Рішення № 6522827, 28.10.2009, Господарський суд Чернігівської області

28.10.09

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

26 жовтня 2009 року справа № 12/129

Позивач:          Закрите акціонерне товариство компанія "Райз", вул. Заболотного, 152, м. Київ, 03680

Відповідач:          Товариство з обмеженою відповідальністю Підприємство з іноземними інвестиціями "Інтрансагро", вул. 8 Березня, 16, с. Волосківці, Менський район, Чернігівська область, 15632

Предмет спору: про стягнення заборгованості 897833,85 грн.

                                                             Суддя Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

позивач: Струць М.П., довіреність б/н від 07.09.2009 року, представник, був присутній в судовому засіданні 08.09.2009 року.

Расторгуєв О.В., довіреність б/н від 11.11.2008 року, представник, був присутній в судовому засіданні 08.09.2009 року, 22.10.2009 року.

Мозговий О.П. довіреність № б/н від 12.02.2008 представник, був присутній в судовому засіданні 01.10.2009 року.

В судове засідання 26.10.09р. представники позивача не з”явились

відповідач: Буряк О.І. довіреність № 32/2 від 30.06.2009 представник, був присутній в судовому засіданні 08.09.2009 року, 01.10.2009 року, 13.10.2009 року, 22.10.2009 року,26.10.09р.

Галенко О.Г. –директор, був присутній в судовому засіданні 08.09.2009 року.

Медвідь Н.Г. довіреність № 32/1 від 30.06.2009 представник, був присутній в судовому засіданні 17.09.2009 року, 01.10.2009 року, 13.10.2009 року.

Медвідь І.В. довіреність № 33 від 30.06.2009 представник, був присутній в судовому засіданні 17.09.2009 року, 13.10.2009 року, 22.10.2009 року.

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні перерви, з 22.10.2009 року по 26.10.2009 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем було подано позов про стягнення з відповідача 485 423 грн. 42 коп. основного боргу, 339 796 грн. 40 коп. збитків завданих неналежним виконанням грошового зобов"язання та 72614 грн. 03 коп. відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами, згідно Договору поставки на умовах товарного кредиту № КР 276-07-014 від 11.03.2008 року та додатків до нього.

Представниками сторін в судовому засіданні заявлено клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які задоволено судом.

В судовому засіданні 17.09.2009 року було оглянуто оригінал статуту відповідача, протокол №16 взаємних розрахунків від 19.12.2008 року, протокол №4 взаємних розрахунків від 24.07.2009 року, довіреність ЧФ-0027 від 27.07.2009 року видана на замісника директора по агротрейду Табелєвій Тетяні Владиславівни, видаткова накладна №ТА-0000050 від 24.07.2009 року, накладну №ВН-10031-448 від 24.07.2009 року, рахунок №1100-09-062 від 27.07.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні 01.10.2009 року, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, надав письмову заяву про уточнення позовних вимог та письмову заяву, якою просить суд заяву про уточнення позовних вимог вважати заявою про зменшення позовних вимог, та відповідно стягнути з відповідача 304378 грн 20 коп. збитків завданих неналежним виконанням грошового зобов"язання та 51702 грн. відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами.

Представник відповідача не заперечував щодо заяви про зменшення позовних вимог.

Суд прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог, оскільки це є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, і подана заява не протирічить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси.

          Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та надав письмові пояснення, в яких, вказав на те, що заборгованість по договору поставки на умовах товарного кредиту № КР 276-07-014 від 11.03.2008 року та додатків до нього ним погашена в повному обсязі, що підтверджується протоколом №16 взаємних розрахунків від 19.12.2008 року, протоколом №4 взаємних розрахунків від 24.07.2009 року, довіреністю ЧФ-0027 від 27.07.2009 року, яка видана на замісника директора по агротрейду Табелєвій Тетяні Владиславівни, видатковою накладною №ТА-0000050 від 24.07.2009 року, накладною №ВН-10031-448 від 24.07.2009 року, рахунком №1100-09-062 від 27.07.2009 року.

          В наданому відзиві на позов в судому засіданні 01.10.09р. відповідач вказує на те, що станом на 19.12.08р. заборгованість перед позивачем становила 384837,42 грн., що підтверджується протоколом № 16 взаємних розрахунків від 19.12.08р., який підписаний уповноваженими представниками сторін та завірений оригіналами печаток. 29.07.09р. між сторонами було підписано протокол № 4 взаємних розрахунків про взаємозалік заборгованості на суму 424826 грн. по договору поставки на умовах товарного кредиту № КР 276-07-014 від 11.03.2008 року та додатків до нього, а тому, відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України між сторонами припинилсь повністю зобов"язання по розрахунках по договору поставки на умовах товарного кредиту № КР 276-07-014 від 11.03.2008 року та додатків до нього .

