Рішення № 6522752, 26.10.2009, Господарський суд Чернігівської області

26.10.09

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

22 жовтня 2009 року № 12/125

Позивач:          Акціонерний комерційний банк "Імексбанк" 65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, 12-а

В особі Чернігівського відділення Акціонерного комерційного банку "Імексбанк",

пр-т Перемоги, 62, м. Чернігів, 14000                     

Відповідач:          Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибалка", вул. Східна, 32, с. Радянська Слобода,Чернігівський район, Чернігівська область, 14039

Предмет спору: про стягнення заборгованості 191302,22 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

позивач: Телегін А.О. - довіреність № б/н від 19.06.2009 р. представник, був присутній в судових засіданнях 25.08.2009 року, 08.09.2009 року, 02.10.2009 року, 15.10.2009 року.

відповідач: Тураш С.М. - довіреність від 25.02.09р. представник, був присутній в судових засіданнях 25.08.2009 року, 08.09.2009 року, 02.10.2009 року, 15.10.2009 року.

Столяренко О.В. –представник, довіреність б/н від 20.07.2007 року, був присутній в судовому засіданні 22.09.2009 року,

Рішення приймається ся після оголошеної в судовому засіданні, перерви з 15.10.2009 року по 22.10.2009 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача, згідно Договору кредитної лінії №012-06-КЛ від 26.04.2006 року, 191302,22 грн. заборгованості, з яких: 121 730,94 грн. - заборгованості по кредиту, 33 068,65 грн. - заборгованості по відсотках, 14 487,65 грн. - заборгованості по пені, 19 553,68 грн. - інфляційних нарахувань, 2461,30 грн. - трьох процентів річних від простроченої суми.

Представниками сторін в судовому засіданні були заявлені клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які задоволено судом.

Представник відповідача в поданому 25.08.2009 року відзиві на позов, проти позовних вимог заперечував, пояснюючи, що окрім зазначеного Договору кредитної лінії №012-06-КЛ від 26.04.2006 року між сторонами було укладено іпотечний договір від 26.04.2006року , який забезпечував вимоги позивача, що випливають з Договору кредитної лінії №012-06-КЛ від 26.04.2006 року, предметом якого є комплекс, виробнича база в с. Радянська Слобода, вул. Східна, буд. 32, Чернігівського району, Чернігівської області, який належить ТОВ "Рибалка" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Зазначений договір був посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Петрушиною Л.М. за реєстровим номером 1031. 09.10.2008 року приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Петрушиною Л.М. було вчинено виконавчий напис №4213, на підставі якого нотаріусом запропоновано звернути стягнення на належне ТОВ "Рибалка" майно: а саме комплекс, виробнича база в с. Радянська Слобода, вул. Східна, буд. 32, Чернігівського району, Чернігівської області. За рахунок коштів , отриманих від реалізації комплексу, нотаріусом запропоновано задовольнити вимоги АКБ "Імексбанк". 07.11.2008 року представником ДВС Чернігівського РУЮ на підставі виконавчого напису було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Таким чином, Позивач звернувся до нотаріуса на свій розсуд, реалізував своє право на захист шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса, а тому підстави для задоволення АКБ "Імексбанк" вимог відсутні, оскільки це буде повторне стягнення боргу за договором кредитної лінії від 26.04.2006 року № 012-06-КЛ. Також відповідач зазначив, що вказаний виконавчий напис є дійсним і не скасований, а виконавче провадження не закрито.

Ухвалою суду від 08.09.2009 року за заявою сторін було продовжено термін розгляду справи до 08.10.2009 року.

Ухвалою суду від 02.10.2009 року за заявою сторін було продовжено термін розгляду справи до 01.11.2009 року.

В письмовому запереченні на відзив на позовну заяву позивач вказує на те, що положення ст. 35 Закону України „Про іпотеку” не перешкоджають реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Крім того ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду заборонено Відділу державної виконавчої служби вчиняти виконавчі дії по виконанню виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з ТОВ „Рибалка”, що порушує право банку на стягнення заборгованості.

