Рішення № 6522252, 06.10.2009, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м. Чернігів, пр-т Миру, 20, тел. 77-99-18

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

«06 »жовтня 2009 року Справа №17/65

За ПОЗОВОМ: Військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі 8 навчального центру Державної спеціальної служби транспорту

14017, м. Чернігів, вул. Щорса, 18

До ВІДПОВІДАЧА-1: Чернігівської районної державної адміністрації

14027, м. Чернігів, вул. Шевченка, 48

До ВІДПОВІДАЧА-2:Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського підприємства „Чернігіврайагролісгосп”

15552, Чернігівська область, Чернігівський район, смт. М.Коцюбинське, вул.Шевченка, 119

Про визнання недійсними розпорядження та державного акту на право постійного користування земельною ділянкою

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: Шепеленко А.А. –представник, довіреність №618 від 21.04.09р.

Борисович О.В. –юрисконсульт, довіреність № 1576 від 18.12.2008р.

Від Відповідача-1: Синько О.О. –начальник юридичного відділу, дов.№02-15/344 від 17.02.09р.

Від Відповідача-2: Литвин А.М. –юрисконсульт, довіреність №225 від 11.08.09р.

У розгляді справи приймав участь помічник військового прокурора Чернігівського гарнізону Ковтанюк Ю.Ю., посвідчення №619 від 27.01.06р.

СУТЬ СПОРУ:

          Військовим прокурором Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі 8 навчального центру Державної спеціальної служби транспорту заявлено позов до Чернігівської районної державної адміністрації про визнання недійсними розпорядження №530 від 01.11.2005 року та державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 03.02.2006 року.

          Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 13.03.09р. залучено до участі у справі іншого Відповідача Чернігівське районне дочірнє агролісогосподарське підприємство „Чернігіврайагролісгосп”.

У судовому засіданні 11.08.09р. Прокурором та представником Позивача надана письмова заява про уточнення позовних вимог, викладених в наступній редакції:

„Визнати недійсними:

          1) п.1 розпорядження Чернігівської районної державної адміністрації №530 від 01.11.05р. в частині надання ДП Чернігівському районному дочірньому агролісогосподарському підприємству „Чернігіврайагролісгосп” в постійне користування земельної ділянки площею 2,4667 га на території Киїнської сільської ради, як такий, що порушує права і інтереси 8 навчального центру Державної спеціальної служби транспорту, оскільки позбавляє останнього права постійного користування вказаною земельною ділянкою;

          2) державний акт на право постійного користування землею серії ЯЯ №370592 від 03.02.06 року.

          Судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покласти на Відповідача.”

          До початку судового засідання 06.10.09р. від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Позивачем позовні вимоги викладені в наступній редакції:

1. Визнати недійсними:

а) розпорядження Чернігівської районної державної адміністрації №530 від 01.11.2005р. в частині надання Чернігівському районному дочірньому агролісогосподарському підприємству «Чернігіврайагролісгосп»в постійне користування земельної ділянки площею 8,8647 га на території Киїнської сільської ради (яка вказана в державному акті на право постійного користування землею серії ЯЯ №370592 від 03.02.06 року за №22, кадастровий № 7425583400..05..000..7009;

б) державний акт на право постійного користування землею серії ЯЯ № 370592, зареєстрований у книзі реєстрації державних актів за № 030683900001 від 03.02.2006 року в частині земельної ділянки № 22 Киїнської сільської ради площею 8,8647 га, кадастровий кадастровий № 7425583400..05..000..7009.

2. Зобов'язати Чернігівське районне дочірнє агролісогосподарське підприємство «Чернігіврайагролісгосп»повернути державний акт на право постійного користування землею серії ЯЯ № 370592, від 03.02.06 року до архіву державного органу земельних ресурсів, де зберігається другий примірник цього акта.»

          Зазначеними уточненнями Позивачем фактично змінені позовні вимоги.

Враховуючи, що зміна позовних вимог є правом Позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає вищевказані заяви Позивача про уточнення позовних вимог, якими фактично змінені позовні вимоги..

          Прокурор та представник Позивача підтримали позовні вимоги.

Представники Відповідача-1 та Відповідача-2 проти позову заперечили.

          Відповідач-2 зазначив у письмовому відзиві на позов, що військовий прокурор Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі 8 навчального центру Держспецслужбитранспорту є неналежним позивачем і в суд не надав належних доказів на право користування спірної земельною ділянкою, а тому просить провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору.

          Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення Прокурора, представників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В:

          28.04.2007 року 8 навчальний центр Державної спеціальної служби транспорту звернувся до Чернігівської районної державної адміністрації з клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації для передачі в постійне користування з видачею державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 11,2 га, яка розташована за адресою: с.Жавинка Чернігівського району Чернігівської області за межами населеного пункту.

          Розпорядженням Чернігівської районної державної адміністрації від 09.11.07р. №577 „Про надання дозволу на оформлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельної ділянки” Позивачу надано дозвіл на оформлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельної ділянки орієнтовною площею 11,2 га для обслуговування 8 навчального центру Державної спеціальної служби транспорту на території Киїнської сільської ради.

          Товариством з обмеженою відповідальністю „Геонінформпроект” було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акту на право постійного користування землею 8 навчальному центру Державної спеціальної служби транспорту на території Киїнської сільської ради.