          Представник позивача, присутній в в судовому засіданні 13.10.2009 року, не зміг надати суду пояснення щодо підстав нарахування збитків та відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами на суму заборгованості 424826 грн.

В судовому засіданні 22.10.2009 року представник позивача надав письмові пояснення по справі в яких зазначає, що з боку відповідача наявний факт порушення умов договору та зобов’язань щодо строків оплати за поставлений товар. В протоколі про зарахування зустрічних вимог було чітко закріплено сторонами розмір заборгованості, який залишився після часткових оплат за товар.

Також представником позивача в судовому засіданні 22.10.2009 року, після уточнення в судовому засіданні порядку нарахування збитків та відсотків за неправомірне користування коштами, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, було подано письмову заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 269386 грн. 19 коп. збитків та 22866 грн. 48 коп. відсотків за неправомірне користування коштами.

Заява позивача про зменшення позовних вимог та відповідно стягнення з відповідача 269386 грн. 19 коп. збитків та 22866 грн. 48 коп. відсотків за неправомірне користування коштами була прийнята судом, оскільки це є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, і подана заява не протирічить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтреси.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.10.2009 року надав письмове клопотання про приєднання письмових доказів до матеріалів справи, а саме: листа звернення відповідача вих. № 53 від 25.09.2009 року та листа-відповіді позивача за вих. № 309 від 07.10.2009 року, копії яких додає до матеріалів справи. Так, листом за вих. № 309 від 07.10.2009 року, за підписом головного бухгалтера Чернігівської філії ЗАТ компанія „Райз” Сорока О.В., повідомляється відповідача, що згідно додаткової угоди № 13/09 від 30.09.2009 року курсова різниця була списана, розрахунки з ТОВ „Інтрансагро” закриті під нуль.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що про існування вищевказаних листів йому не відомо та пояснень з цього приводу суду не надав.

          Сторони були належним чином повідомлені про дату та час слухання справи, але позивач повноважного представника в судове засідання 26.10.2009 року не направив.

          Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та вислухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд встановив:

Оскільки позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, яка була прийнята судом, суд розглядає даний позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

11.03.2008р. між ЗАТ компанія „Райз” та Приватним підприємством „Інтрансагро” правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю „Підприємство з іноземними інвестиціями „Інтрансагро”, згідно п. 1.1. Статуту, зареєстрованого 04.04.2008 року, номер запису 10501450000000461 та затвердженого Загальними зборами засновників протоколом № 1 від 03.04.2008 року, було укладено договір поставки на умовах товарного кредиту №КР 267-07-014.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. п. 1.1, 1.2, 2.1,2.3,2.4,2.6,2.7, 2.9 та 2.11 Договору, в терміни, визначені договором, Постачальник зобов’язався передати у власність Покупця продукцію виробничо –технічного призначення (надалі –Товар), а Покупець зобов’язався прийняти Товар і оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору. Найменування Товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки Покупцю, гривнева вартість Товару та її доларовий еквівалент, порядок та термін оплати вартості Товару (в т.ч. тієї частини вартості Товару, яка оплачується авансом, а також частини, яка оплачується на умовах відстрочення платежів) та нарахованих відсотків, інші умови, погоджені сторонами –визначені в договорі та специфікації (додатки № 1 та № 1а), яка складає невід’ємну частину договору.

Вартість (ціна) Товару та сума нарахованих відсотків за користування товарним кредитом (ціна договору) вказана в додатку № 1а. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті –в доларах США. Ціну договору становить вартість (ціна) Товару та сума належних до сплати процентів за користування товарним кредитом.

Сторони встановлюють, що протягом строку дії договору, грошові зобов’язання Покупця існують і підлягають сплаті у гривні. Сума у гривні, що підлягає сплаті Покупцем на виконання ним зобов’язань по договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в доларах США, вказаного в додатках до договору, на офіційний курс гривні до долара США, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати Покупцем ціни договору (її неоплаченої частини); однак сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо офіційний курс гривні до долара США, встановлений на день фактичної оплати вартості Товару Покупцем, менший (нижчий) або рівний курсу, який був встановлений на день підписання договору.

Покупець проводить оплату вартості (ціни) Товару та відсотків за користування товарним кредитом, шляхом перерахування коштів в розмірі гривневої суми ціни договору, вирахуваної відповідно до положень п. 2.2, на банківський рахунок Постачальника. Термін оплати вартості (ціни) частини Товару, яка оплачується Покупцем авансом, вказаний в додатку № 1 до договору.

Товар (його вартість (ціна)), отриманий Покупцем у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, вважається товарним кредитом. За користування товарним кредитом, Покупець сплачує на користь Постачальника проценти. Умови щодо процентів за користування товарним кредитом, викладені в п.п. 2.7 –2.12 Договору та в додатку № 1а.