В судовому засіданні 15.10.2009 року представник позивача відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, надав письмове клопотання про збільшення позовних вимог, відповідно до якої збільшує свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 121730 грн. 94 коп. заборгованості по кредиту, 41517 грн. 65 коп. заборгованості по відсотках за період з квітня 2006р. по 30.09.09р. , 40553 грн. 90 коп. інфляційних нарахувань за прострочку повернення кредиту за період з 01.03.07р. по 03.10.09р., 9874 грн. 60 коп. - трьох відсотків річних за прострочку повернення кредиту за період з 01.03.07р. по 03.10.09р., 26263 грн.63 коп. пені за прострочку сплати відсотків та кредиту за період з 30.07.06р. по 30 вересня 2009р.

Подане клопотання про збільшення позовних вимог було прийнято судом, оскільки це не протирічить діючому законодавству та не зачіпає нічиї охоронювані законом інтереси.

          Представником відповідача в судовому засіданні було заявлено усне клопотання, в порядку ст. 267 Цивільного кодексу України , про застосування судом позовної давності в один рік при стягненні пені.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Враховуючи, що позивач в судовому засіданні збільшив свої позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 121730 грн. 94 коп. заборгованості по кредиту, 41517 грн. 65 коп. заборгованості по відсотках за період з квітня 2006р. по 30.09.09р. , 40553 грн. 90 коп. інфляційних нарахувань за прострочку повернення кредиту за період з 01.03.07р. по 03.10.09р., 9874 грн. 60 коп. - трьох процентів річних за прострочку повернення кредиту за період з 01.03.07р. по 03.10.09р., 26263 грн.63 коп. пені за прострочку сплати відсотків та кредиту за період з 30.07.06р. по 30 вересня 2009р., і клопотання позивача про збільшення позовних вимог прийнято судом, а тому суд розглядає позовні вимоги позивача з урахуванням його заяви про збільшення позовних вимог.

26.04.2006р. між сторонами було укладено договір кредитної лінії № 012-06-КЛ, згідно якого позивач взяв на себе зобов’язання надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування окремими частинами –траншами в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості згідно графіку, наведеного в п. 1.1.1. Договору, а саме: з 26.04.2006 року –до 190000 грн; з 01.10.2006 року –до 180000 грн; з 01.11.2006 року –до 170000 грн; з 01.12.2006 року –до 165000 грн; з 01.01.2007 року –до 160000 грн; з 01.02.2007 року –до 155000 грн; з 01.03.2007 року –до 150000 грн; з 01.04.2007 року –до 145000 грн; з 01.05.2007 року –до 140000 грн; з 01.06.2007 року –до 135000 грн; з 01.07.2007 року –до 130000 грн; з 01.08.2007 року –до 125000 грн; з 01.09.2007 року –до 120000 грн; з 01.10.2007 року –до 110000 грн; з 01.11.2007 року –до 100000 грн; з 01.12.2007 року –до 95000 грн; з 01.01.2008 року – до 90000 грн; з 01.02.2008 року –до 85000 грн; з 01.03.2008 року –до 80000 грн; з 01.04.2008 року – до 75 000 грн; з 01.05.2008 року –до 70000 грн; з 01.06.2008 року –до 65000 грн; з 01.07.2008 року –до 60000 грн; з 01.08.2008 року –до 55000 грн; з 01.09.2008 року –до 50000 грн; з 01.10.2008 року –до 40000 грн; з 01.11.2008 року –до 30000 грн; з 01.12.2008 року –до 25000 грн; з 01.01.2009 року –до 20000 грн; з 01.02.2009 року –до 15000 грн; з 01.03.2009 року –до 10000 грн; з 01.04.2009 року –до 5000 грн; зі сплатою 19% річних та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами до 25.04.2009 року на умовах визначених Договором та Додатковими угодами.

