, що вони є правомірними та підтвердженими матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

У рамках реформування правоохоронної системи України 2 липня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про Національну поліцію" № 580-VIII.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення Національної поліції України" № 641 від 02.09.2015 року, утворено Національну поліцію України.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про Національну поліцію" національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України" вирішено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції та ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи МВС.

Відповідно до п.8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" з дня його опублікування всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Пунктом 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Отже, Законом України "Про Національну поліцію" визначені умови прийняття працівників міліції на службу до поліції: 1) бажання проходити службу в поліції; 2) відповідність вимогам до поліцейських, визначених цим Законом. При цьому, реалізація цих умов відбувається у визначений строк - упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону (тобто з 07 серпня 2015 року до 07 листопада 2015 року) та шляхом видання наказу про призначення за згодою особи або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими.

Відповідно до ч.1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Оскільки судовими рішеннями по справі № 820/12059/15, які набрали законної сили, було скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області № 689 о/с від 29.12.2015 року щодо внесення змін до наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області № 630 о/с від 06.11.2015 року стосовно звільнення згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, з 06.11.2015 року у запас Збройних сил за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) майора міліції ОСОБА_1 старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУ Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, отже, фактично щодо позивача діє попередній наказ ГУМВС України в Харківській області № 630 о/с від 06.11.2015 року, яким, згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС звільнено з 06.11.2015 року у запас Збройних Сил за п. 64 "з" (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) майора міліції ОСОБА_1, старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУ, з 06.11.2015 року.

При цьому, колегія суддів зауважує на те, що в мотивувальній частині вказаних рішень суду зазначено, що при відмові позивачу у прийнятті його на службу до поліції відповідачем не наведено жодних з визначених чинним законодавством підстав, через що суд визнав таку відмову необґрунтованою.

Крім того, судовими рішеннями по справі № 820/12059/15 зобов'язано Головне управління Національної поліції України в Харківській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.11.2015р. про прийняття на службу до органів Національної поліції України, згідно з п. 9 Розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію".

Приймаючи до уваги правову позицію, викладену Верховним Судом України у постанові від 17.10.2011 по справі № 21-237а11, стосовно того, що встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) щодо працевлаштування працівників ліквідованої установи, невиконання такого зобов'язання порушує трудові гарантії працівника, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що фактично судові рішення по справі № 820/12059/15 безпідставно невраховані та не виконані ГУ НП в Харківській області.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовна вимога про визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо неналежного повторного розгляду заяви ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, від 07.11.2015 року про прийняття на службу до органів Національної поліції України згідно п. 9 Розділу XI Закону України "Про Національну поліцію", підлягає задоволенню, як законна та обґрунтована.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами.

Частиною третьою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, всупереч наведеним положенням, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність його дій, що оскаржуються.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про зобов'язання Головне управління Національної поліції в Харківській області прийняти ОСОБА_1 на службу до Національної поліції України згідно з п. 9 Розділу XI Закону України "Про Національну поліцію", шляхом видання наказу про призначення на посаду у Головне управління Національної поліції в Харківській області, рівнозначну посаді старшого оперуповноваженого Орджонікідзевського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, з 07.11.2015 р.

Так, відповідно до ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.

Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року по справі № 21-102во05, суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені.

Відповідно до приписів ч. 1 ст.244-2 КАС України (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" №192-VIII від 12.02.2015 року) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В рамках розгляду даної справи, при визначенні належного способу захисту відновлення порушених прав позивача, колегія суддів зауважує на таке.

В ході офіційного з'ясування обставин справи знайшов своє підтвердження факт протиправності дій Головного управління Національної поліції в Харківській області, які полягали у неналежному повторному розгляді заяви ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, від 07.11.2015 року про прийняття на службу до органів Національної поліції України згідно п. 9 Розділу XI Закону України "Про Національну поліцію".

Окрім того, підставою для звернення до суду позивача стало, зокрема, невиконання ГУ Національної поліції в Харківській області постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2016 р. по справі № 820/12059/15 в частині зобов'язання Головне управління Національної поліції України в Харківській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.11.2015р. про прийняття на службу до органів Національної поліції України, згідно з п. 9 Розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію", що є порушенням принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до принципу res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке набрало законної сили, є обов'язком для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і немає переглядатися до безмежності"). Принцип юридичної визначеності має різні прояви. Так, він є одним з визначених принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону). Наведене тлумачення вказаного принципу міститься у рішеннях Європейського суду з правам людини у справі "Олександр Волков проти України", а також по справі "Брумареску проти Румунії".

Також, колегія суддів зауважує, що оскільки Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. є живим документом, який має тлумачитися у світлі сьогоденних реалій, а за роки, що минули з часу прийняття вказаної Конвенції, відносини набули очевидного розвитку в багатьох сферах, Європейський суд з прав людини у контексті змінених поглядів у суспільстві на правовий захист, який має надаватися фізичним особам у їхніх стосунках з державою, поширив сферу застосування п. 1 ст.6 на спори між громадянами та державними органами, зокрема, на спори між державними службовцями та державою. (Практика ЄСПЛ у справі "Вілхо Ескелайнен та інші проти Фінляндії" у спорі між працівниками поліції, які на національному рівні оскаржували відмову компенсувати їм втрату доплати за роботу у віддалених районах в результаті вилучення цієї умови з колективного договору та зміну територіального підпорядкування поліцейської дільниці, а також у справі "Мітін проти України", де заявник - військовий офіцер скаржився на тривалість невиконання рішення військового суду, винесеного на його користь).

Доводи відповідача, викладені в листі від 18.10.2016 р. за №12/11-1246, та в апеляційній скарзі щодо сплину тримісячного терміну, передбаченого п. 9 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про національну поліцію" на прийом позивача до органів Національної поліції, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки, враховуючи наявні обставини справи, а також той факт, що позивач скористався правом на судове оскарження, яке тривало значний час, позивачем вказаний строк не пропущено.

З огляду на викладене, та, приймаючи до уваги, що визначений судом в рамках розгляду справи № 820/12059/15 спосіб відновлення порушених прав позивача не призвів до позитивного результату, що, в свою чергу, стало підставою для звернення ОСОБА_1 з позовом, який розглядається в рамках цієї справи, акцентуючи увагу на належності останнього, суд першої інстанції правомірно задовольнив решту позовних вимог шляхом зобов'язання Головне управління Національної поліції в Харківській області прийняти ОСОБА_1 на службу до Національної поліції України згідно з п. 9 Розділу XI Закону України "Про Національну поліцію", шляхом видання наказу про призначення на посаду у Головне управління Національної поліції в Харківській області, рівнозначну посаді старшого оперуповноваженого Орджонікідзевського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, з 07.11.2015 р.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що прийняття позивача на службу заднім числом призведе до безпідставного нарахування грошового забезпечення, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки це питання не є предметом розгляду по цій справі. Окрім того, в запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначив, що він не має вимог до ГУ НП в Харківській області щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період, протягом якого він не служив у поліції.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2016р. по справі № 820/5917/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пянова Я.В.Судді Чалий І.С. Зеленський В.В. Повний текст ухвали виготовлений 10.03.2017 р.