          Управлінням земельних ресурсів у Чернігівському районі складено висновок до вищезазначеної технічної документації, яким Управління земельних ресурсів у Чернігівському районі погоджує технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акту на право постійного користування землею та надання земельної ділянки в користування 8 навчальному центру Державної спеціальної служби транспорту загальною площею 11,2000 га, в тому числі забудованих земель 11,2000 га на території Киїнської сільської ради для обслуговування 8 навчального центру Державної спеціальної служби транспорту при умові використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

          Станом на момент подання позовної заяви державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 11,2 га Чернігівською районною державною адміністрацію не виданий з наступних підстав.

          Розпорядженням Чернігівської районної державної адміністрації №530 від 01.11.05р. „Про надання в постійне користування ДП „Чернігіврайагролісгосп” земельних ділянок лісового фонду для ведення лісового господарства” передано у постійне користування ДП „Чернігіврайагролісгосп” для ведення лісового господарства земельні ділянки лісового фонду загальною площею 8246,9351 га в розрізі площ та угідь по сільській та селищним радам згідно додатку.

          03.02.2006 року ДП „Чернігіврайагролісгосп” на підставі вищезазначеного розпорядження виданий Відповідачем-1 державний акт серії ЯЯ №370592 на право постійного користування земельною ділянкою площею 337,8955 га на території Киїнської сільської ради для ведення лісового господарства.

          Вважаючи розпорядження Чернігівської районної державної адміністрації №530 від 01.11.05р. „Про надання в постійне користування ДП „Чернігіврайагролісгосп” земельних ділянок лісового фонду для ведення лісового господарства” та виданий Відповідачу-2 на підставі зазначеного розпорядження державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 03.02.06р. незаконними, Прокурор звернувся з позовом про визнання вищезазначеного розпорядження та державного акту недійсними.

          В обґрунтування позовних вимог Прокурором зазначено, що причиною невидачі Чернігівською районною державною адміністрацією державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 11,2 га Позивачу стало безпідставне припинення права користування частиною зазначеної земельної ділянки площею 0,465 га шляхом видачі Відповідачем-1 ДП „Чернігіврайагролісгосп” державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 987059 від 03.02.06р. на підставі вищезазначеного розпорядження, в склад якої увійшла земельна ділянка площею 0,465 га, яка фактично використовується Позивачем та де розміщені споруди, що перебувають на балансі останнього. Про припинення права користування земельною ділянкою площею 0,465 га Позивач дізнався лише в лютому 2009 року, добровільної відмови від земельної ділянки не надавав, судами рішення про примусове припинення права Позивача на постійне користування ділянкою не приймалось.

          Перевіркою, проведеною Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області, встановлено, що розпорядження Чернігівської районної державної адміністрації № 530 від 1 листопада 2005 року прийняте в супереч вимогам Земельного кодексу України та порушує право Позивача щодо користування та розпорядження належною йому земельною ділянкою, що підтверджується листом Чернігівської облдержземінспекції від 27.02.09р. за №355/01-21.

          Як вбачається з пояснень представників Позивача та технічної документації із землеустрою, виготовленої ТОВ „Геонінформпроект”, на думку Позивача спірними розпорядженням та державним актом було незаконно передано Відповідачу-2 частину земельної ділянки Позивача, яка знаходиться не безпосередньо під огородженими парканом об`єктами нерухомості, що находяться на території військового містечка, а під належними 8 навчальному центру Держспецтрансслужби трьома пірсами та дорогою, яка поєднує їх з майновим комплексом військового містечка №55 (табір Десна).

В судовому засіданні 09.04.09р. представник Позивача надала письмове клопотання Позивача про призначення судової експертизи з переліком таких питань:

1. підтвердити факт наявності накладки земельної ділянки згідно координат технічних документацій 8 навчального центру Держспецтрансслужби та Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського підприємства «Чернігіврайагролісгосп», на якій фактично розташоване майно (пірси) Позивача;

2.          визначити обсяг земельної ділянки, яка передана 8 навчальному центру Держспецтрансслужби у постійне користування згідно технічної документації, однак увійшла до складу земельної ділянки № 20 державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №370592 від 03.02.2006 року, виданого Чернігівському районному дочірньому агролісогосподарському підприємству ». Проведення судової експертизи просить доручити Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

          Ухвалою суду від 06.05.09р. було призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено експертам Чернігівського відділення КНІСЕ, та якою на вирішення експертів були поставлені питання:

·          чи має місце, згідно координат технічних документацій, факт накладки земельної ділянки, на якій фактично розташоване майно 8 навчального центру Держспецтрансслужби, а саме: 3 пірси та дорога, яка поєднує їх з майновим комплексом військового містечка №55 (табір Десна), та земельної ділянки, наданої Чернігівському районному дочірньому агролісогосподарському підприємству «Чернігіврайагролісгосп»згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №370592 від 03.02.2006 року;

·          якщо так –під яким номером визначена земельна ділянка у державному акті на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №370592 від 03.02.2006 року, на якій відбулася накладка;

·          якщо так –яка площа земельної ділянки, яка мала бути передана 8 навчальному центру Держспецтрансслужби у постійне користування згідно технічної документації, виготовленої ТОВ „Геоінформпроект”, проте увійшла до складу вищевказаної земельної ділянки, наданої Чернігівському районному дочірньому агролісогосподарському підприємству «Чернігіврайагролісгосп»згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №370592 від 03.02.2006 року.