Відповідно до п. 1.2. договору, Кредит надається позичальнику для фінансування поточної діяльності підприємства (придбання матеріалів, товарів, майна, оплати послуг, сплати страхових платежів, виплати заробітної плати, сплати податків та обов’язкових платежів, виплати відряджувальних).

Пунктами 2.2.-2.3. договору кредитної лінії № 012-06-КЛ сторони визначили, що моментом (днем) надання траншів кредиту вважається день першої оплати з позичкового рахунку позичальника розрахункових документів позичальника в сумі відповідного траншу кредиту. Моментом (днем) повернення траншу кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки кредитора суми траншу кредиту, винагороди кредитора та можливих штрафних санкцій, визначених Договором, якщо інше не випливає з умов цього договору.

Договором про внесення змін від 26.03.2008 року до Договору кредитної лінії № 012-06-КЛ від 26.04.2005 року пункт 1.1.1. Договору кредитної лінії № 012-06-КЛ від 26.04.2005р. було викладено в новій редакції: надання коштів здійснюється окремими частинами –траншами в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості згідно графіку: з 01.10.2006 року –до 180000 грн; з 01.11.2006 року –до 170000 грн; з 01.12.2006 року –до 165000 грн; з 01.01.2007 року –до 160000 грн; з 01.02.2007 року –до 155000 грн; з 01.03.2007 року –до 150000 грн; з 01.04.2007 року –до 145000 грн; з 01.05.2007 року –до 140000 грн; з 01.06.2007 року –до 135000 грн; з 01.07.2007 року –до 130000 грн; з 01.08.2007 року –до 125000 грн; з 01.09.2007 року –до 120000 грн; з 01.10.2007 року –до 110000 грн; з 01.11.2007 року –до 100000 грн; з 01.12.2007 року –до 95000 грн;

з 01.01.2008 року –до 90000 грн; з 01.02.2008 року –до 85000 грн; з 01.03.2008 року –до 80000 грн; з 01.04.2008 року –до 75 000 грн; з 01.05.2008 року –до 70000 грн; з 01.06.2008 року –до 65000 грн; з 01.07.2008 року –до 60000 грн; з 01.08.2008 року –до 55000 грн; з 01.09.2008 року –до 50000 грн; з 01.10.2008 року –до 40000 грн; з 01.11.2008 року –до 30000 грн; з 01.12.2008 року –до 25000 грн; з 01.01.2009 року –до 20000 грн; з 01.02.2009 року –до 15000 грн; з 01.03.2009 року –до 10000 грн; з 01.04.2009 року –до 5000 грн; зі сплатою 20% річних та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами до 25.04.2009 року на умовах, визначених цим Договором та Додатковими угодами.

Договором про внесення змін від 23.04.2008 року до Договору кредитної лінії № 012-06-КЛ від 26.04.2005 року пункт 1.1.1. Договору кредитної лінії № 012-06-КЛ від 26.04.2005р. було залишено той же графік надання коштів - окремими частинами –траншами в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості, але змінено відсоткову ставку - зі сплатою 28% річних та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами до 25.04.2009 року на умовах, визначених цим Договором та Додатковими угодами.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Як вбачається із матеріалів справи позивач виконав взяті на себе зобов’язання та надав відповідачу кредит в сумі 190 000 грн., що підтверджується копією меморіального ордеру № 254/1866459 від 27.04.2006 року, копія якого додана до матеріалів справи.

Пунктом 4.2. Договору кредитної лінії № 012-06-КЛ від 26.04.2005р. сторони погодили, що у випадку не виконання позичальником зобов’язань, визначених п.п. 3.3.2. –3.3.18. Договору протягом більше 15 днів, термін надання траншів кредиту вважається таким, що закінчився та відповідно позичальник зобов’язаний погасити наявну заборгованість за кредитом та нараховані штрафні санкції.

