Постанова № 6522747, 22.10.2009, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

"22" жовтня 2009 р.                                                  Справа № 11/338а/25/16

Позивач: Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Чернігова, пр. Перемоги, 139, м. Чернігів,14038

Відповідач: Приватне підприємсто „Фірма "Тано", вул. Рокосовського, 20-а, кв. 45, м. Чернігів,14000

Предмет спору: про стягнення 1586,93 грн. заборгованості

Суддя Ю.М. Бобров

Секретар Михальова О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Представник позивача: Маковка О.П. - головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № 19/01 від 05.01.2009.

Представник відповідача: не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем –Управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова подано адміністративний позов до Приватного підприємства „Фірма „Тано” про стягнення 1060,48 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків.

Провадження у справі зупинялося.

До закінчення судового розгляду позивачем подано письму заяву про збільшення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача 1586,93 грн. заборгованості з січня 2004 року по грудень 2006 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені у позовній заяві та у заяві про збільшення позовних вимог.

Відповідач письмових заперечень проти позову суду не надав.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись, зокрема, на те, що ПП „Фірма „Тано” як платник єдиного податку, відповідно до ст. 6 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” від 03.07.98 № 727/98 звільняється від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, оскільки сплачує його у складі сум єдиного податку.

У призначене на 22.10.09 судове засідання відповідач представника не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Про дату, час і місце судового розгляду відповідача повідомлено належним чином.

Суд вважає, що нез’явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача проти розгляду справи без участі представника відповідача не заперечує.

Розглянувши подані матеріали, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Приватне підприємство „Фірма „Тано” зареєстроване 05.11.93 в Управлінні Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова як платника страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до розрахунків відповідача сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з грудня 2004 року по грудень 2006 року, копії яких додані до позовної заяви, за ПП „Фірма „Тано” значилась заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 1060,48 грн.

Боржникові 02.10.07 була вручена вимога № Ю-145/677-У від 01.10.07 на загальну суму боргу 1060,48 грн. Цей борг відповідачем сплачено не було.

Після подання позову УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова до ПП „Фірма „Тано” та отримання його копії відповідачем, керівник підприємства звернувся до Управління з вимогою провести звірку зобов’язань за період з 01.01.04 по 20.01.06 та платежів, що надійшли протягом вказаного періоду.

За результатами проведення такої звірки було складено акт станом на 01.11.07. Виявилося, що суми, які нараховані та сплачені підприємством до Пенсійного фонду за вказаний період, зазначені керівником підприємства та які вказані управлінням Пенсійного фонду на підставі розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування значно відрізняються.

Згідно проведеної звірки за Приватним підприємством „Фірма „Тано” значитися заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 1586,93 грн.

Оскільки при складанні адміністративного позову спірний період було визначено з грудня 2004 року по грудень 2006 року, ціна позову складала 1060,48 грн.

При складанні актів звірки був також перевірений період з січня по листопад 2004 року включно, протягом якого за відповідачем значиться заборгованість у сумі 526,45 грн.

З метою уточнення ціни адміністративного позову управління звернулося до суду з клопотанням про зобов’язання відповідача надати первинні документи для проведення зустрічної документальної перевірки.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 06.12.07 було зупинено провадження у справі до 10.01.08 та зобов’язано сторони надати акт звірки.

На вимогу суду відповідач не надав для проведення документальної перевірки первинні документи, але погодився скласти повторний акт звірення всіх платежів, що надійшли протягом 20004 –2006 років.

Такий акт був підписаний представниками сторін та містив розрахунки за вказаний період, які за даними Пенсійного фонду, підтверджують, що протягом спірного періоду відповідач заборгував управлінню 1586,93 грн. відомості, які внесені до акту звірки уповноваженою особою управління, ґрунтуються на розрахунках сум на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, поданих відповідачем.

Вимога про сплату боргу № Ю-803 від 05.11.07 на загальну суму боргу 1586,93 грн. була вручена директору підприємства –боржника 19.11.07

Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03 № 1058-IV (далі –Закон № 1058) регулює відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (ст. 5). Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених зазначеним Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим нормативно-правовим актом визначаються: принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх прав та обов’язків; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.

Пунктом 1 статті 11 Закону № 1058 установлено, що загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, інших відокремлених підрозділах цих підприємств, організації, в об’єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності та інших осіб, включаючи юридичних та фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований чи єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 статті 14 зазначеного вище Закону страхувальниками зазначених осіб є їхні роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону належать до платників страхових внесків і зобов’язані на підставі пункту 6 частини 2 Статті 17 цього ж нормативно-правового акту нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки й у повному обсязі страхові внески.

У статті 18 Закону № 1058 зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України у порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інший обов’язкових платежів, з який складається система оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Ставки, механізм справляння та пільги зі сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування встановлено Законом України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування від 26.06.97 № 400/97-ВР, де, як і в Законі № 1058, не передбачено такої пільги, як звільнення від сплати цього збору для суб’єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.

Таким чином, страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство а інше не передбачає пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати.

Отже, обв’язок сплачувати страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не залежать від статусу платника податку як суб’єкта підприємницької діяльності.

Згідно з пунктом 16 розділу XV „Прикінцеві положення” Закону № 1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить йому. Положення статті 6 Указу Президента № 727/98 про звільнення суб’єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, Закону суперечить і застосуванню не підлягає.

Крім того, правомірність нарахування відповідачу боргу в сумі 1586,93 грн. підтверджується постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.08 за результатами розгляду скарги позивача на рішення господарського суду Чернігівської області від 22.02.08 в адміністративній справі за позовом ПП „Фірма „Тано” до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі міста Чернігова про визнання нечинною вимоги № Ю-803 від 05.11.07 на сплату боргу на загальну суму 1586,93 грн.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Постановив:

          1. Позов задовольнити повністю.          

          2. Стягнути з приватного підприємства „Фірма „Тано” (14000, м. Чернігів, вул. Рокосовського, б. 20А, кв. 45, п/р 26005301830587 в ПІБ м. Чернігів, МФО 353456, код 14224387) на користь Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова (14038, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 141, п/р 25605303011155 в ОПРВ Чернігівського обласного управління Ощадбанку, МФО 353553, код 21395284) 1586,93 грн. заборгованості.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява.

Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Чернігівської області.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, відповідно до ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 22.10.09 проголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 26.10.09

Сторони можуть отримати копію постанови, виготовлену в повному обсязі, подавши відповідну заяву на ім’я судді через канцелярію суду.

Суддя Ю.М. Бобров