Строк користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем отримання Товару Покупцем та закінчується днем, в який згідно договору підлягає оплаті сума (або її частина) відстроченого платежу. Проценти за користування товарним кредитом нараховуються Покупцем та підлягають сплаті в термін, визначений договором для сплати останнього відстроченого платежу. В цей же термін сторони підписують акт надання (приймання –передачі) послуг товарного кредитування.

Розмір процентів, які Покупець сплачує на користь Постачальника за користування товарним кредитом, встановлюється в розмірі 12,4 відсотків річних від вартості товару , отриманого покупцем на умовах товарного кредиту (якщо інший розмір процентів не встановлений в додатку № 1а до договору).

В плату за користування товарним кредитом включається також позитивна різниця між гривневою вартістю Товару на день фактичного проведення Покупцем оплати і гривневою вартістю Товару на день його отримання.

11.03.2008 року сторонами було підписано додаток № 1 та додаток № 1а до договору.

Додатком № 1 визначено частина товару, яка оплачується авансом, найменування цього товару, дата оплати авансової суми до 05.04.08р., вартість товару який оплачується авансом 611093 грн.88 коп. або 121107,70 доларів США.

Додатком № 1а визначено частина товару , що постачається на умовах відстрочення , найменування цього товару, дата оплати відстрочених платежів 10.09.08р., вартість товару , який на умовах відстрочення платежів, 843566,36 грн. або 167042,84 доларів США, сума процентів за користування товарним кредитом 167042,84 грн або 7345,88 доларів США. Ціна договору 1492256 грн.93 коп. або 295496, 42 доларів США.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар згідно видаткових накладних № ВН-10031-00136 від 01.04.2008 року на суму 198296,53 грн., № ВН-10031-00182 від 07.04.2008 року на суму 82464,48 грн., № ВН-10031-00407 від 16.04.2008 року на суму 196472,17 грн., № ВН-10031-00408 від 16.04.2008 року на суму 34360,20 грн., № ВН-10031-00421 від 30.04.2008 року на суму 85831,79 грн., № ВН-10031-00412 від 02.05.2008 року на суму 7393,20 грн., № ВН-10031-00413 від 02.05.2008 року на суму 199174,93 грн., № ВН-10031-00519 від 16.05.2008 року на суму 456090,54 грн., № ВН-10031-00520 від 16.05.2008 року на суму 195248,29 грн., № ВН-10031-00972 від 17.09.2008 року на суму 37268,47 грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреностями на отримання товару серії НБМ № 146519 від 24.03.08р., серії НБМ № 146542 від 07.04.08р., серії НБМ № 936058 від 15.04.08р., серії НБМ № 936074 від 29.04.08р., серії НБЙ № 936087 від 16.05.08р., копії яких додані до матеріалів справи. Відповідач щодо факту отримання товару не заперечував.

Відповідно до п.3.5. Договору поставки на умовах товарного кредиту відповідач зобов’язаний був провести оплату за товар та сплатити відсотки за користування товарним кредитом з дотриманням порядку, передбаченого п. 2.2. та в наступні терміни:

- частина вартості (ціни) товару, яка оплачується авансом: в термін, визначений в додатку №1 договору в рядку „Дата оплати авансової суми”; в сумі, визначеній в додатку № 1 в рядку „Загальна вартість товару, оплата якої здійснюється авансом;

- відстрочені платежі по товарному кредитуванню –в терміни, визначені в тексті договору (якщо терміни не передбачені сторонами у відповідній таблиці додатку № 1а до договору);

- проценти за користуванням товарним кредитом –в терміни, встановлені в договорі та/або в додатку № 1а.

Як слідує із матеріалів справи, відповідач за отриманий товар згідно платіжних доручень № 138 від 18.03.08р. сплатив відповідачу 240000 грн. , № 22 від 14.04.08р. –40761,01 грн., № 23 від 14.04.08р. –39238 грн. 99 коп., № 32 від 21.04.08р. –196404 грн. 79 коп., № 165 від 25.07.08р. –100000 грн.

У відповідності з ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Протоколом від 17.09.2008р. № 42 між сторонами був проведений взаємний залік заборгованості на суму 248178 грн.за отримані товари згідно договору поставки № КР 267- 07- 014 від 11.03.08р. та договору поставки СГП № 10031 028 від 05.09.08р., але не оплачені відповідачем, та отримані, але не оплачені, позивачем товари згідно договору № 10031028 від 05.09.08р. Як зазначено в протоколі, на день складання та підписання вказаного протоколу заборгованість відповідача перед позивачем становила 880835 грн 42 коп., з дня підписання протоколу заборгованість відповідача склала 632657 грн.42 коп.