Як свідчать матеріали справи відповідач взяті на себе зобов’язання щодо повернення кредиту відповідно до графіку виконав частково, сплативши 68269 грн. 06 коп. Заборгованість по несвоєчасно сплаченому кредиту становить 121730 грн. 94 коп.

У відповідності з п. 2.6.-2.7. Договору кредитної лінії № 012-06-КЛ від 26.04.2005р. було встановлено, що нарахування відсотків за користування траншем кредиту здійснюється у валюті кредиту на фактичну суму заборгованості на позичковому рахунку щоденно за методом факт/факт виходячи з фактичної кількості днів у році, та сплачуються позичальником щомісячно до останнього робочого дня поточного місяця в період дії цього Договору. При розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день погашення траншу кредиту.

          Крім того п.п. 2.9.1., 2.9.2. Договору кредитної лінії № 012-06-КЛ від 26.04.2005р. передбачено, що у випадку зміни відсоткової ставки на кредитному ринку України, про намір змінити розмір відсотків за надання кредиту, кредитор зобов’язаний повідомити позичальника не пізніше ніж за десять робочих днів до очікуваної дати початку їх застосування за кредитом відповідно до нових ставок, а також надати для укладення угоду про внесення змін до цього Договору.

Договором кредитної лінії № 012-06-КЛ від 26.04.2005 року було встановлено відсоткову ставку за користування кредитом у розмірі 19% річних.

Як вбачається із матеріалів справи між сторонами було укладено Договори про внесення змін від 26.03.2008 року та від 23.04.2008 року до Договору кредитної лінії № 012-06-КЛ від 26.04.2005 року, якими було змінено відсоткову ставку за користування кредитом –26.03.2008 року - 20% та 23.04.2008 року - 28%.

У зв’язку зі збільшенням позовних вимог щодо сплати відсотків за користування кредитом за період користування кредитом з 27.04.2006 року по 30.09.09 року відповідач зобов’язаний був сплатити відсотки в сумі 118 252 грн. 65 коп., фактично відповідачем сплачено 76 735 грн. 77 коп., заборгованість по відсотках за період за користування кредитом з 27.04.2006 року по 30.09.2009 року становить 41 517 грн. 65 коп.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 40553 грн. 90 коп. інфляційних нарахувань за період з 01.03.2007 року по 03.10.2009 року та 9874 грн. 60 коп. - трьох процентів річних від простроченої суми за період з 01.03.2007 року по 03.10.2009 року, які нараховані на суму боргу по кредиту 126730 грн. 94 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.

Матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо повернення суми кредиту , але приймаючи до уваги розрахунок інфляційних втрат та трьох відсотків річних позивачем здійснено на загальну суму боргу 126730 грн.94 коп., без врахування дат і сум зменшення ліміту заборгованості , а також дат і сум фактично здійснених відповідачем проплат, а тому суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення трьох процентів річних за період прострочки оплати з 01.03.207 року по 03.10.2009 року підлягають стягненню в сумі 6371 грн.27 копт та інфляційні втрати за період з 01.03.07р. по 03.10.09р. в сумі 34595 грн.42 коп.

Позивач також просить стягнути з відповідача відповідно до п. 4.1. Договору кредитної лінії № 012-06-КЛ від 26.04.2005 року пеню в сумі 9101 грн. 99 коп. за період з 30.07.2006 року по 30.09.2009 року за порострочку сплати відсотків та пеню в сумі 17 161 грн. 64 коп. пені за період з 30.07.2006 року по 13.10.2009 року за прострочку сплати кредиту.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

У відповідності до ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов”язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов”язання мало бути виконано.

Пунктом 4.1. Договору кредитної лінії № 012-06-КЛ від 26.04.2005 року передбачено, що у випадку прострочення позичальником строків сплати відсотків, визначених п. 2.6. Договору, прострочення строків повернення кредиту, визначених п.п. 1.1.1., 2.9.3., 3.2.3., 4.2., 5.4. Договору, позичальник сплачує кредитору пеню за кожен день прострочки платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у цей період від несвоєчасно сплаченої суми.