          Проте, у висновку експертів Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №636-638-ц від 03.07.09р. зазначені наступні дані про експертне дослідження та отримані висновки.

          24.06.09р. в плановому порядку було здійснено обстеження об`єкту дослідження за участю представників Позивача, Відповідача-2 та техніка-землевпорядника ЗАТ „Чернігівбудрозвідування” (підприємство, що виготовляло технічний звіт до спірного державного акту), Скітер А.С., про що складений відповідний акт.

          По першому питанню:

До початку обстеження від Позивача надійшла зведена геодезична зйомка по ділянкам дослідження площею 11,2 га та 8,86 га, з їх взаємним розташуванням, виконану однією організацією в єдиних координатах.

          При проведенні обстеження були заслухані наступні пояснення сторін:

          Позивач повідомив, що має місце часткове накладання земельної ділянки ДП ”Чернігіврайагролісгосп” на земельну ділянку 55 військового містечка. При проведенні зйомки організацією ЗАТ ”Чернігівбудрозвідування” узгоджень з 8 навчальним центром не проводилось. При накладанні геодезичної зйомки по ділянкам дослідження площею 11,2 га та 8,86 га, з їх взаємним розташуванням, в єдиних координатах, виявлено накладання на площі 2,4667 га.

          Відповідач повідомив, що погодження меж земельних ділянок із суміжними землекористувачами не проводилось, а було погоджено з головою Киїнської сільської ради. Проектна документація (Технічний звіт) виконувалась організацією ЗАТ ”Чернігівбудрозвідування”. На підставі цієї документації був виготовлений державний акт на право постійного користування          землею Чернігівському ДП ”Чернігіврайагролісгосп”.

          Представник ЗАТ ”Чернігівбудрозвідування” повідомив, що при складанні документації, ними була допущена помилка в координуванні цієї спірної земельної ділянки.

          При проведенні обстеження виявлено, що має місце, згідно координат технічних документацій, факт накладки земельної ділянки, на якій фактично розташоване майно 8 навчального центру Держспецтрансслужби, а саме: плац, будівля штабу, їдальня, і частину площадки автотранспорту та земельної ділянки, наданої Чернігівському районному дочірньому агролісогосподарському підприємству ”Чернігіврайагролісгосп”. Загальна площа накладання цих ділянок одна на одну становить 2,4667 га. Також, частина ділянки ДП ”Чернігіврайагролісгосп” по зйомці ЗАТ ”Чернігівбудрозвідування”, накладається на річку Десна і частину території за лівим берегом русла.

          При накладанні зйомки ЗАТ ”Чернігівбудрозвідування” 3 пірси та дорога, яка поєднує їх з майновим комплексом військового містечка № 55 (табір Десна), та земельної ділянки, наданої Чернігівському районному дочірньому агролісогосподарському підприємству „Чернігіврайагролісгосп" згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 370592 від 03.02.2006 року одна на одну не накладається.

          З наведеного свідчить, що при складанні технічного звіту по виготовленню державного акту на право постійного користування землею ДП ”Чернігіврайагролісгоспу" на території Киінської сільської ради, ЗАТ ”Чернігівбудрозвідування” була допущена помилка в координуванні спірної земельної ділянки.

          З наведеного свідчить, що згідно координат технічних документацій, факт накладки земельної ділянки, на якій фактично розташоване майно 8 навчального центру Держспецтрансслужби, а саме: 3 пірси та дорога, яка поєднує їх з майновим комплексом військового містечка № 55 (табір Десна), та земельної ділянки, наданої Чернігівському районному дочірньому агролісогосподарському підприємству ”Чернігіврайагролісгосп” згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 370592 від 03.02.2006 року не підтверджується.

          Згідно координат технічних документацій, підтверджується факт накладки земельної ділянки, на якій фактично розташоване майно 8 навчального центру Держспецтрансслужби, та земельної ділянки, наданої Чернігівському районному          дочірньому агролісогоспо- дарському підприємству ”Чернігіврайагролісгосп” згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 370592 від 03.02.2006 року а саме: плац, будівля штабу, їдальня, і частину площадки автотранспорту, загальною площею 2,4667 га.

          По другому питанню:

          Земельна ділянка у державному акті на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 370592 від 03.02.2006 року, на якій відбулася накладка, визначена під номером 22.

          Ця земельна ділянка в значній мірі копіює земельну ділянку, на якій дійсно розміщені 3 пірси та дорога, яка поєднує їх з майновим комплексом військового містечка № 55 (табір Десна). Чому і виникло спірне питання. Але накладання земельних ділянок в єдиних координатах виявило, що фактично в зону накладання попадає земельна ділянка площею 2,4667 га, на якій розташовані плац, будівля штабу, їдальня, і частина площадки автотранспорту.

          По третьому питанню:

          Площа земельної ділянки, яка мала бути передана 8 навчальному центру Держспецтрансслужби у постійне користування згідно технічної документації, виготовленої ТОВ ”Геоінформпроект”, проте увійшла до складу вищевказаної земельної ділянки, наданої Чернігівському районному дочірньому агролісогосподарському підприємству ”Чернігіврайагролісгосп” згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 370592 від 03.02.2006 року становить 2,4667га.

