Ухвала суду № 6522354, 13.10.2009, Господарський суд Чернігівської області

13.10.09

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

м.Чернігів тел. 67-28-47

просп.Миру,20 тел .678-853

У Х В А Л А

08 жовтня 2009 року Справа № 8/135

За позовом: Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”,

вул.Ковпака, 29, м.Київ, 03150 (Київська міська філія Акціонерно-

комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”,

вул.Жилянська, 9-11, м.Київ, 01033; адреса для листування:

вул.Горького,17, м.Чернігів, 14000)

До відповідачів: 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1, 16600

2. Відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного

управління юстиції, пл.Заньковецької, 4, м.Ніжин, Чернігівська

область, 16600

Про звільнення предмета іпотеки з-під арешту

Суддя Т.Г.Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Дробот О.В. головний юрисконсульт, довір.пост. №02-04/26-6 від 26.12.08р.

від відповідача-1: ОСОБА_1 фізична-особа підприємець (особисто)

від відповідача-2: Бондарев І.В. начальник відділу, посвідчення №ЧГ 369

Позивачем заявлено позов про звільнення з-під арешту, накладеного відділом ДВС Ніжинського міськрайонного управління юстиції, автомобілю Hyundai H1, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, шасі 372214/4600, який належить ОСОБА_1, та передано банку в заставу на підставі договору застави майна від 26.02.07р.

Відповідач-1 письмового відзиву на позов не надав. В судовому засіданні відповідач-1 позовні вимоги визнав.

Відповідач-2 у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, стверджуючи, що арешт на спірне майно накладено при відкритті виконавчих проваджень на підставі звернень стягувачів: ТОВ „КОЛО Маркет”, ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, та на підставі ухвали Ніжинського міськрайонного суду про забезпечення позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1 Арешт на майно накладено як спосіб збереження майна, стягнення на вказане майно не проводилося.

Відповідно до ст.59 Закону України „Про виконавче провадження” особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Згідно з п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”, вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом предявлення ними відповідно до правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Отже, відповідачами у спорах про звільнення майна з-під арешту є боржник та особа, в інтересах якої накладено арешт.

Як вбачається із документів, наданих суду відповідачем-2, арешт на все належне ОСОБА_1 майно накладався в інтересах ТОВ „КОЛО-Маркет”, ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” за їх заявами під час відкриття виконавчого провадження по виконанню судових наказів в межах сум звернення стягнення.

Крім того, на підставі ухвали Ніжинського міськрайонного суду від 10.06.09р. по справі №2-116109 про вжиття заходів до забезпечення позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди, відповідачем-2 відкрито виконавче провадження та накладено арешт в інтересах фізичної особи ОСОБА_5 на автомобіль марки „ВАЗ 21063”, державний номерний знак НОМЕР_2, колір зелений, № двигуна НОМЕР_5, належний ОСОБА_1, автомобіль марки „Hyundai H1”, державний номерний знак НОМЕР_3, колір сірий, № двигуна НОМЕР_6, належний ОСОБА_1.

Як вбачається із наданого позивачем витягу №23766469 від 12.06.09р. з Державного реєстру обтяжень рухомого майна номер державної реєстрації автомобілю „Hyundai H1”, на який накладено арешт державним виконавцем, вказаний НОМЕР_3, разом з тим, позивач зазначає, що у нього в заставі знаходиться автомобіль „Hyundai H1” реєстраційний № НОМЕР_1

Аналіз доказів наявних в матеріалах справи, зокрема свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу СВС011632, договору застави від 26.02.07р., посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Кузьменком О.В., зареєстрованого в реєстрі за №611, та Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, наданих позивачем на підтвердження належності йому спірного майна свідчить, що інші індивідуально визначені ознаки предмета застави, який вимагається звільнити з-під арешту, зокрема, номери шасі та двигуна, співпадають з індивідуально визначеними ознаками майна, на яке накладено арешт державним виконавцем, а тому суд приходить до висновку, що державним виконавцем при вчинені виконавчих дій було накладено арешт на автомобіль, належний відповідачу-1, та переданий ним у заставу позивачу в забезпечення виконання своїх зобовязань за кредитним договором №935/6-040 від 26.02.07р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що арешт на майно, яке є обєктом даного позову, накладений в інтересах юридичних осіб - ТОВ „КОЛО-Маркет”, ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, та фізичної особи ОСОБА_5, і саме ці особи мають бути залученні до участі у справі про звільнення майна з-під арешту в якості відповідачів.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.21 Господарського процесуального кодексу України громадяни (фізичні особи) можуть бути відповідачами у господарських справах тільки: якщо вони здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності; у випадках, передбачених законодавчими актами України (зокрема, у справах про банкрутство в якості кредиторів, а також у справах, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що повязані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів. В іншому разі фізичні особи (громадяни) не можуть залучатися господарським судом до участі в розгляді справ саме як відповідачі.

Оскільки, до участі у справі в якості відповідача має бути залучена, зокрема ОСОБА_5 як фізична особа, яка не може бути стороною у господарському процесі, суд приходить до висновку, що даний спір не підлягає розгляду у господарському суді, в звязку з чим на підставі п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі має бути припинено.

Відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України, ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93р. №7-93 “Про державне мито”, у разі припинення провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в господарському суді, сплачене позивачем державне мито підлягає поверненню з державного бюджету. Аналогічним чином в силу п.13 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1258 “Про затвердження Порядку оплати втрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” вирішується питання повернення сплачених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. З огляду на вищевикладене, понесені позивачем судові витрати підлягають поверненню.

Керуючись ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, ст.ст.47,80 п.1, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у справі припинити.

Повернути Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”, вул. Ковпака, 29, м.Київ (ідентифікаційний код 00039019, кор/рах. 32001100801 в ОПЕРУ НБУ, МФО 300001) з Державного бюджету України 85грн. державного мита, сплаченого платіжним дорученням №557 від 10.07.09р., та 315грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених платіжним дорученням №571 від 10.07.09р., оригінали яких знаходяться в матеріалах справи №8/135 Господарського суду Чернігівської області.

Суддя Т.Г.Оленич