У відповідності до ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік .

Частинами 3 та 4 ст. 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом встановлено порушення відповідачем строків сплати кредиту та відсотків, але враховуючи, що відповідно до ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов”язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня , коли зобов”язання мало бути виконано, та умовами договору п.4.1 визначено порядок нарахування пені , а не період її нарахування , а також враховуючи , що при стягненні пені застосовується позовна давність в один рік і відповідачем заявлено клопотання в судовому засіданні про застосування позовної давності , а позивач звернувся до суду з позовними вимогами 15.07.09р., тому суд доходить висновку, що пеня за прострочку сплати кредиту підлягає стягненню в сумі 8853 грн. 14 коп за перід прострочки оплати з 15.07.08р. по 13.10.09р. з урахуванням дат настання термінів платежу частини кредиту , та в сумі 3990 грн. 56 коп. за прострочку сплати відсотків за період з 15.06.08р. по 30.09.09р. з урахуванням дат настання термінів платежу щомісячних відсотків .

Враховуючи вищезазначене, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтовними і підлягають задоволенню в частині стягнення 121730 грн. 94 коп. заборгованості по кредиту, 41517 грн. 65 коп. заборгованості по відсотках, 34595 грн.42 коп. інфляційних нарахувань, 6371 грн.27 коп. трьох відсотків річних від простроченої суми, 3990 грн. 56 коп. пені за прострочку сплати відсотків та 8853 грн. 14 коп. пені за прострочку сплати кредиту.

Посилання відповідача на ту обставину, що 07.11.2008 року представником ДВС Чернігівського РУЮ на підставі виконавчого напису нотаріуса від 09.10.08р., яким звернуто стягнення на предмет іпотеки, було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а тому підстави для задоволення АКБ "Імексбанк" вимог відсутні, оскільки це буде повторне стягнення боргу за договором кредитної лінії від 26.04.2006 року № 012-06-КЛ, судом до уваги не можуть бути прийняті , оскільки це суперечить ст. 546 Цивільного кодексу України щодо того, що зобов”язання можуть забезпечуватись заставою, та ст. 593 Цивільного кодексу України стосовно випадків припинення права застави, зокрема застава припиняється реалізацією предмета застави , та ст. 42 Закону України „Про іпотеку”, відповідно до якої боржник вправі до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах виконати вимогу за основним зобов”язанням чи ту її частину, виконання якої прострочено . Тобто таке виконання може відбутися за рішенням суду способом стягнення коштів з боржника, а не за рахунок предмета іпотеки, що автоматично припинить реалізацію предмета іпотеки на прилюдних торгах. Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду України від 24.04.07р. по справі № 26\42.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 2 170 грн. 59 коп. та витрати в сумі 282 грн. 70 коп. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

          Керуючись ст. ст. 525, 526, 546, 549, 625, 1046, 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибалка", вул. Східна, 32, с. Радянська Слобода,Чернігівський район, Чернігівська область, 14039 (п/р 26000018613001 у АКБ „Імексбанк” м. Одеса, МФО 328384, код ЄДРПОУ 32194822) на користь Акціонерного комерційного банку "Імексбанк" 65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, 12-а (рахунок № 29091110104004 АКБ „Імексбанк”, МФО 328384, код ЄДРПОУ 20971504) 121730 грн. 94 коп. заборгованості по кредиту, 41517 грн. 65 коп. заборогованості по відсотках, 34595 грн.42 коп. інфляційних нарахувань, 6371 грн 27 коп. трьох процентів річних, 3990 грн. 56 коп. пені за прострочку сплати відсотків, 8853 грн. 14 коп. пені за прострочку сплати кредиту, 2 170 грн. 59 коп. державного мита та витрати в сумі 282 грн. 70 50 коп. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя                                                   Л.М. Лавриненко

Рішення оформлено відповідно до ст.. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 26.10.09р.

Суддя                                                   Л.М. Лавриненко