Пунктом 12 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, як на момент прийняття спірних розпорядження та державного акту, так і на даний момент встановлено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади.

Таким чином, належним розпорядником спірної земельної ділянки є Чернігівська районна державна адміністрація –Відповідач-1 по справі.

          Згідно витягу з державного земельного кадастру від 21.12.07р. за №21-3/1113, наданого Управлінням земельних ресурсів (т.І а.с.34), спірна земельна ділянка, що мала виділятися Позивачу площею 11,2 га, є землями транспорту та зв`язку і відноситься до відання Міністерства транспорту та зв`язку на території Київської сільської ради.

Разом з тим, відповідно до ст.18 Земельного кодексу України (далі ЗК України):

«1. До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

2. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

          3. Україна за межами її території може мати на праві державної власності земельні ділянки, правовий режим яких визначається законодавством відповідної країни.»

          Відповідно до ч.1 ст.19 ЗК України:

«1. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.»

          Згідно ст.65 ЗК України:

«1. Землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

2. Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.»

          Відповідно до ст.67 ЗК України:

«1. До земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту.

2. Землі транспорту можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.»

Згідно ст.77 ЗК України:

«1. Землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

2. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності.

3. Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.

4. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.»

Відповідно до ст.1 Закону України „Про використання земель оборони” від 27 листопада 2003 року N1345-IV:

„Землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини).”

          Згідно ч.1 ст.2 даного Закону:

«Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України).»

Відповідно до ч.1 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України” від 21 вересня 1999 року N1075-XIV, станом на момент прийняття спірного розпорядження:

«Військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.»

          Згідно ст.3 даного Закону:

«Військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті).

З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.»

          Відповідно до ч.1 ст.4 даного Закону:

«Військові частини ведуть облік закріпленого за ними майна у кількісних, якісних, обліково-номерних та вартісних показниках і враховують по відповідних службах - продовольчій, речовій, квартирно-експлуатаційній, пально-мастильних матеріалів тощо.»

          Згідно ч.1 ст.5 даного Закону:

«Для забезпечення постійного державного контролю за наявністю, якісним станом і ефективністю використання військового майна, закріпленого за військовими частинами Збройних Сил України, щорічно проводиться його інвентаризація згідно з Положенням про інвентаризацію військового майна, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.»

Відповідно до ч.2 ст.8 даного Закону:

«Дія цього Закону поширюється на інші утворені відповідно до законів України військові формування.»

          Пунктами 1,2 Указу Президента України «Про передачу залізничних військ Збройних Сил України у підпорядкування Міністерству транспорту України»від 27 січня 2003 року N46/2003 було постановлено:

«1. Визнати за доцільне вивести залізничні війська зі складу Збройних Сил України та передати їх у підпорядкування Міністерству транспорту України.

2. Установити, що основними завданнями залізничних військ у складі Міністерства транспорту України є ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, аварій і катастроф на транспортних комунікаціях, технічне прикриття, відновлення, розмінування, огороджування, будівництво нових і підвищення живучості та пропускної спроможності діючих об'єктів на транспорті та інші завдання відповідно до законодавства і міжнародних договорів України.»

          Згідно ст.1 Закону України «Про Державну спеціальну службу транспорту»від 05.02.04р. №1449-ІV (далі –Закон №1449):

«Державна спеціальна служба транспорту є спеціалізованим державним органом транспорту у складі центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, призначеним для забезпечення стійкого функціонування транспорту в мирний час та в умовах воєнного і надзвичайного стану (далі - в особливий період).

Основними завданнями Державної спеціальної служби транспорту є:

·          технічне прикриття, відбудова, встановлення загороджень на об'єктах національної транспортної системи України з метою забезпечення діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;

·          будівництво та ремонт у мирний час і в умовах воєнного стану нових та підвищення строку експлуатації і пропускної спроможності діючих об'єктів національної транспортної системи;

·          відбудова транспортних комунікацій, порушених унаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, аварій і катастроф;

·          охорона об'єктів національної транспортної системи України в мирний час і в особливий період;

·          виконання інших завдань, пов'язаних із участю в обороні держави та забезпеченням ефективного функціонування національної транспортної системи України.

Під об'єктами національної транспортної системи України розуміють сукупність різновидів транспортних засобів та розгалужену інфраструктуру для надання всього комплексу транспортних послуг.»

          Відповідно до ч.ч.1,6 ст.5 даного Закону

«Особовий склад Державної спеціальної служби транспорту складається із працівників і військовослужбовців.

На військовослужбовців Державної спеціальної служби транспорту поширюється дія військових статутів Збройних Сил України.»

          Згідно ст.19 даного Закону:

«Майно, що закріплене за Державною спеціальною службою транспорту, є державною власністю, що перебуває у сфері управління центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, і належить їй на правах оперативного управління.»

          Відповідно до ч.2 ст.377 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.120 Земельного кодексу України:

«Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.»

          Рішенням Виконкому Чернігівської районної ради депутатів працюючих від 14.09.57р. за №363 військовій частині 92422 залізничних військ Міністерства оборони було передано земельну ділянку площею 11,50 га в постійне користування.

          На вказаній земельній ділянці з метою проведення навчань по наведенню наплавних мостів та виконання військовими частинами залізничних військ Міністерства оборони інших функцій оборони було збудовано майновий комплекс військового містечка №55 (табор Десна), розмір та призначення якого залишився незмінним і до сьогоднішнього часу.