Протоколом від 19.12.08р. № 16 між сторонами був проведений взаємний залік заборгованості на суму 247820 грн., в яку включені відсотки по товарному кредиту , за отримані товари згідно договору поставки № КР 267- 07- 014 від 11.03.08р., але не оплачені відповідачем, та отримані, але не оплачені, позивачем товари ( послуги) згідно договору № 10031- 052 від 19.12.08р. Як зазначено в протоколі, на день складання та підписання вказаного протоколу заборгованість відповідача перед позивачем становила 632657 грн.42 коп., з дня підписання протоколу заборгованість відповідача склала 384837 грн. 42 коп.

Протоколом від 29.07.08р. № 4 між сторонами був проведений взаємний залік заборгованості на суму 434826 грн., в яку включені відсотки по товарному кредиту , за отримані товари згідно договору поставки № КР 267- 07- 014 від 11.03.08р., але не оплачені відповідачем, та отримані, але не оплачені, позивачем товари ( послуги) згідно договору № 10031- 11 від 24.07.09р. Як зазначено в протоколі, на день складання та підписання вказаного протоколу заборгованість відповідача перед позивачем становила 434826 грн. з урахуванням відсотків по товарному кредиту, з дня підписання протоколу взаєморозрахунки по вказаним платежам вважаються завершеними.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, позивач належним чином виконав свої зобов’язання шляхом поставки товару, але відповідачем були порушені взяті на себе зобов”язання щодо строків оплати отриманого товару, фактично за отриманий товар відповідач в повному обсязі розрахувався лише 29.07.09р., дати проведення останнього взаємозаліку.

За порушення відповідачем взятих на себе зобов”язань щодо оплати отриманого товару позивач просить суду стягнути з відповідача 22 866 грн. 48 коп. відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами за період з 20.12.08р. по 24.07.09р.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.5. договору передбачено, що у випадку прострочення виконання грошових зобов’язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, покупець сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування коштами у розмірі 28 відсотків річних з простроченої суми.

Приймаючи до уваги, що відповідач була допущена прострочка виконання зобов’язання по оплаті отриманого товару, а тому вимоги позивача щодо стягнення 22866 грн. 48 коп. відсотків за неправомірне користування коштами за період з 20.12.08р. по 24.07.09р. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов”язань щодо оплати отриманого товару, і кінцеві розрахунки відповідачем було проведено лише 29.07.09р.

Пунктом 7.4. Договору сторони визначили, що покупець відшкодовує збитки, завдані постачальнику невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов’язань по Договору. Сторони встановлюють розмір збитків постачальника в твердій сумі в залежності від строків (тривалості) порушення зобов’язання покупцем: 10 відсотків неоплаченої вартості (ціни) товару за перший (повний чи неповний) місяць з наступним збільшенням цієї суми на 10 відсотків за кожний повний чи неповний місяць прострочення. Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку (штраф).

Позивач просить суду стягнути з відповідача, відповідно до п.7.4 договору, 269 386 грн. 19 коп. збитків завданих неналежним виконанням грошового зобов’язання.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами (ч. 5 ст. 225 Господарського кодексу України).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

З урахуванням того, що обов’язок доказування та подання доказів відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують вимоги та заперечення, то у даному випадку позивач повинен довести наявність тих обставин, на підставі яких він має право стягувати збитки, та надати докази понесення вказаних збитків. Однак позивачем належними засобами доказування не доведено самого факту заподіяння йому збитків внаслідок протиправних дій відповідача, не вказано виду заподіяних збитків (реальні збитки або втрачена вигода) та не надано жодного доказу, який підтверджує факт понесення позивачем збитків..

Встановлення сторонами в договорі заздалегідь погодженого розміру збитків не звільняє позивача від обов’язку доказування їх наявності.

          З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення збитків є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 228 грн. 66 коп. витрат по сплаті держмита та 18 грн. 47 коп. витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          Керуючись ст.ст. 202,509, 525, 526 ,530,626, 629, 601,712Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 224,225 ,226,265, 266, 267 Господарського кодексу України ст.ст. 22, 33,34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства з іноземними інвестиціями „Інтрансагро” 15632, Чернігівська область, Менський район, с. Волосків ці, вул. 8 Березня, 16 (р/р 2600500017933 в ЧФ ВАТ „Укрексімбанк” м. Чернігів, МФО 353649, код ЄДРПОУ 33684523) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю компанія “Райз” 03680, м. Київ, вул. Заболотного, 152 (р/р № 26003070016675 в ВАТ „Укрексімбанк” м. Київ, МФО 322313) 22866 грн.48 коп. відсотків за неправомірне користування коштами, 228 грн. 66 коп. витрат по сплаті держмита та 18 грн. 47 коп. витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Л.М. Лавриненко

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 28.10.09р.

Суддя Л.М. Лавриненко