          Відповідно до довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 11.03.09р. за №38-10-221 військова частина 53524 розформована 1 квітня 1981р. (м.Чернігів, Київський військовий округ) на підставі директиви Генерального штабу від 16.02.81 №314/10/00163 (директиви Головного управління залізничних військ від 03.03.81 №2/043), особовий склад, озброєння, військова техніка та інші матеріально-технічні засоби передані до військової частини 92422 (м. Чернігів). Військовій частині 92422 на підставі директиви Міністра оборони України від 02.03.94р. №115/1/0120 присвоєно нове умовне найменування - військова частина А3351.

          Факт належності вищевказаної земельної ділянки площею 11,2га військовій частині 92422 підтверджується актом інвентаризації земель Міністерства оборони України на території Чернігівського району від 19.03.97р. з відповідними додатками (експлікаціями).

          На підставі директиви Міністра оборони України від 12.10.04р. № Д-312/1/025 військова частина А3351 виключена зі складу Збройних Сил України і передана до складу Міністерства транспорту України, наказом Міністерства транспорту України від 14.09.04 №3т їй присвоєно умовне найменування –військова частина Т0500.

          Згідно акту приймання-передачі військового майна військової частини А 3351 від 27 липня 2004 року прийнято військові містечка №54, 55, 56, 58 та військове майно, що належить військовій частині А3351 м. Чернігів, вул. Щорса, 18 від Міністерства оборони України до сфери управління Міністерства транспорту України, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002р. №1282, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004р. №389-р.

          30.09.04р. Головою Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту затверджено Положення про 8 навчальний центр Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0500).

          Відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 04.03.2005р. №73 „Про закріплення майна за Державною спеціальною службою транспорту” майно військових частин залізничних військ Міністерства оборони України, яке згідно актів приймання-передачі передано до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України, та майно, яке в мирний час буде поступати на укомплектування підрозділів Держспецтрансслужби для виконання покладених на неї завдань, а також матеріальні засоби, які будуть утворюватися від відчуження, списання та утилізації, закріплено за Державною спеціальною службою транспорту на праві оперативного управління.

          Наказом Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 10.03.05р. №74 „Про закріплення майна за підрозділами Державної спеціальної служби транспорту” майно, яке закріплене за Держспецтрансслужбою, відповідно закріплено на праві оперативного управління за підрозділами Держспецтрансслужби.

          Такими чином, в порядку розпорядження Кабінету Міністрів України №389-р від 17.06.2004 року ”Деякі питання реалізації Закону України ”Про Державну спеціальну службу транспорту” та інших нормативно-правових актів (наказів Міністерства транспорту та зв’язку України №73 від 04.03.2005 року ”Про закріплення майна за Держспецтрансслужбою”, Голови Адміністрації Держспецтрансслужби № 74 від 10.03.2005 року ”Про закріплення майна за підрозділами Держспецтрансслужби” 8 навчальному центру Держспецтрансслужби було передано на праві оперативного управління майнові комплекси військової частини А3351, в тому числі майновий комплекс військового містечка № 55. Право власності на передані будівлі та споруди військового містечка №55 підтверджується свідоцтвом на право власності САВ 787719 від 29 травня 2008 року, зареєстрованого 30 травня 2008 року Чернігівським районним бюро технічної інвентаризації.

          Факт наявності у військовому містечку №55 до видачі спірних розпорядження та державного акту будівель та споруд військової частини Т0500 підтверджується відповідною відомістю Позивача станом на 01.02.05р. та генеральною план-схемою військового містечка №55 зйомки, проведеної 01.02.2000р.

          Крім того, з протоколу №13 засідання технічної ради головземуправління від 27.08.08р., в ході якого відбувався розгляд технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право постійного користування землею 8 навчального центру Держспецслужби транспорту на території Киїнської сільської ради Чернігівського району, вбачається наступне.

          В ході засідання начальник управління земельних ресурсів у Чернігівському районі Божок С.М. доповів про те, що 8 навчальний центр до 01.01.04р. був об`єктом Міноборони, а з 01.01.05р. є об`єктом Мінтрансу.

          Необхідність розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки пояснив тим, що у 1992 році була проведена інвентаризація об`єктів Міноборони, але планово-картографічний матеріал відсутній, так як вищезазначений об`єкт був засекреченим, тобто межі земельної ділянки не визначені.

          В свою чергу, перший заступник начальника управління повідомив, що військове містечко –існуючий об`єкт, склад угідь земельної ділянки відомий, площа (11,2 га) фактично не змінилася, територія огороджена, передача земельної ділянки здійснюється у відповідності до ст.120 Земельного кодексу України.

          З наведеного вбачається, що з моменту передачі Рішенням Виконкому Чернігівської районної ради депутатів трудящих від 14.09.57р. за №363 військовій частині 92422 залізничних військ Міністерства оборони земельної ділянки площею 11,50 га в постійне користування з наступним будівництвом на вказаній земельній ділянці з метою проведення навчань по наведенню наплавних мостів та виконання військовими частинами залізничних військ Міністерства оборони інших функцій оборони навчального полігону, а саме: майнового комплексу військового містечка №55, зазначена земельна ділянка фактично віднесена до земель оборони.

          З вищенаведених норм чинного законодавства та наданих Позивачем документів вбачається, що 8 навчальний центр Державної спеціальної служби транспорту, незважаючи на підпорядковування Мінтрансу України, до цього час фактично залишається військовою частиною Т 0500, тобто є в законодавчому розумінні іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України.

          Станом на момент прийняття спірних розпорядження та державного акту майновий комплекс військового містечка №55, що є в розумінні Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України” військовим майном, призначеним для виконання Позивачем покладених на нього функцій та завдань, належав 8 навчальному центру Держспецслужбитранспорту відповідно до ст.19 Закону №1449 на праві оперативного управління.

          Таким чином, земельна ділянка під військовим містечком №55 до цього часу залишається землями оборони, право користування якою перейшло до Позивачу з моменту передачі йому в оперативне правління майнового комплексу військового містечка №55..

          Разом з тим, вищевказаним висновком експерта встановлений факт накладки земельної ділянки, на якій фактично розташоване майно 8 навчального центру Держспецтрансслужби, а саме: плац, будівля штабу, їдальня, і частину площадки автотранспорту, загальною площею 2,4667 га., та земельної ділянки, наданої Чернігівському районному дочірньому агролісогосподарському підприємству ”Чернігіврайагролісгосп” згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 370592 від 03.02.2006 року

          Земельна ділянка у державному акті на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 370592 від 03.02.2006 року, на якій відбулася накладка, визначена під номером 22.

          Крім того, зазначена земельна ділянка, на якій знаходяться об’єкти нерухомості –військове майно, жодним чином не може бути визнана землями лісового фонду.

          Таким чином, спірними розпорядженням та державним актом незаконно частина земельної ділянки, що належить до земель оборони та на якій знаходяться об’єкти нерухомості –військове майно, що належить на праві оперативного управління Позивачу, передана в постійне користування Чернігівському районному дочірньому агролісогосподарському підприємству ”Чернігіврайагролісгосп”.

          Крім того, згідно ч.ч.1,2 ст.116 ЗК України, станом на момент прийняття спірного розпорядження:

«1. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

2. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.»

Відповідно до ч.ч.1,3-6 ст.123 ЗК України у зазначеній редакції:

«1. Надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

3. Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

          4. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.

          5. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

6. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.»

          Згідно ст.181 ЗК України:

«Землеустрій - це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.»

          Відповідно до ст.182 ЗК України:

«Мета землеустрою полягає в забезпеченні раціонального використання та охорони земель, створенні сприятливого екологічного середовища та поліпшенні природних ландшафтів.»

          Згідно п.п.«д-є»ст.184 ЗК України:

«Землеустрій передбачає:

д) складання проектів відведення земельних ділянок;

е) встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок;

є) підготовку документів, що посвідчують право власності або право користування землею.»

          Згідно ст.193 ЗК України:

«1. Державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

2. Державний земельний кадастр є основою для ведення кадастрів інших природних ресурсів.»

          Відповідно до ст.194 ЗК України:

«Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.»

          Згідно ст.195 ЗК України:

«Основними завданнями ведення державного земельного кадастру є:

а) забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки;

б) застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок;

в) запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.»

          Відповідно до ст.196 ЗК України:

Державний земельний кадастр включає:

а) кадастрове зонування;

б) кадастрові зйомки;

в) бонітування ґрунтів;

г) економічну оцінку земель;

ґ) грошову оцінку земельних ділянок;

д) державну реєстрацію земельних ділянок;

е) облік кількості та якості земель.

          Згідно ст.198 ЗК України:

«1. Кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

2. Кадастрова зйомка включає:

а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки;

б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;

в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості;

г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;

ґ) виготовлення кадастрового плану.»

          Разом з тим, як вбачається з акту встановлення та погодження меж земельних ділянок ДП „Чернігіврайагролісгоспу” по с. Киїнка Чернігівського району, що міститься в технічному звіті по виготовленню спірного державного акту, в якості суміжних землекористувачів, що погоджували межі земельної ділянки, наданої в постійне користування Відповідачу-2 спірним державним актом, визначені Киїнська, Левковицька та Шестовицька сільські ради.

          Доказів погодження меж з Позивачем, об`єкти нерухомості якого розташовані на вищевказаній земельній ділянці, суду не представлено, що, на думку суду, є порушення прав та охоронюваних законом інтересів Позивача та фактично призвело до виникнення даної спірної ситуації.

          Згідно ст. 152 Земельного кодексу України:

”1. Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

2. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

3. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.”

Відповідно до ч.1 ст.155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно п.10 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України:

«Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.»

Згідно пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 N7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” зазначено наступне:

„Виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 Земельного кодексу України далі - ЗК), ст.24 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), ст.12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судам підвідомчі справи за заявами, зокрема:

- з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.”

Також суд, відмічає наступне.

          Спірним розпорядженням Чернігівської районної державної адміністрації №530 від 01.11.05р. „Про надання в постійне користування ДП „Чернігіврайагролісгосп” земельних ділянок лісового фонду для ведення лісового господарства” передано у постійне користування ДП „Чернігіврайагролісгосп” для ведення лісового господарства земельні ділянки лісового фонду загальною площею 8246,9351 га в розрізі площ та угідь по сільській та селищним радам згідно додатку без ідентифікації конкретних окремо визначених земельних ділянок.

          З додатку до розпорядження вбачається, що земля даним розпорядженням видана по 21 сільській раді з зазначенням загальних площ по кожній сільській раді, проте також без ідентифікації конкретних окремо визначених земельних ділянок.

          Спірним державним актом серії ЯЯ №370592 від 03.02.2006 року ДП „Чернігіврайагролісгосп” надано право постійного користування 24 земельними ділянками площею 337,8955 га на території Киїнської сільської ради для ведення лісового господарства і лише в державному акті ці земельні ділянки ідентифіковано.

При цьому, фактично порушення охоронюваного законом інтересу Позивача пов`язано лише з однією земельною ділянкою з усього комплексу земельних ділянок, наданих спірним розпорядженням та ідентифікованих і окремо визначених безпосередньо у державних актах.

Крім того, згідно ч.ч.1,3 ст.125 ЗК України, в редакції, чинній на момент прийняття спірних розпорядження та державного акту:

«Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.»

          Відповідно до ч.1 ст.126 ЗК України у відповідній редакції:

«Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.»

Згідно ст.125 ЗК України, в редакції, чинній на даний момент:

«Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.»

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.126 ЗК України у зазначеній редакції:

«Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.»

Згідно ст.202 ЗК України:

«1. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель.

2. Державний реєстр земель складається з двох частин:

а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;

б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.»

Відповідно до п.п.4.2., 4.3. Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України 02.07.2003р. N174, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003р. за N641/7962:

«4.2. Державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

4.3. У книзі реєстрації реєструються:

- державні акти на право власності на земельну ділянку;

- державні акти на право постійного користування земельною ділянкою;

- договори оренди землі.

З вищенаведених статей чинного земельного законодавства вбачається, що виникнення права власності та права постійного користування пов`язувалося та пов`язується безпосередньо з фактом отримання землекористувачами саме відповідних державних актів та їх державною реєстрацією, а не реєстрацією рішень та розпоряджень, на підставі яких такі акти видані.

Крім того, виготовлення проектно-технічної документації на земельну ділянку передбачає направлення відповідною організацією, що здійснює таке виготовлення, до органів державного земельного кадастру електронного обмінного файлу з технічними даними земельної ділянки, в т.ч. і даними її просторових координат. Тобто, в разі виявлення, що за цими даними вже рахується земельна ділянка у постійному користуванні інших осіб, у затвердженні проекту відведення новій особі буде відмовлено.

Таким чином, повне усунення порушення охоронюваного законом інтересу Позивача щодо можливості отримання в постійне користування спірної земельної ділянки буде лише після виключення з державного земельного кадастру всіх, як юридичних (державні акти на право власності та постійного користування), так технічних даних щодо належності спірної земельної ділянки Відповідачу-2, що дасть можливість Позивачу закінчити оформлення власної технічної документації.

Проте, враховуючи вищевикладені вимоги ст.ст.125,126 Земельного кодексу України представляється малоймовірним, що відповідні органи держаного земельного кадастру вилучать відповідну інформацію з кадастру лише на підставі судового рішення про визнання недійсним розпорядження чи рішення про передачу в користування земель без визнання недійсним безпосередньо самого державного акту.

При тому що, як зазначено вище, спірне розпорядження стосується цілого комплексу земель по 21 сільській раді Чернігівського району, з великою кількістю земельних ділянок в кожній сільській раді, в межах яких видавався звідний по кожній сільраді державний акт на землю.

Зазначене може призвести до того, що Позивач знову буде змушений звертатися до суду з вимогою про виключення відповідних даних з державного земельного кадастру, що знову призведе до тривалих судового розгляду (враховуючи складність та неоднозначність земельних спорів) та неможливості протягом тривалого періоду Позивача отримати в користування земельну ділянку, необхідну для здійснення своїх визначених законом функцій, тобто мета правосуддя по переведенню спірною ситуації в безспірну не буде досягнута.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що в разі визнання недійсним розпорядження про надання в постійне користування земельних ділянок слід визнати недійсним і виданий на його підставі державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Належних та достатніх доказів законності та обґрунтованості спірних розпорядження та державного акту в оскаржуємій частині Відповідачами не надано.

          Враховуючи неможливість суду визначити у просторових координатах земельну ділянку загальною площею 2,4667 га, що є накладкою, в межах земельної ділянки, наданої Відповідачу-2 згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 370592 від 03.02.2006 року площею 8,8647га під номером 22, суд доходить висновку щодо необхідності визнання недійсними спірних розпорядження та державного акту в частині передачі у постійне користування Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського підприємства „Чернігіврайагролісгосп” (15552, Чернігівська область, Чернігівський район, смт. М.Коцюбинське, вул. Шевченка, 119, ідентифікаційний код 05389161) для ведення лісового господарства земельної ділянки лісового фонду площею 8,8647га га на території Киїнської сільської ради, яка в державному акті серії ЯЯ №370592 від 03.02.2006р. визначена під номером 22.

При цьому, суд враховує, що дана земельна ділянка під номером 22 замість земель лісового фонду фактично захоплює русло річки Десна.           

За викладених обставин клопотання Відповідача-2 про припинення провадження у справі за відсутністю предмету спору не підлягає.

Відповідно до п.3.10. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженого Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.99р. N43:

«У випадку припинення права власності чи користування земельною ділянкою документ, який посвідчує це право, повертається до архіву державного органу земельних ресурсів, де зберігається другий примірник цього документа.»

Згідно ч.9 ст.126 Земельного кодексу України, в редакції чинній на даний момент:

«Державний акт на право власності та право постійного користування земельною ділянкою видається на одну земельну ділянку.»

Враховуючи, що вищевказаними нормативно-правовими актами не передбачені можливість та порядок внесення змін до державного акту на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, виданого на декілька земельних ділянок згідно вимог попередніх редакцій Земельного кодексу України, в разі визнання його недійсним в частині, суд вважає за необхідне зобов'язати Чернігівське районне дочірнє агролісогосподарське підприємство «Чернігіврайагролісгосп»повернути державний акт на право постійного користування землею серії ЯЯ № 370592, від 03.02.06 року до архіву державного органу земельних ресурсів, де зберігається другий примірник цього акта, а саме до Управління Держкомзему в Чернігівському районі, з наступним отриманням на решту земельних ділянок, виданих спірним розпорядженням по Киїнській сільській раді, окремих державних актів, як це визначено вищенаведеною редакцією ч.9 ст.126 Земельного кодексу України.

          Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу:

          «Судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.»

          Згідно ч.1 ст.48 Господарського процесуального кодексу:

«Витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, визначаються господарським судом.»

          Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу:

Державне мито покладається:

·          у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

·          у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

·          при задоволенні позову - на відповідача;

·          при відмові в позові - на позивача;

·          при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Враховуючи, що прокурор звільнений від сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, останні підлягають стягненню в доход державного бюджету з обох відповідачів у рівних частинах.

          Крім того, як вбачається з висновку експерта, його вартість, сплачена Позивачем, становить 6847,68грн.

          Згідно письмової заяви представників Позивача, яка надійшла до суду 18.09.09р., останні просять не стягувати з Відповідачі дані витрати по оплаті експертизи, залишивши їх за Позивачем.

          На підставі вищенаведеного, суд залишає дану суму витрат по оплаті експертизи на Позивачі.

          Керуючись ст.ст.116, 120, 152, 155 Земельного кодексу України, ст.ст.22,33,44,49,82-85,116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним розпорядження Чернігівської районної державної адміністрації №530 від 01.11.05р. „Про надання в постійне користування ДП „Чернігіврайагролісгосп” земельних ділянок лісового фонду для ведення лісового господарства” в частині передачі у постійне користування Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського підприємства „Чернігіврайагролісгосп” (15552, Чернігівська область, Чернігівський район, смт. М.Коцюбинське, вул. Шевченка, 119, ідентифікаційний код 05389161) для ведення лісового господарства земельної ділянки лісового фонду площею 8,8647га га на території Киїнської сільської ради, яка в державному акті серії ЯЯ №370592 від 03.02.2006р. визначена під номером 22, кадастровий № 7425583400..05..000..7009.

3. Визнати недійсним державний акт серії ЯЯ №370592 від 03.02.2006 року на право постійного користування земельною ділянкою площею 337,8955 га на території Киїнської сільської ради для ведення лісового господарства в частині надання у постійне користування Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського підприємства „Чернігіврайагролісгосп” (15552, Чернігівська область, Чернігівський район, смт.М.Коцюбинське, вул. Шевченка, 119, ідентифікаційний код 05389161) для ведення лісового господарства земельної ділянки лісового фонду площею 8,8647га га на території Киїнської сільської ради, яка в даному державному акті серії ЯЯ №370592 від 03.02.2006р. визначена під номером 22, кадастровий № 7425583400..05..000..7009.

4. Зобов'язати Чернігівське районне дочірнє агролісогосподарське підприємство „Чернігіврайагролісгосп” (15552, Чернігівська область, Чернігівський район, смт.М.Коцюбинське, вул. Шевченка, 119, ідентифікаційний код 05389161) повернути державний акт на право постійного користування землею серії ЯЯ № 370592, від 03.02.06 року до Управління Держкомзему у Чернігівському районі.

5. Стягнути з Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського підприємства „Чернігіврайагролісгосп” (15552, Чернігівська область, Чернігівський район, смт. М.Коцюбинське, вул. Шевченка, 119, ідентифікаційний код 05389161) в доход Державного бюджету (р/р31111095700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200, символ звітності 095) 42 грн. 50 коп. державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6. Стягнути з Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського підприємства „Чернігіврайагролісгосп” (15552, Чернігівська область, Чернігівський район, смт. М.Коцюбинське, вул. Шевченка, 119, ідентифікаційний код 05389161) в доход Державного бюджету (р/р31214259700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22050000, код 22825965) 118 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.           

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

7. Стягнути з Чернігівської районної державної адміністрації (14027, м. Чернігів, вул. Шевченка, 48) в доход Державного бюджету (р/р31111095700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200, символ звітності 095) 42 грн. 50коп. державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

8. Стягнути з Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського підприємства „Чернігіврайагролісгосп” (15552, Чернігівська область, Чернігівський район, смт. М.Коцюбинське, вул. Шевченка, 119, ідентифікаційний код 05389161) в доход Державного бюджету (р/р31214259700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22050000, код 22825965) 118 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.           

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          9. Після набрання рішенням законної сили направити його копії до Управління Держкомзему у Чернігівському районі та Чернігівської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" для внесення відповідних змін у державному земельному кадастрі.

Суддя І.В. Кушнір

06.10.09